ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2023 року
м. Київ
справа №216/5385/16-а
адміністративне провадження № К/990/4428/22
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №216/5385/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, визнання права на отримання відповідної пенсії, стягнення коштів, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2022 року (головуючий-суддя Ясенова Т.І., судді: Головко О.В., Сухаров А.В.)
в с т а н о в и в :
У 2016 році ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яка полягає у непереведенні з 01 січня 2016 року позивача з пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру" на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та невиплаті пенсії з 01 січня 2016 року, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";
- визнати за позивачем право на отримання з 01 січня 2016 року пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";
- стягнути з відповідача на користь позивача непризначену та невиплачену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсію за період з січня 2016 року по липень 2016 року включно у сумі 64 146 грн 67 коп.;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь позивача непризначену та невиплачену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсію за період з серпня 2016 року по жовтень 2016 року включно у розмірі 32 220 грн, а у разі вирішення справи пізніше листопада 2016 року: за період з серпня 2016 року по день ухвалення рішення, з розрахунку по 10 740 грн щомісячно;
- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 20 000 грн;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, перевести позивача з 01 січня 2016 року з пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру" на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" шляхом припинення виплати з 01 січня 2016 року відповідно до Закону України "Про прокуратуру" та виплатою з 01 січня 2016 року відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", визначивши розмір пенсії з 01 січня 2016 року по серпень 2016 року - 9 163 грн 81 коп., а з серпня 2016 року - по 10 740 грн щомісячно, до настання підстав для припинення виплати пенсії або для зміни розміру пенсії.
Постановою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 27 лютого 2017 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не переведенні з 01 січня 2016 року позивача з пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру" на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" і невиплаті пенсії з 01 січня 2016 року відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";
Визнано за позивачем право на отримання з 01 січня 2016 року пенсії згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь позивача непризначену та невиплачену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсію за період з січня 2016 року по липень 2016 року включно у сумі 64 146 грн 67 коп.;
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь позивача непризначену та невиплачену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсію за період з серпня 2016 року по січень 2017 року включно у сумі 64 440 грн із розрахунку по 10 740 грн щомісячно;
Зобов`язано відповідача перевести позивача з 01 січня 2016 року з пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру" на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" шляхом припинення з 01 січня 2016 року виплати пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру" та виплатою з 01 січня 2016 року пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", визначивши розмір пенсії позивача за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб": з 01.01.2016 по серпень 2016 року у розмірі 9 163 грн 81 коп., а з серпня 2016 року у розмірі 10 740 грн щомісячно до настання підстав для припинення виплати пенсії або для зміни розміру пенсії;
Допущено до негайного виконання постанову суду у межах стягнення пенсії за один місяць у сумі 10 740 грн;
Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 500 грн на відшкодування моральної шкоди;
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задоволено. Постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 27.02.2017 скасовано та прийнято нову про відмову у задоволенні позову.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 27 лютого 2017 року повернуто.
Постановою Верховного Суду від 09 липня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року скасовано. Справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 лютого 2017 скасовано у частині стягнення з відповідача на користь позивача 1 500 грн на відшкодування моральної шкоди та прийнято нову про відмову у задоволенні позову у цій частині.
Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2020 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27 лютого 2017 року, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року, постанову Верховного Суду від 07 липня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2020 року у цій справі.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2021 року у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про прийняття додаткового рішення про розподіл судових витрат відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2021 року у справі № 216/5385/16-а.
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із заявою про ухвалення у справі додаткового рішення про скасування у повному обсязі постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року за наслідками розгляду 24 вересня 2020 року його апеляційної скарги.
Заява обґрунтував тим, що після скасування Верховним Судом ухвали про повернення його апеляційної скарги, ним 14 серпня 2020 року було подано до суду апеляційної інстанції заяву-клопотання, у якій просив у разі, якщо для цього виникнуть підстави, відповідно до статті 323 КАС України, скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року.
На переконання заявника, під час розгляду його апеляційної скарги, суд повинен був вирішити це клопотання та, виходячи із засад адміністративного судочинства, розцінити заяву-клопотання як апеляційну вимогу. Однак, Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 24 вересня 2020 року скасував постанову суду першої інстанції лише в частині вимог про стягнення моральної шкоди. В іншій частині вимог (визнання бездіяльності протиправною, визнання права на отримання відповідної пенсії, стягнення коштів, зобов`язання вчинити певні дії) постанова суду першої інстанції не скасована, у зв`язку з чим вважає, що судове рішення суду першої інстанції в цій частині залишено без змін. Звертає увагу, що КАС України не пов`язує можливість застосування положень статті 323 КАС України з тим, що перше рішення, в даному випадку рішення від 17 травня 2017 року, переглядалося у касаційному порядку.