ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2023 року
м. Київ
справа № 818/716/15
адміністративне провадження № К/990/33283/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року (головуючий суддя - Русанова В.Б., судді: Присяжнюк О.В., Жигилій С.П.)
у справі №818/716/15
за позовом ОСОБА_1
до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, Міністра внутрішніх справ Авакова Арсена Борисовича, Міністерства внутрішніх справ України, начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області
про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
I. РУХ СПРАВИ
1. У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській, Міністра внутрішніх справ Авакова А.Б., Міністерства внутрішніх справ України, начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства внутрішніх справ України від 30 січня 2015 року №119-0/с в частині звільнення полковника міліції ОСОБА_1, начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України в Сумській області, з органів внутрішніх справ на підставі підпункту 1 пункту 2 "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону України "Про очищення влади" від 16 вересня 2014 року №1682-VII та пункту 62 "а" Положення про проходження рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114;
- визнати протиправним та скасувати наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області від 02 лютого 2015 року №34 о/с в частині звільнення ОСОБА_1, начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України в Сумській області, з органів внутрішніх справ на підставі підпункту 1 пункту 2 "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону України "Про очищення влади" від 16 вересня 2014 року №1682-VII та пункту 62 "а" Положення про проходження рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114;
- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України та Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області поновити ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ на посаді начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України в Сумській області з 03 лютого 2015 року;
- стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 03 лютого 2015 року.
2. В обґрунтування позовних вимог вказано, що оскаржуване звільнення відбулося за відсутності законних та правових підстав, оскільки посада, на якій позивач працював в період 2010 - 2011 роках (посада першого заступника начальника Управління податкової міліції ДПА у Сумській області), не відноситься до переліку посад, визначених у статті 3 Закону України "Про очищення влади". Крім цього, позивач просить суд врахувати, що відповідачами не було дотримано строки прийняття рішення про звільнення.
3. Також позивач вважає, що при обчисленні його середнього заробітку за час вимушеного прогулу повинен бути застосований п.10 Порядку обчислення середнього заробітку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.
4. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року, залишеного без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ МВС України №119-0/с від 30 січня 2015 року в частині звільнення полковника міліції ОСОБА_1, начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України в Сумській області, з органів внутрішніх справ на підставі пп.1 п.2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про очищення влади" від 16 вересня 2014 року №1682-VII та п. 62 "а" Положення про проходження рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Визнано протиправним та скасовано наказ Управління МВС України в Сумській області №34 о/с від 02 лютого 2015 року в частині звільнення ОСОБА_1, начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України в Сумській області, з органів внутрішніх справ на підставі пп.1 п.2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про очищення влади" від 16 вересня 2014 року №1682-VII та п. 62 "а" Положення про проходження рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Поновлено ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ на посаді начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України в Сумській області з 03 лютого 2015 року. Стягнуто з Управління МВС України в Сумській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 03 лютого 2015 року у сумі 561592 (п`ятсот шістдесят одну тисячу п`ятсот дев`яносто дві) грн 57 коп. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
5. Постановою Верховного Суду від 22 липня 2021 року рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року скасовано в частині стягнення з Управління МВС України в Сумській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 03 лютого 2015 року у сумі 561592 грн 57 коп та направлено у цій частині справу №818/716/15 на новий розгляд до Сумського окружного адміністративного суду.
6. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року позов задоволено. Стягнуто з Управління МВС України в Сумській області на користь ОСОБА_1 забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 03 лютого 2015 року по 27 травня 2020 року у сумі 1 360 359, 30 грн 30 коп. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань МВС України на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн 00 коп. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління МВС України в Сумській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн 00 коп.
7. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року скасовано в частині стягнення з Управління МВС України в Сумській області на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 03 лютого 2015 року по 27 травня 2020 року у сумі 1 360 359, 30 (один мільйон триста шістдесят тисяч триста п`ятдесят дев`ять) грн 30 коп. Прийнято в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Управління МВС України в Сумській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 03 лютого 2015 року по 27 травня 2020 року у сумі 561 592 (п`ятсот шістдесят одну тисяча п`ятсот дев`яносто дві) грн 57 коп. В частині розподілу судових витрат рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року залишено без змін.
8. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року, залишивши в силі рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року в частині стягнення з Управління МВС в Сумській області на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 03 лютого 2015 року по 27 травня 2020 року у сумі 1 360 359 (один мільйон триста шістдесят тисяч триста п`ятдесят дев`ять) грн 30 коп.
9. Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. ОСОБА_1 з 12 вересня 1995 року проходив службу в органах внутрішніх справ. В період з 01 листопада 1999 року по 30 квітня 2010 року позивач займав керівні посади в структурних підрозділах УМВС України в Полтавській, Сумській областях, а також в Автономній Республіці Крим та Центральному апараті МВС України.
11. З 30 квітня 2010 року позивач за власним бажанням звільнений з посади заступника начальника ГУ МВС України в Сумській області - начальника Сумського міського управління.
12. З 10 вересня 2010 року ОСОБА_1 відряджений в ДПА України на посаду першого заступника начальника Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації в Сумській області, а 26 грудня 2011 року позивач звільнений з податкової міліції у запас Збройних Сил України за власним бажанням.
13. З 16 квітня 2014 року позивача прийнято на службу в органи внутрішніх справ, зараховано в кадри МВС України зі спеціальним званням "полковник міліції" на посаду виконуючого обов`язки начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України в Сумській області.
14. З 05 травня 2014 року ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю Управління МВС України в Сумській області.
15. 30 січня 2015 року Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_2, на підставі Закону України "Про очищення влади", видано наказ №119-о/с про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України (із постановленням на військовий облік) згідно з підпунктом 1 пункту 2 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про очищення влади" та з посиланням на пункт 62 "а" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
16. На підставі вказаного наказу, 02 лютого 2015 року начальником Управління МВС України в Сумській області видано наказ № 34 о/с аналогічного змісту щодо звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ.
17. Не погодившись із наказами відповідачів, позивач звернувся до суду.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
18. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що розмір середнього заробітку має вираховуватися за посадою в органах поліції, яка є рівнозначною посаді, яку обіймав позивач в МВС, оскільки органи міліції були реорганізовані в Національну Поліцію, а тому, враховуючи пункт 10 Порядку №100, стягнув за рахунок УМВС в Сумській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток в сумі 1 360 359, 30 грн.
19. Суд апеляційної інстанції зазначив, що ОСОБА_1 не працював в органах поліції, був поновлений на раніше займаній посаді в органах МВС, а тому відсутні підстави допускати саму можливість використання посадових окладів органу, куди позивача не переводили і не призначали.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
20. У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що суд апеляційної інстанції неправильно визначив розмір його грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, оскільки, на його думку, середній заробіток за час вимушеного прогулу повинен обраховуватись, враховуючи підвищення тарифних ставок і посадових окладів, шляхом коригування на коефіцієнт їх підвищення.
21. Вказано, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі №440/5503/20, від 21 липня 2021 року у справі №818/716/15, від 03 жовтня 2019 року у справі №804/8042/17, від 25 червня 2020 року у справі №420/6852/18, від 06 серпня 2019 року у справі №640/4691/18, в частині не застосування до спірних правовідносин положень пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати".