ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2023 року
м. Київ
справа №824/237/20-а
адміністративне провадження № К/9901/25637/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2020 (головуючий суддя: Граб Л.С., судді: Сторчак В.Ю., Іваненко Т.В.) у справі №824/237/20-а за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У лютому 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України (далі - Міноборони України), третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1), в якому просив:
визнати дії Міністерства оборони України протиправними;
зобов`язати Міноборони України розглянути по суті та задовольнити заяву-звернення ОСОБА_1 з питання виплати одноразової грошової допомоги та прийняття рішення відповідно до Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядку призначення і виплати одноразової грошової компенсації у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (далі - Порядок № 975).
зобов`язати відповідача визнати за ОСОБА_1 право на призначення та виплату одноразової грошової компенсації в зв`язку з незаконним звільненням ОСОБА_1 з лав Радянської армії за станом здоров`я, не пов`язаним з його строковою військовою службою в проміжок часу з 06 квітня по 27 червня 1983 року та у зв`язку з тим, що в дійсності його хвороба була напряму пов`язана "з проходженням військової служби" і встановленням другої групи інвалідності;
зобов`язати Міністерство оборони України сплатити позивачу одноразову грошову допомогу у розмірі - 320 000 грн (200-кратний прожитковий мінімум доходів громадян);
поновити ОСОБА_1, пропущений з поважних причин, тримісячний строк на призначення та отримання одноразової грошової компенсації у зв`язку з його хворобою, пов`язаною "з проходженням військової служби" і встановленням йому другої групи інвалідності;
визнати незаконною та скасувати постанову головної Військової-Лікарської Комісії Західного регіону в/ч № НОМЕР_1 про причинний зв`язок по свідоцтву про хворобу №282 від 17 травня 1983 року, по якій ОСОБА_1 визнано, згідно статті 56 "б" гр.1 наказу Міністерства оборони СРСР №185 1973 року "непридатним в мирний час, придатним до нестройової служби у воєнний час";
встановити судовий контроль за виконанням судового рішення у справі.
Чернівецький окружний адміністративний суд рішенням від 19.05.2020 позов задовольнив частково:
визнав протиправними дії Міноборони України щодо нерозгляду по суті та повернення заяви ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги від 04 09.2017 та доданих до цієї заяви документів;
зобов`язав Міноборони України розглянути заяву ОСОБА_1 з питання виплати одноразової грошової допомоги від 04.09.2017 та додані до цієї заяви документи і прийняти рішення відповідно до Закону № 2011-XII та Порядку №975.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 01.09.2020 скасував рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.05.2020 і ухвалив нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2020 визначено колегію суддів у складі: судді-доповідача - Радишевської О.Р., суддів: Кашпур О.В., Уханенка С.А.
Ухвалою Верховного Суду від 10.11.2020 задоволено заяви про самовідвід суддів Радишевської О.Р., Кашпур О.В., Уханенка С.А., а справу передано на повторний автоматизований розподіл.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду: головуючий суддя - Чиркін С.М., судді: Єзеров А.А., Бевзенко В.М.
Ухвалою Верховного Суду від 24.11.2020 відкрито касаційне провадження у справі.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду: головуючий суддя - Чиркін С.М., судді: Єзеров А.А., Шарапа В.М.
Ухвалою Верховного Суду від 15.05.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Із інформації, зазначеній у військовому квитку серії НОМЕР_2 від 06.04.1983, судами попередніх інстанцій встановлено, що у квітні 1983 року позивач був прийнятий на строкову військову службу.
20.06.1983 на підставі свідоцтва про хворобу №282 від 17.05.1983 позивач звільнений (демобілізований) в запас та направлений у Кельменецький РВК Чернівецької області для постановлення на військовий облік.
За інформацією, зазначеною у витягу із протоколу засідання Військово-лікарської комісії Західного регіону по встановленню причинного зв`язку захворювання, поранень, контузій, травм, каліцтв №263 від 31.05.2017, захворювання ОСОБА_1 пов`язане із проходженням військової служби.
Постанову ГВЛК в/ч НОМЕР_3 про причинний зв`язок по свідоцтву про хворобу №282 від 17.05.1983 відмінено.
Відповідно до інформації, зазначеної у довідці до акту огляду МСЕК серії 12 ААА №916811 від 10.08.2017, позивачу за результатами проведення повторного огляду встановлено 2 групу інвалідності через захворювання, пов`язане із проходженням військової служби. Ступінь втрати професійної працездатності у відсотках: 60 (шістдесят) % - одноразово.
У зв`язку із встановленням вищої групи інвалідності, позивач звернувся через ІНФОРМАЦІЯ_1 до Міноборони України із заявою, в якій просив призначити і виплатити йому ОГД.
05.09.2017 Чернівецьким ОВК направлено на адресу Директора Департаменту фінансів Міноборони України листа, у якому зазначено, що ОСОБА_1 не має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, так як згідно із підпунктом 6 пункту 2 статті 16 Закону № 2011-XII, а також підпункту 3 пункту 6 Порядку №975 (зі змінами), одноразова грошова допомога військовослужбовцям строкової служби призначається у разі, якщо інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мало місце в період проходження служби, настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби. Водночас інвалідність ОСОБА_1 встановлена понад 3-ох місячний строк.
Листом Департаменту фінансів Міноборони України від 06.10.2017 №248/3/6/3489, направленого військовому комісару ІНФОРМАЦІЯ_1, повідомлено про те, що відповідно до положень статті 16 Закону №2011-ХІІ (в редакції Закону №1774-VIII), після спливу трьох місяців від дня звільнення зі строкової військової служби, права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги у військовослужбовця строкової військової служби не виникає. Інвалідність позивачу встановлена понад 30 років з моменту звільнення зі строкової військової служби. За таких обставин, документи поверненні без реалізації з вимогою повідомити про це заявника.
Вважаючи такі дії протиправними, ОСОБА_1 звернувся до Першотравневого районного суду м. Чернівці із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому просив визнати за ним право на призначення та виплату відповідачем на його користь одноразової грошової компенсації в зв`язку з незаконним звільненням з лав Радянської армії за станом здоров`я; поновити пропущений з поважних причин тримісячний строк на призначення та отримання одноразової грошової компенсації; визнати незаконною та скасувати постанову головної Військової-Лікарської Комісії Західного регіону в/ч № НОМЕР_1 .
Ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 25.09.2018 у справі №725/5029/18, залишеною без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 31.10.2018, відмовлено у відкритті провадження у справі.
Крім цього, судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 також звертався до адміністративного суду, в якому просив: визнати протиправними дії Міноборони України; зобов`язати Міноборони України розглянути заяву позивача щодо виплати одноразової грошової допомоги та прийняти рішення відповідно до Закону № 2011-XII та Порядку №975; зобов`язати Міноборони України визнати за позивачем право на призначення та виплату одноразової грошової компенсації у зв`язку з незаконним звільненням з лав Радянсько армії за станом здоров`я, та у зв`язку з тим, що хвороба позивача напряму пов`язана з проходженням військової служби і встановленням другої групи інвалідності зобов`язати відповідача виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі 320000 грн; визнати незаконною і скасувати Постанову головної Військово - Лікарської Комісії Західного регіону в/ч №75470 про причинний зв`язок по свідоцтву про хворобу №282 від 17.05.1983; поновити позивачу пропущений з поважних причин тримісячний строк на призначення та отримання одноразової грошової компенсації.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.01.2020 у справі №824/912/19-а позов було повернуто заявнику.
16.12.2019 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, в якій просив визнати дії Міноборони України помилковими; визнати незаконною і скасувати постанову голови ВЛК Західного регіону в/ч НОМЕР_3 про причинний зв`язок по свідоцтву про хворобу про причинний зв`язок по свідоцтву про хворобу №282 від 17.05.1983, по якій позивача визнано, згідно статті 56 "б" гр.1 наказу Міністерства оборони СРСР №185 1973 року "непридатним в мирний час, придатним до нестройової служби у воєнний час"; визнати за ОСОБА_1 право на призначення та виплату ОГД в зв`язку з незаконним звільненням з лав Радянської Армії за станом здоров`я, не пов`язаним з його строковою службою в проміжок часу з 06.04. по 27.06.1983 та у зв`язку з тим, що його хвороба була напряму пов`язана із проходженням військової служби і встановленням другої групи інвалідності та прийняти міри для виплати ОГД в розмірі 320 000 грн.
Також 16.12.2019 позивачем подано до Міноборони України заяву-звернення із аналогічними вимогами.
Листом фінансово-економічного управління Командування Сухопутних військ Збройних Сил України Міністерства оборони України від 15.01.2020 №116/14/5/82/л заявника повідомлено, що службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 документи ОСОБА_1 було надіслано до Департаменту фінансів Міністерства оборони України на розгляд Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (вих. № 1282 від 05.09.2017). З 01.01.2017 набрав чинності Закон №1774-VIII, яким внесено зміни до статті 16 Закону №2011-ХІІ. Відповідно до підпункту 6 статті 16 цього Закону особам, звільненим зі строкової військової служби одноразова грошова допомога у зв`язку з встановленням інвалідності виплачується в разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби. Зазначено, що позивача звільнено зі строкової військової служби в 1983 році, а інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби встановлено в 2017 році, тобто понад тримісячний термін з дня звільнення.
Також повідомлено, що військовий комісаріат здійснює прийом документів, а Департамент фінансів готує пропозиції на розгляд Комісії. Після опрацювання документів ОСОБА_1, що надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1, встановлено, що підстав для подання на Комісію немає, тому їх було повернуто до військкомату за вих. № 248/3/6/3489 від 06.10.2017.
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся із цим позовом до суду.
ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 06.04.1983 по 27.06.1983 проходив військову службу. У серпні 2017 року Медико-соціальною експертною комісією Міністерства охорони здоров`я України Чернівецького обласного центру Медико-соціальних експертиз постановлено висновок про те, що захворювання позивача, у зв`язку з яким йому встановлено 2 групу інвалідності, пов`язане із походженням військової служби. Вважаючи, що набув право на виплату ОГД згідно із Законом № 2011-ХІІ та Порядком № 975, позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 та Департаменту фінансів Міноборони України із заявами про виплату йому одноразової грошової допомоги у розмірі 320 000 грн. У відповіді Департаменту фінансів Міноборони України, направленої до ІНФОРМАЦІЯ_1, зазначено, що заява позивача не підлягає задоволенню. У грудні 2019 року позивач повторно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 та Департаменту фінансів Міноборони України із заявами, в яких просив призначити та виплатити йому ОГД, проте йому знову було відмовлено листами. Позивач наполягає, що не вбачає своєї вини у пропущенні строку звернення для отримання одноразової грошової допомоги протягом трьох місяців після звільнення зі служби, оскільки був звільнений без призначення йому інвалідності. Водночас до серпня 2017 року, він взагалі не знав і не міг знати про те, що його хвороба та інвалідність пов`язані із проходженням військової служби. Просив суд позов задовольнити.
Відповідач позов не визнав. Стверджує, що всупереч вимогам пункту 11 Порядку №975, заяву про призначення і виплату ОГД було направлено безпосередньо до Міноборони України, а не до уповноваженого органу (комісаріату), а тому таке звернення було розглянуто в порядку Закону України "Про звернення громадян". Також відповідач вважає, що предметом позову є не заява про призначення одноразової грошової допомоги, а звернення в порядку законодавства про звернення громадян, на яке надана відповідь від 15.01.2020 з відповідними роз`ясненнями, в тому числі щодо попередньо прийнятого у 2017 році рішення (лист від 06.10.2017 №248/4/6/3489 про повернення документів без реалізації). На переконання відповідача, підмінюючи поняття "заява про виплату одноразової грошової допомоги" та "звернення громадянина" робиться спроба штучно поновити строк для звернення до суду про оскарження рішення по суті заяви про призначення одноразової грошової допомоги з відповідними похідними вимогами. Вказує, що позивач звільнений зі строкової військової служби у 1983 році. Інвалідність встановлено у 2017 році, тобто через 34 роки після звільнення. Тримісячний строк є присічним, і поновленню не підлягає. Враховуючи наведене та те, що позивачу встановлено як 3, так і 2 групу інвалідності після спливу зазначеного тримісячного строку, відсутні підстави для призначення і виплати ОГД. Крім цього відповідач зазначає, що позовні вимоги зумовлені виключно помилковим трактуванням правових норм статті 16 Закону № 2011-ХІІ.
ІНФОРМАЦІЯ_1 подав до суду пояснення, у яких підтримав позицію відповідача. Одночасно зазначив, що позовну вимогу про визнання незаконною і скасування постанови ГВЛК в/ч НОМЕР_3 про причинний зв`язок по свідоцтву про хворобу №282 від 17.05.1983 вважає безпідставною, адже протоколом засідання ВЛК Західного регіону №263 від 31.05.2017 оскаржувана постанова ВЛК скасована. Крім того, Міноборони України не є належним відповідачем у цих правовідносинах, оскільки до його повноважень не віднесено проведення військово-лікарської експертизи та призначення придатності за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв). Такі питання перебувають у компетенції військово-лікарських комісій.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що за вимогами пункту 13 Порядку №975, розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих військовослужбовцем для призначення і виплати одноразової грошової допомоги, повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), чого відповідачем у спірному випадку зроблено не було. Дотримання відповідачем встановленої Порядком №975 процедури є обов`язковим. За висновками місцевого суду, прийняття Міноборони України рішення, оформленого листом 06.10.2017 №248/3/6/3489, про повернення "без реалізації" документів позивача про призначення одноразової грошової допомоги суперечить вимогам Порядку №975, оскільки положеннями цього Порядку не передбачено можливості вирішення цього питання шляхом прийняття рішення про повернення документів. Повідомлення листом від 15.01.2020 №116/14/5/82/л, надане на заяву позивача від 16.12.2019, також не є рішенням, яке повинно прийматися відповідачем за результатом розгляду заяви про призначення грошової допомоги, передбаченої Законом №2011-ХІІ. Одночасно суд першої інстанції констатував, що позивачем виконано усі передумови для вирішення питання про виплату ОГД.
При вирішенні справи, суд першої інстанції послався на правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 22.03.2018 в справі №288/349/17.
Апеляційний суд дійшов протилежного висновку. За висновками апеляційного суду, з 01.01.2017, після набрання чинності Законом №1774-VIII, для військовослужбовців строкової військової служби встановлено окремий порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до яких обмежено проміжок часу у який, у разі настання інвалідності, виникає право військовослужбовців строкової військової служби на отримання одноразової грошової допомоги і такий проміжок часу визначений періодом проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби. Водночас, у разі встановлення особі інвалідності в період дії зазначеної редакції статті 16 Закону №2011-ХІІ, після спливу трьох місяців від дня звільнення зі строкової військової служби, права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги у військовослужбовця строкової військової служби не виникає. Апеляційний суд констатував, що позивач проходив саме строкову військову службу.
Зважаючи на ту обставину, що на дату встановлення позивачу ІІ групи інвалідності, пунктом 6 частини другої статті 16 Закону №2011-XIІ не передбачалось можливості здійснення виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю строкової військової служби у разі настання інвалідності після спливу трьох місяців від дати звільнення зі служби, то позивач відповідного права не набув.
При ухвалення рішення апеляційний суд послався на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 17.07.2019 у справі №806/5360/15, від 10.07.2019 у справі №820/2750/18, від 20.11.2018 у справі №750/5074/17 та №820/1835/18, від 20.05.2019 у справі № 2040/5686/18, від 13.06.2019 у справі №816/2213/18 та у справі № 823/2620/18, від 10.07.2019 у справі № 820/2750/18, від 17.07.2019 у справі № 806/5360/15, від 17.04.2019 у справі № 803/1093/16 та від 03.09.2019 у справі №2540/3070/18.
Проаналізувавши подані позивачем документи для вирішення питання про призначення і виплату ОГД, апеляційний суд констатував, що заява від 16.12.2019 не може вважатися такою, що подана в порядку, визначеному законодавством для отримання одноразової грошової допомоги, оскільки до неї не додано жодного документу, передбаченого пунктом 11 Порядку №975. За таких обставин, апеляційний суд погодився із висновками відповідача про належність розгляду порушеного позивачем у заяві від 16.12.2019 питання в порядку розгляду звернень громадян.