ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2023 року
м. Київ
справа № 0340/1641/18
касаційне провадження № К/9901/6408/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18.10.2018 (суддя Мачульський В.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2019 (головуючий суддя - Пліш М. А., судді - Шинкар Т.І., Судова-Хомюк Н.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центуріон-Дістрібюшин" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Центуріон-Дістрібюшин" (далі - позивач, Товариство, платник) звернулось до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України), Головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській області (далі - відповідач, Управління, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення комісії ДФС України про відмову в реєстрації податкових накладних, зобов`язання відповідача зареєструвати податкові накладні від 30.11.2017 №534, №535, №309, №565, №566, №567, №606, №607, №608, від 23.11.2017 №115, від 30.11.2017 №461, №548, №577, №578, №649, №650 в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) (в редакції клопотання Товариства про залучення другого відповідача та ухвали Волинського окружного адміністративного суду від 20.09.2018).
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що відповідачами безпідставно відмовлено у реєстрації податкових накладних з підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування, оскільки Товариством надано всі необхідні документи для подальшої реєстрації податкових накладних, в рішеннях чітко не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
Волинський окружний адміністративний суд ухвалою від 18.10.2018, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2019 та постановою Верховного Суду від 11.08.2022, позовну заяву Товариства до ДФС України та Управління в частині визнання протиправними та скасування рішень комісії ДФС України від 12.02.2018 №592262/41048714, №592263/41048714, від 23.03.2018 №608230/41048714, №608231/41048714, рішень комісії Управління від 23.03.2018 №616267/41048714, №616277/41048714, №616271/41048714, №616298/41048714, №616570/41048714, №616520/41048714, №616487/41048714, №616575/41048714, №616581/41048714, №616531/41048714, №616586/41048714, зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 30.11.2017 №534, №535, №309, №565, №566, №567, №606, №607, №608, №461, №548, №577, №578, №649, №650, складені Товариством, залишив без розгляду.
Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 18.10.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2019, позов задовольнив: визнав протиправним та скасував рішення комісії Управління, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 31.05.2018 №749271/41048714; зобов`язав ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 23.11.2017 №115, складену позивачем.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з протиправності рішень комісії Управління про відмову у реєстрації податкових накладних, оскільки позивачем під час реєстрації подані необхідні документи в підтвердження здійснення господарських операцій, по яких складені зазначені податкові накладні, ознак порушення вимог законодавства щодо їх складення вони не містять та є достатніми для прийняття комісією ДФС України рішення про реєстрацію вказаних податкових накладних. Відповідно і позовна вимога про зобов`язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН подану платником податкову накладну від 23.11.2017 №115 є обґрунтованою.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Управління звернулось до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення у справі про відмову у задоволенні позову повністю.
В обґрунтування своїх вимог Управління посилається на неврахування судовими інстанціями ненадання позивачем під час реєстрації податкової накладної необхідних документів в підтвердження здійснення господарських операцій, зокрема, розрахункових документів в підтвердження розрахунків за такими операціями та договорів.
У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального і процесуального права, водночас не вказує, в чому саме полягає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, контролюючий орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час прийняття оскаржуваних рішень.
Позивач відзив (заперечення) на касаційну скаргу не подав, що не перешкоджає її розгляду.
Верховний суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 01.04.2019 відкрив провадження за касаційною скаргою Управління та витребував матеріали справи з суду першої інстанції, а ухвалою від 15.05.2023 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 16.05.2023.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі і правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду дійшов до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Як установлено судами попередніх інстанцій, між позивачем (виконавець) та ПАТ "САН ІНБЕВ Україна" (замовник) укладено договір про надання послуг від 01.07.2017 №ЦД-2017 з додатком №1, предметом якого є надання виконавцем замовнику погоджених сторонами послуг, з наступними їх прийняттям та оплатою на умовах, визначених Договором. Надаючи послуги за умовами зазначеного договору, позивач склав податкову накладну від 23.11.2017 №115 на суму 910075,66 грн, в тому числі податок на додану вартість на суму 182015,13 грн, яка була надіслана для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 24.11.2017.
Згідно з квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.11.2017, реєстрація податкової накладної від 23.11.2017 №115 була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки вказана податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризику, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 73.20.19, та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.
22.05.2018 позивачем подано повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій з ПАТ "САН ІНБЕВ Україна", а також подані пояснення та письмові документи (договір, акт-прийому передачі, банківські виписки, тощо) до заблокованих податкових накладних. Проте, комісією ДФС України прийнято рішення від 24.05.2018 №721797/41048714, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН з підстави надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної.
Позивачем надіслано на адресу контролюючого органу скарги на зазначені рішення комісії, за результатами яких Комісія з питань розгляду скарг прийняла рішення від 31.05.2018 №749271/41048714, яким скаргу було залишено без задоволення, а рішення від 24.05.2018 №721797/41048714 без змін.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Положеннями пункту 74.2. статті 74 ПК України встановлено, що в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до пункту 74.3 статті 74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Згідно з пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.