Постанова
Іменем України
17 травня 2023 року
м. Київ
справа № 754/5845/16-ц
провадження № 61-1540св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічними позовами) - публічне акціонерне товариство "Універсал Банк",
відповідачі (позивачі за зустрічними позовами):ОСОБА_1, ОСОБА_2,
треті особи (позивачі за зустрічним позовом): ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_5, ОСОБА_2, а також ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Стеценко Юрій Володимирович, на рішення Деснянського районного суду м. Києва у складі судді Лісовської О. В. від 12 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів Мельника Я. С., Матвієнко Ю. О., Гуля В. В., від 22 грудня 2022 року.
Зміст позовної заяви, зустрічних позовних заяв та їх обґрунтування
1. У квітні 2016 року ПАТ "Універсал Банк" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за кредитним договором.
2. На обґрунтування позовних вимог ПАТ "Універсал Банк" зазначало, що
28 березня 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк" (далі - ВАТ "Універсал Банк"), правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк", та ОСОБА_1 було укладено генеральний договір про надання кредитних послуг № BL2269 та додаткову угоду № BL2269/К-1, за умовами яких останній отримав кредит у розмірі 141 000,00 швейцарських франків зі сплатою 8,5 % річних, строком до 01 березня 2028 року. Процентна ставка за кредитним договором змінювалась відповідно до умов укладених між сторонами додатковим угод до кредитного договору.
3. На забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки
та додаткові угоди до нього.
4. У зв`язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором станом на 24 березня 2016 року утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 66 216,00 швейцарських франків, що складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 49 106,75 швейцарських франків; процентів - 17 036,37 швейцарських франків; підвищених процентів -
72,88 швейцарських франків. Заборгованість ні позичальник, ні поручитель на вимогу банку не погашають.
5. Ураховуючи викладене, ПАТ Універсал Банк", просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за додатковою угодою № BL2269/К-1 до генерального договору про надання кредитних послуг
№ BL2269 від 28 березня 2008 року в розмірі 66 216,00 швейцарських франків.
6. У вересні 2016 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду
з позовом до ПАТ "Універсал Банк", ОСОБА_1 та ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу
Чігріна Г. В., про визнання недійсним договору іпотеки.
7. На обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зазначали, що предмет спору стосується прав та інтересів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оскільки за договором іпотеки, укладеним на забезпечення виконання зобов`язань за генеральним договором про надання кредитних послуг від 28 березня 2008 року № BL2269, в іпотеку банку передано належне їм майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 .
8. На момент укладення зазначеного договору іпотеки вони були малолітніми та не мали повної цивільної дієздатності. У договорі іпотеки
від 28 березня 2009 року ОСОБА_3 вказана як "іпотекодавець 3", а ОСОБА_4 як "іпотекодавець 4", проте, на їхню думку, вони не мали ніяких зобов`язань перед ПАТ "Універсал Банк". Вони не були і не є боржниками
ПАТ "Універсал Банк", не є майновими поручителями, у зв`язку із чим вважали, що вони не могли бути іпотекодавцями за договором іпотеки від 28 березня 2009 року.
9. Крім того, у заяві про збільшення позовних вимог ОСОБА_4 посилалася на те, що валютою кредитного договору є швейцарські франки, але банк не видав ОСОБА_1 кредит у цій валюті. Вважає, що відсутність розрахункового документу про списання швейцарських франків з валютного рахунку № НОМЕР_1, відкритого ОСОБА_1 для швейцарських франків, є підтвердженням відсутності операції про переказ коштів з цього рахунку № НОМЕР_1 на валютний рахунок № НОМЕР_2, відкритий у доларах США. Зазначала, що банк приховав від позичальника ОСОБА_1 повну та об`єктивну інформацію щодо валюти кредиту, кінцевої сукупної вартості кредиту, реальної процентної ставки та кінцевої загальної суми кредиту, яку сплатив би позичальник банку, погашаючи кредит у порядку, визначеному графіком погашення заборгованості, чим ввів позичальника в оману. З огляду на наведене, на її думку, волевиявлення ОСОБА_1 на укладання кредитного договору у вигляді та розмірах, які фактично встановлені шляхом експертного дослідження, суперечили його волевиявленню на укладання договору саме на таких умовах. Укладення кредитного договору із порушенням закону порушує також її право власності, як співвласниці квартири, на яку накладено обтяження на підставі іпотечного договору.
10. Ураховуючи викладене, з урахуванням поданих уточнень, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, просили суд: визнати недійсним генеральний договір про надання кредитних послуг № BL2269, укладений між ВАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1, та усі додаткові угоди з додатками до нього; визнати недійсним договір іпотеки, укладений 28 березня 2009 року між ПАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чігріною Г. В.; договір про внесення змін до договору іпотеки від 18 червня 2009 року; договір про внесення змін до договору іпотеки від 30 серпня 2010 року; договір про внесення змін до договору іпотеки
від 23 січня 2012 року; договір про внесення змін до договору іпотеки
від 07 серпня 2012 року; договір про внесення змін до договору іпотеки
від 09 квітня 2013 року; в порядку застосування недійсності договору іпотеки скасувати заборону щодо відчуження нерухомого майна, а саме: квартири
АДРЕСА_1 .
11. Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 26 вересня 2016 року прийнято позовну заяву третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ПАТ "Універсал Банк",
ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чігріна Г. В., про визнання недійсним договору іпотеки до розгляду в одному провадженні у вищевказаній цивільній справі.
12. У січні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ПАТ "Універсал Банк", треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_3
та ОСОБА_4, про визнання договору поруки припиненим.
13. На обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_2 зазначала, що з метою забезпечення належного виконання зобов`язань за генеральним договором про надання кредитних послуг від 28 березня 2008 року № BL2269 та додаткових угод до нього, між ПАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_2
23 січня 2012 року було укладено договір поруки № BL2269-П1.
14. 29 жовтня 2013 року зазначений договір поруки було розірвано сторонами відповідно до укладеної додаткової угоди. Пізніше були укладені ще договори поруки від 29 жовтня 2013 року, 24 березня 2014 року та
25 листопада 2014 року, які також були розірвані відповідно до укладених сторонами додаткових угод.
15. 25 травня 2015 року між ПАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, за умовами положень пунктів 1.3 та 1.4 якого вона зобов`язалася перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі
за несвоєчасне виконання боржником зобов`язань за основним договором.
16. Згідно з пунктом 1.3 договору поруки від 25 травня 2015 року поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов`язаннями останнього за основним договором, включаючи сплату процентів.
17. Станом на 25 травня 2015 року ОСОБА_1 була встановлена процентна ставка у розмірі 3 % річних, відповідно до підпункту а) пункту 1.3.2.1 додаткової угоди № 15 до генерального договору про надання кредитних послуг
від 28 березня 2008 року № BL2269. У зв`язку із чим, на думку ОСОБА_2, вона відповідно до частини другої статті 554 Цивільного кодексу України могла відповідати перед ПАТ "Універсал Банк" лише в межах процентної ставки у розмірі 3 % річних.
18. Однак, з 01 листопада 2015 року ОСОБА_1 була встановлена процента ставка у розмірі 12,75 % річних, що свідчить про збільшення її розміру відповідальності.
19. Ураховуючи викладене, ОСОБА_2 просила суд визнати припиненим договір поруки від 25 травня 2015 року, укладений між нею та ПАТ "Універсал Банк".
20. Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 24 січня 2017 року прийнято позовну заяву ОСОБА_2 до ПАТ "Універсал Банк", треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання договору поруки припиненим до розгляду в одному провадженні у вищевказаній цивільній справі.
21. У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ "Універсал Банк", треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
та ОСОБА_4, про визнання недійсними кредитного договору, договору поруки та договору іпотеки.
22. На обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_1 зазначив, що
на порушення вимог Закону України "Про захист прав споживачів" банк не надав йому відомості, які потрібні клієнту при укладенні кредитного договору та не зазначив їх в його змісті.
23. Посилався на те, що банк приховав від нього повну та об`єктивну інформацію щодо кінцевої сукупної вартості кредиту, чим ввів його в оману щодо реальної процентної ставки та кінцевої загальної суми кредиту, яку сплатив би позичальник банку, погашаючи кредит у порядку, визначеному графіком погашення заборгованості.
24. Згідно із замовленими ним економічними дослідженнями реальна процентна ставка на момент укладення генерального договору про надання кредитних послуг № BL2269 від 28 березня 2008 року складає 9,57 % та є вищою від ефективної процентної ставки 9,12 %, наведеної у додатку до кредитного договору; абсолютне значення подорожчання кредиту на момент укладання генерального договору про надання кредитних послуг № BL2269 від 28 березня 2008 року складає 163 358,80 швейцарських франків та є вищим від значення подорожчання кредиту 154 892,16 швейцарських франків, наведеного у додатку до кредитного договору.
25. Укладені на підставі недійсного кредитного договору договір поруки та іпотечний договір із додатками до них також є недійсними.
26. Ураховуючи зазначене, ОСОБА_1, просив суд визнати недійсними: генеральний договір про надання кредитних послуг № BL2269, укладений між ВАТ "Універсал Банк" та ним, й усі додаткові угоди з додатками до нього; укладені між ПАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_2 договори поруки
від 23 січня 2012 року, 29 жовтня 2013 року, 24 березня 2014 року,
25 листопада 2014 року та 25 травня 2015 року; договір іпотеки, укладений
28 березня 2009 року між ПАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чігріною Г. В.; договір про внесення змін до договору іпотеки від 18 червня 2009 року; договір про внесення змін до договору іпотеки від 30 серпня 2010 року; договір про внесення змін до договору іпотеки від 23 січня 2012 року; договір про внесення змін до договору іпотеки від 07 серпня 2012 року; договір про внесення змін до договору іпотеки від 09 квітня 2013 року; в порядку застосування недійсності договору іпотеки скасувати заборону щодо відчуження нерухомого майна, а саме: квартири
АДРЕСА_1 .
27. Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 05 вересня 2017 року прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ "Універсал Банк", треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання недійсними кредитного договору, договору поруки та договору іпотеки до розгляду в одному провадженні у вищевказаній цивільній справі.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
28. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2020 року задоволено позовні вимоги ПАТ "Універсал Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за кредитним договором.
29. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь
ПАТ "Універсал Банк" заборгованість за додатковою угодою № BL2269/К-1 до генерального договору про надання кредитних послуг від 28 березня
2008 року № BL2269 у розмірі 66 216,00 швейцарських франків. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
30. У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
31. У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
32. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовлено.
33. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачі умови укладених договорів не виконують, кредит та проценти за користування ним не сплачують, а тому з позичальника та поручителя на користь банку підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором на загальну суму
66 216, 00 швейцарських франків. Розмір заявленої позивачем заборгованості суд вважав доведеним належними та допустимими доказами.
34. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем за зустрічним позовом не надано належних та допустимих доказів, які б давали підстави вважати, що генеральний договір про надання кредитних послуг № BL2269 від 28 березня 2008 року містить несправедливі умови щодо позичальника, який при його підписанні мав реальну можливість ознайомитись з умовами договору і за умови незгоди з його положеннями відмовитися від його укладення. При оцінці змісту оспорюваного договору суд виходив із того, що укладений між сторонами генеральний договір про надання кредитних послуг № BL2269 та усі додаткові угоди з додатками до нього відповідають вимогам статей 203, 215 ЦК України, статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору.
35. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, суд першої інстанції також виходив з недоведеності позовних вимог, з огляду на те, що розмір процентної ставки за кредитом у розмірі 12, 75% річних був погоджений поручителем при підписанні договору поруки від 25 травня
2015 року, а умови кредитного договору не суперечать вимогам чинного законодавства.
36. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 та ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що оспорюваний договір іпотеки та додаткові угоди до нього не суперечать вимогам чинного законодавства, укладені батьками третіх осіб, які, будучи одночасно представниками малолітніх дітей, підтвердили, що укладанням цього договору не порушені права та/або інтереси їх малолітніх дітей, надали дозвіл Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації на укладення договору іпотеки квартири АДРЕСА_1, частина якої належить малолітнім ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
37. Додатковим рішенням Деснянського районного суду м. Києва
від 23 березня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до
ПАТ "Універсал Банк", ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чігріна Г. В., про визнання недійсним генерального договору про надання кредитних послуг
№ BL2269, укладеного між ВАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1, та усіх додаткових угод з додатками до нього відмовлено.
38. Додаткове рішення суду першої інстанції мотивовано недоведеністю позовних вимог ОСОБА_4 щодо укладення між ВАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1 оспорюваного кредитного договору з порушення вимог чинного законодавства, що слугувало б підставою для визнання його недійсним.
39. Ухвалами Київського апеляційного суду від 16 квітня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Деснянського районного суду м. Києва
від 12 жовтня 2020 року визнано неподаними та повернуто особам, які їх подавали.
40. Постановою Верховного Суду від 08 вересня 2021 року касаційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено. Ухвали Київського апеляційного суду від 16 квітня 2020 року скасовано, справу передано до суду апеляційної інстанції.
41. Постановою Київського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року апеляційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2020 року залишено без змін.
42. Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог АТ "Універсал Банк" про стягнення заборгованості за кредитним договором з позичальника та поручителя, а також недоведеність позивачами за зустрічними позовами обставин, які б слугували підставою для визнання кредитного договору, а також додаткових до нього угод та забезпечувальних договорів недійсними.
Узагальнені доводи касаційних скарг
43. 01 лютого 2023 року ОСОБА_3, ОСОБА_5 звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просять скасувати рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ПАТ "Універсал Банк", ОСОБА_1 та ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чігріна Г. В., про визнання недійсним договору іпотеки та ухвалити нове судове рішення, яким ці позовні вимоги задовольнити.
44. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_3, ОСОБА_5 зазначають неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема частини п`ятої статті 3 Закону України "Про іпотеку", з урахуванням частини другої статті 61 Конституції України (пункт 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки, в ухваленні судового рішення брали участь судді, яким було заявлено відвід. Заявниці зазначили, що судом апеляційної інстанції не розглянуто заяву ОСОБА_4 про витребування її апеляційної скарги на додаткове рішення Деснянського районного суду м. Києва від 23 березня 2021 року, при цьому представнику ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні аналогічної заяви. При розгляді справи апеляційним судом не розглянуто клопотання представника ОСОБА_1 про витребування у ПАТ "Універсал Банк" оригіналу меморіального ордеру, за яким банк перерахував кредитні кошти на рахунок ОСОБА_1 (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
45. Касаційна скарга ОСОБА_3, ОСОБА_5 обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій не урахували, що вони є власниками частини квартири, яка є предметом іпотеки за договором іпотеки від 28 березня 2008 року. Однак, не є його стороною, не мають жодних зобов`язальних правовідносин з ПАТ "Універсал Банк", а тому відсутні підстави для їх юридичної відповідальності перед банком, у тому числі із загрозою втрати їхнього майна.
46. Вважають, що суд апеляційної інстанції не встановив усіх фактичних обставин справи, не розглянув клопотання ОСОБА_1 про витребування оригіналу меморіального ордеру, за яким банк перерахував кредитні кошти на його рахунок. Наданий позивачем меморіальний ордер вважають неналежним доказом.
47. Додатково посилаються на наявність не розглянутої апеляційної скарги ОСОБА_4 на додаткове рішення Деснянського районного суду м. Києва від 21 березня 2021 року, яка, на їхню думку, повинна була розглядатись спільно із апеляційною скаргою на рішення суду по суті. Зазначене свідчить про упереджене ставлення суддів апеляційного суду, а відмова у задоволенні їх заяви про відвід є необґрунтованою.
48. 31 січня 2023 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ "Універсал Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити, а позовні вимоги ОСОБА_2 до ПАТ "Універсал Банк", треті особи: ОСОБА_1,
ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про визнання договору поруки припиненим задовольнити в повному обсязі.
49. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_2 зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 рокуу справі № 524/4996/13-ц, від 26 червня 2019 року у справі № 755/18438/16-ц та у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц, від 31 березня 2021 року у справі № 705/2045/16-ц, від 22 вересня 2021 року у справі № 489/6127/15-ц, від 30 серпня 2022 року у справі № 509/2976/19, від 31 серпня 2022 року у справі № 333/2391/18,
від 21 вересня 2022 року у справі № 381/1647/21, від 23 листопада 2022 року у справі № 461/2992/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки, а в ухваленні судового рішення брали участь судді, яким було заявлено відвід. Також заявниця зазначила, що судом апеляційної інстанції не розглянуто заяву ОСОБА_4 про витребування її апеляційної скарги на додаткове рішення Деснянського районного суду м. Києва від 23 березня 2021 року, при цьому представникуОСОБА_1 відмовлено у задоволенні аналогічної заяви. При розгляді справи апеляційним судом не розглянуто клопотання представника ОСОБА_1 про витребування у ПАТ "Універсал Банк" оригіналу меморіального ордеру, за яким банк перерахував кредитні кошти на рахунок ОСОБА_1 (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
50. На обґрунтування доводів касаційної скарги ОСОБА_2 зазначає, що суди попередніх інстанцій не встановили факту отримання ОСОБА_1 кредитних коштів. Суд апеляційної інстанції безпідставно не витребував оригінал меморіального ордеру. Крім того, не дослідив виписку по рахунку боржника та не надав оцінки наданим позивачем доказам обміну ОСОБА_1 швейцарських франків на долари США.
51. Акцентує увагу на тому, що умови договору поруки, зокрема в частині процентної ставки суперечать умовам кредитного договору. Посилається на те, що згоди на підвищення процентної ставки за кредитним договором вона не надавала.
52. 30 січня 2023 року ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат
Стеценко Ю. В., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Києва
від 12 жовтня 2020 рокута постанову Київського апеляційного суду
від 22 грудня 2022 року, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ "Універсал Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити, а позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ "Універсал Банк", треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ОСОБА_4, про визнання недійсними кредитного договору, договору поруки та договору іпотеки задовольнити в повному обсязі.
53. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Стеценко Ю. В., зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права
без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду
від 05 грудня 2018 рокуу справі № 524/4996/13-ц, та у постановах Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 904/8549/17, від 19 вересня 2018 року у справі № 569/907/18, від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18,
від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц, від 31 березня 2021 року у справі № 705/2045/16-ц, від 28 квітня 2021 року у справі № 640/10705/19,
від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 30 серпня 2022 року у справі № 509/2976/19, від 31 серпня 2022 року у справі № 333/2391/18,
від 21 вересня 2022 року у справі № 381/1647/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Крім того указує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема статті 1090 ЦК України (на момент пред`явлення позову) щодо обміну валют у кредитних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідили належним чином зібрані у справі докази та встановили обставини справи на підставі недопустимих доказів, в ухваленні судового рішення брали участь судді, яким було заявлено відвід. При розгляді справи апеляційним судом не розглянуто по суті клопотання його представника про дослідження доказів та про витребування у ПАТ "Універсал Банк" оригіналу меморіального ордеру, за яким банк перерахував кредитні кошти на рахунок ОСОБА_1, а також йому було відмовлено у задоволенні заяви про витребування апеляційної скарги ОСОБА_4 на додаткове рішення Деснянського районного суду м. Києва від 23 березня 2021 року (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
54. Касаційна скарга ОСОБА_1 обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій не урахували відсутності належних доказів отримання ним кредитних коштів, зокрема відсутності оригіналу меморіального ордеру. Вважає, що надана позивачем виписка по рахунку є неналежним доказом виконання позивачем свого обов`язку, встановленого у кредитному договорі. При цьому судами попередніх інстанцій не надано мотивованої оцінки наявним у матеріалах справ доказам зазначеного.
55. Заявник зазначає про необґрунтованість наданого позивачем за первісним позовом розрахунку заборгованості, зокрема в частині підвищеного розміру процентів.
56. Акцентує увагу на відсутності належного обґрунтування судами попередніх інстанцій підстав для відмови у задоволенні його зустрічного позову, не урахування порушення положень Законів України "Про захист прав споживачів, "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати", зокрема в частині відсутності розрахунку сукупної вартості кредиту, реальної процентної ставки, абсолютного значення подорожчання кредиту, вартості супутніх послуг, умов обслуговування банківського рахунка, порядку припинення дії кредитного договору, дострокового розірвання договору, відповідальності кредитора при порушенні умови щодо зарахування кредиту, оприлюднення інформації про іпотечне кредитування, розрахунок індексації.
57. Вважає, що дії банку при укладенні спірного договору кредиту свідчать про його обман, як споживача фінансових послуг, та ведення нечесної підприємницької практики.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
58. Ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2023 року поновлено
ОСОБА_3, ОСОБА_5 строк на касаційне оскарження рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 22 грудня 2022 року, відкрито касаційне провадження у справі № 754/5845/16-ц, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
59. Ухвалами Верховного Суду від 28 лютого 2023 року відкрито касаційні провадження за скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Відмовлено ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Стеценко Ю. В., у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2020 року до закінчення касаційного провадження.
60. 07 квітня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
61. Ухвалою Верховного Суду від 10 травня 2023 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Короткий зміст відзивів на касаційні скарги
62. 27 лютого 2023 року ПАТ "Універсал Банк" через засоби поштового зв`язку направило до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу
ОСОБА_3, ОСОБА_5, у якому, посилаючись на необґрунтованість доводів скарги, просить залишити її без задоволення.
63. Зазначало, що судами попередніх інстанцій правильно ураховано, що для укладення договору іпотеки був отриманий дозвіл Деснянської районної у
м. Києві державної адміністрації від 06 березня 2008 року № 276, у якому зазначено, що укладення такого договору не порушуватиме права дітей, з огляду на те, що їм було подаровано квартиру АДРЕСА_2 . При цьому батьки ОСОБА_3 та ОСОБА_5 надали нотаріально посвідчені згоди на укладення договору іпотеки. вважає, що судами попередніх інстанцій було повно встановлено фактичні обставини справи та надано належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам.
64. 17 березня 2023 року ПАТ "Універсал Банк" через засоби поштового зв`язку направило до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу
ОСОБА_2, на обґрунтування якого посилається на безпідставність доводів заявниці про збільшення обсягу її відповідальності та не погодження нею процентної ставки за кредитом у розмірі 12,75 %. Умови договору поруки прямо передбачають зазначену процентну ставку, а тому при його підписанні ОСОБА_2 було відомо усі умови кредитування. Зазначає, що банком було подано належні докази видачі кредиту позичальнику, його частково погашення останнім, а також погодження ОСОБА_1 з наявністю заборгованості за кредитом при укладенні додаткових угод.
65. 17 березня 2023 року ПАТ "Універсал Банк" через засоби поштового зв`язку направило до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу
ОСОБА_1, у якому посилається на необґрунтованість доводів скарги. Зосереджує увагу на суперечливій поведінці позичальника, ознайомлення його з усіма умовами договору, відсутності жодних зауважень щодо його змісту, наявності належних доказів отримання ним кредитних коштів, часткового тривалого виконання умов договору, що підтверджує досягнення згоди між сторонам договору з усіх його істотних умов. Зазначає також про помилковість доводів заявника щодо поширення на спірні правовідносини положень Закону України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати", оскільки він не регулює правовідносини при укладенні кредитних договорів та відповідних договорів іпотеки для забезпечення виконання кредитних зобов`язань.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
66. 28 березня 2008 року між ВАТ "Універсал Банк", правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк", та ОСОБА_1 було укладено генеральний договір про надання кредитних послуг № BL2269 та додаткову угоду
№ BL2269/К-1, за умовами яких банк надав ОСОБА_1
141 000, 00 швейцарських франків, строком користування до 01 березня
2028 року зі сплатою 8,5 % річних.
67. З червня 2009 року по травень 2015 року між ВАТ "Універсал Банк", правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк", та ОСОБА_1 було укладено додаткові угоди №1-16 до генерального договору про надання кредитних послуг № BL2269 від 28 березня 2008 року, за умовами яких сторони змінили розміри відсоткових ставок та строки їх застосування за користування кредитними коштами. Зокрема у додатковій угоді № 15 від 25 травня 2015 року було змінено розміри відсоткових ставок та строки їх застосування за користування кредитними коштами, а саме: за використання кредитних коштів у межах встановленого строку кредитування за цією додатковою угодою встановлюється наступна процентна ставка: з 01 травня 2015 року по 31 жовтня 2015 року включно встановлюється процентна ставка в розмірі 3,0 % річних; а починаючи з 01 листопада 2015 року встановлюється процентна ставка в розмірі 12,75 % річних.