Постанова
Іменем України
10 травня 2023 року
м. Київ
справа № 461/3375/21
провадження № 61-6595св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, Обласне комунальне спеціалізоване підприємство "Галсільліс",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, на рішення Галицького районного суду міста Львова від 07 жовтня 2021 року у складі судді Мисько Х. М. та постанову Львівського апеляційного суду від 23 червня 2022 року у складі колегії суддів: Мельничук О. Я., Ванівського О. М., Крайник Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, Обласного комунального спеціалізованого підприємства "Галсільліс" (далі - ОКСП "Галсільпіс") про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 10 березня 2017 року між ним та Управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради укладено контракт про його призначення на посаду генерального директора ОКСП "Галсільліс" строком на п`ять років, починаючи з 10 березня 2017 року до 09 березня 2022 року. Вказаний контракт укладено на підставі рішення Львівської обласної ради від 07 березня 2017 року № 380 "Про призначення генерального директора обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Галсільліс" та наказу Управління майном спільної власності Львівської обласної ради від 09 березня 2017 року № 06-П. 24 лютого 2021 року він подав до Управління майном спільної власності Львівської обласної ради заяву про звільнення із займаної посади за власним бажанням. 09 березня 2021 року він надіслав до Управління майном спільної власності Львівської обласної ради іншу заяву про відкликання заяви від 24 лютого 2021 року про звільнення за власним бажанням. Однак наказом начальника Управління майном спільної власності Львівської обласної ради від 10 березня 2021 року № 09-П його звільнено з роботи з посади генерального директора ОКСП "Галсільліс" з 11 березня 2021 року на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України (за згодою сторін) та підпункту "б" пункту 5.2 контракту. Листом Управління майном спільної власності Львівської обласної ради від 12 березня 2021 року його повідомлено про неможливість задоволення його заяви про відкликання заяви про звільнення за власним бажанням у зв`язку з ненадходженням її до Управління. Додатково вказано, що його заява від 24 лютого 2021 року про звільнення з роботи за власним бажанням задоволена та з 11 березня 2021 року його звільнено. Вважав, що підстав для звільнення його за згодою сторін не було, оскільки у заяві про звільнення він просив звільнити його саме за власним бажанням.
Ураховуючи наведене, просив:
- визнати протиправним і скасувати наказ Управління майном спільної власності Львівської обласної ради від 10 березня 2021 року № 09-П про звільнення його з посади генерального директора ОКСП "Галсільліс";
- поновити його на роботі;
- стягнути з ОКСП "Галсільліс" середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій
Рішенням Галицького районного суду міста Львова від 07 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 23 червня 2022 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмова у задоволенні позову мотивована тим, що позивач не довів, а суд не встановив порушення відповідачем прав позивача в частині звільнення із займаної посади, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позову в частині визнання протиправним і скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки відповідач, видаючи наказ від 10 березня 2021 року № 09-П про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України, не допустив порушення вимог трудового законодавства.
У позовній заяві та апеляційній скарзі позивач особисто стверджував, що заява, на підставі якої мало місце прийняття Управлінням майном спільної власності Львівської обласної Ради оскаржуваного наказу, і яка 10 березня 2021 року була зареєстрована за № 631, написана і підписана ним власноручно. Тобто він визнав обставину самостійного написання такої заяви. Таким чином, у спірних правовідносинах волевиявлення позивача про звільнення є очевидним. ОСОБА_1 повністю усвідомлював правові наслідки написання заяви про звільнення за власним бажанням, а тому у разі незгоди з її умовами він міг вільно відмовитися від її написання. Водночас позивачем не вчинялись спроби скасувати подану 10 березня 2021 року заяву про звільнення, що свідчить про те, що намір відповідав дійсності. Подана 09 березня 2021 року ОСОБА_1 заява про відкликання заяви від 24 лютого 2021 року про звільнення його із займаної посади за власним бажанням не може розцінювати як відсутність волевиявлення на звільнення з займаної посади в майбутньому після 09 березня 2021 року.
У поданій ОСОБА_1 10 березня 2021 року заяві зазначено строк, у який останній просить звільнити його з посади. Станом на час розгляду вказаної заяви ОСОБА_1 інших заяв від нього не надходило. У своїй заяві про звільнення від 10 березня 2021 року ОСОБА_1 просив звільнити його із займаної посади за власним бажанням із запропонованою датою - 11 березня 2021 року. Тобто дострокове розірвання контракту від 10 березня 2017 року відбулося на підставі волевиявлення (ініціативи) ОСОБА_1 подати заяву про звільнення. Підстава припинення трудового договору - угода сторін (пункт 1 статті 36 КЗпП України) та підпункт "б" пункту 5.2. контракту. Зазначена в наказі від 10 березня 2021 року № 09-П "Про звільнення генерального директора обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Галсільліс" підстава звільнення ОСОБА_1 вказує на прийняття відповідачем пропозиції ОСОБА_1 достроково припинити дію (розірвати) його трудовий договір, укладений у формі контракту.
Між сторонами досягнуто істотних умов розірвання контракту на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України, а саме узгоджено дату звільнення - 10 березня 2021 року.
Управлінням майном спільної власності Львівської обласної Ради задоволено заяву ОСОБА_1 та видано наказ на звільнення, в якому зазначені підстава звільнення за угодою сторін з посиланням на пункт 1 частини першої статті 36 КЗпП України і раніше узгоджена дата звільнення, а саме: 11 березня 2021 року.
Позивач жодним чином зацікавленості у продовженні трудових відносин із відповідачем після написання 10 березня 2021 року і до винесення оскаржуваного наказу про звільнення не висловив. Більше того, подав до Управління заяву про виплату вихідної допомоги, датовану 10 березня 2021 року (вх. № 770 від 24 березня 2021 року), в описовій частині якої констатує, що звільнений з 11 березня 2021 року з посади генерального директора ОКС ЛГП "Гальсільліс" за згодою сторін відповідно до пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України. Крім того, посилається на наказ Управління, вказавши в цій заяві номер та дату зазначеного наказу. Крім того, в цій же заяві позивач просив виплатити йому допомогу у зв`язку з його звільнення в розмірі тримісячної заробітної плати на підставі пункту 5.5 контракту. Це дає підстави вважати, що 10 березня 2021 року ОСОБА_1 відомі результати розгляду його заяви про звільнення, він був ознайомлений з наказом про його звільнення, в тому числі з підставою звільнення за угодою сторін, проти застосування якої він не став заперечувати. Виходячи з вищенаведеного, між працівником та роботодавцем було досягнуто домовленості про підставу та дату звільнення, що не суперечить чинному законодавстві та відповідає підпункту "б" пункту 5.2 контракту.
Аргументи учасників справи
У липні 2022 року до Верховного Суду від представника ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій він, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення і постанову судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 зазначає, що при відмові у задоволенні позову суди попередніх інстанцій не врахували, що роботодавець звільнив його з роботи на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України за угодою сторін і підпункту "б" пункту 5.2 контракту, однак у своїй заяві від 10 березня 2021 року він просив звільнити його саме за власним бажанням з 11 березня 2021 року. Він не надав згоди на звільнення його за угодою сторін. Суди попередніх інстанцій необґрунтовано послалися на висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 26 жовтня 2016 року у справі № 6-1269цс16, оскільки вони є нерелевантними. Не ґрунтується на законі висновок апеляційного суду про те, що сторони досягли згоди щодо істотних умов розірвання контракту на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України, оскільки це суперечить встановленим у справі обставинам. Крім того, з 11 березня 2021 року до 24 березня 2021 року позивач перебував на лікарняному.
У липні 2022 року до Верховного Суду від Управління майном спільної власності Львівської обласної ради і представника ОКСП "Галсільліс" надійшли заяви про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1, мотивована малозначністю цієї справи і відсутністю виключних випадків, за яких наявні підстави для касаційного перегляду справи.
У серпні 2022 року до Верховного Суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про визнання дій відповідачів, які полягають у подачі заяв про відмову у відкритті касаційного провадження, зловживанням процесуальними правами.
У серпні 2022 року від Управління майном спільної власності Львівської обласної ради надійшли відзив і клопотання про закриття касаційного провадження. Представник Управління майном спільної власності Львівської обласної ради вказує, що постанови Верховного Суду, на які посилається представник позивача у касаційній скарзі, є нерелевантними, а тому відповідно до пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України касаційне провадження належить закрити. Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що між працівником і роботодавцем було досягнуто домовленість про підставу і дату звільнення, що не суперечить чинному трудовому законодавству.
У вересні 2022 року до Верховного Суду від ОКСП "Галсільліс" надійшов відзив, у якому його представник вказує, що суд першої та апеляційної інстанцій зробили обґрунтований висновок про відмову у задоволенні позову, оскільки 10 березня 2022 року позивач подав заяву про виплату йому вихідної допомоги, у якій сам вказав підставу звільнення за угодою сторін, тобто фактично погодився з означеною підставою. Підприємство дотрималося усіх вимог трудового законодавства. Позивач не довів, що при звільненні були порушені його трудові права, у тому відсутні підстави для задоволення його вимог.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2023 року справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження у складу колегії із п`яти суддів.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги містять підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, що неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду України від 26 жовтня 2016 року у справі
№ 6-1269цс16, від 21 вересня 2017 року у справі № 6-2597цс16, у постановах Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 826/808/16, від 12 серпня 2020 року у справі № 2140/1510/18, від 31 серпня 2020 року у справі № 359/5905/18, від 20 березня 2019 року у справі № 487/5015/16-ц, від 24 березня 2020 року у справі № 553/629/18.
Фактичні обставини
Суди встановили, що 10 березня 2017 року між Управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради та ОСОБА_1 укладено контракт про його призначення на посаду генерального директора обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Галсільліс" строком на п`ять років з "10 березня 2017 року до 09 березня 2022 року".
Вказаний контракт укладено на підставі рішення Львівської обласної ради від 07 березня 2017 року № 380 "Про призначення генерального директора обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Галсільліс" і наказу Управління майном спільної власності Львівської обласної ради від 09 березня 2017 року № 06-П.
ОСОБА_1 24 лютого 2021 року подано заяву про звільнення із займаної посади за власним бажанням.
09 березня 2021 року ОСОБА_1 начальнику Управління майном спільної власності Львівської обласної Ради подано заяву про відкликання заяви від 24 лютого 2021 року про звільнення із займаної посади за власним бажанням.
10 березня 2021 року Управління майном спільної власності Львівської обласної ради (вх. № 631 від 10 березня 2021 року) отримало заяву ОСОБА_1 про звільнення з займаної посади генерального директора обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Галсільліс" за власним бажанням із запропонованою датою звільнення - з 11 березня 2021 року.
10 березня 2021 року Управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради прийнято наказ від 10 березня 2021 року № 09-П, згідно з яким ОСОБА_1 звільнено з посади генерального директора обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Галсільліс" 11 березня 2021 року відповідно до пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України та підпункту "б" пункту 5.2 контракту за згодою сторін.
Суди встановили, що ОСОБА_1 подав до Управління заяву про виплату вихідної допомоги, датовану 10 березня 2021 року (вх. № 770 від 24 березня 2021 року), в описовій частині якої констатує, що він звільнений з 11 березня 2021 року з посади генерального директора ОКС ЛГП "Гальсільліс" за згодою сторін відповідно до пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП Украхни. Крім того, посилається на наказ Управління, вказавши в даній заяві номер та дату даного наказу.