Постанова
Іменем України
17 травня 2023 року
м. Київ
справа № 201/8082/21
провадження № 61-486св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство "Лімак Іншаат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Поповський Дмитро Петрович, на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у складі судді Наумової О. С. від 04 травня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду у складі колегії суддів: Лаченкової О. В., Городничої В. С., Петешенкової М. Ю., від 07 грудня 2022 року.
Короткий зміст заявлених вимог
1. У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ "Лімак Іншаат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" про зміну формулювання підстав звільнення, стягнення вихідної допомоги та заборгованості за роботу у надурочний час та у святкові дні, компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати.
2. Свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, щовідповідно до наказу АТ "Лімак Іншаат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" від 19 січня 2018 року № 2-к його було прийнято на роботу на посаду заступника керівника проекту із зазначенням тривалості робочого дня (тижня) 40 годин з окладом 201 243,00 грн.
3. На підставі його заяв про продовження строку дії трудового договору наказами АТ "Лімак Іншаат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" від 15 січня 2019 року № 3-д та від 08 січня 2020 року № 3-д строк дії трудового договору продовжувався.
4. Згідно з наказом АТ "Лімак Іншаат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" від 11 червня 2020 року № 87-к на нього покладено виконання обов`язків керівника проекту.
5. Відповідно до наказу АТ "Лімак Іншаат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" від 30 листопада 2020 року № 181-к його переведено на посаду керівника проекту з 01 грудня 2020 року.
6. Також наказом АТ "Лімак Іншаат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" від 28 грудня 2020 року № 143-д продовжено строк дії його трудового договору з 22 січня 2021 року до 21 січня 2022 року.
7. Отже, АТ "Лімак Іншаат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" неодноразово продовжувалася дія трудового договору при виконанні одних і тих же обов`язків на одній і тій же посаді (тричі як помічника керівника проекту, двічі - як керівника проекту), тому відповідно до частини другої статті 391 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) трудовий договір, що був переукладений один чи декілька разів, вважається такими, що укладений на невизначений строк.
8. Позивач вказував, що при прийнятті на роботу йому повідомлено, що в нього буде шестиденний робочий тиждень з робочим часом з 08 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. із перервою для відпочинку і харчування протягом однієї години, у суботу - з 08 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. із перервою для відпочинку та харчування протягом однієї години, що обґрунтовується особливістю будівництва метрополітену. Однак фактично ж робочий тиждень тривав 59 годин на тиждень (5 днів по 10 годин і 1 день - 9 годин). Також АТ "Лімак Іншаат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" було зазначено, що положення статті 73 КЗпП України щодо визначення святкових і вихідних днів до представництва не застосовуються, у ці дні він мав працювати і отримати оплату відповідно до статей 106, 107 КЗпП України.
9. Після введення в Україні карантину у представництві скорочено робочий час на одну годину протягом дня. Таким чином, з понеділка до п`ятниці робочий час був визначений з 08 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. із перервою 1 година, в суботу - з 08 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. з перервою 1 година. Отже, тривалість робочого тижня скоротилась до 53 годин.
10. 31 липня 2021 року йому вручили повідомлення № 4 про те, що у зв`язку зі скороченням посади керівника проекту його буде звільнено 01 жовтня 2021 року із займаної посади відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, а також повідомлено, що на підприємстві відсутня вакантна посада його кваліфікації.
11. АТ "Лімак Іншаат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" станом на кінець липня 2021 року мало перед ним борг з виплати основної заробітної плати у розмірі 519 744,45 грн, а також із оплати роботи за надурочний час та у святкові дні. У зв`язку з цим він звертався до керівництва АТ "Лімак Іншаат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" з питанням про виплату заборгованості із заробітної плати, оплати роботи за надурочний час і у святкові та вихідні дні, однак отримав відповідь, що борг буде накопичуватись, а виплата заборгованості із заробітної плати буде здійснена лише після його звільнення без оплати надурочного часу та часу, відпрацьованого у святкові та вихідні дні.
12. Дізнавшись про те, що йому не буде повністю виплачена заборгованість, 02 серпня 2021 року він подав заяву про звільнення на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України у зв`язку з порушенням законодавства про працю, зокрема, частини першої статті 115 КЗпП України, частини першої статті 24 Закону України "Про оплату праці". Зазначену заяву прийнято та зареєстровано в журналі під № 2606 від 02 серпня 2021 року.
13. Позивач зазначив, що наказом АТ "Лімак Іншаат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" від 02 серпня 2021 року № 227-к про припинення трудового договору (контракту), його звільнено з посади керівника проекту на підставі частини першої статті 38 КЗпП України. У наказі підставою звільнення зазначено його заяву, у якій він просив звільнити його на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України.
14. Таким чином, він вважав, що його протиправно звільнено на підставі частини першої статті 38 КЗпП України, оскільки мали місце порушення трудового законодавства, зокрема, порушення строків виплати заробітної плати, остаточний розрахунок здійснено несвоєчасно, його залучено до роботи понад нормою, у вихідні і святкові дні, не сплачено за роботу у надурочний час у розмірі 8 040 113,87 грн та у святкові та вихідні дні у розмірі 552 616,50 грн, а всього 8 592 730,37 грн. Отже, він має бути звільнений на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України.
15. Також позивач стверджував, що йому не виплачена вихідна допомога на підставі статті 44 КЗпП України. Враховуючи відсутність у представництві колективного договору та те, що починаючи з 01 лютого 2018 року розмір середнього заробітку становив 234 783,00 грн, що підтверджується розрахунковими листками за період з січня 2018 року до липня 2021 року, розмір вихідної допомоги вираховується з цієї суми та становить 704 349,00 грн.
16. Крім того, Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області встановлено, що працівники АТ "Лімак Іншаат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" працювали у вихідні дні, однак нарахування та оплата праці у подвійному розмірі їм не здійснювалася, що підтверджено рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/19040/21 від 08 грудня 2021 року.
17. Ураховуючи викладене, ОСОБА_1, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив суд: змінити формулювання підстави звільнення з посади керівника проекту з 02 серпня 2021 року на підставі частини першої статті 38 КЗпП України та вважати його звільненим з посади керівника проекту з 02 серпня 2021 року на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України з внесенням запису в трудову книжку; стягнути з АТ "Лімак Іншаат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" вихідну допомогу на підставі статті 44 КЗпП України у розмірі середнього заробітку за три місяці у розмірі 704 349,00 грн, заборгованість із оплати надурочного робочого часу у будні та по суботах у розмірі 8 040 113,87 грн, заборгованість із оплати за роботу у святкові та вихідні дні у розмірі 552 616,50 грн, компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати за період січень - липень 2021 року в розмірі 17 207,81 грн; провести відшкодування за час затримки розрахунку, визначивши розмір відшкодування; компенсувати судові витрати.
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
18. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 травня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
19. Змінено формулювання причини звільнення ОСОБА_1 з представництва АТ "Лімак Іншаат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" із: "звільнено за власним бажанням за частиною першою статті 38 КЗпП України" - на: "звільнено за власним бажанням у зв`язку з невиконанням власником законодавства про працю згідно із частиною третьою статті 38 КЗпП України".
20. Зобов`язано представництво АТ "Лімак Іншаат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" внести запис до трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 у розділі "Відомості про роботу" зазначити: "Звільнений 02 серпня 2021 року за власним бажанням у зв`язку з невиконанням власником законодавства про працю згідно із частиною третьою статті 38 КЗпП України".
21. Стягнуто з АТ "Лімак Іншаат Санаї Ве Тіджарет Анонім Шіркеті" на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу на підставі статті 44 КЗпП України у розмірі тримісячного середнього заробітку в розмірі 608 888,35 грн без утримання з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.
22. Допущено негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.
23. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
24. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
25. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що під час розгляду справи підтверджено те, що відповідачем було порушено строки виплати заробітної плати позивачу, у зв`язку з чим були наявні підстави для звільнення за частиною третьою статті 38 КЗпП України. Таким чином, відповідач міг відмовити позивачу у розірванні трудового договору, але був не вправі розірвати цей договір з інших підстав, які працівником не зазначалися, тому наявні підстави для зміни формулювання причини звільнення.
26. Також матеріалами справи підтверджено, що при звільненні позивача з ним не проведено остаточного розрахунку. Отже, суд вважав, що для розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу у цій ситуації має застосовуватись розмір доходу позивача за червень і липень 2021 року, тобто за два місяці, що передують події відсторонення у серпні 2021 року.
27. Щодо позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, то позивача звільнено 02 серпня 2021 року, а остаточно із ним відповідач розрахувався 03 серпня 2021 року. Отже відсутні підстави для відшкодування середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати позивачу.
28. Щодо стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням стоків її виплати за період січень - липень 2021 року, то позивачем не представлено розрахунку компенсації за затримку виплати заробітної плати (з розміром компенсації за затримку виплати заробітної плати за кожен місяць), а лише зазначено у позові, що її розмір становить 17 207,81 грн і він розрахований за допомогою "Калькулятора компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату". Тому суд не прийняв до уваги вказану суму, оскільки вона жодним чином не обґрунтована і не доведена.
29. Також позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості із заробітної плати за роботу у надурочний час, у святкові та вихідні дні.
Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
30. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 травня 2022 року - без змін.
31. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відсутні підстави для стягнення із відповідача середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати позивачу, оскільки позивача звільнено 02 серпня 2021 року, а остаточний розрахунок з ним проведено 03 серпня 2021 року. Отже, із позивачем був здійснений розрахунок з урахуванням затримки за один день.
32. Також суду першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням стоків її виплати за період січень - липень 2021 року у зв`язку з їх недоведеністю, оскільки позивачем взагалі не представлено розрахунку компенсації за затримку у виплаті заробітної плати (з розміром компенсації за затримку виплати заробітної плати за кожен місяць), а лише зазначено у позові, що її розмір становить 17 207,81 грн і він розрахований за допомогою "Калькулятора компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату". Отже, також відсутні підстави для перерозподілу судових витрат.
Узагальнені доводи касаційної скарги
33. 09 січня 2023 року ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Поповський Д. П., через систему "Електронний суд" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 травня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення в частині вирішення питання щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки до дня фактичного розрахунку і ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення цих позовних вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції не оскаржуються.
34. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Поповський Д. П., зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі № 810/451/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідили належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
35. Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій встановлено, що під час звільнення позивача з ним не було проведено остаточного розрахунку, оскільки не була виплачена вихідна допомога. Однак суди не звернули увагу на вимоги статті 117 КЗпП України та не врахували, що під належними звільненому працівникові сумами необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції