Постанова
Іменем України
10 травня 2023 року
м. Київ
справа № 755/10319/20
провадження № 61-8587 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - дочірнє підприємство "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України";
треті особи: акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", ОСОБА_2 ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - Пікульської Катерини Володимирівни - на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 серпня 2022 року у складі колегії суддів: Ігнатченко Н. В., Голуб С. А., Таргоній Д. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - ДП "Укравтогаз"), треті особи: акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України"), ОСОБА_2, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просив суд визнати дії відповідача щодо перестановки (перегрупування) працівників та переведення на вакантні посади у новостворені підрозділи згідно наказу ДП "Укравтогаз" від 31 січня 2019 року № 29, з 1 лютого 2019 року протиправними в частині порушення прав ОСОБА_1, визначених пунктом 5 наказу від 31 січня 2019 року № 29; визнати дії відповідача щодо прийняття, перестановки (перегрупування) працівників та переведення на вакантні посади працівників згідно затвердженого наказом ДП "Укравтогаз" від 31 січня 2019 року № 29 штатного розпису з 01 лютого 2020 року протиправними в частині порушення прав ОСОБА_1 на зайняття вакантної посади заступника директора з продажів ДП "Укравтогаз"; визнати протиправним та скасувати наказ ДП "Укравтогаз" від 22 лютого 2019 року № 276к про переведення/призначення на посаду заступника директора з продажів ДП "Укравтогаз" начальника департаменту з питань обліку та реалізації газу ОСОБА_2 ; зобов`язати відповідача призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на посаду заступника директора з продажів ДП "Укравтогаз".
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 05 серпня 2021 року у складі судді Гаврилової О. В., залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 29 червня 2022 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, мотивовано тим, що на час припинення діяльності регіонального виробничого управління "Київавтогаз", начальником якого був позивач, шляхом ліквідації наказом від 27 березня 2019 року № 178 "Про ліквідацію структурних підрозділів", посаду заступника директора з продажів ДП "Укравтогаз" НАК "Нафтогаз України" вже обіймав ОСОБА_2 згідно з наказом від 22 лютого 2019 року № 276к, а, отже, вказана посада вже не була вакантною. Водночас нормами КЗпП України не передбачено обов`язку роботодавця пропонувати запланованому до звільнення у зв`язку з реорганізацією працівнику посади, які не були вакантні у період між його попередженням про майбутнє вивільнення та його звільненням.
Додатковим рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 30 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 29 червня 2022 року, заяву представника ОСОБА_2 - Пікульської К. В. - про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 850 грн. У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
Додаткове рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, мотивовано тим, що при ухваленні судового рішення по суті спору у справі питання щодо розподілу витрат третьої особи на правничу допомогу не вирішувалось, оскільки його представник в судовому засіданні 05 серпня 2021 року подала заяву про надання відповідних доказів на підтвердження понесення таких судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, які вона надала суду 10 серпня 2021 року. Тому виходячи з умов договору про надання правової допомоги та додатку № 1 до нього, відповідно до яких рахунки адвоката сплачуються клієнтом протягом 30 днів з дати ухвалення рішення у справі, а також зважаючи на те, що у задоволенні позовних вимог було відмовлено і представник позивача подала заяву щодо неспівмірності заявлених витрат на правничу допомогу та про зменшення суми вищевказаних витрат, з урахуванням принципів співмірності, розумності та справедливості, наявні підстави для часткового задоволення заяви представника третьої особи - адвоката Пікульської К. В. про ухвалення додаткового рішення та стягнення зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 12 850 грн.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 серпня 2022 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_2 - Пікульської К. В. про ухвалення додаткового рішення у цій справі відмовлено.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що у відзивах на апеляційні скарги, які є першими процесуальними документами (заявами) третьої особи по суті спору на стадії апеляційного провадження, представник ОСОБА_2 - адвокат Пікульська К. В. питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції не порушувала, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи не навела.
У даному конкретному випадку виконання вимог частини першої статті 134 ЦПК України цілком залежало від дій та волі ОСОБА_2 та його представника, з яким він уклав договір про надання правової допомоги від 11 травня 2021 року та додаткові угоди до нього від 11 травня 2021 року № 1 і від 29 червня 2022 року № 2, якими, зокрема, передбачено, що адвокат виставляє рахунки клієнту за результатами розгляду справи та, якщо інше не узгоджене, розрахунки сплачуються клієнтом протягом 30 днів з дати ухвалення рішення у справі. Проте разом із відзивами на апеляційну скаргу чи в окремому порядку протягом розгляду справи в апеляційному суді попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які ОСОБА_2 поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи в апеляційному суду подано не було, що є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2022 року представник ОСОБА_2 - Пікульська К. В. - подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила оскаржувану ухвалу апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, й ухвалити нове судове рішення, яким заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 922/676/21, від 05 лютого 2021 року у справі № 754/11486/19 тощо, що відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 вересня 2022 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 755/10319/20 з Дніпровського районного суду м. Києва.
У жовтні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 квітня 2023 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судом не досліджено питання, чи були посилання у запереченнях іншої сторони про те, що неподання попереднього розрахунку судових витрат не дозволило йому належним чином висловити свої заперечення стосовно них та йому було невідомо про те, що такі витрати будуть мати місце, чи були подані інші докази, що підтверджують існування таких витрат. При розгляді справи за позовом ОСОБА_1 були відсутні обставини, які крім факту неподання третьою особою попереднього розрахунку витрат на правову допомогу могли бути підставою для відмови у відшкодуванні витрат, зважаючи на їх абсолютне підтвердження та відсутність посилань позивача на вказану обставину як на підставу для відмови у стягненні витрат.
Вказував, що неподання третьою особою попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат разом із відзивом на апеляційну скаргу не порушило принцип змагальності та не завадило позивачу належним чином висловити свої міркування щодо обґрунтованості та співмірності судових витрат, а, отже, на думку заявника, апеляційним судом безпідставно та помилково застосовано частину другу статті 134 ЦПК України при постановленні оскаржуваної ухвали.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2022 року ДП "Укравтогаз" подало відзив на касаційну скаргу, в якому підтримало доводи касаційної скарги.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 05 серпня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Додатковим рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 30 серпня 2021 року заяву представника ОСОБА_2 - Пікульської К. В. - про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 850 грн. У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 29 червня 2022 року апеляційні скарги ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 05 серпня 2021 року та додаткове рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 30 серпня 2021 року залишено без змін.
04 липня 2022 року представник третьої особи ОСОБА_2 - Пікульська К. В. подала до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просила стягнути зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24 300 грн.
Заява мотивована тим, що під час перегляду справи в апеляційному суді нею в порядку, визначеному частиною восьмою статті 141 ЦПК України, повідомлено суд та сторони про те, що докази розміру витрат, які третя особа ОСОБА_2 має сплатити у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, будуть подані у п`ятиденний строк після ухвалення судового рішення.
У зв`язку з цим, на підтвердження розміру понесених судових витрат вона надала розрахунок витрат на правничу допомогу від 04 липня 2022 року, акт приймання-передачі наданих послуг від 04 липня 2022 року та додаткову угоду від 29 червня 2022 року № 2 до договору про надання правової допомоги від 11 травня 2021 року.
В пункті 6 цього договору зазначено, що розмір гонорару розраховується відповідно до додатку до даного договору, який є його частиною та надається до суду лише у випадку необхідності підтвердження витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до пункту 2 додатку № 1 до договору про надання правової допомоги від 11 травня 2021 року вартість послуг із представництва інтересів та захисту прав ОСОБА_2 у справі № 755/10319/20 складає 1 800 грн за одну годину роботи адвоката, а пунктом 3 додатку визначено, що час витрачений адвокатом на дорогу у справах клієнта оплачується, виходячи із 50 % погодинної ставки, тобто 900 грн за годину. Згідно із пунктом 9 вказаного додатку № 1 якщо інше не узгоджено, рахунки сплачуються клієнтом протягом 30 днів з дати ухвалення рішення у справі. Оскільки судове рішення апеляційного суду у справі було ухвалено 29 червня 2022 року, то граничним терміном для оплати гонорару адвоката є 29 липня 2022 року. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (а.с. 72-76, т. 3).
ОСОБА_1 подав до апеляційного суду клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, в якому просив у задоволенні заяви представника третьої особи ОСОБА_2. про ухвалення додаткового рішення відмовити, навівши свої аргументи та міркування з приводу стягнення витрат на правничу допомогу у заявленій сумі 24 300 грн (а.с. 89-93, т. 3).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - Пікульської К. В. -підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.