ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2023 року
м. Київ
справа № 461/5019/17
адміністративне провадження № К/9901/404/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Львів" ім. Данила Галицького"
на рішення Галицького районного суду м. Львова від 14.08.2018 (головуючий суддя Юрків О.Р.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018 (головуючий суддя Мікула О.І., судді Курилець А.Р., Ніколін В.В.)
у справі № 461/5019/17
за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Львів" ім. Данила Галицького"
до Львівської міської ради,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Львівське комунальне підприємство "Транспортна фірма "Львівспецкомунтранс",
про визнання незаконним та скасування рішення,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Львів" ім. Данила Галицького" звернувся в суд з позовом до Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Львівське комунальне підприємство "Транспортна фірма "Львівспецкомунтранс", в якому просив:
1.1. визнати незаконними та скасувати пункти 2.2, 2.3, 2.4 ухвали Львівської міської ради № 1459 від 19.01.2017 "Про критичну ситуацію, яка склалась на адміністративній території Львівської міської ради у зв`язку з неможливістю вивезення твердих побутових відходів".
2. Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 14.08.2018, залишеним без змін постановою Восьмим апеляційним адміністративним судом від 05.12.2018, у задоволенні позову відмовлено.
3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини:
3.1. 19.01.2017 Львівська міська рада прийняла ухвалу № 1459 "Про критичну ситуацію, яка склалась на адміністративній території Львівської міської ради у зв`язку з неможливістю вивезення твердих побутових відходів".
3.2. Ухвала прийнята з врахуванням критичної ситуації з накопиченням твердих побутових відходів на контейнерних майданчиках житлових мікрорайонів м. Львова внаслідок неможливості його вивезення з адміністративної території Львівської міської ради, блокування вивезення твердих побутових відходів на полігони інших населених пунктів області та України, з метою запобігання виникненню надзвичайної ситуації, забезпечення санітарно-екологічного благоустрою м. Львова, утримання у належному стані території м. Львова та її санітарного очищення, на підставі пункту 38 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 30 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", статей 20, 21, 32, 35-1 Закону України "Про відходи", статей 12, 92, 123 Земельного кодексу України.
3.3. П. 2.2. цієї ухвали визначено місця для організації тимчасових майданчиків для перевантаження та брикетування твердих побутових відходів на територіях адміністративних районів м. Львова, а саме: Сихівський, Галицький райони - вул. Стрийська, 193; Залізничний район - вул. Городоцька, 280; Личаківський район - вул. Пластова, 13; Шевченківський район - вул. Т.Шевченка, 327-г; Франківський район - вул. Персенківка, 19.
3.4. П. 2.3. вказаної ухвали передбачає облаштування зазначених вище тимчасових майданчиків для перевантаження та брикетування твердих побутових відходів брикетувальними комплексами з розрахунку 1 комплекс для 1 адміністративного району.
3.5. Згідно з п. 2.4. ухвали ЛКП "Транспортна фірма "Львівспецкомунтранс" надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для виробничих потреб (у тому числі для організації тимчасових майданчиків для перевантаження та брикетування твердих побутових відходів) за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення: орієнтовною площею 1 та на вул. Стрийській, 193; орієнтовною площею 0,6 га на вул. Т. Шевченка, 327-г.
3.6. Вважаючи, що вказане рішення суб`єкта владних повноважень порушує вимоги чинного законодавства, яке регулює безпеку повітряного руху та його права, позивач звернувся в суд і просив про їх захист шляхом визнання протиправними та скасування вищевказаних пунктів ухвали Львівської міської ради № 1459 від 19.01.2017.
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржуваною ухвалою міської ради не передбачено відкритого складування харчових відходів, не передбачено розміщення звалища твердих побутових відходів на тимчасових майданчиках для його перевантаження та брикетування чи спорудження або розбудова будь-яких будівель чи споруд, така діяльність не підпадає під ознаки діяльності, яка регулюється частиною 9 статті 69 Повітряного кодексу України (далі - ПК України). Таким чином, приймаючи ухвалу, Львівська міська рада діяла на підставі, в межах та у спосіб, визначений чинним законодавством України.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Позивачем - Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Львів" ім. Данила Галицького", подано касаційну скаргу на рішення Галицького районного суду м. Львова від 14.08.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Аргументуючи касаційну скаргу, позивач, посилаючись на частину 9 статті 69 ПК України, вказує на те, що адреси, зазначені в п. 2.2. спірного рішення ЛМР, знаходяться в 15-ти кілометровій зоні, однак цей факт не було враховано судами. Вважає, що діяльність, пов`язана з організацією та функціонуванням майданчиків для перевантаження та брикетування твердих побутових відходів може здійснюватися на відкритій території або в спорудах, а тому підпадає під дію статті 69 ПУ України. На його переконання функціонування тимчасових майданчиків сприятиме скупченню птахів, а відтак ЛМР була зобов`язана отримати погодження Аеропорту, як екплуатанта аеродрому, та погодження уповноваженого органу з питань цивільної авіації. Позивач, з посиланням на Акт обстеження приаеродромної території радіусом 15 км від контрольної точки аеродрому 10.09.2018 робочої групи Аеропорту, зазначає, що за відповідними адресами провадиться діяльність, що сприяє скупченню птахів.
6. У додаткових поясненнях позивача зазначається про погіршення ситуації на тимчасових майданчиках з перевантаження та брикетування твердих побутових відходів у зв`язку зі скупченням на цих територіях птахів. Позивач посилається на Акти обстеження приаеродромної території радіусом 15 км від контрольної точки аеродрому робочої групи Аеропорту від 29.05.2019 та 17.07.2019, відповідно до яких на насипах побутового сміття встановлено скупчення птахів, зокрема, мартинів та граків і лелек, мартинів та граків відповідно.
7. Відзиву на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходило.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
8. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів суду касаційної інстанції враховує приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
9. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
10. Згідно з частиною 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України. Кабінету Міністрів України.
11. Положеннями пункту 38 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відносяться питання щодо надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на території села, селища, міста нових об`єктів, у тому числі місць чи об`єктів для розміщення відходів, сфера екологічного впливу діяльності яких згідно з діючими нормативами включає відповідну територію.
12. Вказані повноваження перекликаються із повноваженнями, закріпленими у статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", згідно якої вирішення питання збирання, транспортування, утилізації та знешкодження побутових відходів, покладено на органи місцевого самоврядування.
13. Поряд з цим, ПК України встановлено правові основи діяльності в галузі авіації. Державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України спрямоване на гарантування безпеки авіації, забезпечення інтересів держави, національної безпеки та потреб суспільства і економіки у повітряних перевезеннях та авіаційних роботах.
14. Відповідно до частин 1 та 2 статті 4 ПК України Україна як держава, що приєдналася до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, несе відповідальність за виконання міжнародних зобов`язань, що випливають із цієї Конвенції, та за гарантії і створення умов безпеки для суспільства, захисту інтересів під час провадження діяльності в галузі цивільної авіації та використання повітряного простору України.
Державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України полягає у формуванні державної політики та стратегії розвитку, визначенні завдань, функцій, умов діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України, застосуванні заходів безпеки авіації, прийнятті загальнообов`язкових авіаційних правил України, у здійсненні державного контролю за їх виконанням та встановленні відповідальності за їх порушення.
15. Згідно з частиною 5 цієї ж статті державне регулювання у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України здійснюють у межах повноважень:
центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту;
центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в галузі цивільної авіації (далі - уповноважений орган з питань цивільної авіації);
національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту, визначає пріоритетні напрями та здійснює заходи щодо формування державної політики у сфері авіаційного транспорту та використання повітряного простору України і забезпечує нормативно-правове регулювання відповідно до статті 11 цього Кодексу.
16. Частиною 2 статті 10 ПК України закріплено, що з метою забезпечення безпеки цивільної авіації уповноважений орган з питань цивільної авіації здійснює комплекс заходів, спрямованих на запобігання виникненню авіаційних подій, зокрема шляхом:
1) встановлення критеріїв безпеки авіації;
2) встановлення необхідного рівня безпеки авіації;
3) здійснення аналізу та визначення існуючого рівня безпеки авіації;
4) проведення планових та позапланових перевірок, інспектування суб`єктів та об`єктів авіаційної діяльності.
17. Суб`єкти авіаційної діяльності безпосередньо здійснюють заходи щодо забезпечення безпеки авіації та несуть за неї відповідальність (частина 8 статті 10 ПК України).
18. За визначенням, що міститься у частині 1 статті 23 ПК України, організація використання повітряного простору України - комплекс заходів, який вживається для забезпечення безпечного, економічного та регулярного повітряного руху, а також будь-якої іншої діяльності, пов`язаної з використанням повітряного простору України. Положення про використання повітряного простору України затверджується Кабінетом Міністрів України.
19. Частиною 4 статті 23 ПК України передбачено, що перелік порушень порядку використання повітряного простору України визначається Положенням про використання повітряного простору України.
20. Так, Положенням про використання повітряного простору України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 №401 (далі - Положення №401), зокрема регулюється діяльність, що може спричинити загрозу безпеці польотів повітряних суден та інших об`єктів, а саме розміщення об`єктів, що приводить до масового скупчення птахів та диких тварин.
21. Поряд з цим, стаття 69 ПК України визначає особливості приаеродромних територій, а також будівництва на приаеродромній території.