Постанова
Іменем України
11 травня 2023 року
м. Київ
справа № 359/5535/17
провадження № 61-2858св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство "Альфа-Банк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства "Сенс Банк" на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 жовтня 2021 року в складі судді Борця Є. О. та постанову Київського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року в складі колегії суддів Соколової В. В., Андрієнко А. М., Поліщук Н. В.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ПАТ "Укрсоцбанк" звернулося з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позов мотивував тим, що 20 червня 2007 року АКБСР "Укрсоцбанк" уклав з ОСОБА_1 договір кредиту №382/241/07-П, за яким надав відповідачці кредит у розмірі 27 000 дол. США зі строком повернення до 19 червня 2017 року та сплатою 13 % річних. Того ж дня сторони уклали іпотечний договір №04/І-395, за яким ОСОБА_1 передала банку в іпотеку земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 3210500000:13:003:0036, розташовану по АДРЕСА_1 .
Вказувало, що 19 січня 2011 року ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до договору кредиту, в якій сторони дійшли згоди, що розмір неповернутої частини кредиту становить 21 600 дол. США, а розмір несплаченої частини процентів за користування ним - 4 630,25 дол. США, а розмір процентів за користування кредитом збільшено до 16,37% річних. Сторони також погодили, що погашення кредиту відбуватиметься, починаючи з серпня 2012 року.
У подальшому відповідачка не виконувала взяті на себе зобов`язання, в зв`язку з чим заборгованість за кредитним договором склала 45 786,24 дол. США, з яких 21 600 дол. США заборгованості за тілом кредиту та 24 186,24 дол. США заборгованості за відсотками.
ПАТ "Укрсоцбанк" просило суд ухвалити рішення, яким в рахунок погашення боргу за договором кредиту №382/241/07-П від 20 червня 2007 року в розмірі 45 786,24 дол. США звернути стягнення на земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 3210500000: 13:003:0036 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, розташовану по АДРЕСА_1, шляхом продажу цього об`єкта нерухомого майна на прилюдних торгах в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на вказаний вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 20 лютого 2020 року в порядку здійснення процесуального правонаступництва до участі у розгляді справи залучено АТ "Альфа-Банк" як правонаступника позивача ПАТ "Укрсоцбанк".
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 09 лютого 2023 року, в задоволенні позову відмовлено в зв`язку з пропуском позовної давності.
Судові рішення мотивовані тим, що в зв`язку з неналежним виконанням позичальником зобов`язань за кредитним договором у позивача на підставі частини першої статті 33 Закону України "Про іпотеку" виникло право на звернення стягнення на предмет іпотеки.
Разом із тим суди зазначили, що відповідно до умов додаткової угоди, укладеної сторонами, повернення кредиту мало відбуватися, починаючи з 10 серпня 2012 року. Згідно з пунктом 7.4 кредитного договору у разі настання обставин, визначених, зокрема, в пунктах 4.4, 4.5 цього договору, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, а позичальник зобов`язаний повернути кредит, сплатити проценти за фактичний час користування кредитом.
Суди прийняли до уваги, що в матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що з серпня 2012 року ОСОБА_1 продовжила повертати кредит. Листом від 02 серпня 2012 року банк направив позичальнику вимогу про дострокове повернення суми заборгованості. Ця обставина за висновками судів попередніх інстанцій свідчить, що починаючи з серпня 2012 року виконання грошового зобов`язання знову вважалось простроченим, що в подальшому мало наслідком сплив строку кредитування. Суди вважали, що з вересня 2012 року у ПАТ "Укрсоцбанк" розпочався трирічний строк позовної давності для пред`явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, проте з цим позовом банк звернувся до суду лише 11 липня 2017 року, тобто з пропуском позовної давності.
Аргументи учасників справи
01 березня 2023 року АТ "Сенс Банк" (нове найменування АТ "Альфа Банк") подало до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення та просило їх скасувати як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, й ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що в кредитному договорі визначено кінцевий термін повернення кредиту до 19 червня 2017 року. Вказувало, що в силу вимог пункту 4.5 кредитного договору обов`язок з повернення всієї суми кредиту достроково виникає у позичальника лише після отримання від кредитора вимоги про дострокове повернення заборгованості. Оскільки в серпні 2012 року банк надіслав ОСОБА_1 вимогу лише щодо необхідності погашення простроченої заборгованості, позивач уважає, що кредитор не змінював строк виконання основного зобов`язання, в зв`язку з чим позовна давність ним не пропущена.
У квітні 2023 року від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшов підписаний представником відзив на касаційну скаргу, в якому відповідачка просила залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Відзив мотивовано тим, що з погоджених сторонами договірних умов убачається, що направлене кредитором повідомлення має містити вимогу про повернення будь-якої заборгованості (простроченої або строкової), а тому з направленням у серпні 2012 року банком вимоги про повернення заборгованості (незалежно від її виду) змінено строк виконання основного зобов`язання. Крім того, в самій вимозі банк зазначив, що у випадку погашення простроченої заборгованості кредиту та процентів до визначеної банком дати "вимога дострокового повернення кредиту буде анульована банком". Тому вважає, що суди зробили правильний висновок про відмову в позові за спливом позовної давності. Разом із тим відповідачка не погоджується з визначеним судами розміром її заборгованості, оскільки банк продовжив нарахування відсотків за користування кредитом після спливу строку кредитування.
Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2023 року відкрито касаційне провадження в справі та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 23 березня 2023 року вказано, що позивач просить скасувати оскаржені судові рішення на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України та зазначає, що суди при вирішенні справи не застосували висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 12 січня 2022 року в справі № 128/83/16-ц.
У квітні 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Аналіз змісту та доводів касаційної скарги дає підстави для висновку, що судові рішення оскаржуються в касаційному порядку лише в частині правильності застосування судами норм матеріального права про позовну давність. Питання доведеності та обґрунтованості позовних вимог колегія суддів не аналізує, оскільки відповідачка судові рішення в касаційному порядку не оскаржила.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки площею 0,1000 га з кадастровим номером 3210500000:13:003:0036, розташованої по АДРЕСА_1 .
20 червня 2007 року між АКБСР "Укрсоцбанк", правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 укладено договір кредиту №382/241/07-П, за яким АКБСР "Укрсоцбанк" зобов`язався надати відповідачу кредит в розмірі 27 000 дол. США, а відповідач зобов`язалась щомісячно до 19 червня 2017 року повертати кредит частинами та сплачувати проценти за користування ним в розмірі 13% річних.
АКБСР "Укрсоцбанк" виконав свої договірні зобов`язання, надавши 20 червня 2007 року ОСОБА_1 кредит у розмірі 27 000 дол. США.
В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 20 червня 2007 року між АКБСР "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір №04/І-395, за яким відповідачка передала в іпотеку банку земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 3210500000:13:003:0036 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, розташовану по АДРЕСА_1 .
19 січня 2011 року ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до договору кредиту №382/241/07-П від 20 червня 2007 року. В цій угоді сторони дійшли згоди, що розмір неповернутої частини кредиту становить 21 600 дол. США, а розмір несплаченої частини процентів за користування ним - 4 630,25 дол. США. Крім того, розмір процентів за користування кредитом збільшено до 16,37% річних, а сплата заборгованості передбачалась з серпня 2012 року по червень 2017 року щомісячними платежами у розмірі 366 дол. США.
Того ж дня між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 укладено договір про внесення змін до іпотечного договору №04/І-395 від 20 червня 2007 року, в якому сторони дійшли згоди, що іпотека спірної земельної ділянки забезпечувала виконання грошових зобов`язань за додатковою угодою до договору кредиту №382/241/07-П від 20 червня 2007 року.
Останній платіж в рахунок повернення кредиту відповідачка здійснила 21 травня 2009 року, останній платіж в рахунок сплати процентів за користування кредитом відбувся 31 серпня 2012 року.
02 серпня 2012 року банк направив позичальниці вимогу про дострокове повернення суми заборгованості.
03 грудня 2019 року здійснено державну реєстрацію припинення діяльності ПАТ "Укрсоцбанк". Правонаступником прав та обов`язків позивача є АТ "Альфа-Банк", яке в подальшому змінило найменування на АТ "Сенс Банк".
В ході розгляду справи в суді першої інстанції відповідачка подала заяву про застосування наслідків пропуску строку позовної даності.
Позиція Верховного Суду
У справі, що переглядається, встановивши обґрунтованість пред`явлених банком позовних вимог та наявність порушеного права позивача, суди відмовили в задоволенні позову з посиланням на пропуск банком позовної давності, про застосування якої було заявлено відповідачкою.
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у частині другій статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Пред`явлення вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитним договором обумовлює зміну строку виконання зобов`язання та початок перебігу позовної давності.