Постанова суду № 495/10514/21 від 17.05.2023 про скасування рішень та записів державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень із застосуванням наслідків...

Постанова

Іменем України

17 травня 2023 року

м. Київ

справа № 495/10514/21

провадження № 61-10116св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, товариство з обмеженою відповідальністю "Стандард Фінанс Груп",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 19 серпня 2022 року у складі колегії суддів: Сєвєрової Є. С., Вадовської Л. М., Колеснікова Г. Я.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст заяви

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_2, ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю "Стандард Фінанс Груп"(далі - ТОВ "Стандард Фінанс Груп") про скасування рішень та записів державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень із застосуванням наслідків скасування рішень.

Позовна заява мотивована тим, що 31 січня 2020 року між ТОВ "Стандард Фінанс Груп"та фізичною особою ОСОБА_2 укладено договори відступлення права вимоги, за умовами яких остання набула права вимоги за кредитним договором №СМ-SME502/003/2007 від 18 травня 2007 року, укладеним між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1, та договором іпотеки

№РМ-SME502/003/2007 від 18 травня 2007 року.

31 січня 2020 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо майна позивача було зареєстровано іпотекодержателем ОСОБА_2 .

Посилаючись на те, що відступлення права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки на користь фізичної особи суперечить положенням частини третьої статті 512 та статті 1054 ЦК України, позивач просив скасувати рішення державного реєстратора, якими внесено зміни щодо іпотекодержателя спірного нерухомого майна, а саме: земельної ділянки НОМЕР_3 площею 0,006 га; земельної ділянки НОМЕР_1 площею 0,009 га; земельної ділянки НОМЕР_2 площею 0,009 га; земельної ділянки НОМЕР_4 площею 0,0147 га; садового будинку НОМЕР_1 загальною площею 112,9 кв. м; садового будинку НОМЕР_2 загальною площею 101,8 кв. м; садового будинку НОМЕР_4 загальною площею 159,2 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 ), та застосувати наслідки скасування рішень.

Одночасно позивачем надано заяву про забезпечення позову шляхом:

- зупинення проведення електронних торгів, призначених на 10 січня

2022 року;

- заборони суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам та державним і приватним виконавцям вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно нерухомого майна, а саме: земельної ділянки НОМЕР_3 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0066) площею 0,006 га; земельної ділянки НОМЕР_1 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0134) площею 0,009 га; земельної ділянки НОМЕР_2 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0050) площею 0,009 га; земельної ділянки НОМЕР_4 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0032) площею 0,0147 га; садового будинку НОМЕР_1 (реєстраційний номер майна 10564511) загальною площею 112,9 кв. м; садового будинку НОМЕР_2 (реєстраційний номер майна 13355113) загальною площею 101,8 кв. м; садового будинку НОМЕР_4 (реєстраційний номер майна 10609609) загальною площею 159,2 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2);

- заборони ОСОБА_2 та іншим фізичним та юридичним особам за дорученням ОСОБА_2, крім власника ОСОБА_1, вчиняти будь-які дії, у тому числі перешкоджання у користуванні у будь-якій формі (зміни замків, недопущення у приміщення, тощо), виселення будь-кого з осіб, заселення третіх осіб, укладення договорів щодо нерухомого майна від імені

ОСОБА_2, переоформлення на третіх осіб договорів, особових рахунків з обслуговуючими організаціями, проведення оцінки, продажу з публічних торгів, розміщення оголошень та інших дій щодо продажу третім особам стосовно нерухомого майна, належного позивачеві, а саме: земельної ділянки НОМЕР_3 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0066) площею 0,006 га; земельної ділянки НОМЕР_1 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0134) площею 0,009 га; земельної ділянки НОМЕР_2 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0050) площею 0,009 га; земельної ділянки НОМЕР_4 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0032) площею 0,0147 га; садового будинку НОМЕР_1 (реєстраційний номер майна 10564511) загальною площею 112,9 кв. м; садового будинку НОМЕР_2 (реєстраційний номер майна 13355113) загальною площею 101,8 кв. м; садового будинку НОМЕР_4 (реєстраційний номер майна 10609609) загальною площею 159,2 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2).

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що існує реальна загроза утруднення та неможливості виконання рішення суду, яким у разі задоволення позовних вимог буде скасована державна реєстрація права власності за відповідачем ОСОБА_2, для недопущення відчуження спірного нерухомого майна на користь третіх осіб та ускладнення виконання рішення суду.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28 грудня 2021 року у складі судді Шевчук Ю. В. заяву задоволено частково.

Заборонено суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам та державним і приватним виконавцям вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно нерухомого майна, а саме: земельної ділянки НОМЕР_3 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0066) площею 0,006 га; земельної ділянки НОМЕР_1 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0134) площею 0,009 га; земельної ділянки НОМЕР_2 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0050) площею 0,009 га; земельної ділянки НОМЕР_4 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0032) площею 0,0147 га; садового будинку НОМЕР_1 (реєстраційний номер майна 10564511) загальною площею 112,9 кв. м; садового будинку НОМЕР_2 (реєстраційний номер майна 13355113) загальною площею 101,8 кв. м; садового будинку НОМЕР_4 (реєстраційний номер майна 10609609) загальною площею 159,2 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2).

В задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що між сторонами існує спір і невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам та державним і приватним виконавцям вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно нерухомого майна, зазначеного в заяві, може в майбутньому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Відносно вимоги позивача ОСОБА_1 щодо зупинення проведення електронних торгів, призначених на 10 січня 2022 року, суд першої інстанції виходив з того, що чинним законодавством прямо передбачена заборона щодо застосування заходів забезпечення позову саме зупиненням проведення електронних торгів, а тому у цій частині клопотання позивача слід відмовити.

Враховуюче те, що на даний час відповідачка ОСОБА_2 є власником спірного нерухомого майна, вимога позивача щодо обмеження права користування відповідачки ОСОБА_2 належним їй на праві власності спірним майном задоволенню не підлягає.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 19 серпня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області

від 28 грудня 2021 року в частині задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам та державним і приватним виконавцям вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно нерухомого майна, а саме: земельної ділянки НОМЕР_3 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0066) площею 0,006 га; земельної ділянки НОМЕР_1 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0134) площею 0,009 га; земельної ділянки НОМЕР_2 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0050) площею 0,009 га; земельної ділянки НОМЕР_4 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0032) площею 0,0147 га; садового будинку

НОМЕР_1 (реєстраційний номер майна 10564511) загальною площею 112,9 кв. м; садового будинку НОМЕР_2 (реєстраційний номер майна 13355113) загальною площею 101,8 кв. м; садового будинку НОМЕР_4 (реєстраційний номер майна 10609609) загальною площею 159,2 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2) скасовано.

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам та державним і приватним виконавцям вчиняти будь?які реєстраційні дії стосовно нерухомого майна, а саме: земельної ділянки НОМЕР_3 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0066) площею 0,006 га; земельної ділянки НОМЕР_1 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0134) площею 0,009 га; земельної ділянки НОМЕР_2 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0050) площею 0,009 га; земельної ділянки НОМЕР_4 (кадастровий номер 5110300000:02:025:0032) площею 0,0147 га; садового будинку НОМЕР_1 (реєстраційний номер майна 10564511) загальною площею 112,9 кв. м; садового будинку НОМЕР_2 (реєстраційний номер майна 13355113) загальною площею 101,8 кв. м; садового будинку НОМЕР_4 (реєстраційний номер майна 10609609) загальною площею 159,2 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 ) відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що забезпечення позову шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, в тому числі нотаріусам та державним і приватним виконавцям вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно вказаного нерухомого майна не направлене на забезпечення виконання можливого рішення суду про скасування спірних рішень державного реєстратора про зміну іпотекодержателя спірного нерухомого майна, яким зазначено відповідача ОСОБА_2, та не забезпечить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Виходячи з предмету, підстав позову, та обставин, на які посилається заявник в обґрунтування заяви про забезпечення позову, заходи, які просить застосувати заявник в порядку забезпечення позову, не є співмірними із заявленими позовними вимогами.

Крім того, іпотечне майно щодо якого внесено записи на підставі рішень, які оскаржує позивач, передано на реалізацію на підставі заяви приватного виконавця у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого листа про стягнення з позивача кредитної заборгованості, а у січні 2022 року на підставі заяви ОСОБА_2 приватним виконавцем винесено постанову про передачу іпотеки стягувачу в рахунок погашення боргу та складено акт про передачу предмета іпотеки стягувачу в рахунок погашення боргу, відповідно до якого предмет іпотеки, що належить позивачу, придбано ОСОБА_2 .

Отже, забезпечення позову шляхом заборони приватному виконавцю вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно нерухомого майна перешкоджатиме виконанню рішення суду, яке набрало законної сили у іншому спорі, що є недопустимим.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про винесення окремої ухвали щодо приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецула В. А., апеляційний суд виходив з його необґрунтованості, оскільки у даному випадку предметом перегляду даної справи є законність ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, а не дії чи то бездіяльність приватного виконавця у виконавчому провадженні.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У жовтні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 19 серпня 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Також просить постановити окрему ухвалу щодо приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Крецула Вадима Андрійовича, стягувача ОСОБА_2, адвоката Зімірьової Ольги Олександрівни та направити її органам, до повноваження яких належить притягнення зазначених осіб до дисциплінарної та адміністративної відповідальності, та правоохоронним органам, органу досудового розслідування, для внесення відомостей в ЄРДР і проведення досудового розслідування кримінальних правопорушень відповідно до вимог чинного законодавства.

Постановити окрему ухвалу щодо Одеського апеляційного суду у зв`язку з порушенням ним матеріального та процесуального права при вирішенні спору у цій справі.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 26 січня

2022 року у справі № 537/5256/19, провадження № 61-634св21, від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц, провадження № 14?280цс18, від 15 квітня 2020 року у справі № 638/3610/19-ц, провадження № 61-13191св19,

від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, провадження № 14-729цс19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, оскільки апеляційний суд розглянув справу за відсутності учасника справи, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання, необґрунтовано відхилив клопотання про призначення відеоконференції (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що у відзиві на апеляційну скаргу

ОСОБА_1 просив розглядати справу за його участю, судове засідання у цій справі було призначено апеляційним судом на 02 серпня 2022 року, на яке з`явився позивач та його представник, проте його повідомили про розгляд справи без участі сторін. Також 02 серпня 2022 року він подав заяву про відкладення розгляду справи з метою підготовки для проведення судового засідання в режимі відеоконференції із залученням його та/або його представника, проте вказана заява розглянута не була.

Вказував, що зі змісту оскаржуваної постанови апеляційного суду вбачається, що 02 серпня 2022 року фактичного судового засідання із розгляду справи не відбувалось, а постанова була складена не 02 серпня 2022 року, а 19 серпня 2022 року, проте про розгляд справи 19 серпня 2022 року він не повідомлявся.

Вважав, що апеляційний суд розглянув справу 19 серпня 2022 року без належного повідомлення учасників справи та не врахував можливість проведення відеоконференції за його заявою, чим позбавив його можливості взяти участь у судовому засіданні.

Крім того, апеляційний суд не вирішив клопотання ОСОБА_1 про винесення окремої ухвали щодо приватного виконавця та інших осіб шляхом постановлення ухвали у відповідності до частини другої статті 381 та частин четвертої, восьмої статті 259 ЦПК України. Апеляційний суд неправильно тлумачив статтю 262 ЦПК України, приписи якої надають право суду постановити окрему ухвалу у разі виявлення при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Також вказував на порушення вимог пункту 4 частини першої статті 67 та частин першої, третьої статті 248 ЦПК України у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи протоколів судових засідань від 02 серпня 2022 року та від 19 серпня 2022 року.

Також зазначав, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки з наданих позивачем доказів дійсно вбачається наявність спору між сторонами з приводу нерухомого майна, іпотекодержателем якого неправомірно визначено ОСОБА_2, реєстраційні дії з цього приводу і оскаржуються позивачем враховуючи той факт, що відповідач-1 намагається на підставі підроблених документів переоформити майно позивача, а тому суд першої інстанції обґрунтовано вжив заходи забезпечення позову, оскільки невжиття таких заходів у майбутньому може призвести до ускладнення виконання судового рішення.

Апеляційний суд вказаного не врахував, не дослідив докази, наявні в матеріалах справи, та не з`ясував всі обставини справи. Не врахував, що ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі №2-2823/11 (провадження №61-19928св21) зупинено виконання ухвали Київського районного суду м. Одеси від 01 липня 2020 року та постанови Одеського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року у справі за заявою

ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1, ТОВ "Трісмегіст" про стягнення заборгованості за кредитним договором від 18 травня 2007 року. Проте ухвала Верховного Суду не забезпечує позов, а лише зупиняє рішення суду, відповідно до якого ОСОБА_2 набула статусу кредитора та іпотекодержателя.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не поданий.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Як вбачається з позовної заяви, 31 січня 2020 року між ТОВ "Стандард Фінанс Груп"та фізичною особою ОСОБА_2 укладено договір відступлення права вимоги, за умовами якогоостання набула права вимоги за кредитним договором №СМ-SME502/003/2007 від 18 травня 2007 року, укладеним між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 .

Цього ж дня, 31 січня 2020 року між ТОВ "Стандард Фінанс Груп" та фізичною особою ОСОБА_2 укладено договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки №РМ-SME502/003/2007 від 18 травня 2007 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом спору у цій справі є скасування рішень державного реєстратора, якими внесено зміни щодо іпотекодержателя спірного нерухомого майна, а саме: земельної ділянки НОМЕР_3 площею 0,006 га; земельної ділянки НОМЕР_1 площею 0,009 га; земельної ділянки НОМЕР_2 площею 0,009 га; земельної ділянки НОМЕР_4 площею 0,0147 га; садового будинку НОМЕР_1 загальною площею 112,9 кв. м; садового будинку НОМЕР_2 загальною площею 101,8 кв. м; садового будинку НОМЕР_4 загальною площею 159,2 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 ), та застосування наслідків скасування рішень.

Одночасно позивачем надано заяву про забезпечення позову шляхом:

- зупинення проведення електронних торгів, призначених на 10 січня

2022 року;

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що існує реальна загроза утруднення та неможливості виконання рішення суду, адже належне йому на праві власності нерухоме майно, що було передано в іпотеку з метою забезпечення зобовязання, право вимоги за яким перейшло до

ОСОБА_2 та оскаржується у суді, може бути незаконно передано іншим особам шляхом його реалізації тощо, а також можуть бути вчинені інші дії відносно майна, що у подальшому зробить неможливим виконання рішення суду, оскільки стане неможливим поворот виконання через багатосуб`єктність правовідносин, що склалися.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постанова апеляційного суду є законною і обґрунтованою та підстав для її скасування немає.

Згідно з частиною першою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 150 цього Кодексу, заходів забезпечення позову.

За змістом частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

................

Перейти до повного тексту