ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2023 року
м. Київ
справа № 815/4422/16
касаційне провадження № К/9901/38073/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси ГУ ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20.10.2016 (суддя Гусев О.Г.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017 (головуючий суддя - Скрипченко В.О., судді - Золотніков О.С., Осіпов Ю.В.) у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення, податкової вимоги,
УСТАНОВИВ:
У вересні 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, платник) звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси ГУ ДФС в Одеській області (далі - Інспекція, відповідач, контролюючий орган), в якому просила визнати протиправними та скасувати: вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 30.06.2016 №Ф№0006791304, податкові повідомлення-рішення від 15.07.2016 №0009181304, №0009161304, рішення від 15.07.2016 №0009171304, рішення від 30.06.2016 №130/64, вимогу про сплату податкового боргу (недоїмки) від 04.08.2016 №1245-17.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначила про відсутність у неї трудових відносин з вказаними у акті перевірки особами, внаслідок чого відповідно у неї відсутній обов`язок надавати до податкової служби повідомлення про прийняття на роботу, укладання трудового договору, утримання та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску і військового збору із сум виплаченої (нарахованої) заробітної плати таким особам.
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 20.10.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017, позов задовольнив, визнав протиправними та скасував: вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 30.06.2016 №Ф0006791304, податкові повідомлення-рішення від 15.07.2016 №0009181304, №0009161304, рішення від 15.07.2016 №0009171304, рішення від 30.06.2016 №130/64, вимогу про сплату податкового боргу (недоїмки) від 04.08.2016 №1245-17.
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку про протиправність оспорюваних податкових повідомлень-рішень, рішень та вимоги з підстав відсутності у позивача трудових відносин із зазначеними в акті перевірки особами та, відповідно, відсутності у позивача обов`язку подавати до податкової служби повідомлення про прийняття на роботу, укладання трудового договору, утримання та перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску і військового збору із сум виплаченої (нарахованої) заробітної плати таким особам.
Інспекція, не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, звернулася до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. Стверджує про не утримання, не перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску і військового збору із сум виплаченої (нарахованої) заробітної плати особам, які працювали в салоні краси, який належить позивачу без відповідного оформлення з такими особами трудових відносин.
В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, контролюючий орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час прийняття оскаржуваних рішень та вимог.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 24.07.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.
У запереченні на касаційну скаргу позивач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 15.05.2023 прийняв касаційну скаргу до провадження та призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 16.05.2023.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено, що контролюючим органом проведено фактичну перевірку позивача з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) за перевіряємий період з 01.01.2013 по дату завершення фактичної перевірки, за результатами якої складено акт від 30.06.2016 №2020/15-54-13-04/ НОМЕР_1 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем вимог:
підпунктів 168.1.1, 168.1.2, 168.1.4 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), внаслідок чого позивачем занижено податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 39897,00 грн;
підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України, в результаті чого занижено зобов`язання по сплаті військового збору на загальну суму 2818,50 грн;
пункту 6.2 статті 6, пункту 7.1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI, в результаті чого донараховано суму єдиного соціального внеску у розмірі 112592,80 грн;
підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, пункту 119.2 статті 119 ПК України, що призвело до неподання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ) за 2-4 квартали 2013 року, 1-4 квартали 2014 року, 1-4 квартали 2015 року, 1 квартал 2016 року;
підпункту 291.4.2 пункту 291.4 статті 291 ПК України, а саме порушено умови перебування суб`єкта господарювання, що застосовує спрощену систему оподаткування, на другій групі єдиного податку;
постанови Кабінету Міністрі України від 17.06.2015 №413 в частині неподання до органів державної податкової служби повідомлення про прийняття працівника на роботу.
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято:
вимогу від 04.08.2016 №1245-17 про сплату податкового боргу у сумі 83365,86 грн;
податкове повідомлення-рішення від 15.07.2016 №0009181304;
рішення від 15.07.2016 №0009171304;
податкове повідомлення-рішення від 15.07.2016 №0009161304;
вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 30.06.2016 №Ф0006791304;
рішення від 30.06.2016 №130/64 про анулювання реєстрації платника єдиного податку.
Фактичною підставою для прийняття зазначених рішень і вимог слугували висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки про те, що позивач використовувала працю найманих осіб, з якими не були укладені трудові договори, заробітна плата виплачувалась без нарахування єдиного соціального внеску, який повинен перераховуватися відповідно до 8 класу професійного ризику у розмірі 36,85%, 3,6% (з 01.01.2016 - 22%), чим були порушені вимоги пункту 6.2 статті 6, пункту 7.1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI, що призвело до заниження єдиного соціального внеску на загальну суму 112592,80 грн. Також, в порушення вимог підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України позивачем занижено зобов`язання по сплаті військового збору на загальну суму 2818,50 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних рішень, Верховний Суд виходить із такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Пунктом 299.10 статті 299 ПК України визначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:
1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу;
4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.
Пунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України передбачено, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки: