ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2023 року
м. Київ
справа № 707/661/17
провадження № 51-3264 км 21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
в режимі відеоконференції:
захисника ОСОБА_6,
виправданої ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 29 жовтня 2020 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 18 липня 2022 року стосовно
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженки та жительки
АДРЕСА_1,
обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 29 жовтня 2020 року ОСОБА_7 визнано невинуватою у вчиненні нею злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та виправдано у зв`язку з відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення.
24 травня 2021 року Черкаський апеляційний суд за апеляційною скаргою сторони обвинувачення скасував вирок суду першої інстанції і ухвалив новий вирок, за яким визнав ОСОБА_7 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та призначив їй покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 2 роки, зі штрафом у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн. На підставі ст. 75 КК України звільнив ОСОБА_7 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік з покладенням на неї обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Верховний Суд постановою від 09 лютого 2022 року частково задовольнив касаційну скаргу засудженої ОСОБА_7, скасував вирок суду апеляційної інстанції стосовно неї і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
18 липня 2022 року Черкаський апеляційний суд залишив апеляційну скаргу прокурора без задоволення, а вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_7 - без зміни.
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувалась у тому, що вона з 22 листопада до 13 грудня 2011 року у робочий час - з 09:00 до 17:00, знаходячись у службовому кабінеті Червонослобідської сільської ради, що за адресою: вул. Чапаева, 2/1, с. Червона Слобода Черкаського району Черкаської області, порушуючи покладені на неї посадовою інструкцією та Земельним кодексом України обов`язки у сфері охорони та використання земель, діючи умисно, в інтересах: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34 та ОСОБА_35, достовірно знаючи про місце розташування вказаних земельних ділянок в межах прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища р. Дніпро, без фактичного виїзду на місцевість для обстеження в натурі їх меж, виконала підписи в актах визначення та погодження меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) вказаним громадянам в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради в межах населеного пункту с. Червона Слобода, тим самим, підтвердивши відповідність розробленої технічної документації вимогам законодавства, допустила порушення вимог ст. 60 Земельного кодексу України та ст. 88 Водного кодексу України.
Надалі ОСОБА_7 підготувала проект рішення Червонослобідської сільської ради про передачу земельних ділянок у приватну власність вищевказаним громадянам та 12 січня 2012 року на засіданні 19 сесії 6 скликання Червонослобідської сільської ради доповіла і підтвердила їх законність перед депутатами сільської ради, унаслідок чого, цього ж дня депутатами прийнято рішення №19-25 "Про передачу земельних ділянок у приватну власність згідно матеріалів технічної документації із землеустрою розроблених ПП "Гарант", на підставі якого: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_36, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_33, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_30, ОСОБА_39, ОСОБА_40 набули право власності на 28 земельних ділянок загальною площею 1,3754 га, які знаходяться повністю або частково в межах прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища р. Дніпро.
Унаслідок дій ОСОБА_7 державі спричинено збитки на суму 1 494 000 грн, що більше ніж у 3 175 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є тяжкими наслідками.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Укасаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить їх скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що суд першої інстанції:
- не проаналізувавши належним чином доказів, наданих стороною обвинувачення, зокрема, посадову інструкцію спеціаліста-землевпорядника, розпорядження сільського голови, рішень сесії Червонослобідської сільської ради, протоколи тимчасового доступу до речей та документів, акту дотримання вимог земельного законодавства, висновків експертів, дійшов безпідставного висновку про виправдання ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 364 КК Україниу зв`язку з відсутністю в її діях складу злочину;
- виправдовуючи ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого злочину, врахував лише показання обвинуваченої;
- не зазначив у вступній частині вироку прізвищ прокурорів, які підтримували державне обвинувачення у вказаному провадженні, як сторону кримінального провадження;
- ухвалив вирок без дотримання вимог КПК України.
Крім того, посилається на те, що суд апеляційної інстанції:
- не перевірив належним чином викладених в апеляційній скарзі прокурора доводів, не дав відповіді на його ґрунтовні зауваження, не обґрунтував їх безпідставності та, безпосередньо не досліджуючи докази, погодився з висновками суду першої інстанції, проте не навів в ухвалі переконливих мотивів прийнятого рішення;
- упереджено підійшов до оцінки доказів сторони обвинувачення;
- безпідставно відмовив у задоволенні клопотання прокурора про повторне дослідження доказів, обмеживши тим самим сторону обвинувачення у реалізації своїх процесуальних прав;
- не виконав вказівки Верховного Суду, зазначені у постанові від 09 лютого 2022 року;
- постановив рішення, яке не відповідає вимогам КПК України.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор частково підтримав доводи касаційної скарги, просив скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Захисник та виправдана заперечили проти задоволення касаційної скарги, просили залишити судові рішення без зміни.
Мотиви Суду
Положеннями ст. 433 КПК України передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Статтею 370 КПК України визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Доводи касаційної скарги прокурора щодо безпідставного виправдання судом першої інстанції ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 364 КК Україниу зв`язку з відсутністю в її діях складу злочину Суд уважає такими, що не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та вимогах кримінального й кримінального процесуального законів.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється в разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.
За змістом ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Положенням ст. 17 КПК України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Тобто, дотримуючись засади змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна й безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.