ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2023 року
м. Київ
справа №380/8882/20
касаційне провадження № К/9901/37930/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року (головуючий суддя - Качур Р.П.)
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року (головуючий суддя - Іщук Л.П.; судді - Обрізко І.М., Онишкевич Т.В.)
у справі № 380/8882/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Траст"
до Головного управління ДПС у Львівській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "А-Траст" (далі - ТОВ "А-Траст", позивач, платник, товариство, підприємство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23 вересня 2020 року № 0004120402, від 30 жовтня 2020 року № 0061640402/168/13-01-04-02-10, а також зобов`язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року, позов задоволено.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, контролюючий орган звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Мотивуючи касаційну скаргу, податковий орган зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми пунктів 44.6, 44.7 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та не врахували висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 29 травня 2020 року у справі № 826/27811/15, від 06 серпня 2019 року у справі № 160/8441/18, від 06 серпня 2019 року у справі № 520/8681/18, від 21 жовтня 2021 року у справі № 802/1464/17-а, а також норму пункту 200.15 статті 200 ПК України, яку застосували без врахування висновку Верховного Суду в постанові від 25 лютого 2020 року у справі № 320/6625/18. Крім того, відповідач вказує, що судові інстанції не дослідили зібрані у справі докази, обмежившись формальним розглядом справи без дослідження господарських операцій, за якими виникли суми бюджетного відшкодування (далі - ПДВ), та податкової поведінки контрагентів (постачальників) позивача.
Ухвалою від 20 грудня 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Львівській області.
Відзив на касаційну скаргу від позивача не надійшов, що відповідно до частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволення з огляду на таке.
Судовими інстанціями встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "А-Траст" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за червень 2020 року, за результатами якої складено акт від 28 серпня 2020 року № 142/04.02/42992273.
Згідно з висновками названого акта перевірки відповідачем встановлено порушення платником пунктів 200.1, 200.4, 200.14 статті 200 ПК України та відмовлено в бюджетному відшкодуванні з ПДВ у розмірі 5 967 269,00 грн за червень 2020 року.
Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган зазначив, що причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у червні 2020 року є придбання товарно-матеріальних цінностей та експортні операції, а саме: вивезення за межі митної території України: пшениці м`якої, не насіннєвої, 4-го класу та 2-го класу; кукурудзи 3-го класу, не насіннєвої; пшениці м`якої, не насіннєвої 2-го та/або 3-го, та/або 4-го класів; ячменю. Актом перевірки встановлено, що платіжні доручення, які надані до перевірки, не містять обов`язкових реквізитів, а саме: підписів керівника ТОВ "А-Траст" чи відповідальних осіб, які уповноважені розпоряджатися рахунком, відсутні дати виконання, а також не містять підпису відповідального виконавця та відбитка штампу банку.
На підставі висновків названого акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 вересня 2020 року № 0004120402, яким позивачу відмовлено в бюджетному відшкодування ПДВ в розмірі 5 967 269,00 грн за червень 2020 року.
Крім того, податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на поточний рахунок платника податку за липень 2020 року, за результатами якої складено акт від 29 вересня 2020 року № 158/04/02-12/42992273.
Згідно з висновками вказаного акта перевірки відповідачем встановлено порушення товариством пунктів 200.1, 200.4, 200.14 статті 200 ПК України та відмовлено в бюджетному відшкодуванні з ПДВ в сумі 611 171,00 грн за липень 2020 року.
Контролюючий орган зазначив, що причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у липні 2020 року є придбання товарно-матеріальних цінностей та експортні операції, а саме: вивезення за межі митної території України ячменю українського походження, насипом, врожаю 2019 року, торговельна марка/знак відсутні. Відповідачем встановлено, що платіжні доручення, які надані до перевірки, не містять обов`язкових реквізитів, а саме: підписів керівника ТОВ "А-Траст" чи відповідальних осіб, які уповноважені розпоряджатися рахунком, відсутні дати виконання, а також не містять підпису відповідального виконавця та відбитка штампу банку.
На підставі висновків названого акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 30 жовтня 2020 року № 0061640402/168/13-01-04-02-10, яким позивачу відмовлено в бюджетному відшкодуванні ПДВ у розмірі 611 171,00 грн за липень 2020 року.
Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Пунктом 44.6 статті 44 ПК України встановлено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов`язкові реквізити, перелік яких визначено у цій статті.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлено статтею 200 ПК України.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
За приписами підпункту "б" пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Пунктом 200.7 статті 200 ПК України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Судовим розглядом встановлено, що фактично єдиною підставою для відмови платнику в отриманні заявленого бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2020 року та липень 2020 року зазначено надання позивачем під час перевірки платіжних доручень, якими підтверджується оплата за поставку товару, але у яких відсутні обов`язкові реквізити (підписи платника, дата виконання). Жодних інших правових підстав для відмови у бюджетному відшкодуванні контролюючим органом не наведено.
Разом з тим, суди встановили, що ТОВ "А-Траст" до перевірки надавало платіжні доручення за розрахунками з Товариством з обмеженою відповідальністю "Алеф систем" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Велан південь трейд". Суди з`ясували, що платіжні доручення були сформовані та фактично перетворені у візуальну форму представлення на паперовому носії за допомогою системи дистанційного обслуговування "Клієнт-Банк".
Так, на підставі договору на здійснення електронно-розрахункового обслуговування від 15 травня 2020 року № 044072/014/РКО, укладеного між Акціонерним товариством "Комерційний індустріальний банк" та ТОВ "А-Траст", позивачу надавались послуги з обслуговування рахунків за допомогою Системи дистанційного обслуговування "Клієнт-Банк".