ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2023 року
м. Київ
справа №320/8370/21
адміністративне провадження № К/990/4562/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.09.2021 (головуючий суддя: Балаклицький А.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2022 (головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р., судді: Грибан І.О., Лічевецький І.О.) у справі №320/8370/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСПРА" до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
Товариство з обмеженою відповідальністю "АСПРА" (далі - ТОВ "АСПРА" або позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач), в якому просило:
визнати протиправними дії відповідача стосовно формування претензії щодо отримання розрахунку та укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва №050/08-1292 від 03.03.2021;
визнати протиправною претензію Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської обласної державної адміністрації) щодо отримання розрахунку та укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва №050/08-1292 від 03.03.2021;
зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій відносно ТОВ "АСПРА" по об`єкту нерухомості - автозаправному комплексу, розташованому за адресою: м. Київ, пр-т. Бажана, 2-Б, направлених на отримання розрахунку пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва.
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 13.09.2021, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2022, позов задовольнив.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить суд скасувати оскаржувані судові рішення і закрити провадження у справі.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 15.02.2022 відкрито касаційне провадження у справі.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 15.05.2023 справу прийнято до провадження і призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.05.2020 ТОВ "АСПРА" отримано дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ113201421255 на об`єкт будівництва: "Будівництво автозаправного комплексу, СТО, мийки, автосалону та паркінгу на проспекті Миколи Бажана у Дарницькому районі м. Києва".
12.04.2021 позивач отримав сертифікат №ІУ123210329373 про відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтвердження його готовності до експлуатації на об`єкт будівництва згідно з проектом "Будівництво автозаправного комплексу, СТО, мийки, автосалону та паркінгу на проспекті Миколи Бажана у Дарницькому районі м. Києва".
Водночас у березні 2021 року Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської обласної державної адміністрації) надіслав на адресу позивача претензію щодо отримання розрахунку та укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва №050/08-1292 від 03.03.2021, у якій вимагав протягом 10 календарних днів з дня отримання цього листа звернутися до Департаменту економіки та інвестицій про укладення договору пайової участі.
У вказаній претензії відповідач також зазначив, що всі замовники будівництва, які отримали дозвільні документи на будівництво до 01.01.2021 та не сплатили пайову участь у строки, передбачені підпунктом 3 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", зобов`язані сплатити пайову участь у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва.
Також відповідач попередив ТОВ "АСПРА" про те, що у разі ненадання документів, зазначених у претензії, Департамент вважатиме такі дії умисним ухиленням від укладення договору та сплати пайової участі, та буде мати підстави звернутися до правоохоронних органів і суду з метою захисту прав та інтересів територіальної громади м. Києва.
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся із цим позовом до суду.
ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН
В обґрунтування позовних вимог товариство зазначило, що у відповідача не було законних підстав для формування претензії, оскільки внаслідок зміни правового регулювання, починаючи з 01 січня 2020 року у забудовників відсутній обов`язок укладати з органами місцевого самоврядування договори про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та відповідно перераховувати до місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту.
Відповідач позов не визнав. Стверджує, що ним правомірно сформовано претензію щодо отримання розрахунку та укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва, оскільки незважаючи на втрату чинності з 01.01.2020 статті 40 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VI), обов`язок позивача, як замовника будівництва, здійснити оплату пайового внеску у 2020 році визначений безпосередньо приписами пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-IX, а також рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415 "Про затвердження Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва".
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що з січня 2020 року відсутнє положення закону, яке б зобов`язувало позивача укладати з Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської обласної державної адміністрації) відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Києва, оскільки стаття 40 Закону № 3038-VI, яка є підставою для укладення договору про пайову участь, на момент проведення будівництва автозаправного комплексу, втратила чинність внаслідок прийняття Закону України від 20.09.2019 №132-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" (далі - Закон №132-ІХ). Своєю чергою, пункт 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-ІХ, за позицією судів обох інстанцій, поширюється лише на тих забудовників (замовників будівництва), які до 01 січня 2020 року уклали договори про сплату пайової участі, але не здійснили відповідні платежі станом на 01 січня 2020 року.
Зважаючи на те, що позивачем розпочато будівництво після втрати чинності статтею 40 Закону № 3038-VI, то відповідно у позивача відсутній обов`язок укладати з органами місцевого самоврядування договори про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та сплачувати до місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури м. Києва.
Також на переконання судів обох інстанцій, обраний позивачем у спірному випадку спосіб захисту порушених права сприяє ефективному поновленню його в правах.
VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
Касаційна скарга відповідача насамперед обґрунтована тим, що цей спір не підлягає розгляду в судовому порядку, позаяк претензія не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні положень статті 19 КАС України, та відповідно не створює для позивача будь-яких юридичних наслідків. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
Щодо суті спору, то скаржник наполягає на тому, що судові рішення прийняті без урахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 22.09.2021 у справі №904/2258/20 та Верховного Суду, викладених у постанові від 14.12.2021 у справі №910/19088/20. Скаржник вважає, що втрата чинності статті 40 Закону № 3038-VI не припиняє обов`язок забудовників перераховувати протягом 2020 року кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту.