ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2023 року
м. Київ
справа № 758/10499/21
провадження № 51-1518км23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100070001311, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимої, останній раз - 18 травня 2020 року вироком Святошинського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 1 місяць, звільненої 20 листопада 2020 року по відбуттю строку покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.
Вступ
ОСОБА_7 17 липня 2021 року, приблизно о 15:00, намагалася повторно, таємно викрасти майно, що належить ДП "ЛПП Україна" AT "ЛПП", на загальну суму 1370, 40 грн, а саме одяг з магазину, який розташований у м. Києві, однак свої злочинні дії не довела до кінця з причин, що не залежали від її волі, так як на місці вчинення злочину була затримана працівниками магазину.
Суд першої інстанції кваліфікував діяння та засудив ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.
Апеляційний суд, після перегляду вирокусуду першої інстанції, залишив його беззмін.
Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, прокурор подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на істотне порушення вимог кримінальногопроцесуального закону, невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої через мʼякість, просить скасувати рішення апеляційного суду і призначити новий розгляд кримінального провадження у суді апеляційної інстанції.
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду, в порядку касаційного розгляду, має відповісти на доводи щодо справедливості призначеного апеляційним судом покарання за вчинення засудженою інкримінованого їй кримінального правопорушення та наявності істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при постановлені апеляційним судом свого рішення.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Подільського районного суду м. Києва від
27 вересня 2021 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 ККУкраїни до покаранняу виді арештустроком на 6 місяців.
Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винною у тому, що вона 17 липня
2021 року, приблизно о 15:00, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає з сторонніх осіб, взяла товар у відділі продажу одягу магазину, який розташований у м. Києві на проспекті Правди, 47 та пройшла з товаром до примірочної, де заховала його до сумки, після чого направилась до виходу з магазину, пройшла повз касову зону приміщення магазину без сплати за товар, таким чином намагалася повторно, таємно викрасти майно, що належить ДП "ЛПП Україна" AT "ЛПП", на загальну суму 1370, 40 грн.
Однак, ОСОБА_7 свої злочинні дії, направлені на повторне, таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно не довела до кінця з причин, що не залежали від її волі, так як на місці вчинення злочину була затримана працівниками магазину.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року вирок районного суду залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеностівинуватості та правильностікваліфікації дій засудженої, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції у звʼязку з істотним порушенням вимог кримінальногопроцесуального закону, невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої через мʼякість. Вважає, що ухвала апеляційного суду належним чином не мотивована та не відповідає вимогам ст. ст. 370, 419 КПК України.
Позиції інших учасників судового провадження
У запереченні накасаційну скаргу прокуроразахисник просить залишитиїї без задоволенняяк безпідставну.
У судовому засіданні прокурор виступив на підтримку поданої касаційної скарги, а захисник заперечував проти її задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора та захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК України є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Вирішуючи питання про наявність зазначених підстав, суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).
Згідно зі ст. 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.
Щодо справедливості призначеного засудженій покарання за вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення.