ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2023 року
м. Київ
справа № 160/17268/21
адміністративне провадження № К/990/32551/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 160/17268/21
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Натурпро" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Голобутовський Р. З.) від 29 листопада 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Юрко І. В., Чабаненко С. В., Чумак С. Ю.) від 12 липня 2022 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У вересні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Натурпро" (далі - ТОВ "Натурпро") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19 серпня 2021 року:
- форми "Р" № 0122950703, яким збільшено зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 5 138 986,25 грн;
- форми "Р" № 0122950703, яким донараховано зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 4 647 933,50 грн;
- форми "ПН" № 0122970703, яким застосовано штрафну санкцію за нереєстрацію податкової накладної у розмірі 249,87 грн.
2. В обґрунтування позову позивач зазначає про правомірність формування Товариством даних податкового обліку за результатами господарських відносин із контрагентами у періоді, що перевірявся. Зокрема позивач наголошує, що первинні документи ТОВ "Натурпро" та його контрагентів відповідають вимогам податкового законодавства, містять всі необхідні реквізити та як наслідок - є такими, що підлягають обов`язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку. При цьому акт перевірки не містить будь-яких посилань на дефекти форми, змісту або походження первинних і розрахункових документів.
3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2022 року, позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 19 серпня 2021 року № 0122950703, № 0122950703, № 0122970703.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ТОВ "Натурпро" судові витрати з оплати судового збору у розмірі 22 700 грн.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 22 листопада 2021 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2022 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ "Натурпро" в задоволенні позову.
5. Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 05 січня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
6. 06 лютого 2023 року до Верховного Суду від ТОВ "Натурпро" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач вказує про її необґрунтованість.
7. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Натурпро" є юридичною особою (код ЄДРПОУ 39356648), платником податку на прибуток на загальних підставах і платником податку на додану вартість. Основний вид господарської діяльності товариства згідно з КВЕД 20.42 є "Виробництво парфумних і косметичних виробів. Крім того, ТОВ "Натурпро" займається оптовою торгівлею парфумними і косметичними товарами (код КВЕД 46.45), виробництвом дитячого харчування і дієтичних харчових продуктів (код КВЕД 10.86), виробництвом готових кормів для домашніх тварин (код КВЕД 10.92), а також наданням в оренду інших машин, механізмів, устаткування та товарів (код КВЕД 77.39). Для реалізації готової продукції ТОВ "Натурпро" має власні запатентовані товарні знаки.
9. В період з 30 квітня 2021 року по 27 травня 2021 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Натурпро" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2020 року, за результатами якої 03 червня 2021 року складено акт № 1774/04-36-07-03/39356648.
10. У відповідності до висновків акту, перевіркою встановлено наступні порушення:
- підпунктів 14.1.36, 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті135 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток всього на суму 4 185 863 грн;
- пунктів 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 4 111 189 грн;
- пунктів 201.1 та 201.10 статті 201 ПК України, в результаті чого підприємством не зареєстровано протягом граничного строку податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - ЄРПН), що тягне за собою накладення штрафу у розмірі 249,87 грн;
- підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 ПК України, а саме невідображення сум нарахованого та виплаченого доходу, отриманого як додаткове благо за ознакою " 126", та сум ПДФО, що підлягає нарахуванню з виплачених доходів керівнику підприємства ОСОБА_1 у сумі 5 996,98 грн, в тому числі за ІІ квартал 2017 року;
- підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, пункту 176.2 статті 176 ПК України з урахуванням підпункту 164.2.17 "е" пункту 164.2 статті 164 ПК України, підприємством не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 1 316,41 грн;
- підпунктів 1.4, 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету військовий збір у сумі 89,95 грн;
- пункту 1 частини другої статті 6, пункту 1 частини першої статті 7, частини третьої статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VІ, несвоєчасно відображено базу нарахування ЄСВ у розмірі 1 049,04 грн у лютому 2017 року;
- пункту 1 частини першої статті 4, пункту 2 статті 6, пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", в частині ненарахування єдиного внеску за період, що перевірявся на суму нарахованої заробітної плати на які нараховується єдиний внесок на загальну суму 1 319,34 грн.
11. Контролюючий орган дійшов висновку про відсутність фактичної поставки товару контрагентами-постачальниками (ТОВ "ТК АБСОЛЮТ", ТОВ "АДЕРА ПЛЮС", ТОВ "САНДЕКС", ТОВ "ЕЛІТ-СЕРВІС 2016", ТОВ ДНІПРО ГРАНТ ПЛЮС", ТОВ "ПЛАСТМАСГРУП", ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "УКРСЕРВІС", ТОВ "ЛІОН ТРЕЙД ЛТД", ТОВ "ОПТА ТРЕЙД", ТОВ "СМАРТ КАПІТАЛ", ТОВ "МОБІЛЬНІ РЕМОНТНІ ТЕХНОЛОГІЇ", ПП "ОДІСЕЙ", ТОВ "БРУКСТОУН" ТА ФОП ОСОБА_2 на адресу позивача у періоді, що перевірявся. Надані до перевірки первинні бухгалтерські документи є неповними, складені формально та не підтверджують реальності проведених господарських операцій.
12. Податковий орган вважає, що у перелічених вище контрагентів-постачальників відсутнє законне джерело ведення в обіг товарів та невжиття достатніх заходів з боку ТОВ "Натурпро", зокрема в частині, пред`явлення вимог до постачальників щодо належного документального підтвердження факту здійснення господарських операцій щодо отримання товарів, так як при проведенні перевірки були відсутні шляхові листи, товарно-транспортні накладні, відсутнє документальне підтвердження якості придбаних інгредієнтів, компонентів, сировини для використання їх при виготовленні готової косметологічної продукції, як то прямо передбачено умовами укладених договорів.
13. Крім того контролюючим органом за результатом дослідження діяльності вказаних контрагентів встановлено, що всі вони здебільшого звітували нетривалий проміжок часу (2-3 місяці), керівниками, засновниками та/або головними бухгалтерами на значній кількості підприємств рахувалися одні й ті ж особи, які одночасно рахувалися посадовими особами інших від 5 до 200 суб`єктів господарювання, що перебувають на податковому обліку в різних регіонах України. Майже у всіх перелічених вище підприємств-постачальників відсутня інформація про наявність основних засобів, виробничих потужностей, кількість працюючих на підприємстві та будь-які інші ознаки здійснення господарської діяльності.
14. Також проведеним аналізом ланцюга постачання товарів встановлено, що ціна на товари від постачальника до покупця від першої та третьої ланки не змінювалась, встановлено також невідповідність номенклатури придбаних і реалізованих товарів, тобто псевдо постачальники задіяні у ланцюгу не мали на меті отримання прибутку (доходу), а лише здійснювали удавані операції з купівлі/продажу для податкової вигоди на користь третіх осіб.
15. Водночас за висновками перевіряючих, взаємовідносини ТОВ "Натурпро" з виконавцями (ТОВ "ВЕРНЕР", ТОВ "ЛН КОСМЕТИК", ТОВ "ВАСТЕК КОМПАНІ", ТОВ "СЕРВІС ЛОСК", ТОВ "КЛІНІНГ ТАЙМ УКРАЇНА", ТОВ "КЛІНІНГ СІСТЕМ") щодо надання послуг з перевезення вантажів, передпродажної підготовки товару, маркетингових послуг, послуг з прибирання приміщень, є також нереальними, оскільки надані до перевірки документи не підтверджують отримання таких послуг.
16. При цьому контролюючий орган роблячи такий висновок врахував податкову інформацію стосовно вказаних контрагентів, зокрема що керівниками та/або засновниками на цих підприємствах рахуються особи, які одночасно рахувалися посадовими особами значної кількості (до 96) суб`єктів господарювання.
17. На підставі висновків акту перевірки податковим органом 19 вересня 2021 року прийнято податкові повідомлення-рішення:
- форми "Р" № 0122950703 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 4 647 933,50 грн, з якої 4 185 863 грн сума основного зобов`язання та 462 070,50 грн сума штрафних санкцій;
- форми "Р" №0 122950703 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 5 138 986,25 грн, з якої 4 111 189 грн сума основного зобов`язання та 1 027 797,25 грн сума штрафних санкцій;
- форми "ПН" № 0122970703 про застосування штрафної санкції за нереєстрацію податкової накладної 249,87 грн.
18. Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
19. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшли висновку, що позивачем у повній мірі підтверджено як можливість, так і факт виконання господарських операцій по перевіряємих господарським взаємовідносинам.
20. Такий висновок судів попередніх інстанцій мотивований тим, що придбання ТОВ "Натурпро" в контрагентів-постачальників відповідної сировини, матеріалу для упаковки готової продукції, послуг пакування, перевезення, маркетингу, прибирання тощо підтверджується укладеними договорами поставки та надання послуг, видатковими накладними, актами наданих послуг, товарно-транспортними накладними на перевезення як сировини, так і готової продукції.
21. При цьому, суди виснували, що долученими до матеріалів справи первинними документами позивачем підтверджено, що придбана у контрагентів-постачальників продукція використана Товариством у власному виробництві під час виготовлення косметичних та парфумних товарів широкого асортименту. Також позивачем на підтвердження використання придбаної у контрагентів-постачальників продукції у власному виробництві під час перевірки та до матеріалів справи надано специфікації готової продукції та акти про списання ТМЦ на виробництво продукції. На підтвердження подальшої реалізації готової продукції позивачем під час перевірки та до матеріалів справи надано видаткові накладні, зміст яких відповідає найменуванню виготовленої продукції згідно з наданими специфікаціями готової продукції.
22. Оцінюючи правомірність застосування штрафних санкцій до ТОВ "Натурпро" за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної суди виходили з того, що контролюючим органом ані в акті перевірки, ані вході розгляду справи не наведено пояснень та обґрунтувань стосовно того, яким чином податковим органом розрахована сума 4997,44 грн (з якої розраховано штрафні санкції), в результаті яких операцій вона виникла, а також які підстави віднесення відповідачем вказаної суми до бази оподаткування податком на додану вартість.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
23. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
24. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
25. Зокрема в доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень у цій справі не були враховані висновки Верховного Суду щодо застосування підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пункту 198.3 статті 198 ПК України, викладені в постановах від 25 вересня 2019 року по справі № 520/11437/18 та від 07 квітня 2021 року по справі № 813/1200/18. Також скаржник зауважує, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування статті 120-1 ПК України, викладені в постанові від 26 червня 2018 року по справі № 816/1990/17.
26. Скаржник наголошує, що судами попередніх інстанцій не враховано доводи контролюючого органу про обрив ланцюга походження товарів на першій ланці постачання; невідповідність придбаної та реалізованої номенклатури товару та відсутність законного джерела введення в обіг товарів; відсутність документів, які б свідчили про відповідність придбаного товару якісним характеристикам та відповідності його встановленим стандартам.
27. Окремо скаржник звертає увагу, що аналізом податкової та фінансової звітності контрагентів-постачальників встановлено: свідоцтва платників ПДВ в більшості контрагентів-постачальників на теперішній час анульовані; остання звітність з ДПВ подавалась з "нульовими показниками", або "до відома", або взагалі не надавалась; фінансова звітність до податкових органів не надавалась, встановити наявність у підприємства власних основних засобів (зокрема комп`ютерної техніки) та приміщень для здійснення господарської діяльності не є можливим; чисельність працюючих осіб у контрагентів-постачальників - мінімальна.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
28. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
29. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
30. Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
31. Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV).
32. Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких наведений у цій нормі.
33. Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
34. Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (пункт 135.1 статті 135 ПК України).
35. Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
36. Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
37. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК України).
38. Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий цього пункту).
39. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).
40. Зі змісту наведених норм слідує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
41. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
42. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.
43. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
44. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
45. Водночас, у разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.
46. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.
47. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
48. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
49. Такі висновки зроблені Верховним Судом у ряді постанов, до прикладу (але на виключно) в постановах від 24 січня 2018 року (справа № 2а-19379/11/2670), від 28 жовтня 2019 року (справа № 280/5058/18), від 26 лютого 2020 року (справа № 826/1308/18), від 06 травня 2020 року (справа № 640/4687/19).