ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2023 року
м. Київ
справа № 240/37652/21
адміністративне провадження № К/990/3693/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року (суддя: Горовенко А.В.) та на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року (судді: Граб Л.С., Смілянець Е.С., Сторчак В.Ю.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
В листопаді 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України у Житомирській області (далі - відповідач), у якому просив:
визнати протиправною бездіяльність Головне управління Національної поліції в Житомирській області, яка призвела до ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку, тобто виплати належних сум коштів при звільненні зі служби в поліції, відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України;
зобов`язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області провести ОСОБА_1 нарахування та виплату середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку, тобто виплати належних сум коштів при звільненні зі служби в поліції за період з 13 квітня 2021 року по 07 жовтня 2021 року, відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України, в сумі 91 591,68 грн.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при звільненні зі служби 12 квітня 2021 року відповідач не провів з ним остаточних розрахунків, зокрема щодо виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби. Лише 08 жовтня 2021 року на банківський рахунок позивача були перераховані відповідачем зазначені кошти, що підтверджується копією виписки з особового рахунку у банку. Позивач уважає, що має право на виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 13 квітня 2021 року по 07 жовтня 2021 року відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач був звільнений зі служби в період коли діяв пункт 8 розділу VI Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 (далі - Порядок № 260), який передбачає, що одноразова грошова допомога при звільненні виплачується не пізніше двох місяців з дня звільнення із служби, а в разі надходження коштів пізніше цього терміну - протягом п`яти робочих днів після їх надходження в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання центрального органу управління поліцією, органів поліції.
При цьому, суди попередніх інстанцій установили, що нарахування та виплата позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні відбулось у строки, передбачені пунктом 8 розділу VI Порядку № 260, який був чинним на день звільнення позивача.
В частині застосування статей 116, 117 Кодексу законів про працю України, суди першої та апеляційної інстанції послалися на те, що норми визначенні Порядком № 260 є спеціальними і прямо встановлюють строки виплати одноразової грошової допомоги, а тому мають застосовуватись саме вони, а не загальні норми Кодексу законів про працю України.
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
У касаційній скарзі ОСОБА_1, покликаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Касаційну скаргу подано з підстави, передбаченої пунктом 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
На обґрунтування заявленої підстави касаційного оскарження скаржник указує на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 23 листопада 2022 року у справі №160/20449/21.
На переконання скаржника, Кодекс законів про працю України, положення якого передбачають відповідальність за несвоєчасний розрахунок при звільненні (стаття 117) мають вищу юридичну силу, ніж Порядок № 260, а тому саме він підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
До того ж, скаржник зазначає, що норма пункту 8 розділу VI Порядком № 260 є дискримінаційною, позаяк ставить у нерівне та менш сприятливе становище звільнених працівників поліції з іншими особами, на яких поширюється дія статті 9 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", що є недопустимим, з огляду на приписи зазначені в пункті 7 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та є порушенням статті 24 Конституції України, статті 6 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні", статті 2-1 Кодексу законів про працю України.
Позиція інших учасників справи
Від відповідача - Головного управління Національної поліції України у Житомирській області надійшов відзиві на касаційну скаргу, у якому останній просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Позивач - ОСОБА_1 скористався правом на подання відповіді на відзив на касаційну скаргу, у якій останній наполягав на обґрунтованості доводів касаційної скарги та просив задовольнити вимоги касаційної скарги у повному обсязі.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 березня 2023 року (судді: Загороднюк А.Г., Єресько Л.О., Соколов В.М.) визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року та поновлено цей строк; відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду (суддя: Загороднюк А.Г.) від 17 травня 2023 року призначено справу до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Як установлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Житомирській області, з якої відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 09 квітня 2021 року №125о/с за пунктом 2 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу) звільнений з 12 квітня 2021 року.
Відповідно до виписки по картковому рахунку 08 жовтня 2021 року на картковий рахунок позивача перераховано одноразову грошову допомогу при звільненні у розмірі 190 067,94 грн.
Уважаючи, що відповідач несвоєчасно виплатив йому належні йому при звільненні суми, позивач звернувся з даним позовом до суду.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон України "Про Національну поліцію").
Частиною першою статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Частинами першою та другою статті 94 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Наказом від 06 квітня 2016 року № 260 Міністерство внутрішніх справ України затвердило Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських.
Згідно з пунктом 2 цього наказу, наказ набирає чинності з дня його опублікування і застосовується з дня набрання чинності Законом України "Про національну поліцію".
Пунктом 3 наказу визначено, що видатки, пов`язані з набранням чинності цим наказом, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення, передбачених у державному бюджеті на утримання Національної поліції (крім поліції охорони, яка утримується за рахунок коштів від надання послуг з охорони, які здійснюються на договірних засадах), закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, державних органів, установ та організацій, до яких відряджені (прикомандировані) поліцейські.
Наказом Міністерства внутрішніх справ "Про внесення змін до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року №260" від 17 липня 2020 року №539 (який набрав чинності з 21 серпня 2020 року) доповнено Порядок №260 новим розділом VI "Виплата одноразової грошової допомоги при звільненні із служби".
Відповідно до пункту 2 розділу VI Порядку №260 поліцейським, які звільняються із служби за власним бажанням та мають календарну вислугу 10 років і більше, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
За пунктом 7 розділу VI Порядку №260 у наказі про звільнення підрозділом кадрового забезпечення в разі необхідності виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зазначається стаж служби для її виплати. Крім того, у разі необхідності в наказі про звільнення додатково вказується підстави для проведення відрахувань з грошового забезпечення та інших виплат.
Згідно з пунктом 8 розділу VI Порядку №260 одноразова грошова допомога при звільненні виплачується не пізніше двох місяців з дня звільнення із служби, а в разі надходження коштів пізніше цього терміну - протягом п`яти робочих днів після їх надходження в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання центрального органу управління поліцією, органів поліції, державних органів, установ та організацій, до яких відряджені (прикомандировані) поліцейські.
Пункт 23 розділу І Порядку №260, згідно якого:
"Поліцейським, які звільняються зі служби в поліції та в установленому порядку мають право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, нарахування такої допомоги здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер, та премій, установлених на день звільнення.
При цьому до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні не включається винагорода за безпосередню участь у воєнних конфліктах, антитерористичних операціях та інших заходах в умовах особливого періоду.
Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.
День звільнення вважається останнім днем служби" виключений згідно зі згаданим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 липня 2020 року № 539.
Згідно зі статтею 102 Закону України "Про Національну поліцію" пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - "Закон №2262-ХІІ").
Відповідно до частини другої статті 9 Закону №2262-XII особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Згідно з частиною четвертою статті 9 Закону №2262-XII виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їхнє утримання.