ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2023 року
м. Київ
справа № 200/14127/19-а
провадження № К/9901/13753/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області
на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року (суддя Тарасенко І.М.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року (головуючий суддя Гайдар А.В., судді Казначеєв Е.Г., Ястребова Л.В.)
у справі № 200/14127/19-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області
про зобов`язання вчинити дії щодо нарахування та виплати страхових виплат.
І. РУХ СПРАВИ
1. У грудні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області в нездійсненні перерахунку та не сплаті на користь позивача індексації щомісячних страхових виплат за період з 01 квітня 2001 року, без врахування розміру пенсії позивача, та з визначення базових місяців, в яких відбулося підвищення страхових виплат, а також компенсації втрати частини доходів в зв`язку з несвоєчасністю виплати індексації страхових виплат за період з 01 квітня 2001 року по день фактичної сплати відповідних сум індексації щомісячних страхових виплат;
- зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату на користь позивача донарахованої суми індексації щомісячних страхових виплат за період з 01 квітня 2001 року, без врахування розміру пенсії позивача, та з визначенням базових місяців, в яких відбулось підвищення страхових виплат, а також компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасністю виплати індексації страхових виплат за період з 01 квітня 2001 року по день фактичної сплати донарахованих сум індексації щомісячних страхових виплат.
2. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо ненарахування та несплати ОСОБА_1 індексації щомісячних страхових виплат за період з 01 квітня 2001 року; зобов`язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію щомісячних страхових виплат з 01 квітня 2001 року, з урахуванням фактично виплачених сум. У решті позовних вимог відмовлено.
3. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року скасовано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року стосовно відмови у задоволенні позовних вимоги про зобов`язання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати індексації щомісячних страхових виплат за період з 01 квітня 2001 року по день фактичної сплати відповідних сум індексації щомісячних страхових виплат і ухвалено нове судове рішення про задоволення позову щодо зазначених вимог: зобов`язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати індексації щомісячних страхових виплат за період з 01 квітня 2001 року по день фактичної сплати відповідних сум індексації щомісячних страхових виплат. У решті рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року залишено без змін.
4. Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області з судовими рішеннями в частині задоволених вимог не погодилося, тому звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
5. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Бахмутському відділенні фонду соціального страхування.
7. 21 квітня 1995 року ОСОБА_1 отримав травму на робочому місці (Часівоярський вогнетривкий комбінат). За наслідками розслідування нещасного випадку роботодавцем було складено відповідний акт форми Н-1 від 22 квітня 1995 року, відповідно до якого було встановлено факт нещасного випадку на виробництві, який трапився з ОСОБА_1 . За висновком МСЕК від 05 вересня 1995 року йому було встановлено другу групу інвалідності внаслідок трудового каліцтва. За висновком МСЕК від 26 вересня 1996 року, йому було встановлено 50% стійкої втрати професійної працездатності та третя група інвалідності, причиною інвалідності зазначене трудове каліцтво.
8. У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області з заявою в якій просив повідомити його чи нараховувалась та виплачувалась позивачу індексація щомісячних страхових виплат за весь час перебування на обліку в фонді соціального страхування, та якщо так, то в якій сумі вона нараховувалась, за які періоди часу та коли була сплачена, а якщо ні, то нарахувати і сплатити компенсацію втрати частини доходів в зв`язку з несвоєчасністю виплати сум індексації.
9. Листом від 16 серпня 2019 року № Л-01-04/19-442 відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що згідно з наданою інформацією та з урахуванням місяців підвищення його доходів відділенням здійснено нарахування індексації страхових виплат позивача з місяця перевищення порогу індексації індексом споживчих цін - за період з січня 2009 року по грудень 2017 року (вибірково в окремі роки та місяці) загальною сумою 20412,81 грн.
10. З січня 2018 року відповідач припинив нарахування індексації ОСОБА_1 у зв`язку із тим, що розмір збільшення щомісячної страхової суми перевищив розмір суми фіксованої величини.
11. Незгода ОСОБА_1 з бездіяльністю відповідача щодо виплати індексації за інші періоди, стала підставою для звернення до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, керувався тим, що законодавством передбачений обов`язок відповідача здійснювати індексацію страхових виплат. При цьому такий обов`язок не залежить від здійснення застрахованою особою певних активних дій, як помилково вважав відповідач.
13. Суд першої інстанції відхилив посилання відповідача про відсутність підстав для нарахування сум індексації за минулий період, мотивуючи це тим, що вони спростовуються положеннями частини 7 статті 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV (з подальшими змінами та доповненнями, далі - Закон № 1105), відповідно до якої якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку. Вказаний висновок не спростовує і зміст частини 4 статті 47 вказаного Закону, яка передбачає, що виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням. Адже зазначена норма передбачає випадки, коли виплати призначені, але не одержані потерпілим. Тоді як у цій справі встановлено, що виплати індексації страхових виплат не були призначені саме відповідачем.
14. Щодо позовної вимоги в частині компенсації втрати частини доходів в зв`язку з порушенням строків виплати індексації страхових виплат, суд першої інстанції вважав, що така вимога є передчасною, оскільки відповідачем у спірний період дохід у вигляді індексації страхової виплати нарахований не був і не виплачувався, у зв`язку з чим компенсація такого доходу у зв`язку з порушенням строку його виплати проводитися не могла.
15. Суд апеляційної інстанції не погодився з висновком про відмову судом першої інстанції у задоволенні вимоги ОСОБА_1 в частині компенсації втрати частини доходів в зв`язку з порушенням строків виплати індексації страхових виплат та зазначив, що компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
16. Відповідач як на підставу для касаційного оскарження посилався на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, стверджував, що суди першої та апеляційної інстанції по різному вирішують подібні спори (зокрема, у справах №200/2121/19-а, № 200/1914/19-а, № 200/2058/19-а, № 200/10176/19-а, № 200/11292/19-а).
17. Скаржник вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано статтю 44 Закону №1105 у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин (2001 рік), та статтю 16 Закону № 1105 в редакції, чинній станом на сьогодні, в якій зазначено, що застрахована особа зобов`язана своєчасно повідомляти робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків про обставини, що впливають на умови або зміни розміру матеріального забезпечення та соціальних послуг та порядку їх надання.
18. За твердженням відповідача, зміни стану працевлаштування, інформація щодо підвищення доходу, інформація щодо розміру отримуваної пенсії та місяців її підвищення, є обставинами, які впливають на умови та зміни розміру матеріального забезпечення потерпілого, дають можливість Фонду зробити вірний розрахунок індексації. Обов`язок щодо своєчасного надання до Фонду цієї інформації покладається саме на застраховану особу. Органи Фонду не мали та не мають можливості звертатися до територіальних органів Пенсійного фонду, до органів Державної фіскальної служби з метою отримання інформації щодо щомісячного розміру отримуваної пенсії та місяців її підвищення, стосовно розміру заробітної плати потерпілого на виробництві, оскільки ці відомості є персональними даними.
19. Стосовно стягнення з відповідача компенсації за несвоєчасно виплачену суму індексації відповідач посилається на те, що індексація щомісячної страхової виплати не проводилась своєчасно позивачу через бездіяльність самого потерпілого, який не надавав до відділення необхідних документів, не повідомив своєчасно Фонд про зміни розміру доходу (підвищення пенсії), тобто через власну вину не реалізував своє право на проведення індексації щомісячної страхової виплати, то у нього не виникло право ні на отримання індексації за минулий період, ні на отримання відповідної компенсації за рахунок коштів Фонду.
20. У відзиві на касаційну скаргу позивач погоджується з висновками суду апеляційної інстанції та вказує на те, що є безпідставними доводи касаційної скарги про необхідність відповідачу інформації щодо отриманої пенсії, з посиланням на висновки Верховного Суду, зроблені у постановах від 07 листопада 2019 року у справі №824/503/16-а, від 05 листопада 2019 року у справі №285/1864/16-а.
21. Позивач вказує, що висновок про зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати індексації щомісячних страхових виплат неодноразово викладався у постановах Верховного Суду України від 19 грудня 2011 року у справі № 6-58цс11, від 11 липня 2017 року у справі № 21-2003а16 та у постановах Верховного Суду від 20 лютого року 2018 у справі № 336/4675/17, від 21 червня 2018 року у справі №523/1124/17, від 03 липня 2018 року у справі № 521/940/17.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
23. Згідно з частиною 1 статті 36 Закону № 1105-XIV, страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
24. Частиною 1, 5 статті 47 Закону № 1105-XIV в чинній редакції визначено, що страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду: 1) потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання; 2) особам, які мають право на виплати у зв`язку зі смертю годувальника, - з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати.
25. Страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них.
26. Частинами 4, 7 статті 47 Закону № 1105-XIV передбачено, що виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням. Якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці".
27. У статті 1 Закону № 1282- ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
28. Відповідно до статті 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі щомісячні страхові виплати.
29. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03 жовтня 2017 року №2148 внесені зміни в абзац 5 статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".