Постанова
Іменем України
10 травня 2023 року
місто Київ
справа № 592/5961/22
провадження № 61-11725св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Білоконь О. В., Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Сумська міська рада, Управління охорони здоров`я Сумської міської ради, Сумський міський голова Лисенко Олександр Миколайович,
третя особа - Комунальне некомерційне підприємство "Клінічна лікарня № 5" Сумської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Сумської міської ради на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 06 вересня 2022 року, постановлену суддею Костенко В. Г., та постанову Сумського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року, ухвалену колегією суддів у складі Собини О. І., Кононенко О. Ю., Ткачук С. С.,
ВСТАНОВИВ:
І. ФАБУЛА СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 05 вересня 2022 року звернувся до суду з позовом до Сумської міської ради, Управління охорони здоров`я Сумської міської ради, міського голови м. Суми Лисенка О. М., третя особа - Комунальне некомерційне підприємство "Клінічна лікарня № 5" Сумської міської ради
(далі - КНП "Клінічна лікарня № 5" Сумської міської ради), у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Сумської міської ради від 31 серпня 2022 року № 3066-МР "Про скасування наказу Відділу охорони здоров`я Сумської міської ради № 166-Адм "Про переведення ОСОБА_1" (тут і далі - враховувати, що згідно з матеріалами справи наказ № 3066-МР датовано 22 серпня 2022 року) та поновити ОСОБА_1 на посаді директора КНП "Клінічна лікарня № 5" Сумської міської ради.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що з 04 червня 1999 року безперервно працює на посаді головного лікаря, а після реорганізації - на посаді директора КНП "Клінічна лікарня № 5" Сумської міської ради. Оскаржуваним рішенням відповідач передбачив проведення заходів із заміщення посади, яку він обіймає, та у незаконний спосіб створив умови для його звільнення.
Одночасно з поданням позовної заяви ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просив суд:
- зупинити дію рішення Сумської міської ради від 31 серпня 2022 року
№ 3066-МР "Про скасування наказу Відділу охорони здоров`я Сумської міської ради № 166-Адм "Про переведення ОСОБА_1";
- заборонити Сумській міській раді, посадовим особам Сумської міської ради та виконавчому органу Сумської міської ради, Управлінню охорони здоров`я Сумської міської ради, а також третім особам здійснювати дії, що стосуються предмета спору, а саме видавати наказ про звільнення ОСОБА_1 із посади директора КНП "Клінічна лікарня № 5" Сумської міської ради; здійснювати заходи щодо врегулювання питання призначення керівника КНП "Клінічна лікарня № 5" Сумської міської ради, зокрема оголошувати та проводити конкурс на зайняття вакантної посади директора КНП "Клінічна лікарня № 5" Сумської міської ради;
- заборонити Сумській міській раді, посадовим особам Сумської міської ради та виконавчому органу Сумської міської ради, Управлінню охорони здоров`я Сумської міської ради, а також третім особам здійснювати дії щодо звернення до державних реєстраторів з приводу внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з приводу внесення запису про припинення повноважень ОСОБА_1 як директора КНП "Клінічна лікарня № 5" Сумської міської ради;
- заборонити міському голові м. Суми Лисенку О. М. приймати та підписувати розпорядження про звільнення ОСОБА_1 із посади директора КНП "Клінічна лікарня № 5" Сумської міської ради.
Вимоги заяви ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до нового судового спору щодо оскарження звільнення з посади, а вжиття заходів забезпечення позову не завдасть шкоди жодній особі, оскільки директор і надалі буде виконувати свої повноваження, як і виконував останній час, більше ніж 22 роки.
Стислий виклад змісту рішення суду першої інстанції
Ухвалою від 06 вересня 2022 року Ковпаківський районний суд м. Суми задовольнив заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Суд зупинив дію рішення Сумської міської ради від 31 серпня 2022 року № 3066-МР "Про скасування наказу Відділу охорони здоров`я Сумської міської ради № 166-Адм "Про переведення ОСОБА_1".
Заборонив Сумській міській раді, посадовим особам Сумської міської ради та виконавчому органу Сумської міської ради, Управлінню охорони здоров`я Сумської міської ради, а також третім особам здійснювати дії, що стосуються предмета спору, а саме:
1) видавати наказ про звільнення ОСОБА_1 із посади директора КНП "Клінічна лікарня № 5" Сумської міської ради;
2) здійснювати заходи щодо врегулювання питання призначення керівника КНП "Клінічна лікарня № 5" Сумської міської ради, зокрема оголошувати та проводити конкурс на зайняття вакантної посади директора КНП "Клінічна лікарня № 5" Сумської міської ради.
Заборонив Сумській міській раді, посадовим особам Сумської міської ради та виконавчому органу Сумської міської ради, Управлінню охорони здоров`я Сумської міської ради, а також третім особам здійснювати дії щодо звернення до державних реєстраторів з приводу внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з приводу внесення запису про припинення повноважень ОСОБА_1 як директора КНП "Клінічна лікарня № 5" Сумської міської ради.
Заборонив міському голові м. Суми Лисенку О. М. приймати та підписувати розпорядження про звільнення ОСОБА_1 із посади директора КНП "Клінічна лікарня № 5" Сумської міської ради.
Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд першої інстанції керувався тим, що позивач безперервно працює на займаній посаді, а відповідач прийняв оскаржуване рішення, яким фактично скасував наказ про призначення позивача та створив умови для звільнення його з роботи. Окрім того, відповідач створив умови для заміщення посади, яку обіймав позивач, шляхом проведення конкурсу. Тож між сторонами дійсно існує спір щодо захисту трудових прав ОСОБА_1 . Суд першої інстанції врахував, що при забезпеченні позову правовідносини між сторонами будуть збережені на попередніх умовах, які існували до виникнення спору, що забезпечить можливість виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Стислий виклад змісту рішення суду апеляційної інстанції
Постановою від 26 жовтня 2022 року Сумський апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу Сумської міської ради, ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 06 вересня 2022 року змінив у частині викладення третього та четвертого абзаців резолютивної частини, виключивши заборону вчиняти зазначені дії для Сумської міської ради.
В іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишив без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про потребу у вжитті заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Сумської міської ради від 31 серпня 2022 року № 3066-МР з метою запобігання негативним наслідкам у виді можливого невиконання або утруднення виконання рішення суду у майбутньому. На переконання колегії суддів, такий захід забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами.
Водночас апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції в частині заборони Сумській міській раді здійснювати певні дії. Суд вважав, що зупинення дії оскаржуваного рішення міської ради буде достатнім для запобігання в майбутньому утрудненню чи невиконанню судового рішення в разі задоволення позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції вважав, що не підлягають задоволенню вимоги апеляційної скарги щодо перегляду оскаржуваної ухвали суду в частині, що не стосується інтересів безпосередньо Сумської міської ради, оскільки, виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, інші відповідачі у справі мали право на самостійне апеляційне оскарження ухвали суду або на приєднання до апеляційної скарги, але таким правом вони не скористалися, тому суд позбавлений можливості переглядати ухвалу суду першої інстанції в частині заборони вчиняти дії для Управління охорони здоров`я Сумської міської ради та міського голови м. Суми Лисенка О. М.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Сумська міська рада25 листопада 2022 року із використанням засобів поштового зв`язку направила до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 06 вересня 2022 року та постанову Сумського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Сумська міська рада, наполягаючи на тому, що оскаржувані судові рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, як підстави касаційного оскарження наведених судових рішень визначила, що:
- суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 761/39266/17 (провадження № 61-36887св18), відповідно до яких у справах про захист трудових чи корпоративних прав не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про звільнення позивача з роботи та зобов`язання відповідача й інших осіб не чинити перешкод позивачеві у виконанні ним своїх попередніх трудових обов`язків, оскільки так фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті;
- суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили усіх доказів та не встановили обставин, які мають значення для вирішення справи;
- суд апеляційної інстанції зробив висновок про обґрунтованість апеляційної скарги Сумської міської ради в частині заборони вчиняти певні дії міській раді, а стосовно інших відповідачів застосував принцип диспозитивності, проте не врахував приписи частини четвертої статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надійшли.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою від 30 листопада 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Сумської міської ради, а ухвалою від 08 травня 2023 року справу призначив до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи, за результатами чого зробив такі висновки.
Право, застосоване судом
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
У частині першій статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 11) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частини друга, третя статті 150 ЦПК України).
Згідно з частиною десятою статті 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання (частини шоста-восьма статті 153 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що під забезпеченням позову потрібно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Також у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зроблено правові висновки, згідно з якими умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі
У справі, що переглядається, позов про визнання протиправним та скасування рішення Сумської міської ради від 31 серпня 2022 року № 3066-МР "Про скасування наказу Відділу охорони здоров`я Сумської міської ради № 166-Адм "Про переведення ОСОБА_1" та поновлення на посаді директора КНП "Клінічна лікарня № 5" Сумської міської ради, ОСОБА_1 просив забезпечити шляхом:
- зупинення дії рішення Сумської міської ради від 31 серпня 2022 року
№ 3066-МР "Про скасування наказу Відділу охорони здоров`я Сумської міської ради № 166-Адм "Про переведення ОСОБА_1";
- заборони Сумській міській раді, посадовим особам Сумської міської ради та виконавчому органу Сумської міської ради, Управлінню охорони здоров`я Сумської міської ради, а також третім особам здійснювати дії, що стосуються предмета спору, а саме видавати наказ про звільнення ОСОБА_1 із посади директора КНП "Клінічна лікарня № 5" Сумської міської ради; здійснювати заходи щодо врегулювання питання призначення керівника КНП "Клінічна лікарня № 5" Сумської міської ради, зокрема оголошувати та проводити конкурс на зайняття вакантної посади директора КНП "Клінічна лікарня № 5" Сумської міської ради;
- заборони Сумській міській раді, посадовим особам Сумської міської ради та виконавчому органу Сумської міської ради, Управлінню охорони здоров`я Сумської міської ради, а також третім особам здійснювати дії щодо звернення до державних реєстраторів з приводу внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з приводу внесення запису про припинення повноважень ОСОБА_1 як директора КНП "Клінічна лікарня № 5" Сумської міської ради;