Постанова
Іменем України
17 травня 2023 року
м. Київ
справа № 643/8218/21
провадження № 61-9846 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Державна казначейська служба України, Управління Державної казначейської служби України у Московському районі м. Харкова Харківської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2021 року у складі судді Горбунової Я. М. та постанову Полтавського апеляційного суду від 05 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Лобова О. А., Дорош А. І., Триголова В. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державної казначейської служби України, Управління Державної казначейської служби України у Московському районі м. Харкова Харківської області про відшкодування майнової шкоди особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення.
Позовна заява мотивована тим, що 06 листопада 2018 року у період часу з 08:00 по 20:00 невстановлена особа, шляхом пошкодження вікна квартири АДРЕСА_1, таємно викрала ювелірні прикраси на суму 460 000 грн та грошові кошти у сумі 40 000, чим спричинила їй майнову шкоду.
Відомості про вказане кримінальне правопорушення внесено слідчим слідчого відділу Московського відділу поліції головного управління національної поліції у Харківській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220470006205 за кваліфікацією - частина третя статті 185 КК України, тобто крадіжка, поєднана із проникненням у житло.
Її та ОСОБА_2 визнано потерпілими у кримінальному провадженні. Викрадене майно не знайдено, винних осіб у його викраденні до кримінальної відповідальності не притягнуто.
Постановою слідчого слідчого відділу Московського відділу поліції головного управління національної поліції у Харківській області Волошиної А. В. від 07 травня 2020 року кримінальне провадження № 12018220470006205 закрито у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 КПК України.
За час розслідування кримінального провадження вона неодноразово зверталася до суду зі скаргами на бездіяльність слідчого.
Зважаючи на те, що вказане кримінальне провадження закрито, вона позбавлена права відповідно до вимог статті 128 КПК України пред`явити цивільний позов під час кримінального провадження, що є порушенням її прав на володіння майном, на відшкодування шкоди й на судовий захист.
Враховуючи, що службові особи, на яких було покладено обов`язки щодо захисту її конституційних прав у межах розслідування кримінального провадження, не вчинили жодної розшукової (слідчої) дії, спрямованої на встановлення злочинців та викраденого майна, то шкоду, завдану їй кримінальним правопорушенням, належить компенсувати за рахунок держави Україна.
З урахуванням викладеного, посилаючись на статтю 56 Конституції України, статті 1166, 1177 ЦК України, ОСОБА_1 просила суд стягнути з Держави Україна на її користь компенсацію майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у розмірі викраденого майна на суму 500 000 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2021 року, ухваленим у порядку письмового провадження, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що для настання відповідальності у вигляді відшкодування майнової та моральної шкоди, передбаченої статтею 1176 ЦК України, повинні існувати обставини, визначені частиною першою статті 1 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду". Таких обставин у справі не встановлено, оскільки предметом спору є вимоги позивача про стягнення з держави майнової шкоди, заподіяної бездіяльністю органів досудового розслідування, які протягом тривалого часу не завершили розслідування у кримінальному провадженні щодо розшуку викраденого майна позивача та закрили кримінальне провадження, чим завдали, на думку позивачки, майнової шкоди у вигляді вартості цього майна.
Держава не несе майнову відповідальність перед потерпілими за всі злочини, які залишилися нерозкритими. Положення статті 1177 ЦК України передбачають порядок відшкодування шкоди, завданої лише фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення.
Позивачка може захистити свої права шляхом компенсації шкоди, спричиненої надмірною тривалістю досудового розслідування, якщо доведе цей факт і те, що вказаними обставинами їй було завдано майнової або моральної шкоди.
Посилався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 вересня 2019 року у справі № 916/1423/17 (провадження № 12-208 гс 18).
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 25 березня 2022 року № 14/0/9-22 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану" відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", з урахуванням неможливості судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність справ Харківського апеляційного суду на Полтавський апеляційний суд.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 05 вересня 2022 року, прийнятою у відкритому судовому засіданні, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Московського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2021 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що посилання позивачки на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки розгляд справи здійснено у спрощеному провадженні, є безпідставними, так як на час звернення до суду з позовом його сума не перевищувала 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Апеляційний суд керувався статтями 1173, 1174, 1176, 1177 ЦК України.
У цій справі має бути доведеним факт втрати позивачкою майна унаслідок злочину, вартість втраченого майна, незаконна бездіяльність органів досудового розслідування і причинно-наслідковий зв`язок між такою бездіяльністю та майновими втратами, що зазнала позивачка.
ОСОБА_1 не довела належними й допустимими доказами існування одночасно трьох зазначених умов, які є необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення майнової шкоди.
Посилався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 вересня 2019 року у справі № 916/1423/17 (провадження № 12-208 гс 18).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувані судові рішення скасувати й направити справу на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 643/8218/21 з Московського районного суду м. Харкова.
У травні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 травня 2023 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що районний суд безпідставно відніс справу до малозначної, оскільки не враховано, у тому числі обраний позивачем спосіб захисту, категорію і складність справи, обсяг та характер доказів у справі. Крім того, малозначну справу не розглянуто у передбачений строк, а саме не більше 60 діб.
Суди дійшли безпідставного висновку про недоведеність факту втрати позивачкою унаслідок злочину майна, вартість цього майна та незаконної бездіяльності органу досудового розслідування, оскільки такий висновок спростовується кримінальним провадженням, до якого долучені банківські чеки та інші докази кількості і вартості втраченого майна.
Належним боржником у вказаних деліктних зобов`язаннях є саме держава Україна, тому бездіяльність органу досудового розслідування щодо розшуку викраденого майна не є підставою для стягнення саме з нього майнової шкоди, оскільки така шкода стягується з держави, інтереси якої представляє уповноважений орган.
Суди мали встановити, чи дотримано органами досудового розслідування вимог КПК України щодо порядку та строків досудового розслідування і його результатів, проте судами такі обставини не встановлено.
З посиланням на положення статей 1173, 1174, 1177 ЦК України вважав, що держава, а не орган державної влади має нести відповідальність.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 06 листопада 2018 року невстановлена особа шляхом пошкодження вікна квартири АДРЕСА_1 викрала ювелірні прикраси, що належать їй.
За заявою ОСОБА_1 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і відкрито кримінальне провадження № 12018220470006205, в якому її визнано потерпілою.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2019 року у справі № 643/12867/19 задоволена скарга ОСОБА_1, зобов`язано слідчого слідчого відділу Московського відділу поліції головного управління національної поліції у Харківській області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 02 серпня 2019 року у кримінальному провадженні № 12018220470006205. Судовим рішенням встановлено, що слідчий у порушення вимог статті 220 КПК України подане потерпілою клопотання не розглянув.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 09 вересня 2019 року у справі № 643/14507/19 задоволена скарга ОСОБА_1 про відвід слідчого і прокурора у кримінальному провадженні № 12018220470006205. Відведено слідчого слідчого відділу Московського відділу поліції головного управління національної поліції у Харківській області Хромих В. О. та прокурора Харківської місцевої прокуратури № 4 Гладкіх Д. В. у кримінальному провадженні № 12018220470006205.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 07 травня 2020 року у справі № 643/6911/20 залишено без задоволення клопотання слідчого слідчого відділу Московського відділу поліції головного управління національної поліції у Харківській області про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018220470006205. Судовим рішенням встановлено, що 14 листопада 2018 року у межах кримінального провадження № 12018220470006205 допитано потерпілого, з цього часу і до звернення до суду із клопотанням про продовження строку розслідування не проведено жодної слідчої (розшукової) дії; слідчим не подано доказів об`єктивної неможливості провести необхідні слідчі (розшукові) дії у встановлений законом строк.
Постановою слідчого слідчого відділу Московського відділу поліції головного управління національної поліції у Харківській області від 07 травня 2020 року кримінальне провадження № 12018220470006205 закрито у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 КПК України.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
В ухвалі Верховного Суду про відкриття касаційного провадження у справі зазначено підставу касаційного оскарження пункти 2, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, проте судові рішення підлягають зміні щодо мотивів відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.