ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2023 року
м. Київ
справа № 260/4933/21
адміністративне провадження № К/990/24575/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.05.2022 (головуючий суддя: Калинич Я.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2022 (головуючий суддя: Довга О.І., судді: Глушко І.В., Запотічний І.І.) у справі №260/4933/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У вересні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - ГУПФУ в Закарпатській області або відповідач), в якому просив:
визнати протиправним і скасувати рішення відповідача від 28.09.2020 №522 "Про утримання надміру виплачених сум пенсій";
зобов`язати відповідача припинити утримання переплат в розмірі 20% розміру пенсії позивача та повернути утримані на підставі рішення від 28.09.2020 №522 "Про утримання надміру виплачених сум пенсій" щомісячні відрахування з пенсії.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Одночасно в ухвалі зазначено, що питання дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом буде вирішено судом у судовому засіданні.
У листопаді 2021 року від відповідача до суду першої інстанції надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем шестимісячного строку звернення до суду.
Закарпатський окружний адміністративний суд ухвалою від 12.05.2022, яка залишена без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2022, задовольнив клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду; позовну заяву залишив без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 240 КАС України у зв`язку із пропуском строку звернення до суду.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувані рішення, а справу направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 17.10.2022 відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 15.05.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
На виконання вимог ухвали суду від 04.10.2021 представником позивача було подано до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду. У заяві зазначає, що після тривалого отримання чергової пенсії за розміром меншої ніж йому передбачено, у липні 2021 року позивач звернувся до відділу обслуговування громадян ГУПФУ в Закарпатській області, де його повідомили про ситуацію, що скалась та роз`яснили рішення від 28.09.2020 №522. Позивач переконаний, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком. Просить поновити строк звернення до адміністративного суду.
09.11.2021 до суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем шестимісячного строку звернення до суду.
В обґрунтування заявленого клопотання про залишення позовної заяви без розгляду відповідач зазначив, що в ході інвентаризації було виявлено необхідність проведення перевірки достовірності довідки №211 від 29.06.2010, оскільки в окремих місяцях коефіцієнт склав 5,6. За результатами проведеної зустрічної перевірки було складено акт №4218/1 від 30.09.2019, яким зафіксовано, що дані зазначені в довідці про заробітну плату №211 від 29.06.2010, виданої ОСОБА_1, не відповідають даним у первинних документах, які зберігаються в архіві ПрАТ "Фірма "Нафтогазбуд", а саме завищено суму заробітної плати на суму 0,47161 грн. Зважаючи на виявлені у ході проведеної перевірки факти недостовірності даних, зазначених у довідці №211 від 29.06.2010, ГУПФУ в Закарпатській області було прийнято оскаржуване рішення від 28.09.2020 №522 про утримання надміру виплачених сум. Листом від 04.09.2020 №0700-0419-8/30946 пенсійним органом було повідомлено позивача про утримання з листопада 2020 року надміру виплачених сум пенсії у розмірі 20 % щомісячно до повного погашення. Отже, за позицією пенсійного органу, позивач був обізнаний про порушення своїх прав ще з кінця 2020 року, проте до суду з цим позовом звернувся лише у вересні 2021 року, тобто з порушенням встановленого КАС України шестимісячного строку звернення до суду, що є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
15.11.2021 до суду від представника позивача надійшли письмові заперечення щодо клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, у яких зазначено, що позивачем з поважних причин було пропущено строк на звернення до суду з позовною заявою, тому такий строк підлягає поновленню, оскільки лише з роз`яснення, наданого відповідачем у липні 2021 року, позивач зрозумів підстави утримання надміру виплачених сум пенсій відповідачем. Також зазначає, що лист відповідача від 04.09.2020 року не містить обґрунтування рішення та загального розміру утримання.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску такого. Суди констатували, що пенсійні платежі є періодичними та виплачуються щомісяця, а тому, позивач отримуючи пенсію з листопада 2020 року знав або повинен був дізнатися про невиплату йому територіальним органом Пенсійного фонду України пенсійних виплат у належному розмірі. З посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, суди зазначили, що юридична необізнаність не може визнаватися тією непереборною обставиною, явищем чи фактором, що завадили позивачу з дотриманням установлених законом строків звернутися до суду з позовом.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕННЯ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до помилкових висновків про наявність підстав для залишення позовних вимог без розгляду. Скаржник зазначає, що несвоєчасне звернення до суду обумовлене онкологічним захворюванням позивача, а також поширенням пандемії, яка спричинена Covid-19. Лише із роз`яснень, наданих відповідачем у липні 2021 року на адвокатський запит, позивачу стали зрозумілі підстави утримання надміру виплачених сум пенсій. Просить врахувати, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, є основним джерелом існування, мають забезпечувати належний рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Наполягає, що суди попередніх інстанцій застосували норму права, без врахування висновків Верховного Суду України та Верховного Суду, викладених у подібних правовідносинах (постанови від 26.05.2016 у справі №164/1904/14-ц, від 24.04.2018 у справі №646/6250/17, від 30.10.2018 у справі №493/1867/17, від 22.01.2019 у справі №201/9987/17 (2-а/201/304/2017), від 19.03.2019 у справі №806/1952/18, від 29.11.2019 у справі №608/957/16-а.
Також скаржник зазначає про необхідність відступлення від правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19.
Відповідач процесуальним правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористався.
VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Позивач оскаржує у цій справі рішення відповідача від 28.09.2020 № 522 "Про утримання надміру виплачених сум пенсій", а також дії пенсійного органу з відрахування надміру виплачених сум пенсії у розмірі 20 % щомісячно до повного погашення, що спричинені цим рішенням.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із частиною четвертою статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії; процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Правові висновки щодо порядку застосування статті 118 КАС України викладені, зокрема у постановах Верховного Суду від 05.05.2022 у справі № 240/10663/20 та від 01.06.2022 у справі № 460/100/21.
Згідно із частинами першою-другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини першої якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.