Постанова
Іменем України
10 травня 2023 року
м. Київ
справа № 175/59/18
провадження № 61-11719св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_8, приватний нотаріус Дніпровського нотаріального округу Шуваєва Олена Станіславівна, приватний нотаріус Дніпровського нотаріального округу Златова Наталія Анатоліївна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, в складі судді Бойко О. М., від 14 липня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду, в складі колегії суддів: Демченко Е. Л., Куценко Т. Р., Макарова М. О., від 25 жовтня 2022 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про скасування рішень про державну реєстрацію права власності та визнання права власності у порядку спадкування за законом.
Позов ОСОБА_1 мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_9, спадкоємцями якого у рівних частках є вона, його батько ОСОБА_2 та його діти від першого шлюбу ОСОБА_3 і
ОСОБА_4, які у визначений законом строк звернулись до нотаріуса з відповідними заявами про прийняття спадщини.
Після смерті ОСОБА_9 відкрилась спадщина на спадкове майно, до складу якого входить: житловий будинок
АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, кадастровий номер 1221455400:01:012:0019, площею 0,15 га, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за вказаною адресою; земельна ділянка, кадастровий номер 1221455400:01:012:0020, площею 0,0524 га, для ведення особистого селянського господарства за вказаною адресою; садовий будинок АДРЕСА_2, який знаходиться на земельній ділянці площею
1 450 кв. м; частка в статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю Завод "Спецлит`є" (далі - ТОВ Завод "Спецлит`є") у розмірі 51 %. Також до спадкового майна входять борги спадкодавця.
19 вересня 2017 рокуОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/4 частини в статутному капіталі TOB Завод "Спецлит`є", проте іншу частину спадкової маси, зокрема житловий будинок та земельні ділянки на АДРЕСА_1, вона успадкувати не змогла, оскільки на нього було звернуто стягнення як на предмет іпотеки та відчужене іншим особам.
Посилаючись на те, що звернення стягнення на предмет іпотеки, яке здійснено у позасудовому порядку приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу Шуваєвою О. С. на ім`я ОСОБА_5, відбулося з порушенням законодавства, остаточно уточнивши позовні вимоги,
ОСОБА_1 просила суд:
- скасувати рішення про державну реєстрацію права власності
ОСОБА_5 на спадкове майно, що є предметом іпотеки, а саме: на житловий будинок АДРЕСА_1, індексний номер рішення 36100578, прийняте у позасудовому порядку
11 липня 2017 року (дата державної реєстрації) та 12 липня 2017 року (дата внесення до реєстру) приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шуваєвою О. С.;
- скасувати рішення про державну реєстрацію права власності
ОСОБА_5 на спадкове майно, що є предметом іпотеки, а саме: на земельну ділянку, кадастровий номер 1221455400:01:012:0019, площею
0,15 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за зазначеною адресою, індексний номер рішення 36101690, прийняте у позасудовому порядку 11 липня 2017 року (дата державної реєстрації) та 12 липня 2017 року (дата внесення до реєстру) приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шуваєвою О. С.;
- скасувати рішення про держану реєстрацію права власності ОСОБА_5 на спадкове майно, що є предметом іпотеки, а саме: на земельну ділянку, кадастровий номер 1221455400:01:012:0020, площею 0,0524 га для ведення особистого селянського господарства за зазначеною адресою, індексний номер рішення 36102645, прийняте у позасудовому порядку 11 липня 2017 року (дата державної реєстрації) та 12 липня 2017 року (дата внесення до реєстру) приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шуваєвою О. С.;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину житлового будинку, земельної ділянки, кадастровий номер 1221455400:01:012:0019, площею
0,15 га, земельної ділянки, кадастровий номер 1221455400:01:012:0020, площею 0,0524 га за зазначеною адресою у порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка ОСОБА_9 ;
- скасувати рішення про державну реєстрацію права власності
ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на спадкове майно, а саме: на садовий будинок АДРЕСА_3 ради Обухівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області, індексний номер рішення 39826762, прийняте
23 лютого 2018 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Златовою Н. А.
- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частини зазначеного садового будинку у порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_9 .
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області
від 14 липня 2022 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року, в задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що ОСОБА_5, набуваючи в позасудовому порядку на підставі відповідного іпотечного застереження право власності на житловий будинок на АДРЕСА_1 та земельні ділянки за цією ж адресою, які є спадковим майном після смерті ОСОБА_9, а також предметом іпотечного договору від 18 червня 2015 року № 2815/ЮКР/0-І-1/02-1, дотримався процедури, передбаченої статтею 35 Закону України "Про іпотеку", шляхом направлення спадкоємцям ОСОБА_9 письмової вимоги про усунення порушень. Крім того, ОСОБА_1 також попереджалась кредитором через офіційне видання газети "Вісті Придністров`я" про порушення боржником зобов`язання та можливе звернення стягнення на предмет іпотеки.
На час звернення позивача до суду з цим позовом та на час вирішення справи судами спірне майно вже належало ОСОБА_8, яка на підставі договорів купівлі-продажу від 26 вересня 2017 року придбала його у ОСОБА_5
ОСОБА_1, будуючи обізнаною про зміну власника спадкового майна, та вважаючи, що їй належить право власності на 1/4 його частину, не заявила вимог до ОСОБА_8 відповідно до статті 388 ЦК України.
Садовий будинок АДРЕСА_2, вибули з власності ОСОБА_9 до його смерті на підставі договорів купівлі-продажу
від 26 квітня 2005 року, укладених із ОСОБА_7 та ОСОБА_6, тобто це майно взагалі не входить до спадкової маси.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
23 листопада 2022 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 жовтня
2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано її матеріали із районного суду.
У грудні 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на:
-пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України - неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16,
від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, від 10 листопада 2020 року у справі № 638/22396/14-ц, від 08 червня 2021 року у справі № 662/397/15-ц, від 15 червня 2021 року у справі № 904/5726/19, від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20; у постановах Верховного Суду від 14 серпня 2019 року у справі № 523/3522/16-ц, від 23 вересня 2019 року у справі № 204/1589/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 450/2286/16-ц, від 03 лютого 2021 року у справі № 278/3367/19-ц, від 18 лютого 2021 року у справі № 756/13679/16-ц, від 02 листопада 2022 року у справі № 685/1008/20;
- пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України - не дослідження та не врахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справі № 160/8037/18, відповідно до яких встановлено незаконність переходу права вимоги за договором іпотеки від товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" до ОСОБА_5 ;
- пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України - суди попередніх інстанцій встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, а саме долучених до відзиву на позов копій поштових повідомлень про направлення ОСОБА_5 письмової вимоги;
- пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України - суд першої інстанції
14 липня 2022 року безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про дослідження матеріалів реєстраційної справи щодо дотримання кредитором тридцяти денного строку повідомлення про усунення порушень зобов`язання за договором.
Також касаційна скарга мотивована тим, що у порушення вимог статті 35 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку було передчасним, оскільки ОСОБА_5 не повідомив позивача про звернення стягнення на нерухоме майно, про розмір заборгованості та не надав 30-денний строк для сплати боргу.
Вказує, що позовні вимоги до ОСОБА_8 про витребування майна з чужого незаконного володіння були заявлені, але безпідставно відхилені судом першої інстанції у спосіб, не передбачений процесуальним законом.
Крім того вказує, що у розгляді справи брав участь суддя Бойко О. М., якому було заявлено обґрунтований відвід.
Відзив на касаційну скаргу не поданий
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_9 є батьком ОСОБА_3 та ОСОБА_4, сином ОСОБА_2, а також перебував у шлюбі із ОСОБА_1 .
На підставі договорів купівлі-продажу від 26 квітня 2005 року ОСОБА_9 відчужив ОСОБА_7, ОСОБА_6 садовий будинок АДРЕСА_4 Дніпропетровської області, садове товариство "Ізумруд".
18 червня 2015 року між публічним акціонерним товариством комерційним банком "Радабанк" (далі - ПАТ КБ "Радабанк") та TOB Завод Спецлит`є" був укладений кредитний договір № 2815/ЮКР/0, належне виконання умов якого було забезпечено ОСОБА_9, як майновим поручителем на підставі іпотечного договору від 18 червня 2015 року № 2815/ЮКР/0-І-1/02-1, шляхом передачі в іпотеку нерухомого майна - житлового будинку
АДРЕСА_1 та земельних ділянок за цією ж адресою - кадастровий номер 1221455400:01:012:0019, площею 0,15 га, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), та кадастровим номером 1221455400:01:012:0020, площею 0,0524 га, для ведення особистого селянського господарства.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 помер.
Після смерті ОСОБА_9 відкрилася спадщина на житловий будинок і земельні ділянки по АДРЕСА_1 та частку в статутному фонді ТОВ Завод "Спецлит`є" у розмірі 51 %.
Усі спадкоємці першої черги ОСОБА_9 - ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у шестимісячний строк подали нотаріусу заяви про прийняття спадщини.
20 квітня 2017 року приватному нотаріусу Дніпровського районного нотаріального округу Кудрявцевій Т. М. від ПАТ "АБ "Радабанк" надійшла вимога до спадкоємців в порядку статті 1281 ЦК України, в якій доводиться до відома приватного нотаріуса про наявність заборгованості за кредитним договором від 18 червня 2015 року № 2815/ЮКР/0, за кредитним договором від 06 липня 2016 року № 6016ЛОКР/0, договором поруки від 06 липня
2016 року № 6016/ЮКР/0-П1, договором поруки від 18 червня 2015 року
№ 2815ЮКР/0-11 та іпотечним договором від 18 червня 2015 року
№ 2815/ЮКР/0-1-1/02-1 (житлової нерухомості) перед ПАТ "АБ "Радабанк" та необхідність сплати заборгованості.
У листі ПАТ "АБ "Радабанк" від 21 квітня 2017 року № 2056/02 повідомлено, що заборгованість TOB "Завод "Спецлит`є" за кредитним договором
від 18 червня 2015 року № 2815/ЮКР/0 станом на 14 квітня 2017 року складає 764 663,62 грн.
28 квітня 2017 року між ПАТ "АБ "Радабанк" та ТОВ "ФК "Фінгруп Фактор" укладений договір про відступлення прав вимоги № 2 за кредитним договором № 2815/ЮКР/0 від 18 червня 2015 року та договір про відступлення прав за договором поруки № 2815/ЮКР/0-П1 від 18 червня
2015 року.
04 травня 2017 року між ТОВ "ФК "Фінгруп Фактор" та ОСОБА_5 укладений договір про відступлення прав вимоги № 13, за умовами якого ОСОБА_5 отримав права кредитора за кредитним договором
№ 2815/ЮКР/0. Сума заборгованості на момент відступлення сторони договору визначили у 711 658,84 грн.
Відповідно до договору про відступлення прав вимоги за іпотечним договором від 18 червня 2015 року № 2815/ЮКР/0-І-1/02-1 ОСОБА_5 отримав права іпотекодержателя на житловий будинок із земельними ділянками по АДРЕСА_1 .
12 липня 2017 року державний реєстратор прав на нерухоме майно приватний нотаріус Дніпровського нотаріального округу Шуваєва О. С. в позасудовому порядку на підставі відповідного іпотечного застереження зареєструвала за ОСОБА_5 право власності на житловий будинок
АДРЕСА_1, а також земельні ділянки, кадастровий номер 1221455400:01:012:0019, площею 0,15 га, та кадастровий номер: 1221455400:01:012:0020, площею 0,0524 га, за цією ж адресою.
26 вересня 2017 року ОСОБА_5 на підставі договорів купівлі-продажу відчужив ОСОБА_8 вказані житловий будинок та земельні ділянки по
АДРЕСА_1 .
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.