Постанова
Іменем України
17 травня 2023 року
м. Київ
справа № 388/383/18
провадження № 61-3436 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - Богданівська сільська рада Долинського району Кіровоградської області, правонаступником якої є Долинська міська рада Кіровоградської області;
третя особа - ОСОБА_2 ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - на рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 15 червня 2021 року у складі судді Степанова С. В. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 18 січня 2022 року у складі колегії суддів: Письменного О. А., Дуковського О. Л., Мурашка С. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Богданівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, правонаступником якої є Долинська міська рада Кіровоградської області, третя особа - ОСОБА_2, про встановлення факту прийняття спадщини, визнання державного акта на право власності на земельну ділянку недійсним, визнання права власності на спадкове майно.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_4 . По день смерті ОСОБА_4 проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . З 1997 року вона проживала разом з матір`ю за вказаною адресою. Після її смерті вона залишилася проживати у даному домоволодінні та прийняла спадщину шляхом фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном. Вважала, що її реєстрація за іншою адресою не є перешкодою для встановлення факту її проживання з померлою та прийняття спадщини.
У 2017 році їй стало відомо, що на день смерті за померлою значився сертифікат на право на земельну частку (пай) серія КР № 0152717, який виданий на підставі розпорядження Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 25 листопада 1996 року № 624, зареєстрований від 27 лютого 2017 року за № 494 на земельну ділянку площею 5,82 га вартістю 61 418 грн 99 коп.
Вказувала, що відповідач про наявність спадкового майна не повідомляв, але знав про його існування. Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 30 липня 2007 року у справі № 2о-72/2007 за заявою прокурора Долинського району Кіровоградської області земельну ділянку частку (пай) визнано спадщину відумерлою і передано земельну частку (пай) у власність територіальній громаді Богданівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області.
Богданівська сільська рада Долинського району Кіровоградської області отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 402775 на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 5,8925 га з кадастровим номером 3521980700:02:000:1808, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі від 26 квітня 2012 року за № 352190001000010.
Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 25 липня 2017 року рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 30 липня 2007 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви прокурора Долинського району в інтересах Богданівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області про визнання спадщини відумерлою, яка складалась із земельної частки (паю) розміром 5,82 га, що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Після скасування рішення суду вона як спадкоємець за законом першої черги звернулась до приватного нотаріуса Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області Кубасової Н. В. для оформлення спадщини після померлої матері. Нотаріусом було роз`яснено, що видача свідоцтва про право на спадщину за законом проводиться на підставі правовстановлюючого документа - сертифіката на право на земельну часту (пай). Але, сертифікат на право на земельну частку (пай) було втрачено, а видача його дублікату законом не врегульовано. Так, дана земельна ділянка на сьогоднішній день перебуває у власності відповідача на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія
ЯК № 402775.
Ураховуючи викладене, позивач просила суд: встановити факт прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за нею в порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_4 право власності на спадкове майно, яке складається з сертифікату на право на земельну частку (пай) серія КР № 0152717, який виданий на підставі розпорядження Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 25 листопада 1996 року № 624, зареєстрований від 27 лютого 2017 року за № 494 на площу 5,82 га; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, який виданий Богданівській сільській раді Долинського району суду Кіровоградської області, серія ЯК № 402775 на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 5,8925 га з кадастровим номером 3521980700:02:000:1808 на підставі рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 30 липня 2007 року у справі № 2о-72-2007, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та право постійного користування землею, договорів оренди землі від 26 квітня 2012 року за № 352190001000010.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 15 червня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий Богданівській сільській раді Долинського району Кіровоградської області, серія ЯК № 402775 на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 5,8925 га з кадастровим номером 3521980700:02:000:1808 на підставі рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 30 липня 2007 року по справі № 2о-72-2007 зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на земельну та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 352190001000010 від 26 квітня 2012 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач є спадкоємцем після смерті її матері - ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивачем обрано як правову підставу спадкування положення статті 549 ЦК УРСР, а саме фактичний вступ спадкоємцем в управління або володіння спадковим майном. Проте позивачем помилково обрано вказаний спосіб захисту, оскільки належним способом права позивача буде поновлення строку на звернення із заявою про прийняття спадщини.
У той же час суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання недійсним державного акт на право власності на земельну ділянку, виданий Богданівській сільській раді, серія ЯК № 402775 на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 5,8925 га з кадастровим номером 3521980700:02:000:1808, як виданого безпідставно та такого що порушує права позивача, як спадкоємця.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 18 січня 2022 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 належних та допустимих доказів того, що вона фактично вступила в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, не надала. Подані докази не містять відомостей щодо вступу спадкоємцем в управління чи володіння будь-яким спадковим майном. З огляду на неможливість фактичного управління чи володіння правом на пай, про який спадкоємець не знала, презюмується відсутність такого управління та володіння, а, отже, для спадкування такого права обов`язковим є подання відповідної заяви у визначенні законом строки. Відтак, позивач спадщину шляхом фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном не прийняла, строк для прийняття спадщини нею пропущено, питання про продовження їй строку для прийняття спадщини не ставила.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2022 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким задовольнити її позов у повному обсязі.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 15 січня 2021 року у справі № 691/619/18, від 11 вересня 2020 року у справі № 348/618/15, від 25 листопада 2020 року у справі № 631/1153/13, від 24 березня 2021 року у справі № 202/2792/19, що передбачають вимоги пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 червня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі й витребувано цивільну справу № 388/383/18 із Долинського районного суду Кіровоградської області.
У червні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 травня 2023 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що позивачка звернулась з позовом до суду саме про встановлення факту прийняття спадщини у зв`язку з тим, що вона вступила в управління та володіння спадковим майном.
Вказував, що показання свідків, встановлені обставини по справі, а також додані документи до матеріалів справи свідчать, що позивачка не відмовлялась від прийняття спадщини, а фактично прийняла спадщину після смерті матері.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У червні 2022 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а касаційна скарга підлягає відхиленню. Вказував, що позивачка, зазначаючи про фактичне прийняття нею спадщини, не надає жодних правовстановлюючих документів на майно, яке вона нібито фактично прийняла. В матеріалах справи відсутні документи про те, що ОСОБА_4 належав на праві приватної власності будинок, на проживання в якому посилається позивачка.
В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому в силу частини першої статті 400 ЦПК України в касаційному порядку не переглядаються.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати ОСОБА_1 - ОСОБА_4 (а.с. 6, 10-11, т. 1).
Згідно з інформаційною довідкою з спадкового реєстру відсутні відомості про спадкову справу за параметрами ОСОБА_4, дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.. 13, т. 1).
За життя ОСОБА_4 було видано Долинською районною державною адміністрацією Кіровоградської області КСП ім. Щорса сертифікат на земельну частку (пай) серії № 0152717, який вона отримала особисто, що підтверджується копією Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) (а. с. 15, т. 1).
Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 30 липня 2007 року у справі № 2о-72/2007 за заявою прокурора Долинського району Кіровоградської області земельну ділянку частку (пай) серія КР № 0152717, виданий на підставі розпорядження Долинської районної державної адміністрації від 25 листопада 1996 року № 624, зареєстрований
від 27 лютого 2017 року за № 494 на земельну ділянку площею 5,82 га, вартістю 61 418 грн 99 коп., визнано спадщину відумерлою і передано земельну частку (пай) у власність територіальній громаді Богданівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області (а. с. 17-18, т. 1).
На підставі вказаного рішення суду Богданівській сільській раді Долинського району Кіровоградської області було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 402775 на земельну ділянку № НОМЕР_1, площею 5,8925 га з кадастровим номером 3521980700:02:000:1808, яка розташована на території Богданівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, за межами населеного пункту (а. с. 90, т. 1).
Згідно з договором оренди землі від 08 квітня 2014 року № 04/2014 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29 квітня 2014 року орендодавець земельної ділянки Богданівська сільська рада Долинського району в особі голови Панченко В. Ф. та орендар ОСОБА_2 уклали договір оренди земельної ділянки площею 5,8925 га строком на 25 років, з орендною платою у розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а. с. 92-95, т. 1).
Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 25 липня 2017 року рішення Долинського районного суду Кіровоградської області від 30 липня 2007 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви прокурора Долинського району в інтересах Богданівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області про визнання спадщини відумерлою, яка складалась із земельної частки (паю) розміром 5,82 га, що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (а. с. 22-24, т. 1).
З копії листа відділу у Долинському районі Головного управління Держгеокадастру від 10 січня 2018 року № 31/111-18 вбачається відмова у видачі копії сертифікату на право на земельну ділянку за гр. ОСОБА_4, оскільки даний сертифікат вона отримала на руки (а.с. 14).
З копії книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) що видавались Долинською районною державною адміністрацією КСП ім. Щорса, гр. ОСОБА_5 отримувала особисто сертифікат серії КР № 0152717 (а.с. 15).
Постановою приватного нотаріуса Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області від 30 березня 2018 року ОСОБА_6 було відмовлено ОСОБА_1 у видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, яка розташована на території Богданівської сільської ради Долинького району Кіровоградської області, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на земельну ділянку (а. с. 12, т. 1).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.