Постанова
Іменем України
10 травня 2023 року
м. Київ
справа № 428/10946/20
провадження № 61-634св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Орган опіки та піклування Сєвєродонецької міської Військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 06 грудня 2021 року в складі судді Шубочкіної Т. В. та на постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 грудня 2022 року в складі колегії суддів Зубакової В. П., Бондар Я. М., Остапенко В. О.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про вселення, виділення у володіння та користування в натурі частини квартири та зобов`язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником частини квартири АДРЕСА_1 . Власницею іншої частини вказаної квартири є його колишня дружина ОСОБА_2 .
Вказує, що між сторонами виникають непорозуміння та суперечки з приводу користування, утримання та збереження цієї квартири, згоди щодо порядку користування або поділу квартири між сторонами не досягнуто.
Неодноразові намагання позивача вселитися у квартиру є марними, адже відповідачка не пускає його, змінила замки та не надає ключі від квартири.
За таких обставин позивач просив:
- виділити йому у володіння та користування в натурі його частку власності розміром квартири АДРЕСА_1 у вигляді житлової кімнати, позначеної на плані квартири у технічному паспорті під № 3 площею 17,7 м2, з прилеглим до неї балконом площею 0,5 м2;
- другу житлову кімнату, позначену на плані квартири у технічному паспорті під № 2, площею 18,4 м2, залишити у володінні та користуванні в натурі ОСОБА_2 ;
- коридор 6,0 м2, шафу 0,6 м2, кухню 7,8 м2, убиральню, 1,3 м2, ванну 3,2 м2 залишити як спільну часткову власність для спільного користування;
- вселити ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_1 ;
- зобов`язати ОСОБА_2 не чинити йому перешкоди в користуванні квартирою.
Короткий зміст рішення суду першої, апеляційної інстанцій
Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 06 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 грудня 2022 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково:
вселено ОСОБА_1 до квартири АДРЕСА_1 ;
виділено ОСОБА_1 у його користування у квартирі АДРЕСА_1 житлову кімнату загальною площею 18,4 м2, позначену в технічному паспорті від 20 березня 2012 року № 2;
виділено ОСОБА_2 у її користування у квартирі АДРЕСА_1 житлову кімнату загальною площею 17,7 м2, позначену в технічному паспорті від 20 березня 2012 року № 3;
залишено у спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 : коридор площею 6,0 м2, шафу площею 0,6 м2, кухню площею 7,8 м2, убиральню площею 1,3 м2, ванну площею 3,2 м2;
зобов`язано ОСОБА_2 не перешкоджати у будь-який спосіб ОСОБА_1 користуватися: житловою кімнатою площею 18,4 м2, позначену в технічному паспорті від 20 березня 2012 року № 2, коридором площею 6,0 м2, шафою площею 0,6 м2, кухнею площею 7,8 м2, убиральнею площею 1,3 м2, ванною площею 3,2 м2;
в задоволенні інших вимог відмовлено;
стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 420,20 грн судового збору.
Суди виходили з того, що:
між сторонами відсутня згода щодо користування спільним майном, позивачу чиняться перешкоди у користуванні квартирою, що свідчить про наявність підстав для вселення позивача до квартири та зобов`язання відповідачку не чинити йому перешкоди у користуванні частиною його майна;
у судовому засіданні ОСОБА_2 просила виділити ОСОБА_1 іншу житлову кімнату, ніж та про яку він просить у позовній заяві, а саме житлову кімнату, позначену в технічному паспорті від 20 березня 2012 року під № 2 площею 18,4 м2, оскільки житлова кімната № 3 площею 17,7 м2 з прилеглим до неї балконом необхідна відповідачці для належного проживання разом з дітьми, оскільки кімната оздоблена меблями, необхідними для навчання дітей, а тому врахувавши інтереси сторін, загальну житлову площу та розмір ідеальних часток сторін у праві спільної власності суди вважали, що визначений порядок користування квартирою відповідає фактичному розміру майна, яке належить співвласникам у праві спільної власності, не призводить до порушення житлових прав співвласників квартири.
Суди відхилили посилання відповідачки про неврахування судами інтересів неповнолітніх дітей, які також мають право користування квартирою, оскільки згідно з статтею 358 ЦК України спір про порядок користування житловим приміщенням, яке перебуває в спільній власності, підлягає вирішенню саме між його співвласниками. При цьому суди не встановили, що відповідач заперечує проти права користування дітьми виділеною йому у користування кімнатою та приміщеннями загального користування.
Аргументи учасників справи
У січні 2023 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову; вирішити питання про розподіл судових витрат. Посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що, встановлюючи порядок користування квартирою, суди не врахували баланс інтересів співвласників квартири й осіб, які мають право користування квартирою, та зробили безпідставний висновок про наявність підстав для задоволення позову.
Вказує, що суди при задоволенні позову порушили розмір ідеальних часток сторін та не звернули увагу, що з відповідачкою проживають двох неповнолітніх дітей, а тому вселення позивача та виділення йому однієї кімнати порушує права дітей. Посилається, що суди під час вирішення спору не витребували висновок органу опіки та піклування щодо додержання прав та інтересів дітей та захисту їх інтересів.
Рух справи
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 12 січня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_2 передано на розгляд судді-доповідачеві Антоненко Н. О.
Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою; витребувано з районного суду справу № 428/10946/20; надано учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
14 березня 2023 року матеріали справи № 428/10946/20 надійшли до Верховного Суду та передані судді-доповідачеві Антоненко Н. О.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
В ухвалі Верховного Суду від 31 січня 2023 року вказано, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, що суди при вирішенні справи не застосували висновків викладених у постановах Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року в справі № 6-1443цс16, від 19 лютого 2014 року в справі № 6-4цс14, від 03 квітня 2013 року в справі № 6-12цс13 та постановах Верховного Суду від 27 серпня 2020 року в справі № 592/6348/13-ц, від 01 квітня 2020 року в справі № 601/180/16, від 23 січня 2019 року в справі № 757/24164/17-ц, від 16 квітня 2020 року в справі № 725/602/18.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить про те, що рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду оскаржуються в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 про встановлення порядку користування квартирою, а в іншій частині не оскаржуються, тому в касаційному порядку не переглядаються.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 11 серпня 2007 року до 09 червня 2015 року, від якого у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до копій паспортів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сторони зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 .