Постанова
Іменем України
17 травня 2023 року
м. Київ
справа № 454/403/19
провадження № 61-2855св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Огорілко Юрій Володимирович, на рішення Сокальського районного суду Львівської області у складі судді Веремчука О. А. від 29 червня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду у складі колегії суддів: Левика Я. А., Крайник Н. П., Шандри М. М., від 24 січня 2023 року.
Короткий зміст заявлених вимог
1. У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя із визначенням часток.
2. Свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, щоз 02 грудня 2003 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, який 12 січня 2007 року було розірвано, що підтверджує свідоцтво про розірвання шлюбу.
3. Відповідно до договору дарування житлового будинку від 17 вересня 2003 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідченого державним нотаріусом Сокальської державної нотаріальної контори Львівської області, зареєстрованого в реєстрі за № 1-3032, ОСОБА_3 подарував, а ОСОБА_2 прийняв в дар житловий будинок АДРЕСА_1 .
4. Згідно із цим договором вартість будинку сторони оцінили у 10 000,00 грн, а інвентаризаційна вартість становила 16 792,00 грн.
5. ОСОБА_1 зазначала, що реальна вартість будинку становила 10 000,00 грн, що на той час було еквівалентно 2 000,00 дол. США.
6. Після розірвання шлюбу вона разом із своїми дітьми продовжувала проживати в зазначеному будинку, а ОСОБА_2 переїхав проживати до своїх батьків в с. Стенятин Сокальського району Львівської області.
7. Однак у 2015 році ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до неї та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області, Орган опіки та піклування Сокальської районної державної адміністрації, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
8. Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 28 квітня 2016 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Львівської області від 25 вересня 2018 року, позов ОСОБА_2 задоволено. Усунуто ОСОБА_2 перешкоди у здійснення права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 . Визнано ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 такими, що втратили право користування зазначеним житловим будинком, та знято їх з реєстрації місця проживання.
9. У 2018 році вона дізналася про порушення своїх прав, оскільки їй стало відомо про рішення Сокальського районного суду Львівської області від 28 квітня 2016 року, яке нею оскаржено.
10. За час шлюбу нею та ОСОБА_2 було здійснено суттєві покращення в житловому будинку АДРЕСА_1, зокрема, до нього було добудовано прибудову, гараж, літню кухню, сараї та вбиральню, у зв`язку з чим збільшилася його загальна площа, яка становить 103,2 кв. м, у тому числі житлова площа 59,9 кв. м. Зазначене будівництво було узаконене рішенням виконкому Свитазівської сільської ради від 08 липня 2004 року № 32. У самому будинку здійснено ремонтні роботи, оскільки після отримання його ОСОБА_2 у власність він був непридатний для проживання.
11. Крім того, після розірвання шлюбу вона займалася утриманням спірного будинку, за особисті кошти проводила ремонті роботи.
12. У зв`язку із зазначеним спірний будинок істотно збільшився у своїй вартості внаслідок спільних трудових та грошових затрат подружжя, а також і її особистих затрат. Станом на 29 лютого 2008 року ринкова вартість будинку становила 162 610,00 грн відповідно до висновку про вартість майна, складеного КП "Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації".
13. Таким чином, вартість житлового будинку АДРЕСА_1 внаслідок прибудови житлової частини будинку, добудови господарських будівель та капітального ремонту самого будинку істотно збільшилася, зокрема більше ніж в 10 разів.
14. Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати об`єктами права спільної сумісної власності подружжя житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 103,2 кв. м; гараж літ. "Ж"; літню кухню літ. "З"; сараї літ. "К" та літ. "М"; вбиральню літ. "Л" на АДРЕСА_1 за нею та ОСОБА_2 із визначенням часток судом.
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
15. Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 29 червня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
16. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позов не підлягає задоволенню у зв`язку з його безпідставністю та необґрунтованістю, оскільки у судових спорах між сторонами вже неодноразово було встановлено та підтверджено те, що ОСОБА_1 та члени її сім`ї (батьки, діти) не мають ні права власності в спірному житловому будинку, ні навіть права користування ним.
Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
17. Постановою Львівського апеляційного суду від 24 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 29 червня 2021 року змінено, шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції цієї постанови.
18. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідно до матеріалів справи добудову до спірного житлового будинку було здійснено в 2004 році та легалізовано рішенням виконкому Свитазівської сільської ради від 08 липня 2004 року № 32, тобто за час перебування сторін у шлюбі.
19. Таким чином, позивачка могла б претендувати на частину новоствореного об`єкту (будівельні матеріали, конструктивні елементи), однак не на частку в житловому будинку, оскільки реконструйований будинок ні за ким не зареєстрований на праві власності, що підтверджує інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якої за відповідачем зареєстровано право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 .
20. Однак, позивач пропустила строк позовної давності, передбачений статтею 257 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтею 72 Сімейного кодексу України (далі - СК України), оскільки про порушення свого права вона дізналася у 2007 році, що підтверджують її неодноразові звернення до суду з різними позовами, що стосувалися спірного майна (зокрема, про визнання договору дарування недійсним).
21. Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити за спливом позовної давності.
Узагальнені доводи касаційної скарги
22. 27 лютого 2023 року ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Огорілко Ю. В., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Сокальського районного суду Львівської області від 29 червня 2021 року та постанову Львівського апеляційного суду від 24 січня 2023 року (повний текст якої складено 02 лютого 2023 року), ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
23. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Огорілко Ю. В., зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-258цс15, від 08 листопада 2017 року у справі № 6-1447цс17 та у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 759/12058/15-ц, від 21 березня 2018 року у справі № 576/2447/15-ц, від 04 липня 2018 року у справі № 584/1319/16-ц, від 08 грудня 2021 року у справі № 753/18448/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
24. ОСОБА_1 в касаційній скарзі зазначає, що житловий будинокз надвірними спорудами є об`єктом права спільної сумісної власності сторін. Вказує на те, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову у зв`язку з пропуском строку позовної давності, не врахував того, що про порушення свого права вона дізналася лише у 2018 році, оскільки до цього часу безперешкодно користувалася спірним житловим будинком.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
25. Ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 454/403/19.
26. Ухвалою Верховного Суду від 10 травня 2023 року справу № 454/403/19 призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
27. У поданому відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 зазначив, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 був пропущений строк позовної давності, тому постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
28. З 02 грудня 2003 року до 12 січня 2007 року ОСОБА_2 та ОСОБА_7 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджує свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1, видане Свитазівською сільською радою Сокальського району Львівської області, та свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2, видане відділом реєстрації актів цивільного стану Сокальського районного управління юстиції Львівської області Україна.
29. Відповідно до договору дарування житлового будинку від 17 вересня 2003 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідченого державним нотаріусом Сокальської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за № 1-3032, ОСОБА_3 подарував, а ОСОБА_2 прийняв в дар житловий будинок АДРЕСА_2 . Вартість будинку сторони оцінили в 10 000,00 грн, а інвентаризаційна вартість становить 16 792, 00 грн.
30. Згідно з витягом державного комунального підприємства Червоноградського міжміського бюро технічної інвентаризації про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23 вересня 2003 року № 1545657 ОСОБА_2 є власником житлового будинку АДРЕСА_1, на підставі договору дарування від 17 вересня 2003 року.
31. З листа комунального підприємства Львівської обласної ради "Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації" від 06 листопада 2018 року № 7834 слідує, що у власність ОСОБА_2 перейшов житловий будинок АДРЕСА_3, рік будівництва цього будинку - 1959. Однак відповідно до даних поточної інвентаризації, станом на 08 липня 2004 року на земельній ділянці, де розташований зазначений будинок, виявлено самовільне будівництво, а саме: до будинку добудовано прибудову з шлакоблоків; гараж з шлакоблоків літ. "Ж"; літню кухню з шлакоблоків літ. "3"; сарай з шлакоблоків літ. "К"; вбиральню з шлакоблоків літ. "Л"; сарай з шлакоблоків літ. "М". Загальна площа будинку після проведеної прибудови становить 103,2 кв. м, житлова площа 59,9 кв. м. Зазначене будівництво узаконено рішенням виконкому Свитазівської сільської ради від 08 липня 2004 року № 32.
32. Відповідно до рішення виконкому Свитазівської сільської ради від 08 липня 2004 року № 32 "Про узаконення порушень, допущених в домоволодінні гр. ОСОБА_2 в АДРЕСА_1" вирішено узаконити порушення, допущені в домоволодінні ОСОБА_2 в АДРЕСА_1, зокрема, самовільно побудований гараж шлакоблочний - 6.0х4; літню кухню шлакоблочну - 6.0х7.0; сарай шлакоблочний - 8.0х6.0; сарай шлакоблочний - 9.0х5.0; прибудову до житлового будинку шлакоблочну - 8.0х4.0. Зобов`язано ОСОБА_2 звернутися в Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації для оформлення документів на право власності на житловий будинок.
33. Згідно з висновком про вартість майна, складеного КП Львівської обласної ради "Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації", ринкова вартість будинку АДРЕСА_1, з прибудовами станом на 29 лютого 2008 року становить 162 610,00 грн (огляд проведено 10 грудня 2007 року).
34. Відповідно до кошторису на капітальний ремонт житлового будинку АДРЕСА_1 від 22 травня 2008 року вартість капітального ремонтну житлового будинку становить 136 053,00 грн.
35. Згідно з висновком № 04-21Д оціночно-будівельного дослідження, складеного 19 лютого 2021 року судовим експертом Качайлом Б. В., ринкова вартість будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1, на дату дослідження становить 621 829,00 грн. Сумарна частка вартості прибудови, гаражу, літньої кухні, сараю (літ. "К"), вбиральні, сараю (літ. "М") становить 57,1 %. Станом на дату дослідження частка по вартості будинковолодіння, подарованого за договором дарування від 17 вересня 2003 року № 1-3032, становить 42,9 % .
36. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 02 лютого 2018 року № 112719302 за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на будинок АДРЕСА_3, на підставі договору дарування від 17 вересня 2003 року.
37. Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 30 грудня 2011 року у справі № 2-1503/11 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_8 про поділ майна подружжя зобов`язано ОСОБА_8 передати в користування ОСОБА_2 в користування із спільного майна подружжя наступне майно: спальний гарнітур, меблі в кухню, труби водовідведення, 5 рулонів сітки для огорожі, 2 куб. м дошки, 4 куб. м щебеню, 15 кв. м вагонки. Решту із спільного майна подружжя залишено у користуванні ОСОБА_8 . Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_2 3 796,60 грн різницю вартості поділеного майна.
38. Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 28 квітня 2016 року у справі № 454/2025/15-ц, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Львівської області від 25 вересня 2018 року та постановою Верховного Суду від 03 квітня 2019 року, усунуто ОСОБА_2 перешкоди в здійсненні права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 . Визнано ОСОБА_1, 1968 р.н., ОСОБА_4, 2000 р.н., ОСОБА_5, 2012 р.н., ОСОБА_6, 2014 р.н., такими, що втратили право користування цим житловим будинком, та знято їх з реєстрації місця проживання.
39. Рішенням Сокальський районний суд Львівської області від 30 січня 2017 року у справі №454/2339/15-ц усунуто ОСОБА_2 перешкоди в користуванні та розпорядженні належним йому на праві приватної власності будинковолодінням АДРЕСА_1 . Зобов?язано ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не чинити ОСОБА_2 перешкоди в користуванні та розпорядженні належним йому на праві приватної власності будинковолодінням АДРЕСА_1 . Виселено ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з будинковолодіння АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
40. Постановою Апеляційного суду Львівської області від 20 грудня 2017 року апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_9 (чоловіка ОСОБА_10 ) залишено без задоволення, а рішення Сокальського районного суду від 30 січня 2017 року - без змін.
41. Рішенням Сокальського районного суду Львівської області у справі № 454/2190/15-ц за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_1, Сокальська державна нотаріальна контора та Сокальська районна державна адміністрація в особі відділу державної реєстрації, про поновлення строку позовної давності, визнання недійсним (удаваним) договору дарування житлового будинку, визнання договору дарування договором купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності на житловий будинок, позов задоволено частково. Поновлено строк позовної давності для захисту майнових прав позивачки. Визнано удаваним договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1, укладений 17 вересня 2003 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений державним нотаріусом Сокальської державної нотаріальної контори та зареєстрований в реєстрі за №1- 3032. Визнано, що договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1, укладений 17 вересня 2003 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі № 1-3032, є договором купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1, укладеним 17 вересня 2003 року між ОСОБА_10 та ОСОБА_3 . Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1 . В інших позовних вимогах відмовлено.
42. Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 29 вересня 2016 року, яке залишено без змін постановою Верховного Суду від 25 липня 2018 року, апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_11 задоволено. Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 24 червня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_10 відмовлено.