ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2023 року
м. Київ
справа № 580/5096/22
адміністративне провадження № К/990/11536/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В. М.,
суддів - Кравчука В. М., Стародуба О. П.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 (у складі судді Бабич А.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2023 (у складі колегії суддів: Пилипенко О.Є. (суддя-доповідач), Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т.) у справі №580/5096/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, третя особа - Державна Казначейська служба України, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Черкаській області ), третя особа - Державна Казначейська служба України, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Черкаській області щодо невиконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.09.2021 у справі №580/4394/21, що набрало законної сили, в частині невиплати йому недоотриманої, нарахованої та невиплаченої пенсії в сумі 195 506,10 грн;
- стягнути з ГУ ПФУ в Черкаській області на користь ОСОБА_1 та виплатити одноразово недоотриману, нараховану і не виплачену пенсію в сумі 195 506,10 грн;
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання ГУ ПФУ в Черкаській області подати у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили, звіт про виконання рішення суду.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач не виконує рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.09.2021 у справі №580/4394/21, яке набрало законної сили, в частині виплати нарахованої пенсії.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 31.10.2022, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2023, відмовлено у відкритті провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки є судове рішення, що набрало законної сили у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що спір у цій справі, пов`язаний з неналежним виконанням відповідачем рішення суду в іншій справі (рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.09.2021 у справі № 580/4394/21), що за наявності відповідних норм в КАС України, якими врегульовано питання належного виконання судового рішення, виключає можливість подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення в іншій справі та, відповідно, відсутні підстави для розгляду справи за таким позовом. Суди попередніх інстанцій вказали, що для захисту порушених ГУ ПФУ в Черкаській області прав позивача щодо виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.09.2021 у справі № 580/4394/21, останній не позбавлений права звернутись до Черкаського окружного адміністративного суду у порядку статті 383 КАС України у справі № 580/4394/21.
При постановлені оскаржуваних судових рішень суди попередніх інстанцій також керувалися правовими висновками Верховного Суду, які висловлені в постановах від 08.09.2022 у справі № 817/153/18, від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15, від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 та від 03.04.2019 у справі № 820/4261/18
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Не погодившись із такими судовими рішеннями, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2023 у справі № 580/5096/22 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій допущено порушення норм процесуального права. Також зазначає, що обраний спосіб захисту його права є правильним. Посилається на те, що спір у цій справі та у справі № 580/4394/21 не є тотожним.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає її розгляду по суті.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частин 1-3 статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Окрім того стаття 2 та частина 4 статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно із положеннями частини 1 статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У частині 1 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" йдеться про те, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".