ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2023 року
м. Київ
справа № 320/11200/21
адміністративне провадження № К/9901/45899/21
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №320/11200/21
за позовом ОСОБА_1 до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Головне управління Держгеокадастру у Київській області, про визнання протиправним та скасування рішення, змінення цільового призначення, зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року (головуючий-суддя Журавель В.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року (головуючий-суддя Коротких А.Ю., судді: Сорочко Є.О., Чаку Є.В.)
в с т а н о в и в :
У вересні 2017 року позивач звернувся до суду з даним позовом, у якому просив:
- визнати протиправним і скасувати рішення Гореницької сільської ради Києво- Святошинського району Київської області LII - сесії VII - скликання від 11 липня 2019 року № 5/4 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель, призначених для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 село Стоянка, вулиця Меліораторів на території Гореницької сільської ради, Києво- Святошинського району Київської області";
- змінити (відновити) цільове призначення земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 3222482004:02:001:0176, площею 0,1029 га, із цільового призначення " 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі" на цільове призначення " 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)";
- копію рішення направити до виконання державному кадастровому реєстратору Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпінь Головного управління Держгеокадастру у Київській області для внесення змін до Державного земельного кадастру щодо відновлення цільового призначення земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер 3222482004:02:001:0176, площею 0,1029 га, із цільового призначення "03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі" на цільове призначення " 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" - після набрання рішенням суду законної сили.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2021 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року, відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України.
Роз`яснено, що для вирішення спору позивачу необхідно звернутись до загального місцевого суду за правилами підсудності, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України.
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що позови, стосовно яких існує спір про право цивільне, не може бути розглянуто за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Суди вважали, що оспорюючи рішення про затвердження проекту землеустрою власникам сусідньої земельної ділянки та зміну цільового призначення цієї земельної ділянки, позивач по суті намагається захистити своє право користування власною ділянкою шляхом пред`явлення адміністративного позову до суб`єкта владних повноважень в обхід передбаченого законом порядку розв`язання цивільно-правових спорів між суб`єктами цивільного права та без застосування передбачених законом способів захисту цивільного права.
За висновками судів, рішення суб`єкта владних повноважень у сфері у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної особи виникло (припинилось) право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 19 ЦК України та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного судочинства.
Водночас, зауважили, що розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення фізична особа набуває або позбувається речового права на земельну ділянку в тому числі і зміна цільового призначення земельної ділянки, яка на лежить на праві власності, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Не погодившись з ухвалами судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга обґрунтована помилковістю висновків судів попередніх інстанції про відмову у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України. Заявник, з посиланням на правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 526/233/16-ц, зазначив, що орган місцевого самоврядування, який уповноважений передавати земельні ділянки у власність, при прийнятті відповідного рішення не здійснює повноваження власника, а лише реалізовує свої контрольні функції у сфері управління, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.
Відповідачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу подано не було.
У поясненнях на касаційну скаргу фізична особа-підприємець ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просять касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.
Суд заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
За правилами пунктів 1-2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.