Постанова
Іменем України
12 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 207/2703/19
провадження № 61-9670св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2, третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Красвітної Т. П., Свистунової О. В.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог ОСОБА_1 .
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кам`янської міської ради, про поділ спільного майна подружжя.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що з 16 вересня 2005 року він з ОСОБА_2 перебував у шлюбі. Рішенням Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 травня 2019 року шлюб було розірвано. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 листопада 2019 року визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з ним - ОСОБА_1 . До припинення шлюбних відносин сім`я проживала у квартирі АДРЕСА_1 без реєстрації. У період шлюбу він разом із ОСОБА_2 придбали майно, а саме: квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 29,7 кв. м, житловою площею 14,4 кв. м відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 08 листопада 2005 року; квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 44,4 кв. м, житловою площею 29,3 кв. м згідно з договором купівлі-продажу від 26 лютого 2010 року; легковий автомобіль марки ЗАЗ модель VIDA, номер кузова шасі НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2012 року випуску (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3, видане 06 квітня 2013 року). Загальна вартість майна подружжя становить 377 356,00 грн.
Зазначав, що ОСОБА_2 заволоділа грошовими коштами у розмірі 9 000,00 доларів США, що належать йому на праві особистої приватної власності, які були одержані ним у якості орендної плати за користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення починаючи з 2014 року до 2018 року. Земельні ділянки були передані в оренду та належать йому на підставі свідоцтв про право власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом.
У зв`язку з наведеним ОСОБА_1 просив:
визнати спільною сумісною власністю подружжя таке майно: квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 29,7 кв. м, житловою площею 14,4 кв. м; квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 44,4 кв. м, житловою площею 29,3 кв. м; транспортний засіб - легковий автомобіль марки ЗАЗ модель VIDA, номер кузова шасі НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2012 року випуску, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3, видане 06 квітня 2013 року;
визнати його особистою власністю грошові кошти у розмірі 9 000,00 доларів США;
поділити майно подружжя та визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 44,4 кв. м, житловою площею 29,3 кв. м; транспортний засіб - легковий автомобіль марки ЗАЗ модель VIDA, номер кузова шасі НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2012 року випуску, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3, видане 06 квітня 2013 року;
визнати його особистою приватною власністю грошові кошти у розмірі 9 000,00 доларів США;
виділити ОСОБА_2 у власність квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 29,7 кв. м, житловою площею 14,4 кв. м;
стягнути з ОСОБА_2 на його користь 6 000,00 доларів США;
залишити у власності ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 3 000,00 доларів США.
Короткий зміст зустрічної позовної заяви
У листопаді 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, визнання права власності.
Зустрічний позов мотивований тим, що з 16 вересня 2005 року вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_1 . Від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 травня 2019 року шлюб розірвано. Під час шлюбу сторони придбали майно:
квартиру АДРЕСА_2, яка зареєстрована за ОСОБА_1 ; квартиру АДРЕСА_1, яка зареєстрована за нею - ОСОБА_2 ; легковий автомобіль марки ЗАЗ модель VIDA, реєстраційний номер НОМЕР_2, який зареєстрований за ОСОБА_1 . Протягом спільного життя вони з ОСОБА_1 придбавали меблі, побутову техніку, апаратуру, які знаходяться в спірних квартирах. Відповідно до судового наказу Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08 січня 2019 року з неї стягнуто аліменти на неповнолітню дитину
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 у розмірі 1/4 частини заробітку щомісячно до повноліття дитини. Аліменти вона сплачує своєчасно, заборгованості по аліментам не має. Рішенням Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 листопада 2019 року визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом із батьком. Поділити майно подружжя добровільно вони не можуть. Вона користується двокімнатною квартирою АДРЕСА_1, у користуванні ОСОБА_1 перебуває однокімнатна квартира АДРЕСА_2 та легковий автомобіль марки ЗАЗ модель VIDA. Меблі та техніка були придбані разом та знаходяться у двох квартирах порівну.
ОСОБА_2 просила:
визнати спільною сумісною подружжя таке майно: квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 29,7 кв. м, житловою площею 14,4 кв. м; квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 44,4 кв. м, житловою площею 29,3 кв. м; транспортний засіб - легковий автомобіль марки ЗАЗ модель VIDA номер кузова шасі НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2012 року випуску, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3, видане 06 квітня 2013 року;
поділити майно подружжя - виділити їй квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 44,4 кв. м, житловою площею 29,3 кв. м;
виділити ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 29,7 кв. м, житловою площею 14,4 кв. м;
легковий автомобіль марки ЗАЗ модель VIDA, номер кузова шасі НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2012 року випуску, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3, видане 06 квітня 2013 року;
стягнути з ОСОБА_1 на її користь різницю вартості поділеного майна подружжя у розмірі 26 828,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 квітня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 таке майно: квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 29,7 кв. м, житловою площею 14,4 кв. м; квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 44,4 кв. м, житловою площею 29,3 кв. м; транспортний засіб - легковий автомобіль марки ЗАЗ модель VIDA, номер кузова шасі НОМЕР_1, номерний знак НОМЕР_2, 2012 року випуску, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3, видане 06 квітня 2013 року.
Поділено спільне майно подружжя, виділено ОСОБА_1 : квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 29,7 кв. м, житловою площею 14,4 кв. м; транспортний засіб - легковий автомобіль марки ЗАЗ модель VIDA, номер кузова, шасі НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2012 року випуску, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3, видане 06 квітня 2013 року. Виділено ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 44,4 кв. м, житловою площею 29,3 кв. м. Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 29,7 кв. м, житловою площею 14,4 кв. м. Визнано за ОСОБА_1 право власності на транспортний засіб - легковий автомобіль марки ЗАЗ модель VIDA, номер кузова шасі НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2012 року випуску, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3, видане 06 квітня 2013 року.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 44,4 кв. м, житловою площею 29,3 кв. м. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 різницю вартості поділеного майна подружжя у розмірі 26 828,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 536,56 грн.
Суд першої інстанції зазначив, що вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 6 000,00 доларів США є необґрунтованими, оскільки він не довів, що саме ці грошові кошти були у нього в наявності і саме цю суму самовільно забрала в нього ОСОБА_2 . Підстави для відступлення від засад рівності часток подружжя відсутні, ОСОБА_1 не навів обставин, що мають істотне значення, а саме, що ОСОБА_2 не дбала про матеріальне забезпечення сім`ї, ухилялася від участі в утриманні дитини, приховала, знищила чи пошкодила спільне майно, витрачала його на шкоду інтересам сім`ї; що розмір аліментів, які одержує ОСОБА_1, недостатній для забезпечення фізичного, духовного розвитку та лікування дитини . Згідно із судовим наказом з ОСОБА_2 стягуються аліменти, які вона сплачує. Відомостей про наявність заборгованості по аліментам у ОСОБА_2 суду не надано. ОСОБА_1 є водієм, користується спірним автомобілем, який за ним зареєстрований, тому суд вважає необхідним автомобіль виділити саме йому. Враховуючи, що згідно зі статтею 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі, ОСОБА_1 належить виділити квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 29,7 кв. м, житловою площею 14,4 кв. м. ОСОБА_2 необхідно виділити квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 44,4 кв. м, житловою площею 29,3 кв. м. У зв`язку з наведеним з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь ОСОБА_2 різницю вартості поділеного майна подружжя у розмірі 26 828,00 грн.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Баглійського районого суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 28 квітня 2022 року скасовано. Позов ОСОБА_1 і зустрічний позов ОСОБА_2 задоволені частково. Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 таке майно: квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 29,7 кв. м, житловою площею 14,4 кв. м; квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 44,4 кв. м, житловою площею 29,3 кв. м; легковий автомобіль марки ЗАЗ модель VIDA, номер кузова шасі НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2012 року випуску, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3, видане 06 квітня 2013 року. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 загальною площею 29,7 кв. м, житловою площею 14,4 кв. м. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 загальною площею 29,7 кв. м, житловою площею 14,4 кв. м. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 загальною площею 44,4 кв. м, житловою площею 29,3 кв. м. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 загальною площею 44,4 кв. м, житловою площею 29,3 кв. м. Визнано за ОСОБА_1 право власності на легковий автомобіль марки ЗАЗ модель VIDA, номер кузова шасі НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2012 року випуску. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 частину вартості легкового автомобіля марки ЗАЗ модель VIDA, номер кузова шасі НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2012 року випуску у розмірі 26 828,00 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог
ОСОБА_1 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що спірне майно було набуте сторонами за час перебування їх в шлюбі та належить до майна спільної сумісної власності подружжя. Підстав вважати, що частки у майні придбаному в період шлюбу є нерівними, немає. Отже, квартира АДРЕСА_2 та квартира АДРЕСА_1 придбані у період шлюбу сторін і є спільною сумісної власності подружжя, тому частка кожного з подружжя становить по 1/2 частині кожної із квартир. Щодо легкового автомобіля марки ЗАЗ модель VIDA, номер кузова шасі НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2012 року випуску, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3, видане 06 квітня 2013 року, слід зазначити, що вказаний автомобіль також придбаний в період шлюбу сторін та є спільною сумісної власності подружжя. Встановлено, що спірний автомобіль перебуває у користуванні
ОСОБА_1, який у своїй позовній заяві просив виділити автомобіль йому. Звертаючись із зустрічним позовом, ОСОБА_2 також просила, зокрема, виділити ОСОБА_1 цей легковий автомобіль та стягнути з
ОСОБА_1 на її користь різницю вартості поділеного майна подружжя
(т. 1, а. с. 53-57). Відповідно до експертного дослідження з оцінки КТЗ для визначення ринкової вартості від 01 серпня 2019 року вартість спірного автомобіля становить 124 326,00 грн (т. 1, а. с. 35 - 37). Тобто, вартість
1/2 частини спірного автомобіля становить 62 163,00 грн ОСОБА_2 у зустрічному позові просила суд стягнути з ОСОБА_1 на її користь різницю вартості поділеного майна подружжя у розмірі 26 828,00 грн (т. 1,
а. с. 53-57), які з урахуванням частини першої статті 13 ЦПК України підлягають стягненню на її користь саме в указаному нею розмірі. Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 на його користь 6 000,00 доларів США необхідно зазначити таке. ОСОБА_1 у своїй позовній заяві зазначав, що ОСОБА_2 заволоділа грошовими коштами у сумі 9 000,00 доларів США, що належать йому на праві особистої приватної власності, які були одержані ним у якості орендної плати за користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення починаючи з 2014 року до 2018 року. Постановою Кам`янського відділу поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровської області від 25 травня 2020 року кримінальне провадження від 27 березня 2019 року
№ 12019040160000678, внесене до ЄРДР за частиною першою статті 185 КК України за заявою ОСОБА_1, закрито через відсутність складу кримінального правопорушення (т. 1, а. с. 191, 192). Відповідно до довідки СГ ТОВ "Дружба" ОСОБА_1 виплачено орендну плату за договором оренди земельної ділянки від 01 грудня 2014 року № 150: за період 2015 - 2018 роки 40 150,00 грн; за договором від 01 серпня 2014 року № 8: за 2015 рік - 6 000,00 грн; за договором від 01 листопада 2016 року
№ 39-16: за 2016 - 2018 роки 34 150,00 грн, усього 80 300,00 грн, що з урахуванням курсу валют на ці дати не може свідчити про придбання саме за ці кошти 9 000,00 доларів США (т. 1, а. с. 56). Надані ОСОБА_1 квитанції про придбання валюти починаючи з 2010 року не містять прізвища, ім`я та по батькові особи, яка придбала валюту, тому ці докази не є належними в розумінні частини першої статті 77 ЦПК України (т. 1, а. с. 98-105).
ОСОБА_1 не було надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у нього у власності грошових коштів у розмірі 9 000,00 доларів США на час припинення сімейних відносин і на підтвердження знаходження цих коштів у ОСОБА_4, а тому ці вимоги є необґрунтованими.
Аргументи учасників справи
У жовтні 2022 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій він, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить змінити постанову апеляційного суду, його позов задовольнити, а зустрічний позов ОСОБА_2 залишити без розгляду.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що з часу фактичного припинення шлюбних відносин із ОСОБА_2 (з грудня 2018 року) донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, по цей час проживає разом із ним. Відповідачка нехтує вихованням дитини та не бажає забезпечити їй нормальні і комфортні умови для проживання. Двокімнатна квартира, в якій проживає відповідачка разом зі своїм співмешканцем, придбана у шлюбі. Коли дитина пішла від матері, остання не тільки не віддала дитячі речі, але і тривалий час не віддавала шкільні підручники, зошити, форму, одяг. Вона змінила замки на вхідних дверях, дитина не мала доступу до квартири, де знаходилися її речі. У зазначеній квартирі в дитини була своя кімната зі всім необхідним для нормального фізичного і духовного розвитку, навчання. При цьому, вказана квартира розташована біля школи № 8 міста Кам`янське, в якій навчається донька. Відповідачка вивезла з зазначеної квартири та приховала багато спільного майна. Також після фактичного припинення шлюбних відносин ОСОБА_3 неправомірно заволоділа без його згоди грошовими коштами у розмірі 9 000,00 доларів США, які є його особистою приватною власністю, отримані ним у результаті обміну грошових коштів, одержаних від здавання в оренду успадкованих земельних ділянок (паїв). Факт неправомірного заволодіння ОСОБА_2 його грошовими коштами додатково підтверджується тим, що 05 лютого 2020 року, тобто через 8 місяців після розірвання шлюбу (рішенням Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська від 22 травня 2019 року у справі № 207/4160/18), відповідачка придбала квартиру загальною площею 44 кв. м, житловою площею 27,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_3 . Крім того, 27 березня 2019 року Кам`янським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області за його заявою до ЄРДР (кримінальне провадження № 12019040160000678) внесено відомості про вчинення його колишньою дружиною ОСОБА_2 кримінального правопорушення - крадіжки майна та грошових коштів, які належать йому та його доньці ОСОБА_3 на праві власності, з квартири, у якій вони проживали, за адресою: АДРЕСА_4, за ознаками правопорушення, передбаченого частиною першою статті 185 КК України. Розмір аліментів, які сплачує ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_5, є очевидно недостатнім для забезпечення належного фізичного, духовного розвитку та лікування дитини. Усі ці обставини свідчать про необхідність відступлення від засади рівності часток подружжя та збільшення його частки з метою належного забезпечення прав та інтересів неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час поділу житла апеляційним судом не враховані висновки Верховного Суду щодо дотримання частин першої і другої статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, згідно з якою в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив надані ним квитанції про придбання доларів США від 25 серпня 2010 року, 17 вересня 2010 року, 20 вересня 2010 року, 30 жовтня 2013 року, 01 листопада 2013 року, 21 вересня 2016 року, 22 березня 2018 року, 02 травня 2018 року, 25 травня 2018 року. ОСОБА_2 подала зустрічний позов до суду з пропущенням встановленого строку 27 листопада 2019 року, а тому її позов необхідно було залишити без розгляду.
У січні 2023 року до Верховного Суду від ОСОБА_2 надійшла касаційна скарга, у якій вона, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 вказує, що оскільки між сторонами склалися вкрай неприязні відносини, вона запропонувала розділити майно в рівних частках, але в такий спосіб, щоб була можливість і в неї, і в
ОСОБА_1 вільно розпоряджатись та користуватись у повній мірі розділеним майном. У зустрічному позові вона просила розділити спільне майно подружжя так: їй виділити двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_4, вартість якої становить 161 850,00 грн, у якій вона проживає на теперішній час, а ОСОБА_1 - однокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_5, вартість якого складає 91 180,00 грн, у якій він проживає, та автомобіль "ЗАЗ", реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 124 326,00 грн, тобто, майно на загальну суму 215 506,00 грн, а також для додержання рівності часток при розподілі майна стягнути з ОСОБА_1 різницю у вартості розділеного майна подружжя у розмірі 26 828,00 грн (215 506,00 грн - 161 850,00 грн). Розділивши право власності на квартири між сторонами, визнавши по 1/2 частині за кожним у двох квартирах, апеляційний суд зробив неможливим як вільне користування цим майном, так і вільне розпорядження ним без згоди іншого співвласника. До того ж, суд апеляційної інстанції, наголошуючи на рівності часток при розподілі майна подружжя, несправедливо підійшов до питання розподілу автомобіля і стягнення компенсації за нього, вирвавши із контексту її позовні вимоги про стягнення суми компенсації. Наголошує на тому, що вона просила суд стягнути з ОСОБА_1 26 828,00 грн саме як різницю у вартості між розподіленим майном у разі задоволення запропонованого саме нею варіанту розподілу майна подружжя.
У березні 2023 року до Верховного Суду від ОСОБА_2 надійшов відзив, у якому вона зазначає, що доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про необхідність відступу від засади рівності часток у спільному майні подружжя (для забезпечення якнайкращих інтересів дитини) шляхом збільшення частки чоловіка є необґрунтованими з огляду на те, що вона регулярно своєчасно в повному розмірі сплачує аліменти на дитину. Квартира АДРЕСА_6 придбана нею за позичені у родичів грошові кошти, які вона повинна повернути. Крім того, її колишній чоловік чинить їй перешкоди у доступі до спірних квартир, у зв`язку з чим вона вимушена була придбати іншу квартиру для проживання.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року і витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2023 року поновлено ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року, відкрито касаційне провадження за її касаційною скаргою та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2023 року справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження у складу колегії із п`яти суддів.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 містять підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, що неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 341/2539/13, від 02 березня 2020 року у справі № 448/1722/16-ц, від 27 грудня 2019 року у справі № 297/2837/17, від 16 грудня 2019 року у справі № 308/4390/18, від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц, від 04 липня 2018 року у справі № 712/10623/17, від 18 березня 2019 року у справі № 215/4452/16-ц, від 01 квітня 2020 року у справі № 165/2839/17, від 24 квітня 2019 року у справі № 300/908/17, від 06 червня 2019 року у справі № 495/2106/17.
Доводи касаційної скаргиОСОБА_2 містять підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, що неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі
№ 6-843цс17, постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц, від 13 березня 2019 року у справі № 334/9028/15-ц, від 30 вересня 2022 року у справі № 753/2222/19.
Фактичні обставини
Суди встановили, що з 16 вересня 2005 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі (т. 1, а. с. 10).
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1, а. с. 11).
Судовим наказом Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08 січня 2019 року у справі № 207/14/19 стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 03 січня 2019 року (день подачі заяви до суду) і до досягнення дитиною повноліття (т. 2, а. с. 83).
Рішенням Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 травня 2019 року шлюб між сторонами розірвано (т. 1, а. с. 60).
Рішенням Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 листопада 2019 року у справі № 207/220/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: Орган опіки та піклування адміністрації Південного району Кам`янської міської ради, Служба у справах дітей Південного району Кам`яської міської ради, про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Орган опіки та піклування адміністрації Південного району Кам`янської міської ради, про визначення місця проживання дитини визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з її батьком, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: Орган опіки та піклування адміністрації Південного району Кам`янської міської ради, Служба у справах дітей Південного району Кам`янської міської ради, про визначення місця проживання дитини. Визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з її батьком ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 84-88).
У період шлюбу сторони придбали таке майно, а саме:
квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 29,7 кв. м, житловою площею 14,4 кв. м на підставі договору купівлі-продажу квартири від 08 листопада 2005 року, укладений ОСОБА_1, право власності зареєстроване за ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 15, 16);
квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 44,4 кв .м, житловою площею 29,3 кв. м на підставі договору купівлі-продажу від 26 лютого 2010 року, право власності зареєстроване за ОСОБА_2 (т. 1, а. с. 61);
легковий автомобіль марки ЗАЗ модель VIDA, номер кузова шасі НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2012 року випуску, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3, видане 06 квітня 2013 року, власник ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 34).
Вартість квартири АДРЕСА_2 загальною площею 29,7 кв. м, житловою площею 14,4 кв. м, що підтверджено звітом про проведення незалежної оцінки для визначення ринкової вартості нерухомого майна від 01 серпня 2019 року, становить 91 180,00 грн (т. 1, а. с. 21-33).
Вартість квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 44,4 кв. м, житловою площею 29,3 кв. м, що підтверджено довідкою про надання інформаційно-консультативних послуг від 20 листопада 2019 року, становить 161 850,00 грн (т. 1, а. с. 62).
Вартість транспортного засобу - легкового автомобіля марки ЗАЗ модель VIDA, номер кузова шасі НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, 2012 року випуску, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3, видане 06 квітня 2013 року, що підтверджено висновком експертного дослідження з оцінки КТЗ для визначення ринкової вартості від 01 серпня 2019 року, становить 124 326,00 грн (т. 1, а. с. 35-37).
ОСОБА_1 у позовній заяві зазначав, що ОСОБА_2 заволоділа грошовими коштами у розмірі 9 000,00 доларів США, що належать йому на праві особистої приватної власності, які були одержані ним у якості орендної плати за користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення починаючи з 2014 року до 2018 року. Земельні ділянки були передані в оренду та належать йому на підставі свідоцтв про право власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.