Постанова
Іменем України
10 травня 2023 року
м. Київ
справа № 373/1294/20
провадження № 61-10516св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - держава Україна в особі Державної казначейської служби України,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Київська обласна прокуратура, Печерський районний суд м. Києва,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Чичиркін Андрій Олександрович, на постанови Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Музичко С. Г., Болотова Є. В., Кулікової С. В., від 25 серпня 2022 року та Київської обласної прокуратури на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області, у складі судді Реви О. І.,
від 05 жовтня 2021 року, додаткове рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13 жовтня 2021 року, постанови Київського апеляційного суду від 25 серпня 2022 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до держави Україна в особі Державної казначейської служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Київська обласна прокуратура, Печерський районний суд м. Києвапро відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 17 лютого 2015 року відносно нього розпочалося протиправне кримінальне переслідування, шляхом внесення відомостей до ЄРДР, правова кваліфікація кримінального правопорушення частина друга статті 189 КК України, номер кримінального провадження 42015110000000074.
27 лютого 2015 року він, як перший заступник начальника Переяслав-Хмельницького МРВ ГУ МВС України в Київській області, був затриманий слідчим, а в його службовому кабінеті проведений обшук.
Того ж дня йому було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною другою статті 189
КК України, та доставлено до ІТТ Києво-Святошинського МВ ГУМВС України в Київській області.
28 лютого 2015 року відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва відносно нього був застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло протягом визначеного періоду доби.
В подальшому цей запобіжний захід був повторно застосований відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08 травня 2015 року.
28 травня 2015 року йому було повідомлено про завершення досудового розслідування, а 04 червня 2015 року процесуальним керівником у кримінальному провадженні затверджено обвинувальний акт відносно нього та двох інших осіб.
Крім того, його було незаконно звільнено з органів внутрішніх справ, він був вимушений тривалий час працювати на будівництві різноробочим, оскільки не міг влаштуватися на роботу за спеціальністю у зв`язку з притягненням до кримінальної відповідальності. Фактично було зруйновано його кар`єру та втрачено 17 років служби в системі органів МВС.
Вважав, що обшук, затримання та застосування запобіжного заходу були незаконними, а досудове розслідування проведене із низкою порушень та зловживань.
Вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 07 серпня 2017 року (справа № 373/1742/15-к) ОСОБА_1 в пред`явленому обвинуваченні за частиною другою статті 189 КК України визнано невинуватим та виправдано за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення (злочину). Поновлено ОСОБА_1 у всіх правах, обмежених під час кримінального провадження.
Посилаючись на викладене та остаточно сформулювавши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд стягнути за рахунок коштів Державного бюджету України 1 080 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2021 року позов задоволено, стягнуто із Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 1 080 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої громадянинові незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування та прокуратури.
Додатковим рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13 жовтня 2021 року стягнено з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 25 076 грн судових витрат.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що позивачу внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності була спричинена моральна шкода.
Врахувавши послужний список позивача під час проходження служби в органах внутрішніх справ; тривалий період служби, що був припинений протиправно; втрату ним можливості проходити службу в подальшому в зв`язку з наявністю кримінального переслідування щодо нього та латентне повторне звільнення з ОВС, втрату можливості реалізувати своє право на пенсійне забезпечення як працівника ОВС; втрату довіри щодо нього у певного кола членів суспільства; суд першої інстанції дійшов висновку, що моральна шкода підлягає відшкодування у розмірі 1 080 000 грн, визначеному висновком експерта від 09 квітня 2021 року № СЕ-19/124-21/1859-ПС.
Задовольняючи заяву про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив із наявності підстав для стягнення судових витрат у розмірі 25 076 грн, з яких 20 000 грн витрати на правничу допомогу та
5 076 грн витрати на проведення експертизи.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 25 серпня 2022 року рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області
від 05 жовтня 2021 року змінено, зменшено суму відшкодування моральної шкоди із 1 080 000 грн до 186 193,50 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 25 серпня 2022 року додаткове рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13 жовтня 2021 року змінено, зменшено витрати на правничу допомогу з 20 000 грн до 5 000 грн. Додаткове рішення суду в частині стягнення оплати за проведення експертизи в розмірі 5 076 грн скасовано та в цій частині у задоволенні заяви відмовлено.
Колегія суддів, змінюючи рішення суду першої інстанції в частині розміру відшкодування моральної шкоди, врахувала, що під слідством та судом ОСОБА_1 перебував 31 місяць та 1 день, не знаходився в умовах ізоляції, застосований до позивача запобіжний захід - домашній арешт у нічний час не є суворим у порівняні з цілодобовим домашнім арештом чи триманням під вартою.
Апеляційний суд констатував, що не підлягають відшкодуванню витрати на оплату експертизи у розмірі 5 076 грн, оскільки при вирішенні спору суд не погодився із висновком експерта.
Змінюючи додаткове рішення в частині розміру витрат на правничу допомогу, апеляційний суд вказав, що витрати на правничу допомогу в розмірі 20 000 грн є завищеними та необґрунтованими, а предмет спору не є складним і не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційних скаргах представник ОСОБА_1 - адвокат Чичиркін А. О. просить постанови апеляційного суду скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
У касаційній скарзі Київська обласна прокуратура просить оскаржувані судові рішення скасувати в частині задоволених позовних вимог, ухваливши нове судове рішення про відмову у задоволені позову.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
У жовтні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Чичиркін А. О. подав касаційні скарги на постанови Київського апеляційного суду
від 25 серпня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Чичиркін А. О., витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
У грудні 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
У грудні 2022 року Київська обласна прокуратура подала касаційну скаргу на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2021 року, додаткове рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13 жовтня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 25 серпня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Київської обласної прокуратури.
Ухвалою Верховного Суду від 03 травня 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Підставою касаційного оскарження судових рішень ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Чичиркін А. О., вказує те, що апеляційний суд не врахував висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 20 вересня 2018 року у справі № 686/23731/15-ц, від 25 березня 2020 року у справі № 641/8857/17, від 22 квітня 2019 року у справі № 236/893/17, у постановах Верховного Суду від 12 травня 2021 року у справі № 235/4969/19, від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19, від 05 серпня 2020 року у справі № 644/9923/18,
від 26 травня 2022 року у справі № 569/2825/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Зазначає, що апеляційний суд, визначивши розмір відшкодування моральної шкоди у мінімальному розмірі, не врахував факт незаконного затримання позивача та перебування його під вартою в ізоляторі тимчасового тримання та у подальшому незаконне застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Вважає, що апеляційним судом безпідставно не враховано висновок експерта.
Наголошує, що законом визначено мінімальний розмір відшкодування моральної шкоди, який гарантований державою, натомість суд, враховуючи обставини конкретної справи, може збільшити цей розмір відшкодування.
Також вважає, помилковими висновки апеляційного суду про те, що розглядувана справа є справою незначної складності, що призвело до безпідставного зменшення розміру витрат на правничу допомогу.
Звертає увагу, що справа розглядалась судом понад рік у загальному позовному провадженні, було проведену значну кількість судових засідань, правнича допомога надавалась адвокатом, який є кандидатом юридичних наук та директором адвокатського бюро.
Розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого адвокатом.
Підставою касаційного оскарження Київська обласна прокуратура вказує не врахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16, від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16, від 25 березня 2020 року у справі № 641/8857/17, від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17, у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2019 року у справі № 704/696/16, від 01 липня 2020 року у справі № 591/5911/17,
від 23 вересня 2020 року у справі № 626/608/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 646/1806/18, від 18 грудня 2019 року у справі № 340/451/18,
від 11 березня 2019 року у справі № 629/795/19, від 02 вересня 2020 року у справі № 607/8203/18, від 28 листопада 2018 року у справі № 214/6982/13-ц, від 23 листопада 2020 року у справі № 638/7748/18, від 14 листопада
2018 року у справі № 753/15687/15-ц, від 06 червня 2019 року у справі
№ 752/4513/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Звертає увагу на відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження факту заподіяння ОСОБА_1 моральної шкоди. Здійснення слідчих дій в ході розслідування кримінального провадження належить до повноважень органів досудового розслідування, а тому не може бути підставою для збільшення розміру відшкодування моральної шкоди.
Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з 21:00 год до 07:00 год не позбавило позивача можливості продовжувати звичний для нього спосіб життя.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційні скарги
У грудні 2023 року Київська обласна прокуратура подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
Зазначає, що факт ухвалення виправдувального вироку щодо особи не є безумовною підставою для відшкодування моральної шкоди, а відшкодування моральної шкоди проводиться виключно у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюються оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушень його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Вказує, що представником позивача не було надано суду документів на підтвердження часу реально витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт, а загальна вартість виконаних робіт є явно завищеною, не відповідає принципам розумності, обґрунтованості та є неспівмірною із складністю справи та обсягом виконаних робіт.
У лютому 2023 року Державна казначейська служба України подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу Київської обласної прокуратури, в якому просить вказану касаційну скаргу задовольнити. Звертає увагу, що суди попередніх інстанцій не залучили співвідповідачем орган, дії якого, на думку позивача, призвели до завдання йому моральної шкоди. Наголошує, що позивачем не доведено факту заподіяння йому моральної шкоди.
У лютому 2023 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат
Чичиркін А. О., подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу Київської обласної прокуратури, в якому просить закрити касаційне провадження, відкрите за вказаною скаргою. Вказує, що висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду та на які посилалась прокуратура у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними із розглядуваною справою.
Фактичні обставини справи
17 лютого 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості на підставі матеріалів правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень щодо ОСОБА_1 та двох інших осіб. Правова кваліфікація кримінального правопорушення частина друга статті 189 КК України, номер кримінального провадження 42015110000000074.
27 лютого 2015 року ОСОБА_1, як перший заступник начальника Переяслав-Хмельницького МРВ ГУ МВС України в Київській області, був затриманий слідчим слідчого управління прокуратури Київської області Болячим А. А. в порядку статті 208 КПК України.
27 лютого 2015 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною другою статті 189 КК України. Того ж дня о 23 год 55 хв позивача було доставлено до ІТТ Києво-Святошинського МВ ГУМВС України в Київській області.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28 лютого 2015 року застосовано відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання з 21:00 год до 07:00 год. Визначено строк дії ухвали до 26 квітня 2015 року.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08 травня 2015 року застосовано відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання з 21:00 год до 07:00 год. Визначено строк дії ухвали до 02 червня 2015 року.
28 травня 2015 року ОСОБА_1 було повідомлено про завершення досудового розслідування, а 04 червня 2015 року процесуальним керівником у кримінальному провадженні затверджено обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 та двох інших осіб.
Наказом ГУ МВС України в Київській області від 28 лютого 2015 року
№ 116 о/с ОСОБА_1 було звільнено з органів внутрішніх справ у запас (з постановкою на військовий облік) за підпунктом "є" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за порушення дисципліни).
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2015 року у справі № 810/1493/15 визнано протиправним та скасовано наказ ГУ МВС України в Київській області від 28 лютого 2015 № 116 о/с про звільнення ОСОБА_1, поновлено його на посаді, стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу, вирішено питання про судові витрати.
Наказом ГУ МВС України в Київській області від 18 грудня 2015 року
№ 628 о/с ОСОБА_1 було поновлено на посаді відповідно до судового рішення, але в той же день наказом від 18 грудня 2015 року № 629 о/с
звільнено зі служби у зв`язку з скороченням штату. На момент звільнення ОСОБА_1 мав 17 років 02 місяці 22 дні вислуги.
Вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 07 серпня 2017 року у справі № 373/1742/15-к ОСОБА_1 в пред`явленому обвинуваченні за частиною другою статті 189 КК України визнано невинуватим та виправдано за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення (злочину). Цим же вироком ОСОБА_1 поновлено у всіх правах, обмежених під час кримінального провадження.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 28 вересня 2017 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вказаний вирок було закрито, а апеляційна скарга повернута особі, яка її подала.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 25 жовтня 2017 року відмовлено потерпілому ОСОБА_2 в поновленні строку на апеляційне оскарження вироку Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 07 серпня 2017 року, а апеляційна скарга повернута особі, яка її подала.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 12 липня 2018 року відмовлено потерпілому ОСОБА_2 в поновленні строку на апеляційне оскарження вироку Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 07 серпня 2017 року, а апеляційна скарга повернута особі, яка її подала.
Постановою Верховного Суду від 11 червня 2019 року ухвала Апеляційного суду Київської області від 12 липня 2018 року залишена без змін, а касаційна скарга потерпілого ОСОБА_2 залишена без задоволення.
Виправдувальний вирок відносно ОСОБА_1 набрав законної сили
28 вересня 2017 року.
Відповідно до висновку експерта від 09 квітня 2021 року № СЕ-19/124-21/1859-ПС розмір завданої ОСОБА_1 моральної шкоди внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності орієнтовно може становити 180 мінімальних заробітних плат.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені статтею 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Частинами першою та другою статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.