ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2023 року
м. Київ
cправа № 688/2942/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Вронська Г.О., Студенець В.І.
за участю секретаря судового засідання - Коровай Л.В.;
представники учасників справи у судове засідання не з`явилися
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"
на рішення Господарського суду Хмельницької області
(суддя - Яроцький А.М.)
від 27.10.2022
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Олексюк Г.Є., судді - Гудак А.В., Мельник О.В.)
від 25.01.2023
у справі за позовом ОСОБА_1
до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2
про визнання договору іпотеки припиненим
Короткий зміст позовних вимог та заперечень
1. У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - Банк), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_2 про визнання договору іпотеки № 1482 від 12.03.2008 припиненим (далі - договір іпотеки).
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що основне зобов`язання за кредитним договором від 12.03.2008 № 1012008/3і (далі - кредитний договір), забезпечене іпотекою, виконане ОСОБА_2 (позичальником за кредитним договором) у повному обсязі в розмірі 153 915, 44 грн, який визначений у рішенні Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 19.01.2011 у справі № 2-60/2011. Проте, відповідач відмовляється визнавати припиненими зобов`язання позивача за договором іпотеки у зв`язку із припиненням забезпеченого ним основного зобов`язання.
3. Банк зазначав, що зобов`язання за кредитним договором не припинилися, оскільки сплата заборгованості здійснювалась ОСОБА_2 по договору протягом певного періоду, за який позичальнику нараховувались проценти та штрафні санкції, а не по рішенню суду як зазначає позивач. Оскільки, основне зобов`язання не виконане, то відсутні підстави стверджувати про припинення дії іпотечного договору.
Рух справи
4. Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 20.01.2022 визнано припиненою іпотеку за договором іпотеки, укладеного між позивачем та відповідачем.
5. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 30.05.2022 рішення скасовано, а провадження у справі закрито. Роз`яснено позивачу його право протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
6. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що для визначення юрисдикції має значення суб`єктний склад сторін основного правочину (кредитного договору), а не правочину, укладеного для забезпечення основного (пункт 1 частини першої статті 20 ГПК України). Кредитний договір було укладено між Банком і Фізичною особою-підприємцем Ковальчуком Сергієм Леонідовичем, а тому такий спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
7. Хмельницький апеляційний суд ухвалою від 14.06.2022 передав справу до Господарського суду Хмельницької області.
8. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 14.07.2022 прийнято справу до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
9. 12.03.2008 Відкрите акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк", правонаступником якого є відповідач, та Фізична особа-підприємець Ковальчук Сергій Леонідович уклали кредитний договір, за умовами якого банк відкрив позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з 12.03.2008 строком на 84 місяці зі сплатою процентів.
10. Відповідно до п. 1.3.3. позичальник повинен повернути основну суму кредиту. Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на відповідний рахунок банку.
11. Відповідно до пункту 5.3. кредитного договору за порушення строків (визначених в цьому договорі) повернення кредиту та / або сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплатити банку неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період існування заборгованості, обчисленої від суми прострочення платежу за кожен день прострочення виконання зобов`язань від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості. Відповідно до статті 232 ГК України сторони домовилися, що розрахунок пені за прострочення зобов`язань (щодо строків, визначених в цьому договорі, повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами) припиняється через рік від дня, коли зобов`язання має бути виконано.
12. 12.03.2008 відповідач та ОСОБА_1, з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, уклали договір іпотеки, відповідно до якого предметом іпотеки є двокімнатна квартира під АДРЕСА_1, яка належить позивачу на праві особистої власності.
13. Пунктом 7.1 іпотечного договору передбачено, що цей договір набуває юридичної сили з моменту його підписання та нотаріального посвідчення та діє до повного виконання зобов`язань, забезпечених заставою за цим договором.
14. У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 своїх зобов`язань, відповідач звернувся до суду з позовом про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором.
15. Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 19.01.2011 року у справі №2-60/2011 стягнуто з ОСОБА_2 на користь Банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 153 915, 44 грн, з ОСОБА_1 - штраф за невиконання умов договору іпотеки щодо страхування предмету іпотеки в сумі 6150 грн та з ОСОБА_3 - штраф за невиконання умов договору іпотеки щодо страхування предмету іпотеки в сумі 9 600 грн.
16. Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області ухвалою від 19.12.2013 розстрочив виконання рішення суду від 19.01.2011 у справі № 2-60/2011 про стягнення заборгованості за кредитним договором на 36 місяців..
17. 06.02.2017 ОСОБА_2 виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором на суму 153 915, 44 грн, що підтверджується копіями квитанцій за період з вересня 2013 року по лютий 2017 року.
18. ОСОБА_1 звернувся до Банку з проханням зареєструвати в державному органі припинення договору іпотеки, у зв`язку зі сплатою коштів у повному обсязі ОСОБА_2 за кредитним договором.
19. Банк листом від 13.03.2021 № 124/9413/2021 повідомив позивача, що на поточний момент наявна заборгованість за кредитом, що унеможливлює задоволення банком прохання, викладеного у зверненні щодо припинення іпотеки.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
20. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 27.10.2022, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2023, позов задоволено повністю, визнано припиненою іпотеку за договором.
21. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з такого:
- з ухваленням Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області рішення від 19.01.2011 у справі №2-60/2011 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зобов`язання позичальника сплатити заборгованість за цим договором не припинилося та тривало до моменту фактичного виконання грошового зобов`язання;
- рішення суду про стягнення кредитної заборгованості саме по собі свідчить про закінчення строку дії кредитного договору;
- ОСОБА_2 кредитні зобов`язання виконав 06.02.2017;
- оскільки основне зобов`язання припинилося, то й дія іпотеки відповідно до частини першої статті 593 ЦК України та частини п`ятої статті 3 Закону України "Про іпотеку" припинилася.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
22. 14.02.2023 Банк звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
23. Скаржник визначає підставою касаційного оскарження судових рішень пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України.
24. В обґрунтування доводів касаційної скарги Банк зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми, а саме:
- статей 1048, 1054 ЦК України, оскільки помилково дійшли висновку щодо сплати третьою особою заборгованості за кредитним договором у сумі 153 915, 44 грн саме на виконання рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 19.01.2011 у справі № 2-60/2011, а також, що рішення суду про стягнення кредитної заборгованості саме по собі свідчить про закінчення дії кредитного договору та не врахували висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17, від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17, від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17, що нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного повернення кредиту, незалежно від закінчення строку дії кредитного договору.
Скаржник зазначає, що посилання суду першої інстанції на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц є безпідставними, оскільки правовідносини зі справою, яка переглядається, є нерелевантні;
- статей 598, 599 ЦК України, оскільки суди дійшли помилкового висновку щодо виконання третьою особою зобов`язання за кредитним договором та не врахували висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 711/4556/16-ц, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 910/16461/16 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 522/407/15-ц).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
25. Верховний Суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції переглядає у касаційному порядку судові рішення виключно в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, тому перевіряє лише дотримання норм матеріального та процесуального права, на які скаржник посилається, як на підстави для обов`язкового скасування судового рішення.
26. Верховний Суд вважає, що підстави для задоволення касаційної скарги відсутні з огляду на таке.
27. Підставою для оскарження судових рішень є неврахування висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17 та застосування нерелевантних висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц щодо нарахування процентів за користування кредитом.
28. Висновок Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 711/4556/16-ц (іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання), на який посилається скаржник, залежить від застосування вищевказаних висновків Верховного Суду щодо припинення основного зобов`язання.
29. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
30. Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
31. Законодавство встановило наслідки як надання можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (стаття 1048 ЦК України), так і наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх (стаття 625 ЦК України) (пункти 34, 35, 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/10156/17 та пункти 6.20 - 6.24 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17).
32. Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Такий правовий висновок Велика Палата Верховного Суду зробила у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц.