1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2023 року

м. Київ

справа № 160/998/22

адміністративне провадження № К/990/26797/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мороз Л.Л.,

суддів: Стеценка С.Г., Рибачука А.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 160/998/22

за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року (головуючий суддя Семененко Я.В., судді: Бишевська Н.А., Добродняк І.Ю.),

ВСТАНОВИВ:

У січні 2022 року Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідачка), у якому просило стягнути з відповідачки штраф за порушення Закону України "Про рекламу" у розмірі 47 295 гривень.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2022 позов задоволено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.09.2022 апеляційну скаргу відповідачки задоволено; рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2022 у справі № 160/998/22 скасовано, провадження в адміністративній справі закрито з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, права на звернення до суду з позовом про стягнення штрафів за порушення законодавства про рекламу відповідно до Закону України "Про рекламу" не має. Отже, Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області не має правових підстав для звернення до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій. Оскільки у спірному випадку рішення про застосування штрафних санкцій, стягнення яких є предметом спору у цій справі, прийнято центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику, у тому числі, у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, то фактичне виконання такого рішення, у разі його невиконання в добровільному порядку, має здійснюватися в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", а не шляхом звернення до суду із позовом про стягнення штрафних санкцій.

Не погоджуючись із указаною постановою, позивач оскаржив її у касаційному порядку.

Обґрунтовує касаційну скаргу позивач тим, що у спірних відносинах Головне управління Держпродспоживслужби діє як суб`єкт владних повноважень, наділений Законом України "Про рекламу" та Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 693 від 26.05.2004, функціями контролю за дотриманням законодавства України про рекламу та відповідно правом на звернення до суду з позовом про примусове стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

У поданому відзиві відповідач просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги у повному обсязі та залишити постанову апеляційної інстанції без змін, обґрунтовуючи відзив тим, що Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області не є суб`єктом законодавчо уповноваженим владно керувати поведінкою відповідача, оскільки управління не приймало рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яке було підставою заявлених у справі позовних вимог.

Верховний Суд, перевіривши та обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення скарги позивача частково з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовим спором є спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Пунктом 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

За правилами частини четвертої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Пунктом 5 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Відповідно до пункту 5 частини п`ятої статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.


................
Перейти до повного тексту