ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2023 року
м. Київ
cправа № 906/92/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрополісся-22" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 16.01.2023 (суддя Тимошенко О. М.) та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.03.2023 (головуючий - Олексюк Г. Є., судді Гудак А. В., Мельник О. В.) у справі
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Полісся-10"
про забезпечення позову до пред`явлення позову
до осіб, які можуть отримати статус учасників справи: Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Полісся-10", Державного реєстратора Червоненської селищної ради Попіля Володимира Вікторовича.
Короткий зміст і підстави подання заяви про забезпечення позову та позовної заяви
1. 12.01.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Форест Полісся-10" (далі - заявник, ТОВ "Форест Полісся-10", Товариство) до пред`явлення позову звернулося до Господарського суду Житомирської області із заявою про забезпечення позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрополісся-22" (далі - ТОВ "Агрополісся-22") та державного реєстратора Червоненської селищної ради Попіля Володимира Вікторовича (далі - державний реєстратор Попіль В. В.) шляхом накладення арешту на нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1, а саме: адмінбудівля "А" загальною площею 114,3 м2; нежитлова будівля з ваговою "Б1" загальною площею 39 м2; майстерня "Г" загальною площею 225,1 м2; склад "Д" загальною площею 2634,5 м2; майстерня (телятник) "Е" загальною площею 590,3 м2; вагова "О" загальною площею 20,4 м2; пелетний цех з навісом "П" загальною площею 500,16 м2; комора "Ф" загальною площею 934,4 м2; вагова "Ц" загальною площею 131,2 м2, навіс "В" загальною площею 187,7 м2; нежитлове приміщення "И" загальною площею 25,4 м2; нежитлове приміщення "К" загальною площею 21 м2; нежитлове приміщення "Л" загальною площею 23,7 м2; нежитлове приміщення "М" загальною площею 32,4 м2; нежитлове приміщення "Н" загальною площею 56,9 м2; нежитлове приміщення "Р" загальною площею 88,9 м2; навіс "X" загальною площею 133,2 м2 (далі - спірні будівлі та приміщення, спірне нерухоме майно), які 23.11.2022 зареєстровано за ТОВ "Агрополісся-22" (індексний номер рішення 65563166, номер запису про право власності 48516184).
2. Заява аргументована тим, що ТОВ "Форест Полісся-10" було власником спірного нерухомого майна, однак у зв`язку з незаконними діями державного реєстратора вказане майно зареєстровано за громадянином ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), а в подальшому було передано у власність ТОВ "Агрополісся-22", одним із учасників якого є ОСОБА_1, тоді як заявник не приймав будь-яких рішень та не вчиняв жодних дій щодо відчуження спірного нерухомого майна. На обґрунтування заяви про забезпечення позову додано копію інформаційної довідки від 11.10.2022 № 312099426 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка не містить відомостей щодо підстав набуття ОСОБА_1 права власності на спірні будівлі та приміщення і підстави вибуття частини цього майна з власності заявника, що створює припущення про їх безпідставне вибуття з володіння ТОВ "Форест Полісся-10".
3. 30.01.2023 до Господарського суду Житомирської області надійшла позовна заява ТОВ "Форест Полісся-10" від 26.01.2023, в якій позивач просить:
1) визнати протиправними дії державного реєстратора Попіля В. В. щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно за фізичною особою ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), належне ТОВ "Форест Полісся-10", відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 64839217 від 19.09.2022, та щодо внесення змін до об`єкта нерухомого майна, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1525671118206, 23.09.2022 року 15:59:41, індексний номер рішення: 64915254, опис змін: загальна площа 7620,9 м2 змінено на загальну площу 2035,7 м2;
2) витребувати спірні будівлі та приміщення з чужого незаконного володіння ТОВ "Агрополісся-22" на користь ТОВ "Форест Полісся-10".
4. Позовна заява обґрунтовується тим, що з 12.09.2022 цілісний майновий комплекс загальною площею 7620,9 м2 за адресою: АДРЕСА_1, перебував у власності ТОВ "Форест Полісся-10" на підставі укладеного з ОСОБА_1 договору дарування від 02.11.2010, а у власності ОСОБА_1 знаходилася частина вказаного цілісного майнового комплексу загальною площею 5067 м2. Проте вже 22.09.2022 державний реєстратор Попіль В. В. вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зміни щодо площі належного Товариству цілісного майнового комплексу (далі - ЦМК), спочатку зменшивши її до 2035,7 м2, а, в подальшому, 23.11.2022 зменшив площу належного позивачу ЦМК до 620 м2, водночас зареєструвавши за ТОВ "Агрополісся-22" право власності на іншу частину ЦМК як на внесок ОСОБА_1 до статутного капіталу вказаного товариства, чим фактично було протиправно позбавлено ТОВ "Форест Полісся-10" права власності на спірне нерухоме майно, оскільки загальними зборами Товариства не приймалося жодних рішень щодо відчуження частини належного йому ЦМК.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
5. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 16.01.2023, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.03.2023, заяву ТОВ "Форест Полісся-10" про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на спірні будівлі та приміщення, які 23.11.2022 зареєстровано за ТОВ "Агрополісся-22", реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2635481518080.
6. Ухвала та постанова мотивовані посиланням на положення статті 387 Цивільного кодексу України, статей 4, 13, 73, 74, 76- 78, 86, 119, 136, 137, 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), застосовуючи які місцевий та апеляційний господарські суди дійшли висновку про доведеність передбачених процесуальним законом підстав для забезпечення віндикаційного позову шляхом накладення арешту на спірне майно, оскільки невжиття визначених ним заходів забезпечення позову може істотно утруднити захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутись до суду, зокрема, в разі відчуження ТОВ "Агрополісся-22" спірних будівель та приміщень і задоволення позову судове рішення про витребування майна в зазначеного товариства не може бути виконано, як наслідок, виникне необхідність повторного звернення до суду з вимогами до нового набувача та до неспівмірного збільшення витрат на відновлення заявлених до захисту прав позивача. При цьому вжитий захід забезпечення позову є належним, позаяк жодним чином не впливає на право ТОВ "Агрополісся-22" використовувати спірне майно в своїй господарській діяльності, тимчасово обмежуючи виключно право розпорядження ним. Адже арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна, тобто арешт майна є самостійним видом (способом) забезпечення позову, який за правовою сутністю обмежує саме право відповідача розпоряджатися спірним майном, не користуватися ним.
Водночас апеляційний суд підтвердив існування між сторонами спору щодо площі спірного нерухомого майна - ЦМК, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, яка (площа) перебувала чи наразі перебуває у їх власності, однак зауважив, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову суд не може самостійно досліджувати (встановлювати) обсяг наявних у них прав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Агрополісся-22" звернулося з касаційною скаргою, у якій просить зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви ТОВ "Форест Полісся-10" про забезпечення позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
8. На обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме статей 13, 14, 73, 74, 79, 119, 136, 137, 236, 269 ГПК України, наголошуючи на тому, що: 1) суди не врахували висновків щодо принципу змагальності, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19, в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 910/773/19, від 22.07.2019 у справі № 914/120/19, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20, а також в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.08.2018 у справі № 917/1390/17; 2) суди не врахували викладеного в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18 висновку про те, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути на момент ухвалення рішення; 3) відмова апеляційного суду в долученні додаткових письмових доказів ТОВ "Агрополісся-22" (відповідачем-1) є порушенням принципу змагальності, що не відповідає правовим висновкам, викладеним в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18; 4) твердження ТОВ "Форест Полісся-10" про володіння спірним ЦМК на підставі договору дарування від 02.11.2010 не відповідає дійсності, бо в 2010 році ОСОБА_1 набув права власності лише на нежитлові приміщення площею 436,1 м2 та на нежитлову будівлю площею 184,8 м2, що підтверджується рішенням Баранівської міської ради від 28.07.2010 № 117, у зв`язку з чим 02.11.2010 Товариство могло набути від ОСОБА_1 у власність лише нежитлові приміщення загальною площею 620,9 м2, а не ЦМК загальною площею 7620,9 м2, що свідчить про невстановлення судом співмірності вжитого виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам; 5) накладення арешту на спірне нерухоме майно перешкоджає ТОВ "Агрополісся-22" здійснювати виробництво, виконувати укладені договори, змусить зупинити цех виробництва, а дороговартісне устаткування, яке знаходиться в приміщеннях, під впливом низьких температур стане непридатним, що може завдати значних збитків товариству, тобто наслідком накладення арешту на майно може бути зупинення виробничої діяльності підприємства та звільнення 33 робітників в умовах воєнного стану, несплата податків та інших обов`язкових платежів, як то електроенергії, що також є неспівмірним із позовними вимогами.
Узагальнені доводи інших учасників справи
9. ТОВ "Форест Полісся-10" у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити в її задоволенні з мотивів, викладених в оскаржуваних ухвалі та постанові.
Державний реєстратор Попіль В. В. не скористався правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Розгляд справи Верховним Судом
10. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Агрополісся-22" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 16.01.2023 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.03.2023 у справі № 906/92/23 та призначено здійснити розгляд цієї справи в порядку письмового провадження.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
11. З інформаційної довідки від 11.10.2022 № 312099426 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, договору дарування від 02.11.2010 і реєстраційного посвідчення вбачається, що:
1) на підставі свідоцтва про право власності від 30.08.2010, виданого виконкомом Баранівської міської ради, ОСОБА_1 належав об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 . Майно площею 7620,9 м2, розташоване за цією адресою, за нотаріально посвідченим договором дарування від 02.11.2010 громадянин ОСОБА_1 подарував ТОВ "Форест Полісся-10". У цьому договорі дарування зазначено, що дарувальник володіє майном на підставі вказаного свідоцтва від 30.08.2010; 2) 12.09.2022 право власності на майно з реєстраційним номером 263548158080 за цією ж адресою зареєстровано за ОСОБА_1 . При цьому підставою такої реєстрації вказано свідоцтво про право власності від 30.08.2010;
3) 22.09.2022 державним реєстратором Попілем В. В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено зміни щодо площі об`єкта за вказаною адресою, який належить заявнику, а саме 7620,9 м2 замінено на 2035,7 м2;
3) у подальшому право власності на об`єкт із реєстраційним номером 263548158080 і вказаними заявником характеристиками зареєстровано за ТОВ "Агрополісся-22". Реєстрацію здійснено 23.11.2022 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Мокрецькою О. О., рішення від 24.11.2022, індексний номер 5563166. Підставою реєстрації є акт приймання-передачі, який складено та підписано ОСОБА_1 і ТОВ "Агрополісся-22".
ОСОБА_1 є учасником ТОВ "Агрополісся-22".
12. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 14.02.2023 відкрито провадження у справі № 906/92/23 за позовом ТОВ "Форест Полісся-10" до ТОВ "Агрополісся-22" та державного реєстратора Попіля В. В. про визнання дій державного реєстратора протиправними та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Позиція Верховного Суду
13. Здійснивши розгляд касаційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
14. Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Положення зазначеної норми пов`язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 ГПК України, яке (забезпечення) застосовується в якості гарантії задоволення вимог позивача. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
15. Відповідно до пункту 1 частини 1 та частин 2, 4, 14 статті 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб. Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку.
16. Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. У спорах майнового характеру про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
17. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.
18. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.