ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2023 року
м. Київ
справа № 200/9607/20-а
адміністративне провадження № К/990/34115/22
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №160/23916/21
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, треті особи: Новодонецька селищна рада, Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про зобов`язання надати дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2022 року (суддя-доповідач Міронова Г.М.. судді: Геращенко І.В.. Казначеєв Е.Г.)
в с т а н о в и в :
У 2020 році позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, у якому просила зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області повторно розглянути клопотання про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Степанівської сільської ради Олександрівського району Донецької області за межами населеного пункту.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 26 серпня 2020 року № 4152-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким відмовлено громадянці ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки, розташованої на території Степанівської сільської ради Олександрівського району Донецької області за межами населених пунктів орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.
Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Степанівської сільської ради Олександрівського району Донецької області за межами населеного пункту.
Вирішено питання про стягнення судового збору.
15 листопада 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про заміну сторони виконавчого провадження у справі №200/9607/20-а. Заява обґрунтована тим, що з набранням чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28 квітня 2021 року № 1423-IX (далі - Закон № 1423-IX), який набрав чинності 27 травня 2021 року, Держгеокадастр та його територіальні органи втрачають значну частину своїх повноважень, зокрема розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року заяву задоволено.
Замінено сторону виконавчого провадження у справі № 200/9607/20-а (№ ВП 67418362 від 08 листопада 2021 року) з Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області на Новодонецьку територіальну громаду Донецької області.
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що з моменту набрання чинності Законом № 1423-IX Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області не здійснює розпорядження земельними ділянками державної власності, що передаються у комунальну власність, у тому числі щодо вирішення питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність.
Встановивши, що з початку виконання Новодонецькою територіальною громадою Донецької області функцій розпорядника спірною земельною ділянкою відбулось фактичне (компетенційне) адміністративне правонаступництво прав та обов`язків Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, суд з метою ефективного захисту прав позивача дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви та заміну сторони виконавчого провадження.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2022 року ухвалу суду першої інстанції скасовано. У задоволенні заяви Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 200/9607/20-а відмовлено.
Вирішуючи питання про заміну сторони виконавчого провадження у справі №200/9607/20-а, апеляційний суд виходив з того, що Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області при зверненні до суду з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні не повідомило державного виконавця про припинення здійснення своїх повноважень, зокрема, щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення, та не надало суду доказів, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відбулася державна реєстрація права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад за Новодонецькою територіальною громадою Донецької області, у зв`язку з чим дійшов висновку про відмов у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчого провадження у справі.
Не погодившись з постановою апеляційного суду, Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області оскаржило її у касаційному порядку. Просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Доводи касаційної скарги обґрунтовані тим, що апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Вказує, що судом апеляційної інстанції залишено поза увагою положення пункту 58 Закону № 1423-IX, яким доповнено розділ "Перехідні положення" Земельного кодексу України пунктом 24. За змістом вказаної норми з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім певних категорій земель. Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту, і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом. Також, з дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.
Зазначає, що земельна ділянка, орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Степанівської сільської ради Олександрівського району Донецької області за межами населеного пункту, відносно якої позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, дотепер не сформована (відсутній кадастровий номер), тому на підставі Закону № 1423-IX з 27 травня 2021 року відноситься до земель комунальної власності Новодонецької територіальної громади.
Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2023 року відкрито провадження у справі.
У відзиві на касаційну скаргу Новодонецька селищна рада вказує на законність та обґрунтованість постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2022 року. Також зазначає про відсутність обставин, які зумовлюють правонаступництво, оскільки Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, як юридичну особу, не припинено та не реорганізовано, а отже, таке є належною стороною у справі.
Суд заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.
Згідно з частиною першою статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Відповідно статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) під виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За приписами частини п`ятої статті 15 Закону № 1404-VIII у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду заміна сторони у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво) можлива на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №2а/0612/649/11, від 03 травня 2018 року у справі №2-а-1864/10, від 13 грудня 2018 року у справі №2-а-1710/11, від 29 січня 2020 року у справі №815/1303/17, і Суд не вбачає підстав для відступу від неї.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі №812/1408/16 зазначив таке:
"Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.