постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНи
11 травня 2023 року
м. Київ
справа № 757/60763/16к
провадження № 51-4190км22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
судового секретаря ОСОБА_4,
виправданих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,
прокурора ОСОБА_11,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу генерального прокурора ОСОБА_11 на вирок Вищого антикорупційного суду від 29 вересня 2021 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 вересня 2022 року у кримінальних провадженнях № 52015000000000014 та № 52016000000000348 за обвинуваченням
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Киченці Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, жителя АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частинами 2 і 3 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК),
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Шполи Черкаської області, жителя АДРЕСА_2 та
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 . уродженця та жителя АДРЕСА_1
обох у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 5 ст. 191 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Вищого антикорупційного суду від 29 вересня 2021 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 вересня 2022 року, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнано невинуватими у пред`явленому обвинуваченні та виправдано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у зв`язку з недоведеністю наявності в їхніх діях складу кримінального правопорушення.
Вирішено питання про стягнення процесуальних витрат і долю речових доказів.
Органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачувався в організації та вчиненні розтрати чужого майна, яке перебувало в його віданні, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.
ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачувалися у пособництві в розтраті чужого майна, яке перебувало у віданні службової особи, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.
Згідно з пред`явленим обвинуваченням ОСОБА_5 будучи в.о. голови правління Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (далі - ПАТ "ДПЗКУ"), тобто службовою особою в розумінні примітки до ст. 364 КК, діючи усупереч державним інтересам у вигляді отримання прибутку від діяльності ПАТ "ДПЗКУ", маючи умисел на розкрадання у формі розтрати грошових коштів товариства, які перебували у його віданні, шляхом зловживання своїм службовим становищем з метою передачі третім особам для задоволення їх корисливих інтересів, у період з 03 березня по 07 квітня 2015 року за пособництва керівників двох публічних акціонерних товариств, що входили до групи компаній "Сільгосп-продукт" та не були виробниками сільськогосподарської продукції, а саме: голови правління Публічного акціонерного товариства "Рокитнянський комбінат хлібопродуктів" (далі - ПАТ "РКХП") ОСОБА_6 та генерального директора Публічного акціонерного товариства "Васильківхлібопродукт" (далі - ПАТ "Васильківхлібопродукт") ОСОБА_7 вчинив розтрату майна, яке перебувало в його віданні, з використанням свого службового становища в особливо великих розмірах.
За версією органу досудового розслідування з кінця лютого до 03 березня 2015 року ОСОБА_5, усвідомлюючи неможливість одноосібної реалізації свого злочинного умислу без використання службових повноважень голів правління ПАТ "РКХП" ОСОБА_6 та ПАТ "Васильківхлібопродукт" ОСОБА_7 будучи раніше з ними знайомим, заздалегідь домовився з останніми про спільне вчинення кримінального правопорушення, розподіливши ролі.
На виконання цього плану ОСОБА_5 04 березня 2015 року в період з 09:00 до 18:00, більш точного часу слідством не встановлено, у приміщенні ПАТ "ДПЗКУ" діючи з корисливих мотивів усупереч інтересам служби та з використанням свого службового становища, з порушенням правил погодження договорів, згідно з розподіленими ролями та за попередньою змовою зі ОСОБА_6, в інтересах третіх осіб підписав та скріпив печаткою ПАТ "ДПЗКУ" договір № 29 з ПАТ "РКХП" про поставку кукурудзи 3 класу в кількості 16 631 метричних тон за умов повної передплати коштів у сумі 49 893 000 грн, із встановленням граничного строку передачі товару до 30 листопада 2015 року. Фінансові зобов`язання ПАТ "ДПЗКУ" були повністю виконані та 10 березня 2015 року ці кошти були перераховані на банківський рахунок ПАТ "РКХП" відкритий у ПАТ "Банк "Київська Русь".
26 березня 2015 року в період з 09:00 до 18:00, більш точного часу слідством не встановлено, ОСОБА_5 у приміщенні ПАТ "ДПЗКУ" діючи з корисливих мотивів усупереч інтересам служби та з використанням свого службового становища, з порушенням правил погодження договорів, згідно з розподіленими ролями та за попередньою змовою з ОСОБА_7, в інтересах третіх осіб підписав та завірив печаткою ПАТ "ДПЗКУ" договір № 57 з ПАТ "Васильківхлібопродукт" про поставку кукурудзи 3 класу в кількості 11 683, 03 метричних тон за умов повної передплати коштів у сумі 38 554 000 грн, із встановленням граничного строку передачі товару до 30 листопада 2015 року. Ці фінансові зобов`язання ПАТ "ДПЗКУ" були повністю виконані і вказані кошти двома платежами були перераховані ПАТ "Васильківхлібопродукт": 02 квітня 2015 року у сумі 1 700 000 грн на банківський рахунок у ПАТ "Альфа-Банк" та 07 квітня 2015 року у сумі 36 854 000 грн на банківський рахунок у ПАТ "Радикал Банк".
На думку сторони обвинувачення, ці дії ОСОБА_5 за пособництва ОСОБА_6 та ОСОБА_7 призвели до розтрати та безповоротного обернення грошових коштів ПАТ "ДПЗКУ" на користь третіх осіб на загальну суму 88 447 000 грн, що становить особливо великий розмір.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі процесуальний керівник у кримінальному провадженні - прокурор ОСОБА_11, посилаючись на невідповідність висновків судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ці рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На думку прокурора, суди обох інстанцій безпідставно дійшли висновку про відсутність у діях ОСОБА_5 об`єктивної сторони інкримінованого злочину через відшкодування завданих збитків, оскільки відшкодування державі цих коштів сталося внаслідок реєстрації відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР та розпочате досудове розслідування, а відшкодування збитків, за допомогою чого суб`єкт злочину бажає завуалювати свій умисел, не може бути перешкодою для оцінки вчиненого ним суспільно небезпечного діяння як злочину.
Прокурор вважає помилковими висновки судів у цих рішеннях про те, що укладені договори по суті були форвардними, а не спотовими, оскільки вони не відповідають вимогам Порядку здійснення закупівлі зерна майбутнього врожаю, який визначає механізм проведення такої закупівлі зерна та укладення договору його поставки в ПАТ "ДПЗКУ". Зокрема, цим Порядком визначено, що закупівля зерна майбутнього врожаю - це закупівля, яка передбачає придбання ПАТ "ДПЗКУ" у сільськогосподарських товаровиробників зерна майбутнього врожаю певного року у визначений час і на визначених умовах відповідно до затвердженого алгоритму.
Звертає увагу на те, що саме ОСОБА_5 ініціював укладення договорів від 04.03.2015 № 29 та 26.03.2015 № 57, оскільки це підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, у тому числі і показаннями свідків. Так, згідно з показаннями свідка ОСОБА_12, під час їхньої розмови з ОСОБА_5 вони вирішили укласти договори про поставку зерна майбутнього врожаю між ПАТ "ДПЗКУ" та ПАТ "РКХП" і ПАТ "Васильківхлібопродукт". Тобто, з числа працівників ПАТ "ДПЗПУ" саме ОСОБА_5 був обізнаний про ці контракти і саме з ним ОСОБА_12 погодив усі умови договорів та довів їх до відома ОСОБА_6 і ОСОБА_7 .
На переконання прокурора, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 усвідомлювали протиправний характер своїх діянь, оскільки їм було відомо про відсутність зерна кукурудзи на складах цих товариств, та розуміли, що умови договорів на поставку зерна не відповідають дійсності і грошові кошти ПАТ "ДПЗКУ" будуть використані іншими товариствами з групи компаній "Сільгосп-продукт" для задоволення власних фінансових потреб.
З огляду на це прокурор вважає, що оскаржувані судові рішення не відповідають вимогам статей 370, 374 та 419 КПК і є незаконними.
Позиція учасників в суді касаційної інстанції
Прокурор підтримала вимоги касаційної скарги, просила скасувати вказані вирок та ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Виправдані та їхні захисники заперечили проти задоволення касаційної скарги і просили залишити ці судові рішення без зміни.
Мотиви Суду
Колегія суддів (далі - Суд), заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, дійшла висновку про таке.
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах доводів касаційної скарги. При цьому він уповноважений лише перевіряти правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Отже, касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Натомість зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.