Постанова
Іменем України
10 травня 2023 року
м. Київ
справа № 567/1437/19
провадження № 61-18670св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Користівське",
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідачі за первісним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ют-Агро Зерно", державний реєстратор відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Рівненської області Яскал Ірина Андріївна,
третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, на рішення Острозького районного суду Рівненської області від 24 березня 2021 року у складі судді Назарук В. А. та постанову Рівненського апеляційного суду від 31 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Хилевич С. В., Ковальчук Н. М., Шимків С. С.,
ВСТАНОВИВ:
Зміст вимог позовної заяви ТОВ "Користівське"
У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Користівське" (далі - ТОВ "Користівське") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Ют-Агро Зерно" (далі - ТОВ "Ют-Агро Зерно"), державного реєстратора Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Рівненської області Яскал І. А. (далі - державний реєстратор), третя особа Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області (далі - ГУ Держгеокадстру у Рівненській області), про визнання договору недійсним, скасування державної реєстрації права оренди.
Позов мотивований тим, що між ТОВ "Користівське" та ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 0,25 га строком на 15 років із подальшою його реєстрацією в Управлінні Держкомзему в Острозькому районі Рівненської області (запис від 22 жовтня 2012 року
№ 562428804003026) і договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,07 га строком на 15 років з подальшою його реєстрацією в Управлінні Держкомзему в Острозькому районі Рівненської області (запис від 22 жовтня 2012 року
№ 562428804003025).
Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 орендодавця зазначені дві ділянки успадквав його син ОСОБА_1 (нотаріус видав свідоцтва про право на спадщину за законом від 24 вересня 2019 року № 1842 і № 1843).
07 жовтня 2019 року між ОСОБА_1 і ТОВ "Ют-Агро Зерно" укладено договір оренди цих двох земельних ділянок строком на 7 років.
10 жовтня 2019 року державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 49112351, з внесенням запису № 33622106 про реєстрацію права власності оренди земельної ділянки площею 0,2487 га на підставі наведеного договору оренди землі, та індексний номер: 49113187 із внесенням запису № 33623163 про реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 2,0677 га на підставі наведеного договору оренди землі.
Стверджував, що оспорювані договори укладено під час дії договорів оренди цих же земельних ділянок між ОСОБА_3 та ТОВ "Користівське".
Правочини не припиняли своєї дії, сторонами не розривалися і 22 жовтня 2012 року належним чином зареєстровані в Управлінні Держкомзему в Острозькому районі Рівненської області, а тому права ТОВ "Користівське" порушені через створення перешкод в оренді земельних ділянок.
Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або припинення договору.
У зв`язку з наведеним ТОВ "Користівське" просило:
визнати недійсним договір оренди землі від 07 жовтня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 і ТОВ "Ют-Агро Зерно";
скасувати державну реєстрацію речового права - права оренди земельної ділянки площею 0,2487 га, що виникло на підставі договору оренди землі від 07 жовтня 2019 року, укладеного між ОСОБА_1 і ТОВ "Ют-Агро Зерно", на підставі рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 49112351 від 10 жовтня 2019 року, запис № 33622106 від 07 жовтня 2019 року;
скасувати державну реєстрацію речового права - права оренди земельної ділянки площею 2,0677 га, що виникло на підставі договору оренди землі від 07 жовтня 2019 року, укладеного між ОСОБА_1 і ТОВ "Ют-Агро Зерно", на підставі рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 49113187 від 10 жовтня 2019 року, запис № 33623163 від 07 жовтня 2019 року.
Зміст зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 .
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ТОВ "Користівське", третя особа - ГУ Держгеокадастру у Рівненській області, про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 07 жовтня 2019 року між ним і ТОВ "Ют-Агро Зерно" укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого він передав ці земельні ділянки в строкове платне користування ТОВ "Ют-Агро Зерно", у зв`язку з чим вважав, що поданим позовом ТОВ "Користівське" оспорює його право на вільне володіння, користування та розпорядження майном, оскільки його батько ОСОБА_3 станом на 11 січня 2010 року не проживав на території Української сільської ради Острозького району Рівненської області, не укладав і не підписував вказаних оспорюваних договорів оренди з ТОВ "Користівське", а також не надавав повноважень та не надавав своєї згоди будь-кому на підписання від свого імені договорів оренди з ТОВ "Користівське", чи інших документів, що випливають з цих договорів оренди, що вказує на відсутність вільного волевиявлення його батька на укладення оскаржуваних договорів, що є підставою для визнання їх недійсними.
Наголошував на тому, що зміст оскаржуваних договорів оренди земельних ділянок суперечить вимогам частини першої статті 15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент укладення договору), оскільки вони не містять усіх істотних умов, які є обов`язковими для такого виду договору, зокрема: умов про індексацію орендної плати, умов передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, чим порушено права орендодавця, що також є підставою для визнання оскаржуваних договорів оренди земельних ділянок недійсними.
Просив визнати недійсними договори оренди землі від 11 січня 2010 року.
Короткий зміст рішення і постанови судів попередніх інстанцій
Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 24 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 31 серпня 2021 року, позов ТОВ "Користівське" задоволено.
Визнано недійсним договір оренди землі від 07 жовтня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 і ТОВ "Ют-Агро Зерно".
Скасовано державну реєстрацію речового права - права оренди земельної ділянки площею 0,2487 га, що виникло на підставі договору оренди землі від 07 жовтня 2019 року, укладеного між ОСОБА_1 і ТОВ "Ют-Агро Зерно", проведену згідно з рішенням державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 49112351 від 10 жовтня 2019 року, запис № 33622106 від 07 жовтня 2019 року.
Скасовано державну реєстрацію речового права - права оренди земельної ділянки площею 2,0677 га, що виникло на підставі договору оренди землі від 07 жовтня 2019 року, укладеного між ОСОБА_1 і ТОВ "Ют-Агро Зерно", проведену згідно з рішенням державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 49113187 від 10 жовтня 2019 року, запис № 33623163 від 07 жовтня 2019 року.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із доведеності та обґрунтованості вимог ТОВ "Користівське", оскільки до ОСОБА_1, як спадкоємця ОСОБА_3, перейшли усі права та обов`язки спадкодавця, у тому числі і за договорами оренди землі сільськогосподарського призначення від 11 січня 2010 року, а тому на нього покладено зобов`язання належним чином виконувати умови цих правочинів.
Тобто договір оренди землі від 07 жовтня 2019 року укладений між ОСОБА_1 і ТОВ "Ют-Агро Зерно" всупереч вимог закону та умов оспорюваних договорів від 11 січня 2010 року, відсутність повідомлення на адресу орендаря про існуючі обмеження щодо земельних ділянок, а також, що внаслідок цього земельні ділянки знаходяться під зобов`язаннями за договорами оренди, укладеними між різними особами - як орендодавцями, так і орендарями.
Відмова у задоволенні зустрічного позову мотивована відсутністю належних і допустимих доказів на підтвердження того, що оспорювані договори від 11 січня 2010 року підписані не ОСОБА_3, а іншою особою. Cам ОСОБА_3 знав про їх укладення і не заперечував проти цього; він, як спадкоємцем ОСОБА_3, протягом восьми років дані договори не оспорювалися, а вимогу про визнання їх недійсними він пред`явив лише, заперечуючи проти позову ТОВ "Користівське" у січні 2020 року.
Аргументи учасників
У листопаді 2021 року до Верховного Суду від представника ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій він, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення і постанову судів попередніх інстанцій, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 зазначає, що під час апеляційного розгляду ТОВ "Користівське" у відзиві на апеляційну скаргу змінило свою правову позицію і вказало, що договори оренди фактично підписав на ОСОБА_3, а його представник - колишня дружина
ОСОБА_4, яка не мала повноважень на підписання таких договорів, а ОСОБА_3 схвалив такий правочин. Станом на 11 січня 2010 року ОСОБА_3 не проживав на території України, а тому фізично не міг підписати договори оренди. Про те, що ОСОБА_3 не знав про договори оренди від 11 січня 2010 року свідчить також те, що 23 лютого 2016 року він видав на ім`я ОСОБА_1 довіреність, у якій, зокрема, уповноважив останнього бути його представником по питаннях розпорядження (управління, користування, здачі в оренду) спірних земельних ділянок, а також укладати договори оренди з суб`єктами підприємницької діяльності, отримувати орендну плату від орендарів. Суди попередніх інстанцій не оцінили належним чином висновок експерта від 18 грудня 2020 року № 1.1-520/2, у якому зазначено, що підпис орендодавця у договорах оренди від
11 січня 2010 року виконані вірогідно не ОСОБА_3 . Посилання експерта на те, що зробити висновок у категоричній формі є неможливим, не спростовує той факт і його висновки, що підпис виконаний не ОСОБА_3 . У судовому засіданні експерт вказала, що вона помилково вжила прислівник "вірогідно" у значенні "імовірно", а не "достовірно". Судами не були оцінені показання свідків, зокрема, ОСОБА_4, яка у судовому засіданні вказала, що саме вона укладала договори оренди землі від 11 січня 2010 року.
У січні 2022 року до Верховного Суду від ТОВ "Користівське" надійшов відзив, у якому його представник вказує, що ОСОБА_1 не надав доказів на підтвердження недобросовісності дій ТОВ "Користівське" та представника ОСОБА_3 - його колишньої дружина ОСОБА_4 під час укладення договорів оренди землі від 11 січня 2010 року, а тому рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні зустрічного позову є обґрунтованими.
У січні 2022 року до Верховного Суду від державного реєстратора Яскал І. А. надійшов відзив, у якому вона зазначає, що при реєстрації права оренди за ТОВ "Ют-Агро Зерно" вона виконала усі вимоги чинного законодавства про реєстрацію прав на нерухоме майно. Під час розгляду заяв ТОВ "Ют-Агро Зерно" вона встановила, що у Державному земельному кадастрі відомості про зареєстровані договори оренди землі, укладені між ОСОБА_3 та ТОВ "Користівське", відсутні, а тому суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про задоволенні первісного позову.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі і витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2023 року зупинено касаційне провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 357/8277/19 (провадження № 14-65цс22).
Ухвалою Верховного Суду від 10 травня 2023 року поновлено касаційне провадження у справі.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України, що неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі № 263/68/17, від 03 червня 2020 року у справі № 560/1049/16-ц, від 18 березня 2019 року у справі № 263/68/17, відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що 11 січня 2010 року між ТОВ "Користівське", як орендарем, та ОСОБА_3, як орендодавцем (власником), укладено договори оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею 0,25 га і 2,07 га, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв ці ділянки у строкове платне володіння на 15 років і користування з метою вирощування сільськогосподарських культур зі сплатою орендної плати щорічно, не пізніше 31 грудня відповідного року, у грошовій формі у розмірі 3 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що на момент укладення договору складало 86,00 грн. Розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, але не може бути меншим встановленого законодавством. Право власності орендодавця на земельні ділянки підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 083375 від 23 листопада 2004 року, виданого на підставі розпорядження голови Острозької районної державної адміністрації № 87 від 26 лютого 2004 року.
Відповідно до актів приймання-передачі зазначені земельні ділянки того ж дня, 11 січня 2010 року, були передані орендарю.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
ОСОБА_1, як спадкоємець ОСОБА_3, набув право власності на земельну ділянку площею 0,2487 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 5624288000:09:001:0393, та земельну ділянку площею 2,0677 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер: 5624288000:10:003:0036, які розташовані на території Української сільської ради Острозького району Рівненської області.
07 жовтня 2019 року між ОСОБА_1 і ТОВ "Ют-Агро Зерно" укладено договір оренди землі земельних ділянок загальною площею 2,3164 га, в тому числі ріллі - 2,0677 га, пасовища і сіножаті - 0,2487 га, строком на 7 років.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер довідки: 190870490; дата і час формування: 29.11.2019, 13:31:27) державний реєстратор 10 жовтня 2019 року прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 49112351, та вніс запис під номером 33622106 від 07 жовтня 2019 року про реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 0,2487 га, а також про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 49113187, та вніс запис під номером 33623163 від 07 жовтня 2019 року про реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 2,0677 га, на підставі договору оренди землі від 07 жовтня 2019 року, укладеного між ОСОБА_1 і ТОВ "Ют-Агро Зерно".
Оспорюваний договір було укладено під час дії договорів оренди тих само земельних ділянок, укладених 11 січня 2010 року між ОСОБА_3 та ТОВ "Користівське".
Судом першої інстанції за клопотанням представника позивача за зустрічним позовом було призначено судово-почеркознавчу експертизу на вирішення якої ставились питання: чи виконано підписи в договорах без номеру від 11 січня 2010 року оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення за кадастровим номером 5624288000:09:001:0393, площею 0,25 га та кадастровим номером 5624288000:10:003:0036, площею 2,07 га, укладеного від імені ОСОБА_3 з ТОВ "Користівське", ОСОБА_3 чи іншою особою?
Згідно висновку експерта № 1.1-520/20 від 18 грудня 2020 року, зазначені підписи виконані вірогідно не ОСОБА_3 . При цьому, експертом зазначено, що вирішити зазначене питання в категоричній формі не виявилось можливим по причині простої будови як досліджуваного підпису так і підписів, наданих в якості зразків, обмеженого об`єму почеркової інформації, що відобразилась в них та недостатній кількості порівняльного матеріалу.
Допитана в судовому засіданні судовий експерт-почеркознавець ОСОБА_5 пояснила, що вона складала висновок № 1.1.-520/20 від 18 грудня 2020 року, де зазначала, що підписи від імені ОСОБА_3 у графі "Орендодавець" на четвертому аркуші договору оренди землі сільськогосподарського призначення від 11 січня 2010 року площею 0, 25 га та четвертому аркуші договору оренди землі сільськогосподарського призначення від 11 січня 2010 року площею 2, 07 га виконані вірогідно не ОСОБА_3 . При цьому прислівник "Вірогідно" вона помилково вжила у значенні "Імовірно", а не "Достовірно" - як це розуміється тлумачним словником української мови. На підтвердження саме такого поняття у своєму висновку ствердила, що вирішити питання в категоричній формі не виявилося можливим по причині, вказаній в дослідницькій частині висновку експерта.
Апеляційний суд встановив, що оспорювані договори від 11 січня 2010 року були схвалені самим ОСОБА_3 . Ці факти підтверджуються даними в судовому засіданні свідченнями ОСОБА_1, який вказував, що з 2016 року почав отримувати від ТОВ "Користівське" орендну плату за договорами на підставі відповідної довіреності, а до того таку плату отримувала його мати - ОСОБА_6 (колишня дружина ОСОБА_3 ), а також ОСОБА_7 (дочка ОСОБА_1 ), яка показала, що в 2018 році вона отримала орендну плату від позивача у розмірі 9 000 гривень, яку передала на лікування ОСОБА_3 в Іршавській центральній районній лікарні. Тобто ОСОБА_3 було відомо про укладення договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 11 січня 2010 року і він проти цього не заперечував.
Позиція Верховного Суду
Щодо позовних вимог ТОВ "Користівське" до ОСОБА_1, ТОВ "Ют-Агро Зерно"
Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Згідно з частиною першою статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які би перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою (абзац четвертий частини другої статті 24 Закону України "Про оренду землі").
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною (пункт "в" частини третьої статті 152 ЗК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертої статті 263 ЦПК України).