ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2023 року
м. Київ
справа № 640/17939/20
адміністративне провадження № К/9901/25042/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Єзерова А.А.,
за участю секретаря судового засідання Шосенко К.М.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Павловського Ю.Б.
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_2
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2021 року
у справі № 640/17939/20
за позовом ОСОБА_2
до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області
про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У серпні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження максимальним розміром призначених пенсій за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату без обмеження максимальним розміром призначених пенсій за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату різниці між перерахованою та виплаченою пенсією за минулий час.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Київській області, отримує пенсію у зв`язку з інвалідністю відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 17.12.2019.
3. Згідно розрахунку пенсії позивача у пенсійній справі №2607043361, пенсія по інвалідності позивачу була обрахована з урахуванням усіх основних і додаткових видів грошового забезпечення, в загальному розмірі 22202,50 грн. Проте, виплата здійснювалась у сумі 17120 гривень.
4. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
5. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що положення ч.7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність, а тому дії Пенсійного органу щодо обмеження призначеної йому пенсії по інвалідності максимальним розміром є протиправними.
6. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, покликаючись на правомірність його дій.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2021, у задоволенні позову відмовлено.
8. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що розмір пенсії позивача перевищує передбачений законом максимальний розмір.
Дія пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 № 911-VІІ (яким внесено зміни до Закону України від 08.07.2011 № 3668-VІ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи") в частині виключення не може бути застосована до позивача, оскільки пенсію йому було призначено після 01.01.2016 (у 2019 році). Зазначена норма неконституційною не визнавалась, є чинною та підлягає застосуванню.
Отже, обмеження виплати пенсії позивача максимальним розміром у сумі 17120 грн, відповідає Закону №3668-VI та є правомірним.
Суд застосував правові висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 17.01.2019 у справі № 161/713/17, від 05.11.2020 у справі № 440/2423/19.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
9. У касаційній скарзі позивач, покликаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове про задоволення позовних вимог.
10. Скаржник зазначає про те, що суди попередніх інстанцій вирішили спір без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 522/16882/17, від 31.01.2019 у справі № 638/6363/17, від 12.03.2019 у справі № 522/3049/17, не застосували ст. 17 Конституції України та не врахували Рішення Конституційного Суду України у справі № 7-рп/2016 від 20.12.2016.
Також посилається на те, що касаційна скарга стосується питання перерахунку пенсій військовослужбовцям без обмеження максимальним розміром та вибору норми права - ст. 43 Закону України № 2262-ХІІ чи ст. 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", що підлягає застосуванню.
11. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надав, проте подав заяву про заміну неналежного відповідача, в якій зазначив, що позивач не перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Київській області, а перебуває на обліку саме в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, що підтверджується довідкою від 26.07.2021 № 299/М-д.
12. Згодом позивач подав заяву, яку підтримано у судовому засіданні, про необхідність направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання щодо належного відповідача у справі.
13. Відповідачем також подано до суду клопотання, яке підтримано у судовому засіданні, про необхідність направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання щодо належного відповідача у справі.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та зазначає наступне.