ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2023 року
м. Київ
Cправа № 914/669/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г.,
суддів: Картере В. І., Погребняка В. Я.,
за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,
учасники справи:
представник Заступника керівника Львівської обласної прокуратури - Кравчук О. А.,
представники інших учасників справи в судове засідання не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника керівника Львівської обласної прокуратури
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.02.2023
у складі колегії суддів: Плотніцького Б. Д. (головуючий), Кордюк Г. Т., Кравчук Н. М.
та на рішення Господарського суду Львівської області від 20.10.2022
у складі судді Березяк Н.Є.
у справі № 914/669/22
за позовом Заступника керівника Львівської обласної прокуратури
в інтересах держави в особі позивача: Червоноградської міської ради
до відповідача: Державного підприємства "Радехівське ЛМГ"
про відшкодування збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища,
На розгляд суду постало питання щодо стягнення з відповідача збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства через незаконну порубку дерев.
ВСТАНОВИВ
Обставини справи
1. Судами встановлено, що територія Бендюзького лісництва ДП "Радехівське ЛМГ" перебуває у адміністративно-територіальних межах Червоноградської міської ради.
2. Як встановлено судами попередніх інстанцій, Львівською обласною прокуратурою у ході реалізації представницьких повноважень в порядку ст. 131-1 Конституції України та ст. ст. 23, 24 Закону України "Про прокуратуру" опрацьовано матеріали кримінального провадження № 62020140000000511 від 14.05.2020, за результатами чого виявлено порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.
3. Процесуальним керівником у вказаному кримінальному провадженні управління нагляду Львівської обласної прокуратури у січні 2022 складено висновок та підготовлено матеріали для застосування представницьких повноважень поза межами кримінального провадження.
4. Як стверджує прокурор, в ході вивчення вказаних матеріалів кримінального провадження встановлено, що посадовими особами ДП "Радехівське ЛМГ" спільно з суб`єктами підприємницької діяльності Львівської області вчинено розтрату деревини та вчинено самовільні порубки дерев на ввірених їм лісових масивах шляхом зловживання службовим становищем з метою особистого збагачення.
5. Зокрема з`ясовано, що на розгляді Радехівського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження № 62020140000000511 від 14.05.2020 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246, ч. 1 ст. 365, ч. 3 ст. 365 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246, ч. 1 ст. 365, ч. 3 ст. 365 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 365 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 365 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 365 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246, ч. 1 ст. 365 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246, ч. 3 ст. 365 КК України.
6. В ході досудового розслідування встановлено, що вищевказані службові особи Бендюзького лісництва ДП "Радехівське ЛМГ" в період січня-жовтня 2020 року, на ввірених ділянках лісництва, незаконно, тобто без наявності відповідних дозвільних документів (лісорубних квитків), використовуючи своє службове становище, здійснюючи рубки головного користування, діючи всупереч вимогам Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків, вчинили порубку 291 дерева різних порід, які в подальшому перевозили та реалізовували третім особам, чим спричинили заподіяння шкоди державі на суму 2 610 309,70 грн.
7. До суду прокурором подано розрахунок розміру шкоди, проведеної Державною екологічною інспекцією у Львівській області (далі - Інспекція), з урахуванням протоколів огляду місцевості в кв. 60 вид. 14, кв. 64 вид. 62, кв. 60 вид. 18, кв. 50 вид. 14, кв. 50 вид. 13, кв. З вид. 16, кв. 37 вид. 35, кв. 2 вид. 10, кв. 24 вид. 8, кв. 39 вид. 7, кв. 29 вид. 1 -1, кв. 29 вид. 1 -2, кв. 17 вид. 23 Бендюзького лісництва ДП "Радехівське ЛМГ" та матеріалів кримінального провадження № 62020140000000511 від 14.05.2020, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 "Про затвердження такс обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу".
8. Як зазначає прокурор, загальний розмір шкоди, завданої охороні навколишнього природного середовища внаслідок незаконної порубки лісу, відповідно до розрахунку Інспекції становить 2 489 395,40 грн.
9. Окрім цього, 27.11.2020 слідчим у кримінальному провадженні Р. Стефанівим винесено постанову про доручення проведення судово-економічної експертизи та на адресу Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надіслано матеріали кримінального провадження, опечатані в сейф-пакеті № МІ 001768 для проведення експертизи.
10. На дослідження експерта винесено питання про те, чи підтверджується розрахунок розміру шкоди, проведений Державною екологічною інспекцією у даному кримінальному провадженні.
11. Тернопільським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром проведено експертизу, за наслідками якої загальний розрахунок шкоди, завданої державі внаслідок незаконної рубки дерев становить 2 610 309,70 грн. Судова економічна експертиза проведена судовим експертом O. A. Горлачук, яка на підставі ст. ст. 384, 385 КК України попереджена про відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Судовим експертом встановлено розбіжності у правильності нарахування розміру шкоди Інспекцією. Різниця у нарахуванні шкоди становить 120 914,30 грн.
12. Відповідач звернувся до Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз з заявою щодо проведення комплексної судової інженерно-еколого-лісогосподарської експертизи лісосік Бендюзького лісництва ДП "Радехівське лісомисливське господарство" на яких, за результатами слідства, мало місце незаконна рубка дерев, та надання відповідного висновку за наслідками її проведення.
13. Проведення даної експертизи доручено судовому експерту Макарчуку В. Г. та експерту Королю М.М. - доценту Національного лісотехнічного університету.
14. Для проведення цієї експертизи було надано копії лісорубних квитків на вказані рубки у Бендюзькому лісництві ДП "Радехівське лісомисливське господарство", копії матеріально-грошових оцінок на вказані ділянки, копії перелікових відомостей вказаних ділянок, копії план-схем вказаних ділянок, копії переліків заходів поліпшення санітарного стану, копію акту лісопатологічного обстеження. За наслідками проведення комплексної судової інженерно-еколого-лісогосподарської експертизи (копія додається) надано експертний висновок, що при проведенні рубок допущено самовільний переруб дерев у кількості 19 шт., чим державі завдано збитки у розмірі 18 760, 52 грн.
15. 04.02.2022, на виконання вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" листом від за № 12-99 вих-22 прокурором попередньо, до звернення до суду, повідомлено Червоноградську міську раду про наявність шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.
16. 04.02.2022 Обласною прокуратурою на адресу Державної екологічної інспекції у Львівській області скеровано лист№ 12-97вих-22 про надання інформації щодо вжиття заходів органом контролю завданої шкоди за результатами проведення незаконних рубок на території Бендюзького лісництва.
17. 15.02.2022 відповідно до відповіді Державної екологічної інспекції у Львівській області за № 13-792 з`ясовано, що останньою проведено розрахунок розміру шкоди у кримінальному провадженні № 62020140000000511. Окрім цього, повідомлено про невжиття заходів щодо стягнення шкоди у зв`язку із не проведенням перевірок на території вчинених незаконних рубок.
18. 18.02.2022 у відповіді № 3/22-1015/2-13 Червоноградська міська рада повідомила, що останньою не вжито заходів щодо стягнення завданої шкоди у судовому порядку та звернулася із проханням про пред`явлення позову у зв`язку з відсутністю асигнувань та коштів на судовий збір.
19. 17.03.2022, на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурором листом № 12-180 вих-22 попередньо, до звернення до суду, повідомлено Червоноградську міську раду про наявність підстав для представництва інтересів держави шляхом скерування до Господарського суду Львівської області позову про стягнення шкоди на користь органу місцевого самоврядування.
Подання позову
20. 08.04.2023 Заступник керівника Львівської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі позивача: Червоноградської міської ради до ДП "Радехівське ЛМГ" про відшкодування збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок незаконної порубки дерев у сумі 2 610 309,70 грн.
21. Як зазначає прокурор, посадовими особами ДП "Радехівське ЛМГ" не було забезпечено виконання покладених на підприємство обов`язків та допущено незаконну порубку, внаслідок якої лісу заподіяна шкода на суму 2 610 309,70 грн, яка має бути відшкодована підприємством, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
22. 20.10.2022 рішенням Господарського суду Львівської області у задоволенні позову Заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі позивача: Червоноградської міської ради до Державного підприємства "Радехівське ЛМГ" про відшкодування збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, відмовлено.
23. Суд зауважив, що на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурором попередньо, до звернення до суду 17.03.2022 за № 12-180 вих-22, повідомлено Червоноградську міську раду про наявність підстав для представництва інтересів держави шляхом скерування до Господарського суду Львівської області позову про стягнення шкоди на користь органу місцевого самоврядування. Позивачем, в порядку визначеному ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави з наведених питань не оскаржувалась.
24. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, зазначив, що застосовані Державною екологічною інспекцією України до суб`єктів господарювання адміністративно-господарські санкції можуть бути лише за результатами здійснення заходу державного нагляду (контролю), однак Державна екологічна інспекція України, в тому числі її територіальний орган у Львівській області, не здійснювала заходи державного нагляду (контролю) в частині перевірки Бендюзького лісництва ДП "Радехівське лісомисливське господарство" на предмет наявності там незаконних рубок, не оформляла у встановленому порядку результати перевірки, окремо не залучалася для проведення перевірки за дорученням слідчих органів у кримінальному провадженні №62020140000000511 від 14.05.2020.
25. Суд також вказав, що фіксація незаконної порубки дерев була здійснена в рамках кримінального провадження шляхом проведення слідчих дій з оформленням протоколів огляду місцевості, які до позовної заяви - на момент її подання не долучались та з яких неможливо встановити чи дійсно мала місце фіксація саме незаконної порубки дерев у лісосіках Бендюзького лісництва ДП "Радехівське лісомисливське господарство".
26. Суд першої інстанції також погодився з твердженням відповідача, що без отримання вироку суду у кримінальному провадженні № 62020140000000511 від 14.05.2020, який встановить вину осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності у вчиненні злочину, без підтвердження в судовому порядку факту нанесення ними як службовими особами відповідача шкоди навколишньому природному середовищу унеможливлюється отримання одночасно всіх необхідних елементів для покладання на відповідача відповідальності.
27. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що станом на дату подання позовної заяви відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували сам факт завдання шкоди (відповідний Акт перевірки Державної екологічної інспекції, вирок суду), а долучені сторонами до матеріалів справи висновки експертиз щодо розміру шкоди (при відсутності доказів її завдання) не беруться судом до уваги.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
28. 01.02.2023 постановою Західного апеляційного господарського суду у справі №914/669/22 апеляційну скаргу Львівської обласної прокуратури залишено без задоволення, рішення Господарського суду Львівської області від 20.10.2022 у справі № 914/669/22 залишено без змін.
29. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд погодився із висновками суду першої інстанції, а також вказав, що передчасним є подання зазначеного позову, оскільки на момент його подання в матеріалах справи відсутні відповідні доказові матеріали (передбачені чинним законодавством) нанесення шкоди навколишньому природному середовищу, для прийняття рішення про наявність порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в частині здійснення незаконних рубок.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
30. 24.02.2023 (згідно з відміткою на поштовому конверті "Укрпошта Експрес") Заступником керівника Львівської обласної прокуратури подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.02.2023 та рішення Господарського суду Львівської області від 20.10.2022 у справі № 914/669/22; прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
31. Підставами касаційного оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 01.02.2023 та рішення Господарського суду Львівської області від 20.10.2022 у справі № 914/669/22 Заступник керівника Львівської обласної прокуратури зазначає пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, а саме: порушення норм статей 73, 76, 79, 86, 104 ГПК України щодо оцінки доказів, ст. 1166 ЦК України та застосування апеляційним судом норм матеріального права, зокрема, статей 19, 63, 64, 86, 105, 107 Лісового кодексу України, Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" при вирішенні питання щодо законності рубок дерев без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.08.2018 у справі № 909/976/17, від 20.08.2018 у справі № 920/1293/16, від 23.08.2018 у справі № 917/1261/17, від 19.09.2018 у справі № 925/382/17, від 09.12.2019 у справі № 906/133/18, від 20.02.2020 у справі № 920/1106/17, від 09.11.2018 у справі № 909/912/17, від 27.03.2018 у справі № 909/1111/16, від 18.02.2019 у справі № 926/869/18, від 24.02.2021 у справі № 906/366/20, від 14.12.2021 у справі № 926/2174/20, 26.05.2022 у справі № 922/2317/21.
32. Скаржник стверджує, що судами першої та апеляційної інстанції не надано належної оцінки розрахунку розміру шкоди, проведеної Державною екологічною інспекцією у Львівській області у межах кримінального провадження № 62020140000000511 від 14.05.2020 та судово-економічній експертизі, проведеної Тернопільським науково-дослідним експертно-криміналістичного центром МВС у межах згаданого кримінального провадження від 23.10.2020 № 6/3-75 та не вказано, в чому саме полягає неповнота, необґрунтованість та необ`єктивність такого висновку експерта.
33. Прокурор вказує, що Верховним Судом у постанові від 23.08.2018 у справі № 917/1261/17 про стягнення з постійного лісокористувача шкоди, завданої незаконною порубкою лісу, взято до уваги протоколи огляду місця події, складені у межах кримінального провадження та стверджує, що у ході досудового розслідування кримінального провадження № 62020140000000511 від 14.05.2020 було проведено огляд місця події із залученням спеціалістів Державної екологічної інспекції у Львівській області.
34. Прокурор наполягає, що наявність проведеної Державною екологічною інспекцією перевірки та складеного за її результатами Акту не є єдиною підставою для нарахування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу та заявлення позовних вимог про стягнення такої та посилається, зокрема, на постанови Верховного Суду від 23.0.2018 у справі № 197/1261/17, від 24.02.2021 у справі № 906/366/20, від 15.02.2018 у справі № 927/1096/16.
35. Крім того, скаржник стверджує, що відсутність вироку у кримінальному провадженні не може бути підставою відмови у позові, оскільки це суперечить вимогам ст. 227 ГПК України. При цьому, відповідачем у даній справі є ДП "Радехівське ЛМГ", а не обвинувачені у кримінальному провадженні № 62020140000000511 від 14.05.2020, а наявність вироку лише надасть право ДП "Радехівське ЛМГ" на пред`явлення позову у порядку регресу до обвинувачених. Аналогічної правової позиції дотримано у постановах Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 906/366/20, від 20.02.2020 у справі № 920/1106/17, 09.12.2019 у справі 906/1338/18, 27.03.2018 у справі № 909/1111/16.
36. На думку прокурора, наданий відповідачем Висновок експертів комплексної судової інженерно- лісогосподарської експертизи від 29.06.2021 за № 28, відповідно до якого розмір завданої шкоди внаслідок незаконної порубки дерев становить 18 760,52 грн свідчить про визнання відповідачем факту нанесення шкоди, однак відповідач оспорює лише її розмір. Водночас, судом першої інстанції у даній справі також не надано належної та об`єктивної оцінки наданому відповідачем Висновку експертів комплексної судової інженерно-лісогосподарської експертизи від 29.06.2021 за №28.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
37. 27.04.2023 до Верховного Суду від ДП "Радехівське лісомисливське господарство" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач стверджує про безпідставність касаційної скарги, неподібність висновків Верховного Суду, на які посилається скаржник обставинам цієї справи та відсутність підстав для задоволення позову прокурора.
Розгляд клопотань
38. 15.05.2023 до Верховного Суду надійшло клопотання відповідача про закриття касаційного провадження, мотивоване тим, що позовну заяву підписано заступником керівника Львівської обласної прокуратури. Однак до касаційної скарги не додано доказів неможливості підписання такої керівником Львівської обласної прокуратури або його першим заступником, що є підставою для закриття касаційного провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 269 ГПК України. При цьому, відповідач посилається на положення ч. 3 ст. 11 Закону України "Про прокуратуру" та висновки у постанові Верховного Суду від 26.04.2023 у справі № 260/1939/22 та у справі № 819/478/17.
39. Колегія суддів відхиляє наведені доводи відповідача та зауважує, що для визнання особи такою, що діє у порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження, що відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 18.06.2021 у справі № 922/751/20.
40. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 24 Закону України "Про прокуратуру" право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Право подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення в цивільній, адміністративній, господарській справі надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від участі в розгляді справи прокурору вищого рівня: Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, першим заступникам та заступникам керівників обласних прокуратур, керівнику, заступникам керівника, керівникам підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
41. Положенням ч. 3 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань" передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, серед яких, відомості про осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи.
42. У цій справі касаційну скаргу, як і позов та апеляційну скаргу, підписано Заступником керівника Львівської обласної прокуратури - Миколою Друзюком.
43. Верховним Судом здійснено перевірку наявності відповідних відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та з`ясовано, що станом на дату подання касаційної скарги (24.02.2023) в Реєстрі міститься інформація, що Микола Друзюк має право вчиняти дії від імені Львівської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910031), тобто діє в порядку самопредставництва.
44. Зважаючи на викладене, Верховний Суд вважає безпідставними доводи відповідача про підписання касаційної скарги неуповноваженою особою та не вбачає підстав для закриття касаційного провадження.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
45. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.