ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2023 року
м. Київ
справа № 160/5892/20
касаційне провадження № К/9901/21179/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів -Ханової Р.Ф., Юрченко В.П.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року (головуючий суддя - Кадникова Г.В.)
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Дурасова Ю.В.; судді: Божко Л.А., Лукманова О.М.)
у справі № 160/5892/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У травні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; позивач; платник) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області; відповідач; контролюючий орган), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24 грудня 2019 року № 0013773305, від 24 грудня 2019 року № 0013793305, від 24 грудня 2019 року № 0013783305.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 10 вересня 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовив повністю.
Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 07 квітня 2021 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
ОСОБА_1 звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. Зокрема, вказує на те, що судами попередніх інстанцій не враховано правові висновки Верховного Суду, що підлягають застосуванню у подібних правовідносинах, викладені в постановах від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18, від 20 березня 2018 року у справі № 815/6267/15, від 22 травня 2019 року у справі № 821/3224/15-а.
Верховний Суд ухвалою від 26 липня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Відзиву на касаційну скаргу від відповідача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_1 з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, за результатами якої складено акт від 20 січня 2019 року № 11528/04-36-33-05/ НОМЕР_1 .
За її наслідками контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, пункту 176.1 статті 176, пункту 179.1 статті 179, підпунктів 1.2, 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України з огляду на несвоєчасне подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік, а також недекларування в 2018 році отриманого доходу, який підлягає оподаткуванню, у вигляді додаткового блага в розмірі 1107757,11 грн на підставі рішення банківської установи про анулювання кредитної заборгованості за договором від 23 серпня 2007 року № 105/2-62-7 з повідомленням боржника про таке анулювання (прощення), що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб у сумі 199396,28 грн та військового збору в розмірі 16616,36 грн.
На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем 24 грудня 2019 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0013783305, згідно з яким застосовано штрафні (фінансові) санкції з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 170,00 грн; № 0013773305, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 199396,28 грн за основним платежем та 49849,07 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0013793305, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору в розмірі 16616,36 грн за основним платежем та 4154,09 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Оскаржуючи наведені акти індивідуальної дії, платник фактично не заперечував виявлені контролюючим органом порушення податкового законодавства. Водночас позивач посилався на порушення відповідачем процедури проведення податкової перевірки, оскільки він не був належним чином повідомлений про контрольний захід щодо нього, не отримував наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення про дату початку та місце її проведення.
Надаючи оцінку наведеним доводам ОСОБА_1, Верховний Суд виходить із такого.
Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Пункт 78.1 статті 78 ПК України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової перевірки.
Зокрема, відповідно до підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі, коли платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.