ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2023 року
м. Київ
справа №200/12177/19-а
адміністративне провадження № К/9901/8031/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В.М.,
суддів: Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2020 (головуючий суддя Арабей Т.Г., судді Геращенко І.В., Міронова Г.М.)
у справі №200/12177/19-а
за позовом ОСОБА_1
до Соледарської міської ради
про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. 15.10.2019 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою (з урахуванням уточнень) до Соледарської міської ради, в якій просив:
1.1. визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у ненаданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивача орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Соледарської міської об`єднаної територіальної громади;
1.2. зобов`язати відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Васюківського старостинського округу № 3, яка знаходиться в межах земель сільськогосподарського призначення (кадастровий номер 1420981000:02:045:0010) комунальної власності Соледарської міської територіальної громади.
2. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09.12.2019 позовні вимоги задоволено повністю.
2.1. Визнано протиправною бездіяльність Соледарської міської ради, що полягає у ненаданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 2,00 га.
2.2. Зобов`язано Соледарську міську раду надати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Васюківського старостинського округу №3, яка знаходиться в межах земель сільськогосподарського призначення (кадастровий номер 1420981000:02:045:0010) комунальної власності Соледарської міської об`єднаної територіальної громади.
3. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2020 скасовано рішення Донецького окружного адміністративного суду 09.12.2019.
3.1. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Соледарської міської ради про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.
3.2. Визнано протиправними дії щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 та зобов`язано Соледарську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.06.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 гектара для ведення особистого селянського господарства на території Васюківського старостинського округу № 3, яка знаходиться в межах земель сільськогосподарського призначення (кадастровий номер: 1420981000:02:045:0010) комунальної власності Соледарської міської об`єднаної територіальної громади та прийняти відповідне вмотивоване рішення, з урахуванням правової позиції суду, наданої у цьому рішенні.
3.3. Стягнуто з Соледарської міської ради (ідентифікаційний код 04052873, 84545, Донецька обл., м. Соледар, вул. Паркова, 3-А) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн 20 коп. та витрати на правничу допомогу у розмір 2 850,00 грн (дві тисячі вісімсот п`ятдесят гривень).
3.4. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
4. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини:
4.1. ОСОБА_1 21.06.2019 звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею до 2,00 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення Васюківського старостинського округу № 3 комунальної власності Соледарської міської об`єднаної територіальної громади.
4.2. Відповідач, розглянувши звернення позивача надав відповідь листом від 30.08.2019 за № П-67-18-25, в якому зазначив, що до Соледарської міської ради позивачем була подана заява від 21.06.2019 з додаванням викопіювання місця розташування відповідної земельної ділянки щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею до 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Соледарської міської об`єднаної територіальної громади за межами населених пунктів колишньої Васюківської сільської ради. Поданий пакет документів було розглянуто Соледарською міською радою та підготовлено і винесено на розгляд сесії міської ради проект рішення "Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок".
4.3. За результатами розгляду даного проекту рішення пункт 1.12 було виключено у зв`язку із запереченням виконуючого обов`язки старости Васюківського старосинського округу № 3 Мороза Ю.В., які базуються на бажанні жителів громади створити па визначеній земельній ділянці - громадські пасовища.
4.4. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, за результатами розгляду заяви позивача відділом земельних ресурсів Соледарської міської ради було підготовлено та винесено на розгляд проект рішення міської ради "Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок", що підтверджується витягом з протоколу № 47- 46 сесії міської ради 7 скликання.
4.4. Враховуючи заперечення виконуючого обов`язки старости Васюківського старостинського округу № 3 Мороза Ю.М., яке надійшло до відповідача 09.08.2019 та зареєстровано за № 3191/18-26, щодо відкладення розгляду заяви позивача доки не сформуються території громадських пасовищ та сіножатей на території Васюківського старостинського округу № 3 задля задоволення громадських потреб мешканців сіл, відповідачем прийнято рішення "Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" за виключенням пунктів 1.12 та 1.13, які стосувалися надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в яких розглядаються заяви позивача та ОСОБА_2, що підтверджується витягом з протоколу № 47 46 сесії міської ради 7 скликання та змістом рішення міської ради.
4.5. Тобто питання щодо розгляду зави позивача було знято з розгляду на засіданні 46 сесії міської ради та фактично не розглядалось та рішення щодо заяви позивача депутатами на пленарному засіданні сесії ради не приймалось.
4.6. Не погодившись з прийнятим радою рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом..
5. Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем прийнято рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою без визначення підстав для відмови, передбачених частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), а найбільш ефективним із можливих способів захисту порушеного права є зобов`язання ради надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
6. Суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції, вказавши на порушення відповідача у нерозгляді питання щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, у зв`язку з чим задоволення вимоги позивача про зобов`язання відповідача надати дозвіл є передчасним.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
7. Позивач - ОСОБА_1, подав касаційну скаргу на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2020, в якій просив її скасувати та залишити в силі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.12.2019.
7.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та допущення ними порушень норм процесуального права. Скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції скасовано законне та обґрунтоване рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.12.2019. При цьому, доводи позивача фактично зводяться до незгоди із способом захисту своїх порушених права та інтересів. На переконання позивача, відповідач у цій справі допустив протиправну бездіяльність, яка полягає у ненаданні позивачу дозволу, оскільки обґрунтованих підстав для відмови у наданні відповідного дозволу у відповідача не було. У касаційній скарзі наведені правові висновки Верховного Суду, які викладені у його постановах від 28.02.2019 у справі №818/1903/17, від 05.03.2019 у справі №818/1817/17, від 06.03.2019 у справах №1640/2592/18, № 1640/2594/18 та від 11.09.2019 у справі №819/570/18, які, на думку ОСОБА_1, не узгоджуються із висновками суду апеляційної інстанції.
7.1. Також просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
8. Відзиву на касаційну скаргу від відповідача не надходило.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
9. Під час розгляду даної касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
10. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. Згідно з пунктом "в" частини 3 статті 116 ЗК України встановлено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених вказаним Кодексом.
12. Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2.0 гектара.
13. За змістом частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
14. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (частина 7 статті 118 ЗК України).
15. Відтак, нормами земельного законодавства передбачені підстави відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою лише невідповідністю місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
16. Поряд з цим, до відання виконавчих органів сільських рад належить й організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою, що передбачено частиною 1 статті частини 1 статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".