Постанова
Іменем України
15 травня 2023 року
м. Київ
справа № 761/47520/17
провадження № 61-12134 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Сівер Україна",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3,
третя особа - Прогресивна соціалістична партія України,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 листопада 2018 року у складі судді Мальцева Д. О. та постанову Київського апеляційного суду від 22 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Приходька К. П., Писаної Т. О., Журби С. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Сівер Україна" (далі - ТОВ "Сівер Україна", товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - Прогресивна соціалістична партія України, про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження нежитловим приміщенням шляхом виселення та вселення, зобов`язання вчинити певні дії.
Позовна заява мотивована тим, що товариство є власником нежитлових приміщень № 97, 98, 102, які позначені на плані бюро технічної інвентаризації літерою "А", загальною площею 564,50 кв. м, які складаються з: приміщення № 102 цокольного поверху, приміщення № 98 першого поверху, що складає 50/100 частки від нежилих приміщень, площею 1 134,70 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Разом з тим, з 28 жовтня 2016 року вказані нежитлові приміщення утримаються ОСОБА_1 без жодних правових підстав.
ОСОБА_1, незважаючи на неодноразові звернення добровільного звільнення приміщень, продовжує незаконно ними користуватися, у зв`язку з чим товариство позбавлено можливості вільно розпоряджатися та користуватися своєю власністю. Вказаними протиправними діями відповідачів порушено його права.
З урахуванням викладеного ТОВ "Сівер Україна" просило суд усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні нежитловими приміщеннями № 97, 98, 102, які позначені на плані бюро технічної інвентаризації літерою "А", загальною площею 564,50 кв. м, які складаються з: приміщення № 102 цокольного поверху, приміщення № 98 першого поверху, що складає 50/100 частки від нежилих приміщень, площею 1 134,70 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, шляхом виселення відповідачів з вказаних нежитлових приміщень; вселити товариство до зазначених нежитлових приміщень; зобов`язати ОСОБА_1, ОСОБА_2 не чинити перешкоди товариству у користуванні та розпорядженні вказаними нежитловими приміщеннями.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16 листопада 2018 року позов ТОВ "Сівер Україна" задоволено частково. Усунуто перешкоди у користуванні та розпорядженні ТОВ "Сівер України" нежитловими приміщеннями № 97, 98, 102 (позначені на плані бюро технічної інвентаризації літерою "А"), загальною площею 564,50 кв. м, що складає з 50/100 частки від нежитлових приміщень, площею 1 134,70 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, шляхом виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з вказаних нежитлових приміщень. Вселено ТОВ "Сівер України" у нежитлові приміщення № 97, 98, 102 (позначені на плані бюро технічної інвентаризації літерою "А"), загальною площею 564,50 кв. м, що складає 50/100 частин від нежитлових приміщень, площею 1 134,70 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ "Сівер України" по 2 000 грн судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1, який на час неправомірного набуття права власності на спірні приміщення перебував у шлюбі з ОСОБА_2, без законних правових підстав користується та розпоряджається спірним нерухомим майном, чим порушує права позивача, як власника приміщень, тому права ТОВ "Сівер України" підлягають захисту шляхом усунення перешкод у користуванні і розпорядженні належними йому нежитловими приміщеннями.
Вимоги товариства про зобов`язання відповідачів не чинити йому перешкоди у користуванні та розпорядженні спірним майном задоволенню не підлягають, оскільки вони є передчасними, а порушене право товариства підлягає захисту саме шляхом виселення відповідачів з вказаних нежитлових приміщень та вселення ТОВ "Сівер Україна" у ці приміщення.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 22 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що обставини належності спірних нежитлових приміщень позивачу на праві власності відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України доказуванню не підлягають, оскільки встановлені чисельними судовими рішеннями, а саме: рішенням Господарського суду м. Києва від 22 липня 2003 року у справі № 18/519, постановою Вищого господарського суду України від 16 лютого 2004 року у справі № 18/519, ухвалою Верховного Суду України від 20 травня 2004 року у справі № 18/519, рішенням апеляційного суду м. Києва від 19 жовтня 2016 року у справі № 2-1413/17, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2017 року у справі № 761/44652/16-ц, ухвалою апеляційного суду м. Києва від 28 листопада 2017 року у справі № 761/44652/16-ц, постановою Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 2-1413/07, постановою апеляційного суду м. Києва від 30 травня 2018 року у справі № 761/4652/17, постановою апеляційного суду м. Києва від 06 червня 2018 року у справі № 761/44652/16-ц.
Крім того, за заявою ОСОБА_1 було зупинено провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 761/39668/18 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Сівер Україна" про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора філії комунального підприємства "Новоіванівське 3" Коровайко О. С. від 04 жовтня 2018 року № 43356869 про державну реєстрацію права власності ТОВ "Сівер Україна" на об`єкт нерухомого майна: реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 544029380000, нежилі приміщення площею 1 134,70 кв. м, загальною площею 1 134,7 кв. м, адреса: АДРЕСА_1, спільна часткова власність, розмір частки 50/100, нежитлові приміщення № 97, 102, 98 літ. "А"; витребування майна із чужого незаконного володіння. Проте рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2021 року, що набрало законної сили, у справі № 761/39668/18 у задоволенні вказаного вище позову ОСОБА_1 було відмовлено.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про захист прав ТОВ "Сівер Україна" на належне йому нерухоме майно шляхом усунення перешкод у користуванні та розпорядженні ним і виселення відповідачів, вселення товариства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 просить оскаржувані судові рішення у частині задоволення позову ТОВ "Сівер Україна" скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Позивачем судові рішення у частині відмови у позові в касаційному порядку не оскаржено.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 761/47520/17 з Шевченківський районний суд м. Києва.
У квітні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що у 2017 році товариством подано позов на підставі правовстановлюючих документів, державна реєстрація яких скасована, а ОСОБА_1 з 2004 року по 2022 рік був власником спірного нерухомого майна, тобто позов був передчасним.
Право власності за товариством на спірне нерухоме майно зареєстровано 04 жовтня 2018 року, а позовна заява подана до суду 21 лютого 2018 року, тобто на час звернення до суду ОСОБА_1 права позивача порушені не були.
Відсутні належні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 чинить перешкоди товариству у користуванні та розпорядженні нежитловим приміщенням. Позивач не звертався до нього у письмовій форму щодо усунення таких перешкод. Спір між сторонами щодо права власності на спірне нерухоме майно не вирішено.
Доводи особи, яка подала відзив
У січні 2023 року ТОВ "Сівер Україна" подало відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на їх законність не впливають. Єдиним законним власником спірного нерухомого майна є ТОВ "Сівер Україна", а рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 10 квітня 2007 року у справі № 2-1413/107 визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27 вересня 2004 року, на підставі якого ОСОБА_1 придбав спірне нерухоме майно.
Безпідставними є посилання ОСОБА_1 на те, що ним не чиняться перешкоди позивачу у користуванні спірним нерухомим майном, оскільки 28 жовтня 2016 року ОСОБА_1 з групою озброєних людей незаконно проникли у належне товариству приміщення. Щодо зазначених обставин порушено декілька кримінальних проваджень. Товариство неодноразово зверталося до ОСОБА_1 з вимогою про усунення перешкод у користуванні спірним майном, яким останнім не виконувалися. Посилання касаційної скарги на те, що спір між сторонами щодо права власності на спірне нерухоме майно не вирішено, є безпідставними, оскільки не впливають на обставини цієї справи.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Судом установлено, що рішенням Господарського суду м. Києва від 22 липня 2003 року у справі № 18/519 позов ТОВ "Сівер Україна" до благодійного фонду "Християнський" (далі - БФ "Християнський") про визнання правомірними заміни одного зобов`язання іншим, визнання права власності на майно і виселення з приміщень задоволено. Визнано право власності ТОВ "Сівер Україна" на приміщення, площею 286,3 кв. м та площею 276,4 кв. м, розташовані по АДРЕСА_1, які зазначені на плані бюро технічної інвентаризаціїлітерою "А". Виселено БФ "Християнський" з вищевказаного приміщення. Вирішено питання про розподіл судових витрат (а.с. 40-42, т. 1).