Постанова
Іменем України
17 травня 2023 року
м. Київ
справа № 935/540/22
провадження № 61-11798св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:Коростишівська міська рада, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мир-К",
особа, яка звернулася з апеляційною скаргою, - ОСОБА_6,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на постанову Житомирського апеляційного суду
від 08 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Павицької Т. М., Трояновської Г. С., Миніч Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У березні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Коростишівська міська рада, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Мир-К", у якому просила визнати незаконним та скасувати рішення органу приватизації "Бюро по приватизації при розрізі Коростишівський"
№ 21 від 26 березня 1993 року "Про передачу у власність квартири по
АДРЕСА_1" та визнати недійсним свідоцтво про право власності
№ НОМЕР_1 .
Позовна заява мотивована тим, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_7, під час якого народилися їх діти: ОСОБА_2 та ОСОБА_8 .
Сім`я проживала у квартирі АДРЕСА_1, яка мала статус державного житла та яку у 1993 році приватизував її чоловік
ОСОБА_7 .
Зазначала, що після смерті її чоловіка ІНФОРМАЦІЯ_1, під час оформлення спадщини, вона дізналася, що вказана квартира була приватизована не тільки її чоловіком ОСОБА_7, а і їх сином
ОСОБА_2 та членами його сім`ї, проте письмової згоди на приватизацію квартири вказаними особами вона не надавала.
Посилаючись на те, що спірна квартира була виділена на сім`ю ОСОБА_7, а не на сім`ю їх сина ОСОБА_2, на час приватизації вона проживала у квартирі та мала право на її приватизацію, ОСОБА_1 вважала, що приватизація цієї квартири була проведена без дотримання норм діючого законодавства та порушила її право на приватизацію частки майна.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 03 жовтня 2022 року у складі судді Василенка Р. О. закрито провадження у справі у зв`язку із смертю позивача.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, щовідповідно до частини п`ятої пункту 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 2 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" роз`яснено, що в разі непередання квартири (будинку) у власність наймачеві, його спадкоємці вправі вимагати визнання за ними права власності на неї лише в тому разі, коли наймач звертався з належно оформленою заявою про це до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського житлового фонду, однак вона не була розглянута в установлений строк або в її задоволенні було незаконно відмовлено при наявності підстав і відсутності заборон для передачі квартири у власність наймачеві.
Суду не було надано доказів на підтвердження факту звернення позивача до органу приватизації зі заявою про приватизацію щодо спірної квартири, адже остання з такою заявою не зверталася та оскаржувала вже прийняте рішення органу приватизації №21 від 26 березня 1993 року.
Враховуючи вказане та те, що позивач ОСОБА_1 померла
ІНФОРМАЦІЯ_2, а предметом позову у вказаній справі є визнання незаконним та скасування рішення органу приватизації, тобто вказані правовідносини не допускають правонаступництво, суд першої інстанції дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_6 подала до суду апеляційну скаргу, в якій зазначала, що вона є правонаступником після померлої позивачки на підставі пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України. Зазначала, що спірні правовідносини допускають правонаступництво, оскільки предметом спору у даній справі є порушення майнових прав померлої, що виразилися у здійсненні перешкод останній з боку відповідачів у приватизації, право на яку вона мала. Крім того, порушені права позивача у даній справі не відносяться до тих прав, які в силу положень статті 1219 ЦК України є особистими і відносно яких правонаступництво не допускається.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено.
Ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області
від 03 жовтня 2022 року скасовано, направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач просила визнати незаконним та скасувати рішення органу приватизації "Бюро по приватизації при розрізі Коростишівський" № 21 від 26 березня 1993 року "Про передачу у власність квартири по АДРЕСА_1" та визнати недійсним свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 . Позов обґрунтовано тим, що вказаним рішенням порушено право позивача на приватизацію її частки квартири.
Отже, спірні правовідносини, які стосуються нерухомої речі та пов`язані з цим правовідносини, допускають правонаступництво.
Враховуючи вказане, суду першої інстанції слід було зупинити провадження у справі до залучення у справі правонаступника (правонаступників) померлої ОСОБА_1, а не закривати провадження у справі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У листопаді 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на постанову Житомирського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 травня 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження заявники зазначають порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 04 травня 2022 року у справі № 521/13728/18, провадження № 61-15453св21, від 07 вересня 2022 року у справі № 304/185/19, провадження № 61-4724св22 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що подання заяви про приватизацію майна нерозривно пов`язане з особою позивачки, є особистим немайновим правом, яке відповідно до вимог статті 1219 ЦК України не підлягає спадкуванню.
Оскільки позивачка не брала участі у правовідносинах матеріального характеру з органом приватизації, заяви про приватизацію житла не подавала, то не може бути і процесуального правонаступництва після її смерті.
Таким чином, ОСОБА_6 не може подати від імені позивачки заяву про приватизацію житла, у зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що правовідносини у даній справі не допускають правонаступництва після смерті позивачки.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ОСОБА_6 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін, посилаючись на те, що позивачка звернулася до суду з позовом, що стосувався матеріального предмета, а саме частки у майні, тому вимоги позивачки при зверненні до суду стосуються виключно її матеріальних прав.
Зазначала, що на момент приватизації спірного майна з ОСОБА_7 проживала виключно позивачка, відповідачі у спірній квартирі не проживали, а тому не мали права на приватизацію спірного майна. При цьому Закон в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не передбачав подання членами сім`ї наймача будь-яких додаткових документів чи заяв, але встановлював чітке обмеження в частині постійного проживання разом з наймачем, тобто особою, яка приватизує спільне майно.
З огляду на вказане не погоджується з доводами відповідачів щодо неподання позивачкою чи її правонаступницею будь-яких заяв з питань приватизації, оскільки Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду" такого права чи обов`язку члена сім`ї наймача, який постійно проживає з останнім, не передбачає. Зазначає, що на момент смерті ОСОБА_1 до ОСОБА_9 перейшли всі належні їй права, в тому числі на отримання у власність відповідної частки майна, що було приватизоване з порушенням вимог Закону.