Постанова
Іменем України
10 травня 2023 року
м. Київ
справа № 757/49023/19-ц
провадження № 61-18461св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Цюпки Олександра Віталійовича на рішення Печерського районного суду міста Києві від 02 грудня 2020 року у складі судді Бусик О. Л. та постанову Київського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Шкоріної О. І., Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") про захист прав споживача шляхом стягнення збитків.
Позовну заяву мотивовано тим, що позивач є споживачем банківської послуги, оскільки є власником картки міжнародної платіжної системи MasterCard, емітентом якої є АТ КБ "ПриватБанк".
Позивач зазначала, що 10 серпня 2018 року вона надсилала на адресу відповідача заяву про оскарження 16 транзакцій на загальну суму 35 700,00 доларів США.
18 серпня 2018 року АТ КБ "ПриватБанк" листом із своєї електронної пошти повідомило позивача, що відповідно до змінених правил MasterCard відповідач не має права здійснювати обробку питань про відшкодування спорів щодо транзакцій, у результаті яких платежі використовувались для інвестування. Проте, це, на думку позивача, не відповідає суті її претензій та підстав для повернення коштів, зазначених у заяві про оскарження транзакцій.
Після отримання вказаного повідомлення, 22 серпня 2018 року позивач зверталася до відповідача з вимогою провести претензійну роботу відповідно до правил МПС MasterCard, проте 08 листопада 2018 року отримала відповідь банку-сквайра про відмову у поверненні коштів.
Позивач вважала, що АТ КБ "ПриватБанк" неналежно виконало обов`язки банку-емітента у частині обробки претензії власника картки на повернення грошових коштів, оскільки банк не ініціював процедуру арбітражного врегулювання за її заявою.
ОСОБА_1 посилаючись на те, що діями відповідача їй завдано збитків, що полягають у втраті нею коштів та ураховуючи викладене, просила суд стягнути з АТ КБ "ПриватБанк" на її користь 35 700,00 доларів США.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 02 грудня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не довела факт протиправної поведінки банку та її шкідливий результат, у зв`язку із відсутністю ознак протиправної поведінки у діях банку. Відсутній і причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками. Не доведено вини банку у заподіянні збитків. Разом із цим, позивачем не надано належних та допустимих доказів, що кошти у сумі 35 700,00 доларів США не повернуті у зв`язку із неправомірними діями АТ КБ "ПриватБанк", порушення вимог Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів".
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Цюпкою О. В., залишено без задоволення. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 02 грудня 2020 року.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки всі оскаржувані транзакцій позивачем здійснено свідомо, розуміючи значення своїх дій та можливість настання від них наслідків, було самостійно ініційовано. Позивачем не доведено обставини, які б давали підстави вважати, що саме ці транзакції були несанкціонованими, помилковими чи шахрайськими.
Разом із цим банк позбавлений можливості ініціювати проведення арбітражного процесу за проведеними транзакціями переказу грошових коштів на брокерські рахунки. Позиція MasterСard щодо брокерських операцій є такою, що послуга була надана, якщо кошти клієнта були успішно зараховані на його торговий рахунок.
Порядок вирішення спірних питань між банком, який випустив та обслуговує карту (банк-емітент) і банками, через платіжні пристрої яких здійснюється переказ (банк-еквайєр), встановлюється правилами міжнародної платіжної системи. Застосування банком опротестування процедури Chargeback є його правом, а не обов`язком, та можливе виключно під час проведення в системах взаєморозрахунків з пластикових карт до завершення виконання транзакції, що не стосується цього випадку.
Суд апеляційної інстанції погодився із судом першої інстанції про те, що позивач не довела факт завдання йому збитків у розумінні статті 22 ЦК України, протиправної поведінки банку, у зв`язку із відсутністю ознак протиправної поведінки у діях банку, відсутній і причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, а тому вина банку у заподіянні збитків не доведена.
Також позивачем не надано належних та допустимих доказів, що кошти у сумі 35 700,00 доларів США є збитками та не повернуті у зв`язку із неправомірними діями АТ КБ "ПриватБанк".
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2021 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - Цюпко О. В., посилаючись неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема: суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 14 квітня 2020 року у справі № 925/1196/18, відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а також судами не досліджено зібрані у справі докази (пункти 1, 3 та 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України), просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій й ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Касаційну скаргу мотивовано відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права, а саме статей 22, 623 та 1166 ЦК України у їх взаємозв`язку із Правилами Міжнародної платіжної системи MasterCard "Chargeback Guide MasterCard", зокрема: чи входить до обов`язків банка-емітента, згідно правил міжнародної платіжної системи MasterCard, застосування процедури сhargeback за зверненням держателя картки, чи застосування такої процедури є правом банка-емітента і вона здійснюється ним на власний розсуд; чин наділений банк-емітент правом у процедурі сhargeback, згідно з правилами міжнародної платіжної системи MasterCard, відмовити держателю картки у задоволенні його вимоги про передачу спору до арбітражу міжнародної платіжної системи, у разі відмови у задоволенні його претензії на повернення коштів, та у яких випадках; чи вважається правопорушенням, що тягне за собою відповідальність у вигляді обов`язку відшкодувати шкоду, порушення банком своїх обов`язків у процедурі сhargeback, а саме не направлення претензії держателя карти на повернення платежу до банка-еквайра та за його вимогою передати спір на вирішення до арбітражу міжнародної платіжної системи, у разі відмови у задоволенні претензії.
На думку представника ОСОБА_1 - Цюпка О. В., АТ КБ "ПриватБанк" не виконав належним чином свої обов`язки банка-емітента під час оскарження ОСОБА_1 транзакцій здійснених нею у період з 06 квітня 2018 року до 23 травня 2018 року на користь торгово-сервісної точки OP*Omega, Prague, оскільки не передав спір, що виник між нею та торгово-сервісною точкою OP*Omega, Prague, за її вимогою на вирішення арбітражу міжнародної платіжної системи MasterCard.
Разом із цим представник ОСОБА_1 - Цюпко О. В. вважає, що матеріалами справи підтверджується, що саме внаслідок неправомірної поведінки відповідача, що полягала у неналежному виконанні своїх обов`язків банка-емітента у процедурі сhargeback, позивачу було заподіяно збитків, що виразилася у втраті нею коштів у сумі 35 700,00 доларів США, які вона отримала б за умови належного виконання відповідачем своїх обов`язків.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи із Печерського районного суду міста Києва.
У грудні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2023 року справу призначено до розгляду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У грудні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив АТ КБ "ПриватБанк" на касаційну скаргу у якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 зверталася до АТ КБ "ПриватБанк" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із цим підписала заяву № б/н, згідно із якою їй було відкрито картковий рахунок, підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом із "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг.
ОСОБА_1 є власником картки міжнародної платіжної системи Mastercard № НОМЕР_1, емітентом якої є АТ КБ "ПриватБанк".
ОСОБА_1 з 06 квітня 2018 року до 23 травня 2018 року особисто та за своєю волею за допомогою використання реквізитів платіжної картки Mastercard перерахувала продавцю - OP*Omega, Prague, що позиціонує себе як веб-майданчик форекс-брокера, що надає доступ до торгівлі на міжнародних фінансових ринках, 35 700,00 доларів США.
ОСОБА_1 через свого представника Цюпка О. В. зверталась до OmegaCapitalsі з вимогою про повернення коштів, у зв`язку із тим, що продавець надавав послуги з порушенням пункту 2.1 умов та угод, що опубліковані на веб сторінці продавця.
10 серпня 2018 року ОСОБА_1 надсилала на адресу АТ КБ "ПриватБанк" заяву про оскарження 16 транзакцій по картці № НОМЕР_1 на суму 35 700,00 доларів США.
18 серпня 2018 року АТ КБ "ПриватБанк" повідомив ОСОБА_1 про те, що відповідно до змінених правил Mastercard банк не має права здійснювати обробку спорів щодо транзакцій, у результаті яких платежі використовувались для інвестування. Проте це не відповідає суті претензій позивача та підстав повернення коштів, зазначених у заяві про оскарження транзакцій.
22 серпня 2018 року ОСОБА_1 зверталась до АТ КБ "ПриватБанк" з вимогою провести претензійну роботу відповідно до правил міжнародної платіжної системи Mastercard. 8 листопада 2018 року позивач подала відповідачу відповідь банка - еквайра про відмову у поверненні коштів.
08 листопада 2018 року OmegaCapitals надало ОСОБА_1 відповідь про те, що вона як клієнт відкрила рахунок у компанії 06 квітня 2018 року, ніколи не висловлювала невдоволення сервісом, добровільно надавала свою особисту та контактну інформацію та копії своїх ідентифікаційних документів при цьому компанія оперативно надавала відповідні послуги.
12 грудня 2018 року ОСОБА_1 подавала до АТ КБ "ПриватБанк" заявку про ініціацію арбітражного процесу щодо повернення коштів за здійсненими транзакціями.
За зверненням ОСОБА_1 банком було ініційовано претензійну роботу з приводу оскарження проведених операцій з платіжної карти клієнта.
За результатами оскарження транзакції заявка від 22 серпня 2018 року № 713416 закрита.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно із частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.