1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2023 року

м. Київ

справа №520/6954/19

адміністративне провадження № К/9901/393/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2019 (головуючий суддя: Бадюков Ю.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019 (головуючий суддя: Подобайло З.Г., Бартош Н.С., Григоров А.М.) у справі №520/6954/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа: Новомажарівська сільська рада Зачепилівського району Харківської області про визнання протиправним і скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У липні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Харківській області або відповідач), третя особа: Новомажарівська сільська рада Зачепилівського району Харківської області, в якому просив:

визнати протиправним рішення ГУ Держгеокадастру у Харківській області, оформлене наказом від 24.06.2019 № 5180-СГ, про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Новомажарівської сільської ради Зачепилівського району Харківської області, орієнтовним розміром 3,50 га, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (КВЦПЗ - 01.01);

скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 24.06.2019 № 5180-СГ "Про відмову в наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою";

зобов`язати відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Новомажарівської сільської ради Зачепилівського району Харківської області, орієнтовним розміром 3,50 га, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (КВЦПЗ - 01.01) та видати наказ про надання вищевказаного дозволу.

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 04.09.2019, яке залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2019, позов задовольнив частково:

скасував наказ ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 24.06.2019 № 5180-СГ "Про відмову в наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Новомажарівської сільської ради Зачепилівського району Харківської області, орієнтовним розміром 3,50 га, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (КВЦПЗ - 01.01);

зобов`язав відповідача видати наказ про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Новомажарівської сільської ради Зачепилівського району Харківської області, орієнтовним розміром 3,50 га, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

зобов`язав ГУ Держгеокадастру у Харківській області надати у 30-денний строк з дня складення повного рішення суду звіт про виконання судового рішення.

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 22.01.2020 відкрито касаційне провадження у справі.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 15.05.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Зачепилівського районного суду Харківської області від 12.02.2001 у справі 2-137/2001 позов ОСОБА_1 до СВК "Заповіт Леніна" Зачепилівського району Харківської області задоволено: зобов`язано СВК "Заповіт Леніна" підготувати відповідні документи на отримання сертифікату на право на земельну частку (пай) на ім`я ОСОБА_1 .

Сертифікатом (серія РН № 899999 від 24.09.2003), який зареєстровано за № 373 від 26.09.2003, підтверджено право позивача на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності СВК "Заповіт Леніна", розміром 3,50 га без меж визначення цієї частки в натурі (на місцевості). Вартість земельної частки (паю) становить 13123 грн.

Новомажарівською сільською радою до Зачепилівської районної державної адміністрації було подано клопотання за № 476/02-12 від 03.12.2012 про виділення орної землі в натурі згідно сертифікатів на право на земельну частку (пай) громадянам згідно додатку .

Листом № 61/110/18 від 23.05.2018, на запит позивача № 00016/18 від 07.05.2018, Відділ у Зачепилівському районі ГУ Держгеокадастру у Харківській області повідомив, що ОСОБА_1 до 2013 року до Відділу не звертався. Під час звернення до Відділу позивачу було надано роз`яснення, що у зв`язку із тим, що земельна ділянка йому може бути виділена тільки з земель сільськогосподарського призначення державної власності йому необхідно звернутися до ГУ Держгеокадастру у Харківській області. Викопіювання з кадастрової картки (плану) із орієнтовним розміщенням земельної ділянки на території Харківської області Зачепилівського району, Новомажарівської сільської ради, на яку може претендувати позивач додається.

Листом № 29-20-11-3840/0/19-18 від 17.05.2018, на запит позивача № 00016/18 від 07.05.2018, ГУ Держгеокадастру у Харківській області повідомило, що неодноразово листами від 27.12.2013 № 31-20-14-14544/0/9-13 та № 31-.20.19-03-2/2-14 від 08.01.2014 позивачу надавалися рекомендації щодо подальшого оформлення правовстановлюючих документів із землеустрою, але останній до цього часу до відповідних органів не звертався. Стосовно питання отримання державного акта на землю, то до 2013 року право власності на землю підтверджувалося державним актом на право власності на земельну ділянку, який можна було отримати в місцевому органі Держкомзему. Водночас внаслідок зміни правового регулювання, державні акти на право власності на земельні ділянки вже не видаються. Зважаючи на викладене, позивачу було рекомендовано для подальшого оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку (пай) звернутися до ГУ Держгеокадастру у Харківській області із повним пакетом документів, підтверджуючих право власності на земельну частку (пай) та клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, визначеному статтею 119 ЗК України.

У вересні 2018 року позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Харківській області з клопотанням та відповідним пакетом документів, проте відповідач листом від 02.10.2018 № Я-11056/0-7894/0/95-18 відмовив ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку технічної документації з подальшою передачею у власність земельної ділянки з тих підстав, що розпорядження землями колективної власності не входить до повноважень ГУ Держгеокадастру у Харківській області, визначених статтею 122 ЗК України.

За результатами судового оскарження зазначеної відмови, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.04.2019 у справі № 520/10333/18 позов ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Харківській області, третя особа: Новомажарівська сільська рада Зачепилівського району Харківської області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково: зобов`язано ГУ Держгеокадастру у Харківській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 04.09.2018 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення /рілля/ у власність, розташовану за межами населеного пункту на території Новомажарівської сільської ради Зачепилівського району Харківської області орієнтовною площею 3,50 гектарів для подальшого надання у власність та видати відповідний наказ.

На виконання судового рішення у справі № 520/10333/18, відповідачем винесено наказ № 5180-СГ, яким відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Новомажарівської сільської ради Зачепилівського району Харківської області, орієнтовним розміром 3,50 га, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (КВЦПЗ - 01.01) з тих підстав, бажана земельна ділянка включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, право на які буде реалізовуватися на земельних торгах.

Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся із цим позовом до суду.

ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що відмовляючи у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою, відповідач порушив норми ЗК України та принцип розсудливості, оскільки своїми діями перешкоджає в реалізації його конституційного права на отримання у власність бажаної земельної ділянки. Стверджує, що йому відмовлено у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо відведення у власність бажаної земельної з підстав, непередбачених статтею 118 ЗК України.

Відповідач позов не визнав. З посиланням на інформацію відділу у Зачепилівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 21.06.2019 №532/410-19, зазначив, що земельна ділянка, зображена в доданих до заяви графічних матеріалах, наказом Головного управління № 251 від 31.05.2019 була включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, право на які підлягає продажу на земельних торгах. Відповідно до частини третьої статті 136 ЗК України, земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної плачності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів. Приписами ЗК України прямо передбачено заборону відчуження земельних ділянок, включених до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги. Враховуючи зазначене, відповідач за результатами повторного розгляду заяви позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 3,50 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Новомажарівської сільської ради Зачепилівського району Харківської області, відповідно до статей 15-1, 22, 33, 79-1, 116, 118, 121, 122 ЗК України, Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308, наказом за № 5180-СГ від 24.06.2019, правомірно відмовив у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Окрім того, відповідач зазначив, що згідно із приписами статті 118 ЗК України та статті 19 Конституції України, останній користується незалежним дискреційним правом щодо рішень, коли він може або надати земельні ділянки або надати вмотивовану відмову в їх наданні. Таким чином, суб`єктом владних повноважень було винесено цілком обґрунтоване рішення, внаслідок чого даний адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Третя особа скористалася процесуальним правом на подачу відзиву на позовну заяву, в якому зазначила, що рішення відповідача є неконкретизованим. Відповідно до статті 13 Закону України № 899-IV від 05.06.2003 "Про порядок виділення земельних ділянок" у разі відсутності земель сільськогосподарських угідь колективної власності така земельна частка (пай) може бути виділена в натурі (на місцевості) за рахунок земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади (за наявності таких земель).

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 ЗК України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок, натомість отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність. Проаналізувавши положення статті 118 ЗК України, суди дійшли висновку, що земельне законодавство містить вичерпний перелік підстав відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Водночас наведені в оскаржуваному наказі підстави для відмови не співпадають із законодавчо визначеними підставами, а отже відмова відповідача є незаконною. Суди послалися на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 23.04.2019 у справі №818/731/17.

Одночасно апеляційний суд констатував, що наказ про включення земельних ділянок до переліку торгів прийнято 31.05.2019, тобто вже після звернення позивача з первісною заявою. Крім того, відповідачем не надано до суду викопіювання земельної ділянки чи інших доказів, які б свідчили, що до переліку на торги вказаним наказом включено саме земельну ділянку щодо якої позивач звертався із заявою про надання дозволу на виготовлення на розроблення проекту землеустрою.

Обираючи спосіб захисту прав та інтересів позивача, суди обох інстанцій дійшли висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог для захисту порушених прав позивача шляхом зобов`язання відповідача видати наказ про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність бажаної земельної ділянки.

VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Скаржник стверджує, що суди обох інстанцій неправильно застосували положення частини третьої статті 136 ЗК України, позаяк законодавцем чітко визначено, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів, тому вирішальним фактором є включення земельних ділянок до переліку земель, які виставлені на земельні торги. Відповідно включення земельних ділянок до переліку земель, які підлягають продажу на торгах є самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.


................
Перейти до повного тексту