Постанов
Іменем України
10 травня 2023 року
м. Київ
справа № 707/1919/20
провадження № 61-7600св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Ступак О. В., суддів:Білоконь О. В., Погрібного С. О.,Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - прокурор - перший заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області, Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ,
відповідачі: Черкаська районна державна адміністрація, ОСОБА_1, ОСОБА_2, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області,
треті особи: Державна екологічна інспекція Центрального округу, приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Алєксєєва Інна Юріївна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури на постанову Черкаського апеляційного суду від 30 червня 2022 року у складі колегії суддів: Бородійчука В. Г., Карпенко О. В., Василенко Л. І.,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2020 року прокурор - перший заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації, Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ звернувся до суду з позовом до Черкаської районної державної адміністрації (далі - Черкаська РДА), ОСОБА_1, ОСОБА_2, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, треті особи: Державна екологічна інспекція Центрального округу, приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Алєксєєва І. Ю., про визнання незаконним та скасування розпорядження, скасування державної реєстрації права приватної власності, усунення перешкод шляхом зобов`язання повернення державі земельної ділянки водного фонду та скасування її державної реєстрації.
Позовна заява прокурора мотивована тим, що розпорядженням Черкаської РДА від 27 квітня 2015 року № 109 "Про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність" затверджено проекти землеустрою та передано у приватну власність 10 громадян земельні ділянки, зокрема ОСОБА_1 - земельну ділянку, з кадастровим номером 7124986000:01:001:0018, площею 0,0800 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту, для індивідуального дачного будівництва, а пунктом 3 спірного розпорядження зазначену земельну ділянку віднесено до категорії земель рекреаційного призначення.
На підтвердження реєстрації права власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку, на підставі рішення державного реєстратора реєстру речових прав на нерухоме майно Черкаського районного управління юстиції Бавикіна В. І. від 18 травня 2015 року № 21379299, за ОСОБА_1 зареєстровано право власності за № 9700287 та видано свідоцтво про право власності від 18 травня 2015 року серії НОМЕР_1 .
На підставі договору купівлі-продажу від 12 травня 2016 року № 1247, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, речове право на спірну земельну ділянку перейшло до останнього.
Прокурор вказував, що виділення спірної земельної ділянки відбулося із порушенням процедури встановленої Земельним кодексом України (далі - ЗК України) та Законом України "Про державний земельний кадастр", Законом України "Про землеустрій", а саме незаконно змінено цільове призначення спірної земельної ділянки. Таким чином, розпорядження Черкаської РДА від 27 квітня 2015 року № 109 у частині затвердження проекту землеустрою та передачі у власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки прийняте всупереч статтям 20, 58, 59, 84, 186-1, частині дев`ятій статті 118, ЗК України, статті 4 Водного кодексу (далі - ВК України), у зв`язку з чим підлягає визнанню судом незаконним та скасуванню.
Також прокурор зазначав, що спірним розпорядженням Черкаської районної державної адміністрації № 109 у власність громадян, у тому числі ОСОБА_1, фактично передано у приватну власність частину гідротехнічної споруди Будище-Свидівської захисної дамби, що суперечить статтям 58, 59 ЗК України. Крім того, при прийнятті розпорядження Черкаської РДА № 109 Черкаське управління захисних масивів дніпровських водосховища (на момент відведення - Черкаське регіональне управління водних ресурсів), як титульний володілець спірної земельної ділянки, не надавало погодження на відведення її у власність, що є порушенням вимог частини другої статті 123 ЗК України.
З огляду на викладене, прокурор просив суд:
- визнати незаконним та скасувати розпорядження Черкаської РДА від 27 квітня 2015 року № 109 "Про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність" в частині затвердження проекту землеустрою, надання у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:01:001:0018, площею 0,0800 га, розташованої в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту, для індивідуального дачного будівництва, та віднесення її до категорії земель рекреаційного призначення;
- визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності від 18 травня 2015 року серії НОМЕР_1, видане ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 7124986000:01:001:0018, площею 0,0800 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту, для індивідуального дачного будівництва;
- скасувати державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 7124986000:01:001:0018, площею 0,0800 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту, для індивідуального дачного будівництва, з одночасним припиненням речового права на неї;
- усунути перешкоди держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації та Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою за кадастровим номером 7124986000:01:001:0018, площею 0,0800 га, розташованою в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту, для індивідуального дачного будівництва шляхом її повернення ОСОБА_2 ;
- визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки від 19 листопада 2015 року з кадастровим номером 7124986000:01:001:0018, площею 0,0800 га, розташованої в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту, для індивідуального дачного будівництва;
- стягнути із відповідачів на користь Прокуратури Черкаської області судові витрати.
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 09 липня 2021 року змінено позивача у справі Черкаську обласну державну адміністрацію та залучено її правонаступника Будищенську сільську раду.
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 20 вересня 2021 року позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано розпорядження Черкаської РДА від 27 квітня 2015 року № 109 "Про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність" у частині затвердження проекту землеустрою, надання у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки за кадастровим номером 7124986000:01:001:0018, площею 0,0800 га, розташованої в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту, для індивідуального дачного будівництва та віднесення її до категорії земель рекреаційного призначення. Усунуто перешкоди державі в особі Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області в користуванні та розпорядженні земельною ділянкою за кадастровим номером 7124986000:01:001:0018, площею 0,0800 га, розташованою в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту, для індивідуального дачного будівництва шляхом її повернення ОСОБА_2 . Скасовано державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку за кадастровим номером 7124986000:01:001:0018, площею 0,0800 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту для індивідуального дачного будівництва, з одночасним припиненням речового права на неї. Визнано незаконною та скасовано державну реєстрацію земельної ділянки від 19 листопада 2015 року за кадастровим номером 7124986000:01:001:0018, площею 0,0800 га, розташованої в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту, для індивідуального дачного будівництва. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Черкаської районної державної адміністрації, ОСОБА_1, ОСОБА_2, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на користь Черкаської обласної прокуратури судові витрати у справі, що складаються із судового збору у розмірі 9 459,00 грн, по 2 364,75 грн з кожного.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що Черкаською районною державною адміністрацією при прийнятті розпорядження від 27 квітня 2015 року № 109 "Про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність" порушено порядок надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки у зв`язку з недотриманням вимог законодавства. Оскільки спірна земельна ділянка належить до земель водного фонду, щодо яких встановлено спеціальний правовий режим, то передача її у власність відповідачу на підставі розпорядження Черкаської районної державної адміністрації від 27 квітня 2015 року № 109 є неправомірною.
Крім того, оскаржуваним розпорядженням Черкаської РДА від 27 квітня 2015 року № 109 змінено категорію земель та їхнє цільове призначення із земель водного фонду на землі рекреаційного призначення без передбаченої законом процедури, оскільки не була проведена обов`язкова державна експертиза землевпорядної документації.
Зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду
Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що вимога про усунення перешкод державі в користуванні та розпорядженні спірною земельною ділянкою шляхом її повернення ОСОБА_2 є законною та підлягає задоволенню, не потребує визнання недійсним правочину, відповідно до якого ОСОБА_2 набув право власності на спірну земельну ділянку.
Крім того, суд встановив, що вимоги заступника прокурора, щодо скасування державної реєстрації права приватної власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку та визнання незаконним та скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки, також підлягають задоволенню, оскільки вказані рішення прийняті на підставі оспорюваного розпорядження Черкаської РДА, яке в судовому порядку визнається незаконним та скасовується. У такому випадку позбавлення відповідача права власності на земельну ділянку відповідає інтересам суспільства.
Встановивши ту обставину, що зміна власника земельної ділянки, яка відноситься до земель водного фонду, можлива лише у випадку, визначеному статтею 59 ЗК України, яку не застосовано у цій справі, суд дійшов висновку, що для вирішення питання про належність права власності на земельну ділянку та для повернення цієї ділянки власнику, визнання недійсним свідоцтва про право власності не є необхідним. Оскільки така вимога не є ефективним способом захисту для усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, яка належить до земель водного фонду, тому в задоволенні цієї вимоги суд відмовив.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 30 червня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 задоволено. Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 20 вересня 2021 року скасовано. Ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог прокурора відмовлено. Вирішено питання судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що висновок суду першої інстанції про належність спірної земельної ділянки до земель водного фонду з посиланням на лист Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 23 червня 2020 року № 10-23-0.4-4752/2-20, за умови відсутності у матеріалах справи відповідної земельно-технічної експертизи, є передчасним.
Також апеляційний суд зазначив про те, що відповідно до висновку експерта від 16 червня 2022 року № 119/1205-1206/22-23, виготовленого за результатом проведення Черкаським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (далі - КНДІСЕ) Міністерства юстиції України судової земельно-технічної експертизи у цій справі, земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:01:001:0018 не знаходиться в межах Будище-Свидівоцької захисної дамби та не знаходиться в нормативних розмірах, передбачених для прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища на річці Дніпро згідно зі статтею 60 ЗК України та статті 88 ВК України, а тому вказав на те, що станом на момент передачі ОСОБА_1 спірної земельної ділянки вона не була віднесена до земель водного фонду, а відносилася до категорії земель рекреаційного призначення (згідно з розробленим проєктом землеустрою).
Крім того, апеляційний суд дійшов висновку про те, що прокурором не доведено належними доказами неправомірність розпорядження Черкаської районної державної адміністрації від 17 серпня 2014 року № 225 про надання дозволів громадянам, у тому числі і ОСОБА_1, на розробку проектів землеустрою щодо оформлення права власності на земельні ділянки для ведення індивідуального дачного будівництва, як і не доведено факту незаконного розпорядження Черкаської районної державної адміністрації від 27 квітня 2015 року № 109, зокрема щодо надання у приватну власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки в адмінмежах Свидівоцької сільської ради Черкаської району за межами населеного пункту, а тому вважав, що позовні вимоги прокурора задоволенню не підлягають.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
У серпні 2022 року перший заступник керівника Черкаської обласної прокуратури із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Черкаського апеляційного суду від 30 червня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Як підставу касаційного оскарження заявник зазначає неврахування апеляційним судом правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах: від 30 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц, від 02 лютого 2022 року у справі № 707/1924/20, від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц, від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц, від12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 07 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц, від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17, від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13. Крім того, заявник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд:
- безпідставно скасував законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції та поклав в основу оскаржуваного судового рішення висновки судової експертизи з питань, що не стосуються предмета доказування у справі;
- проігнорував доводи прокурора про те, що під час подання позову до суду не здійснювалось посилання на факт перебування спірної земельної ділянки, переданої у власність ОСОБА_1, в межах нормативно визначеного розміру прибережної захисної смуги Кременчуцького водосховища річки Дніпро;
- дійшов помилкових висновків про неналежність спірної земельної ділянки до земель водного фонду через те, що вона не перебуває ні в межах прибережної смуги, ні в межах Будище-Свидівоцької захисної дамби (як складової штучного водосховища);
- не врахував, що експертом не досліджувався факт віднесення спірної земельної ділянки до земель водного фонду - штучні водосховища;
- не звернув увагу на те, що спірна земельна ділянка містить у своєму складі землі водного фонду - штучні водосховища та не надав належної оцінки викладеним у листі від 23 червня 2020 року № 10-23-0.4-4852/2-20 обліковим даним Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області та змісту листа Черкаської обласної державної адміністрації від 06 липня 2020 року № 161-7776 вих 20, які підтверджують цей факт;
- не надав належної оцінки тому, що згідно з обліковими даними Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ, які викладені у листі від 12 червня 2022 року № 348/13, спірна земельна ділянка, яка була надана ОСОБА_1, розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 02 квітня 1973 року № 209-р була передана Управлінню служби експлуатації та технагляду за будівництвом захисних споруд на Кременчуцькому водосховищі (надалі Черкаське регіональне управління водних ресурсів, Черкаське управління захисних масивів дніпровських водосховищ) під будівництво захисної дамби, вилучивши її у попередніх землекористувачів;
- проігнорував те, що технічно-експлуатаційна зона Будище-Свидівоцької захисної дамби має ширину 116,0 м від гребня дамби в сторону Кременчуцького водосховища, де заборонена будь-яка господарська діяльність, що підтверджується письмовим доказом, наявним у матеріалах цивільної справи, -листом Черкаського управління захисних масивів дніпровських водосховищ від 21 липня 2020 року та планом-схемою розміщення спірної земельної ділянки та визначення щодо неї 116-метрової технічно-експлуатаційної зони дамби, розробленою ДП "Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (лист від 22 липня 2020 року № 10-28-0.5-1272/2-20).
Також у касаційній скарзі заявник зазначив клопотання про розгляд справи за участю представника Офісу Генерального прокурора та з повідомленням про дату, час та місце розгляду справи Черкаську обласну прокуратуру.
У вересні 2022 року від Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області до Верховного Суду надійшло клопотання, в якому заявник просить при розгляді справи врахувати пояснення, які містяться в матеріалах справи.
Станом на час розгляду справи відзиви на касаційну скаргупершого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури від інших учасників справи до Верховного Суду не надходили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 08 серпня 2022 року касаційну скаргупершого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України); витребувано з Черкаського районного суду Черкаської області матеріали справи № 707/1919/20; надано учасникам справи строк на подання відзивів на касаційну скаргу.
У вересні 2022 року матеріали справи № 707/1919/20 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури про розгляд справи за участю представника Офісу Генерального прокурора та про повідомлення про дату, час та місце розгляду справи Черкаську обласну прокуратуру; справу № 707/1919/20 призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.
Фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій установлено, що розпорядженням Черкаської районної державної адміністрації від 27 квітня 2015 року № 109 "Про затвердження проектів землеустрою та передачу земельних ділянок у власність" затверджено проекти землеустрою та передано у приватну власність 10 громадян земельні ділянки, зокрема ОСОБА_1 - земельну ділянку, з кадастровим номером 7124986000:01:001:0018, площею 0,0800 га, розташовану в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту, для індивідуального дачного будівництва, а пунктом 3 спірного розпорядження зазначену земельну ділянку віднесено до категорії земель рекреаційного призначення.
Рішенням державного реєстратора реєстру речових прав на нерухоме майно Черкаського районного управління юстиції Бавикіна В. І. від 18 травня 2015 року № 21379299 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності за № 9700287 та видано свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 від 18 травня 2015 року.
На підставі договору купівлі-продажу від 12 травня 2016 року № 1247, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, речове право на спірну земельну ділянку перейшло до останнього.
У пояснювальній записці до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1, зазначено, що цим проектом землеустрою земельну ділянку відведено у землі рекреаційного призначення. Код цільового призначення - 07.03 - для індивідуального дачного будівництва.
Згідно з висновком про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у разі якщо проект землеустрою підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.
Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 19 червня 2020 року № 10-23-0.9-4671/2-20 документація із землеустрою щодо спірної земельної ділянки на проведення експертизи не надходила.
У листі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 23 червня 2020 року № 10-23-0.4-4752/2-20 зазначено, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 7124986000:01:001:0018 згідно з формою 6-зем, станом на 01 січня 2015 року обліковувалася як землі загального користування (в розрізі угідь - штучні водосховища).
10 червня 2020 року Черкаська місцева прокуратура зверталася з листом до Держводагентства України, в якому повідомляла про відведення, в тому числі спірної земельної ділянки, у власність громадянам.
06 липня 2020 року Черкаська місцева прокуратура зверталася з листом до Черкаської обласної державної адміністрації, в якому просила повідомити, чи вживалися Черкаською обласною державною адміністрацією заходи реагування у зв`язку з відведення, в тому числі спірної земельної ділянки, у власність громадянам з порушенням вимог чинного законодавства та чи плануються такі заходи в майбутньому.