ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2023 року
м. Київ
справа № 640/18777/19
адміністративне провадження № К/990/3980/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 640/18777/19
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГА ТЕКНОЛОДЖІ ГРУП" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Смолій І. В.) від 25 травня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів Карпушової О. В., Губської Л. В., Епель О.В.) від 16 листопада 2021 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕГА ТЕКНОЛОДЖІ ГРУП" (далі - ТОВ "МЕГА ТЕКНОЛОДЖІ ГРУП") звернулося до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24 червня 2019 року № 08232615140106, № 08242615140106.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно винесено податкові повідомлення-рішення, а встановлені порушення не відповідають дійсним обставинам справи.
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року, позов задоволено.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
5. Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2022 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
6. 21 та 22 червня 2022 року до Верховного Суду надійшли відзиви від ТОВ "МЕГА ТЕКНОЛОДЖІ ГРУП", в яких позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
7. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі направлень від 19 квітня 2019 року №537/26-15-14-01-06, №538/26-15-14-01-06 №989/26-15-14-06-03, №931/26-15-14-03-05, №955/26-15-42-08, №3878/26-15-14-09-01, від 25 квітня 2019 року № 179/26-15-16-01, виданих Головним управлінням ДФС у м. Києві, проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ "МЕГА ТЕКНОЛОДЖІ ГРУП" з питань дотримання вимог податкового законодавства під за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2018 року.
9. За результатами проведення перевірки контролюючим органом складено акт від 27 травня 2019 року № 311/26-15-14-01- 06/32382708, яким встановлено наступні порушення:
1) п. 44.1, п.44.2 ст.44, пп. 134.1.1. п. 134.1 ст.134, пп. 134.1.1. п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), п.3П(С)БО №1, п.5 П(С)БО № 15, п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.1.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, п. 3 Розділу III Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року №73, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 656 802 грн за 2016 рік
2) п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 за № 159/28289 (із змінами і доповненнями), що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 414 876 грн, в т.ч. за квітень 2016 року - 44 460 грн, травень 2016 року - 57 580 грн, червень 2016 року - 159 244 грн, листопад 2016 року - 137 235 грн, січень 2017 року - 16 357 грн.
10. На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 24 червня 2019 року:
- № 08232615140106, яким визначено податкове зобов`язання на загальну суму 821 003,00 грн, в т.ч. за платежем з податку на прибуток приватних підприємств - на суму 656 802,00 грн та штрафними санкціями на суму 164 201,00 грн;
- № 08242615140106, яким визначено податкове зобов`язання на загальну суму 469 254,00 грн., в т.ч. за платежем з податку на додану вартість на суму 312 836,00 грн та штрафними санкціями на суму 156 418,00 грн.
11. За результатами оскарження позивачем зазначених податкових повідомлень-рішень, рішенням Державної фіскальної служби України від 28 серпня 2019 року №41553/6/99-99- 11-04-01-25 їх залишено без змін.
12. Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення від 24 червня 2019 року протиправними, прийнятими з порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду з цим позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13 Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що господарські операції між позивачем та ТОВ "МАГНІТ ГРУП", ТОВ "ЕЛІТ ГРУП", ТОВ "ПАЛЬМІР ГРУП", ТОВ "ІСТВУД ГРУП", ТОВ "БІГ ПРОМ ТРЕЙД", ТОВ "МОНОЛІТ ІНВЕСТ ЛТД", ТОВ "ТРЕЙД СОЛЮШЕНС", ТОВ "НОМАН КАПІТАЛ", ТОВ "СУЧАСНІ АЙТІ ТЕХНОЛОГІЇ" фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій.
13.1 Крім того, податковий орган в акті перевірки не зазначив жодного доказу на підтвердження того, що ТОВ "Мега Текнолоджі Груп", як платник податку, діяв без належної обачності та обережності. В акті перевірки немає жодних даних, які спростовують добросовісний характер поведінки позивача.
13.2 Суди зауважили, що ТОВ "Мега Текнолоджі Груп" не мало обов`язку та повноважень здійснити перевірку своїх контрагентів на предмет виконання ними податкового законодавства, зокрема, в частині сплати податків. При цьому, платник податків не зобов`язаний нести відповідальність за порушення податкового законодавства його контрагентом.
13.3 Суди попередніх інстанцій також визнали безпідставними посилання відповідача на порушення кримінальних справ щодо контрагентів ТОВ "МЕГА ТЕКНОЛОДЖІ ГРУП" за відсутності відповідного вироку суду в кримінальній справі, який набрав законної сили та є обов`язковим для адміністративного суду.
13.4 Крім того, суди зауважили, що дотримання ТОВ "Мега Текнолоджі Груп" вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ "ІСТВУД ГРУП" за лютий 2016 року, березень 2016 року, квітень 2016 року та травень 2016 року та з ТОВ "ПАЛЬМІР-ГРУП" (попереднє найменування - ТОВ "ІН-ГВАР") за червень 2016 року вже було предметом перевірки відповідачем, за результатами такої перевірки контролюючим органом складено акт від 03 жовтня 2017 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "МЕГА ТЕКНОЛОДЖІ ГРУП" та прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 жовтня 2017 року, яким нараховано позивачу ПДВ та штрафні санкції.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
14. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у цій справі.
15. Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій скаржником зазначено пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
15.1 Так, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми п. 44.1 статті 44, п. 185.1 статті 185, пункт 188.1 статті 188, пункти 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України без урахування висновків Верховного Суду, викладеного у постановах від 20 серпня 2020 року у справі № 826/5743/14, від 10 квітня 2020 року у справі № 823/1389/16, від 24 березня 2020 року у справі № 260/410/19, від 03 березня 2020 року у справі № 140/2715/18 та від 05 березня 2021 року у справі № 826/23914/15.
15.2 У поданій касаційній скарзі скаржник цитує висновки Верховного Суду про те, які обставини можуть свідчити про відсутність реального характеру господарських операцій та які докази мають це підтверджувати.
16. Скаржник зауважує, що аналізом ІС "Податковий блок" встановлено відсутність у ТОВ "МАГНІТ ГРУП", ТОВ "ЕЛІТ ГРУПП", ТОВ "ПАЛЬМІР ГРУП", ТОВ "ІСТВУД ГРУП", ТОВ "БІГ ПРОМ ТРЕЙД", ТОВ "МОНОЛІТ ІНВЕСТ ЛТД", ТОВ "ТРЕЙД СОЛЮШЕНС" ТА ТОВ "НОМАН КАПІТАЛ" фінансових звітів, звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ), податкових декларацій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, податкової декларації з плати за землю, повідомлення форми № 20-ОПП, що свідчить про відсутність земельних ділянок, майна, основних засобів та трудових ресурсів.
16.1 Крім того, аналізом номенклатури товару по податковим накладним, оформленим та зареєстрованим в установленому порядку в Єдиному реєстрі податкових накладних по вищезазначених контрагентах встановлено одержання податкових накладних з номенклатурою різних товарних позицій, які не відповідають номенклатурі товарів (робіт, послуг), зареєстрованих в подальшому на адресу підприємств-покупців. Тобто, номенклатура придбаних та реалізованих ТМЦ (робіт, послуг) не співпадає та вказує на підміну товарних позицій (пересортицю товару).
16.2 На думку скаржника, зазначене свідчить про неможливість вчинення контрагентами господарських операцій з позивачем у періоді, що перевірявся.
17. Також, на думку скаржника, на користь такого висновку свідчать відомості щодо наявності кримінальних проваджень стосовно контрагентів позивача, посилання на які необґрунтовано були відхилені судами попередніх інстанцій.
17.1 При цьому, у поданій касаційній скарзі скаржник посилається на вирок Печерського районного суду м. Києва від 05 червня 2019 року у справі № 757/9222/19-к, у якому, як зауважує останній, встановлено факти фіктивності ТОВ "ІСТВУД ГРУП".
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і далі, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), виходить з такого.
19. Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
20. Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
21. Відповідно до підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
22. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені у статті 198 ПК України.
23. Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
24. Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
25. Згідно пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
26. Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
27. Як визначено пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
28. Отже, право на нарахування податкового кредиту при придбанні товару (послуг) та в подальшому на віднесення цих сум до бюджетного відшкодування виникає у платника податків, якщо таке придбання здійснюється з метою використання їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, при цьому до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів, а підставою для нарахування податкового кредиту є видана зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна із заповненням всіх обов`язкових реквізитів.
29. Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
30. За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
31. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
32. Застосування наведених норм у системному зв`язку дає підстави зробити висновок, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума ПДВ для включення до податкового кредиту, крім того, повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
33. Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум витрат та податкового кредиту, врахованих платником податків при визначенні податкових зобов`язань з податку на прибуток та з ПДВ відповідно, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.
34. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. Це відповідає і вимозі статті 75 КАС України щодо достовірності доказів.
35. Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", так само характеризує і податковий облік.
36. У справах, предмет спору в яких стосується правомірності відображення платником податків у бухгалтерському та податковому обліках фінансових показників господарських операцій, які, за висновком контролюючого органу, є фіктивними, сталою є практика правозастосування Верховним Судом, яка, якщо її узагальнити, полягає в тому, що правові наслідки у вигляді права платника податків на формування в податковому обліку податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язано з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника. Господарські операції мають відповідати економічному змісту, відображеному в укладених платником податків договорах, та підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
37. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою для отримання платником податків податкової вигоди, як то податковий кредит та/або зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат.
38. Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставин, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, господарської діяльності у зв`язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку.
39. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податків даних податкового обліку.
40. Верховними Судом вже сформована стала та послідовна практика щодо застосування наведених норм права. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 липня 2022 року у справі № 160/3364/19, виснувала, зокрема, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.
41. Такий висновок Велика Палата зробила, застосувавши норму частини восьмої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", згідно з якою відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Цю норму Велика Палата тлумачила як таку, в якій відображено принцип індивідуальної відповідальності платника податків за внесення недостовірних відомостей до первинних документів.
42. Крім того, Велика Палата підтвердила, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі лише наявність вироку щодо контрагента платника податків, факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.
43. У ході розгляду цієї справи суди попередніх інстанцій установили, що ТОВ "МЕГА ТЕКНОЛОДЖІ ГРУП" є авторизованим партнером таких провідних виробників, як Hewlett-Packard, CISCO, Juniper, Microsoft, Oracle, Rucus, Mikrotik, Samsung, Checkpoint та багатьох інших і має в своєму складі сертифікованих спеціалістів. Позивач співпрацює з багатьма українськими дистриб`юторами комп`ютерної техніки, а також безпосередньо з вітчизняними та іноземними виробниками.
44. Клієнтами ТОВ "МЕГА ТЕКНОЛОДЖІ ГРУП" є: промислові підприємства (Новокраматорський машинобудівний завод, Маріупольский металургійний комбінат, комбінат Азовсталь, Крюківский вагонобудівний завод, Проктер енд Гембл Україна, Філіп-Моріс Україна, Ар-Джей Рейнолдс Тобакко Україна, Сінгента Україна), банківські установи (Сітібанк Україна, Правекс Банк), торгівельні мережі (Таврія В, Розетка, Ельдорадо, Фотос, Комел), державні підприємства (Верховний суд України, НАК Нафтогаз України, ДК Газ України), телекомунікаційні компанії (Дата Груп, Вега Телеком, Ромсат, UAIX) та багато інших.
45. Згідно матеріалів справи, що у період, що перевірявся, позивач мав господарські взаємовідносини із: ТОВ "МАГНІТ ГРУП" (код 40298396), ТОВ "ЕЛІТ ГРУП" (код 40304624), ТОВ "ПАЛЬМІР ГРУП" (код 40304865), ТОВ "ІСТВУД ГРУП" (код 39857923), ТОВ "БІГ ПРОМ ТРЕЙД" (код 40350356), ТОВ "МОНОЛІТ ІНВЕСТ ЛТД" (код 40041644), ТОВ "ТРЕЙД СОЛЮШЕНС" (код 38991614), ТОВ "НОМАН КАПІТАЛ" (код 40633074) та з ТОВ "СУЧАСНІ АЙТІ ТЕХНОЛОГІЇ" (код 40875081).
46. У ході розгляду справи установлено, що 18 квітня 2017 року позивачем укладено договір поставки обладнання №ID0417-04P з ТОВ "СУЧАСНІ АЙТІ ТЕХНОЛОГІЇ" на поставку 20 найменувань обладнання та програмного забезпечення згідно до специфікацій до цього договору. Це обладнання в подальшому було використано для виконання договорів із замовниками ТОВ "Мега Текнолоджі Груп", згідно до укладених договорів.