Постанова
Іменем України
12 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 648/3137/15-ц
провадження № 61-17560св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, підписану представником Заверюхою Костянтином Олександровичем, на рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 13 листопада 2018 року у складі судді Сокирко Л. М. та постанову Херсонського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Приходько Л. А., Базіль Л. В., Семиженка Г. В.,
ВСТАНОВИВ:
Зміст вимог позовної заяви ОСОБА_1 .
У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 21 березня 1997 року сторони уклали шлюб, який 19 липня 2015 року розірвано. Під час шлюбу вони набули у власність таке майно: земельну ділянку площею 0,0302 га для будівництва і обслуговування житлового будинку на АДРЕСА_1 ; побудований ними будинок за адресою: АДРЕСА_1 ; автомобіль Chevrolet Lacetti, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; незавершене будівництвом домоволодіння на АДРЕСА_1 та земельну ділянку за тією ж адресою. Зазначав, що у зв`язку з перебуванням позивача у відрядженнях усе майно було зареєстровано за його дружиною ОСОБА_2 .
З урахуванням уточнених позовних вимог та висновків судових будівельно-технічних експертиз від 07 листопада 2016 року № 48/2016 та від 22 лютого 2017 року № 10/2017 просив:
припинити право спільної сумісної власності сторін на домоволодіння на АДРЕСА_1, поділивши його в натурі шляхом визнання за ним права власності на надбудову (мансарду) літ. "Е", в тому числі приміщення 1-5 площею 9,0 кв. м, приміщення 1-6 площею 3,8 кв. м, приміщення 1-7 площею 9,0 кв. м, приміщення 1-8 площею 12,2 кв. м, приміщення 1-9 площею 21,6 кв. м, всього приміщень площею 60,3 кв. м; балкон площею 6,9 кв. м; балкон площею 3,5 кв. м; підвал, у тому числі приміщення І площею 15,0 кв. м, ворота № 1, огорожа № 2, що становить 39/100 у загальній вартості домоволодіння, та на будівельні матеріали, що витрачені при будівництві гаражу, а за ОСОБА_2 - право власності на житловий будинок літ. "Е", в тому числі приміщення 1-1 площею 5,1 кв. м; приміщення 1-2 площею 43,3 кв. м, приміщення 1-3 площею 6,8 кв. м, приміщення 1-4 площею 12,4 кв. м, усього приміщень площею 67,6 кв. м; ґанок, що становить 61/100 у загальній вартості домоволодіння;
стягнути із ОСОБА_2 на його користь компенсацію за відхилення від ідеальних часток та за інженерні мережі внаслідок розподілу майна на АДРЕСА_1 в розмірі 102 995,00 грн;
визнати за кожною зі сторін право власності на частину земельної ділянки на АДРЕСА_1 площею 0,0111 га, на якій розташовані об`єкти нерухомості, що пропонуються до виділу відповідно до графічного додатку № 1 до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 07 листопада 2016 року № 48/2016; виділити ОСОБА_1 у незакінченому будівництвом житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 площею 13,8 кв. м, приміщення 6 площею 12,2 кв. м, приміщення 7 площею 22,6 кв. м, всього загальною площею 48,6 кв. м, будівлю сараю, що будується, та зливної ями для завершення будівництва, що становить 49/100 загальної вартості домоволодіння, а ОСОБА_2 -приміщення 1 площею 12,5 кв. м, приміщення 1-а площею 3,6 кв. м, приміщення 2 площею 14,1 кв. м, приміщення 3 площею 12,2 кв. м, приміщення 4 площею 5,3 кв. м, всього загальною площею 47,7 кв. м, незакінчені будівництвом будівлі вбиральні та гаражу для завершення будівництва, що становить 51/100 загальної вартості домоволодіння;
стягнути з ОСОБА_2 на його користь компенсацію за відхилення від ідеальних часток унаслідок розподілу майна на АДРЕСА_1 в розмірі 7 163,00 грн;
визнати за кожною зі сторін право власності на частину земельної ділянки на АДРЕСА_1 площею 0,04905 га, на якій розташовані об`єкти нерухомості, що пропонуються їм до виділу, відповідно до додатку № 3 (схема розподілу земельної ділянки другий варіант) до висновку судової будівельно-технічної експертизи 22 лютого 2017 року № 10/2017;
виділити у власність ОСОБА_2 легковий автомобіль Chevrolet Lacetti, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 з виплатою на його користь компенсації у розмірі частини його вартості в розмірі 61 247,00 грн.
Зміст вимог зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 .
У вересні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
Позов мотивувала необхідністю поділу спільної сумісної власності сторін після розірвання шлюбу, однак розподіл просила провести без стягнення будь-яких компенсацій вартості майна для будь-якої сторони з урахуванням інтересів неповнолітніх дітей, які проживають разом із нею.
З урахуванням уточнених позовних вимог просила:
виділити їй у власність житловий будинок і земельну ділянку з кадастровим номером 6520387500:01:001:0249 площею 0,0302 га, розташовані на АДРЕСА_1 ;
виділити у власність ОСОБА_1 об`єкт незавершеного будівництва (житловий будинок) на АДРЕСА_1, земельну ділянку за вказаною адресою та легковий автомобіль Chevrolet Lacetti, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 13 листопада 2018 року первісний та зустрічний позови задоволено частково: визнано за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння на АДРЕСА_1, вартістю 1 327 928,00 грн; визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0302 га з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 6520387500:01:001:0249, розташовану на АДРЕСА_1, та припинено право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку; визнано за ОСОБА_2 право власності на незавершений будівництвом житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами готовністю 53 %, розташований на АДРЕСА_1, вартістю 446 790,00 грн; визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0981 га з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 6520387500:01:001:0263, розташовану на АДРЕСА_1 та припинено право власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку; визнано за ОСОБА_2 право власності на автомобіль Сhevrolet Lacetti, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, вартість якого без урахування ПДВ складає 122 494,00 грн; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 різницю вартості майна в розмірі 758 644,00 грн; визнано за ОСОБА_1 і ОСОБА_2 право власності на будівельні матеріали, витрачені на будівництво незавершеного будівництва господарської будівлі (гаражу) на АДРЕСА_1 по 9 309,00 грн за кожним; в іншій частині позовних вимог за первісним та зустрічним позовами відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що майно, яке сторони просили поділити, є спільною сумісною власністю подружжя, частки сторін у якій є рівними. З урахуванням того, що вартість майна, яке передається у власність ОСОБА_1, є більшою, ніж вартість майна, право власності на яке визнається за ОСОБА_2, на 758 644,00 грн, із позивача стягнуто компенсацію в указаному розмірі. Визначаючи розмір компенсації, суд першої інстанції не взяв до уваги вартість земельних ділянок, оскільки вартість земельної ділянки на АДРЕСА_1 визначена не була.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою Херсонського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 13 листопада 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким первісний позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково: реально поділено між сторонами незавершений будівництвом житловий будинок у АДРЕСА_1 відповідно до варіанту 2 висновку експерта № 10/2017, складеного за результатами проведення додаткової судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 02 лютого 2017 року та виділено ОСОБА_1 в житловому будинку: приміщення 5 площею
13,8 кв. м, приміщення 6 площею 12,2 кв. м, приміщення 7 площею 22,6 кв. м, загальною площею 48,6 кв. м та вартістю 201 522,00 грн; сарай вартістю 49 209,00 грн; зливову яму вартістю 13 991,00 грн; усього приміщень загальною вартістю 264 722,00 грн, що становить 49/100 частин домоволодіння та на 3 581,50 грн менше ідеальної частки; ОСОБА_2 виділено в житлову будинку: приміщення 1 площею 12,5 кв. м, приміщення 1а площею 3,6 кв. м, приміщення 2 площею 14,1 кв. м, приміщення 3 площею 12,2 кв. м, приміщення 4 площею 5,3 кв. м, загальною площею 47,7 кв. м вартістю 197 791,00 грн; вбиральню вартістю 14 204,00 грн, гараж вартістю
59 890,00 грн; усього приміщень загальною вартістю 271 885,00 грн, що становить 51/100 частин домоволодіння, що на 3 581,50 грн більше ідеальної частки; визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності за кожним по частині земельної ділянки на АДРЕСА_1 площею 0,04905 га відповідно до схеми розподілу земельної ділянки (додаток до експертизи № 3) за варіантом поділу № 2, викладеним у висновку експерта № 10/2017; стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію за відхилення від ідеальних часток унаслідок розподілу вказаного нерухомого майна в розмірі 3 581,50 грн; визнано за ОСОБА_1 і ОСОБА_2 право власності за кожним по частині житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; визнано за ОСОБА_1 і ОСОБА_2 право власності за кожним по частині автомобіля Chevrolet Lacetti, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2005 року випуску; у задоволенні іншої частини позовних вимог за первісним і зустрічним позовами відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
земельна ділянка у АДРЕСА_1 не підлягає поділу між сторонами, оскільки в силу положень статті 61 СК України в редакції, чинній на момент набуття ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку в порядку приватизації, не відноситься до об`єктів спільного сумісного майна подружжя та є особистою приватною власністю відповідачки;
присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно допускається лише за його згодою та за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. Оскільки жодний із подружжя не бажає сплачувати іншому грошову компенсацію вартості майна, мотивуючи це відсутністю коштів, апеляційний суд уважав, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення з позивача на користь позивачки компенсації в розмірі 758 644,00 грн підлягає скасуванню;
домоволодіння на АДРЕСА_1 не підлягає реальному поділу з виділенням сторонам часток, оскільки умови поділу житлового будинку, визначені в експертному висновку, передбачають втручання у несучі конструкції та інженерні системи загального користування, а дозвіл на реконструкцію та технічні висновки про відповідність перепланування будівельним нормам та правилам, санітарно-епідеміологічним вимогам і правилам пожежної безпеки сторони не надали;
незавершене будівництвом домоволодіння на АДРЕСА_1 суд поділив у відповідності до варіанту № 2 поділу, запропонованого експертом, з урахуванням висновку про наявність технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири;
жоден із подружжя не бажає залишити за собою автомобіль Chevrolet Lacetti та сплатити іншому грошову компенсацію замість його частки у праві спільної сумісної власності, а тому транспортний засіб підлягає поділу шляхом визнання за кожним зі сторін права власності на частину вказаного автомобіля.
Короткий зміст постанови суду касаційної інстанції
Постановою Верховного Суду від 26 травня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1, підписану адвокатом Заверюхою К. О., задоволено частково. Постанову Херсонського апеляційного суду від 03 квітня 2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Суд касаційної інстанції зазначив, що:
апеляційний суд, зосередившись на встановленні обставини втручання внаслідок переобладнання будинку в його несучі конструкції, інженерні системи загального користування та отримання дозволів уповноважених організацій, не з`ясував, чи наявна технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири. Сама по собі відсутність технічних висновків уповноважених органів і необхідність розробки проєкту для виконання певних робіт не свідчить, що переобладнання житлового будинку суперечитиме будівельно-технічним нормам та вплине на можливість поділу будинку за адресою: АДРЕСА_1, в натурі;
суд апеляційної інстанції встановив, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, є особистою приватною власністю ОСОБА_2 . При цьому апеляційний суд обґрунтовано керувався положеннями статей 57, 61 СК України в редакції, чинній на момент приватизації відповідачкою вказаної земельної ділянки;
посилання позивача на частину п`яту статті 61 СК України, яка поширює правовий режим спільної сумісної власності на приватизовану одним із подружжя земельну ділянку, не заслуговує на увагу, оскільки вказана норма права набула чинності 08 лютого 2011 року, тобто після набуття
ОСОБА_2 права власності на спірну земельну ділянку;
разом з тим, відмовивши в поділі вказаної земельної ділянки, суд визнав за кожною зі сторін право власності на частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Апеляційний суд не врахував, що перехід права власності на об`єкт нерухомості має наслідком набуття права на земельну ділянку, що відповідає принципу "superficies solo cedit" (збудоване на землі слідує за нею), та безпідставно не вирішив питання про поділ між сторонами земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ;
суд апеляційної інстанції жодним чином не мотивував відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на будівельні матеріали, використані для побудови гаражу на вказаній земельній ділянці, чим порушив підпункт в) пункту 3 частини першої статті 382 ЦПК України;
суди встановили, що домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, є об`єктом незавершеного будівництва зі ступенем готовності 53 %;
апеляційний суд не встановив, чи можна визначити окремі частини, що підлягають виділу, і технічно можливо довести до кінця будівництво домоволодіння сторонами, а тому не мотивував висновок щодо можливості поділу в натурі житлового будинку, ступінь готовності якого складає 53 %;
оскільки земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, поділена відповідно до виділених сторонам часток у домоволодінні, поділ якого здійснено апеляційним судом без установлення всіх істотних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, висновки суду в цій частині також є необґрунтованими;
відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо залишення автомобіля у власності ОСОБА_2 та виплати йому компенсації вартості частини транспортного засобу, апеляційний суд виходив із відсутності згоди відповідачки на виплату такої компенсації та невнесення необхідної суми коштів на депозитний рахунок суду;
установивши, що транспортний засіб Chevrolet Lacetti, реєстраційний номер НОМЕР_1, перебуває в одноосібному користуванні ОСОБА_2, та залишаючи автомобіль у спільній власності сторін, апеляційний суд не врахував, що інший з подружжя ( ОСОБА_1 ) позбавляється як можливості користуватися спірною річчю, хоча вона перебуває у спільній власності, так і грошової компенсації за належну йому частку в спільному майні. При цьому апеляційний суд не встановив вартість спірного транспортного засобу, розмір компенсації, яка підлягає виплаті, а також спроможність іншого співвласника виплатити позивачу компенсацію в рахунок визнання за ним права власності на спільне майно та чи не становитиме це для відповідачки надмірний тягар.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Херсонського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, від імені та в інтересах якого діє Заверюха К. О., задоволено частково. Рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 13 листопада 2018 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 різниці вартості майна змінено шляхом зменшення суми стягнення із 758 644,00 грн до 287585,50 грн. Це ж рішення суду: у частині визнання за ОСОБА_1 і ОСОБА_2 права власності на будівельні матеріали, витрачені на будівництво незавершеного будівництва господарчої будівлі - гаражу, на АДРЕСА_1, на суму 9 309,00 грн за кожним скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким визнано за ОСОБА_1 право власності на будівельні матеріали, витрачені на будівництво незавершеного будівництва господарчої будівлі - гаражу, розташованого на АДРЕСА_1 на суму 18 619,00 грн; у частині стягнення на користь держави судового збору з ОСОБА_1 у розмірі 5 156,00 грн та з ОСОБА_2 - 2 037,00 грн скасовано. В іншій частині рішення залишено без змін. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь
ОСОБА_1 судові витрати у загальному розмірі 6 394,50 грн.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
встановивши, що автомобіль "Chevrolet Lacetti", реєстраційний номер НОМЕР_1, житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, будівельні матеріали для будівництва самочинного гаражу на цій же земельній ділянці, земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1, та недобудований житловий будинок за цією ж адресою, набуті подружжям у період шлюбу, джерелом його набуття були їх спільні сумісні кошти та спільна праця, що визнано сторонами під час розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, а будь-яких доказів про наявність підстав для відступлення від засад рівності часток подружжя сторонами не надано, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вказане майно є спільною сумісною власністю подружжя та можливість поділу вказаного майна між сторонами, виходячи з рівності часток подружжя в спільному майні, виділивши в натурі по 1/2 частці спірного майна;
разом з тим, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що земельна ділянка площею 0,0302 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1, також є спільною сумісною власністю подружжя. Ця земельна ділянка відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 370399 передана ОСОБА_2 на підставі рішення сесії Чорнобаївської сільської ради від 12 жовтня 2010 року № 576 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, тобто набута нею внаслідок безоплатної приватизації. Оскільки рішенням Чорнобаївської сільської ради земельна ділянка передана у власність ОСОБА_2 12 жовтня 2010 року, тобто набута нею до набрання чинності Закону України від 11 січня 2011 року № 2913-VI "Про внесення змін до статті 61 СК України щодо об`єктів права спільної сумісної власності подружжя", колегія суддів вважає, що вказана земельна ділянка є особистою приватною власністю ОСОБА_2, тобто не підлягає поділу, як об`єкт права спільної сумісної власності подружжя;
з огляду на наведене поділу між сторонами підлягає майно: житловий будинок, розташований на земельній ділянці на АДРЕСА_1, вартістю
1 327 928,00 грн; вартість будівельних матеріалів, витрачених на будівництво незавершеної будівництвом господарчої будівлі - гаражу, розташованої на цій самій земельній ділянці на суму 18 618,00 грн; незавершений будівництвом житловий будинок, розташований на земельній ділянці на АДРЕСА_1, вартістю 446 790,00 грн; земельна ділянка площею 0,0981 га на АДРЕСА_1 вартістю 202 086,00 грн; автомобіль "Chevrolet Lacetti", реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 122 494,00 грн, всього майно на суму 2 117 921,00 грн;
при цьому колегія суддів вважає, що висновок суду про наявність підстав для не включення до вартості майна, що підлягає поділу між сторонами, вартості земельної ділянки на АДРЕСА_1, з підстав відсутності оцінки вартості земельної ділянки на АДРЕСА_1, є помилковим, оскільки поділу підлягає все майно подружжя із визначенням його вартості, а не окрема його частина;
земельна ділянка, розташована на АДРЕСА_1, не є спільною сумісною власністю подружжя, а тому її вартість не має значення для визначення розміру часток дружини та чоловіка в праві спільної власності на майно;
відповідно до вимог частини першої статті 70 СК України кожному зі співвласників має бути виділено майно на суму 1 058 960,50 грн, що становить 1/2 від загальної вартості спільного сумісного майна подружжя;
обираючи спосіб поділу спільного сумісного майна між сторонами шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, а за ОСОБА_2 - права власності на незавершену будівництвом домобудівлю (будівельною готовністю - 53%), розташовану за адресою: АДРЕСА_2, земельну ділянку, розташовану за цією ж адресою та автомобіль "Chevrolet Lacetti" суд першої інстанції враховував позицію відповідачки за первісним позовом, перебування на її утриманні двох дітей: неповнолітнього сина та сина з інвалідністю, а також позицію позивача за первісним позовом, який не висловився щодо неможливості сплати ним грошової компенсації та заперечував щодо передачі йому у власність транспортного засобу;
висновком додаткової судової будівельно-технічної, земельно-технічної та будівельно-оціночної експертизи від 07 листопада 2016 року № 48/2016 запропоновано один варіант поділу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, за яким серед приміщень, що виділяються другому співвласнику, відсутні житлові кімнати, а серед приміщень, що виділяються першому співвласнику, відсутнє приміщення кухні та можливість доступу до приміщень другого (мансардного) поверху з вулиці. Вказані приміщення необхідно облаштувати при реалізації поділу за цим варіантом шляхом перепланування в межах виділених приміщень. Для організації двох окремих житлових квартир після прийняття рішення про поділ за цим варіантом необхідно розробити проєкт реконструкції будинку з одноквартирного в двоквартирний, яким слід передбачити організацію житлових приміщень на першому поверсі (для другого співвласника) та кухні й зовнішніх сходів на мансардний поверх (для першого співвласника). Експертом вказано, що інженерні мережі розташовані на першому поверсі в приміщеннях, які виділяються другому співвласнику. Сумарна компенсація першому співвласнику з боку другого співвласника за відхилення від часток та за інженерні мережі складає 121 613,00 грн. Оскільки матеріали справи не містять відомостей про наявність технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі, а саме чи не суперечитиме переобладнання житлового будинку будівельно-технічним нормам, апеляційним судом під час розгляду справи сторонам, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 роз`яснено право заявити клопотання про призначення додаткової судової будівельно-технічної експертизи для з`ясування питання щодо наявності технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири з дотриманням будівельно-технічних норм і правил, а також право надати суду документи на виконання робіт, що потребують втручання в несучі конструкції та інженерні системи загального користування будинку і відповідні висновки, а саме технічний висновок про відповідність перепланування будівельним нормам і правилам, висновок про відповідність перепланування санітарно-епідеміологічним вимогам пропонованим до будинків і приміщень, і правилами пожежної безпеки, а також інших служб, зокрема, погодження для встановлення відокремленого газо-, водо- та енергопостачання, які повинні бути надані до ухвалення судом рішення. Також сторонам роз`яснені наслідки не здійснення ними вказаних процесуальних дій, що підтверджується технічним записом судового засідання. У судовому засіданні, як ОСОБА_1, так і ОСОБА_2, посилаючись на неприязні стосунки, які склалися між ними, зазначили, що здійснювати реконструкцію будинку у двоквартирний будинок та в подальшому користуватися реконструйованим будинком жодна зі сторін не бажає. У зв`язку з цим, сторони у справі відмовились клопотати про призначення додаткової судової будівельно-технічної експертизи для з`ясування питання щодо наявності технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири з дотриманням будівельно-технічних норм та правил, а також отримувати та надавати суду документи на виконання робіт, що потребують втручання в несучі конструкції та інженерні системи загального користування будинку;
позовні вимоги ОСОБА_1 про реальний поділ житлового будинку, ступінь готовності якого складає 53 %, АДРЕСА_1 задоволенню не підлягають у зв`язку з неможливістю з`ясування можливості визначення окремих частин у вказаному житловому будинку, що підлягають виділу та технічної можливості довести до кінця будівництво домоволодіння співвласниками. Зважаючи на викладене колегія суддів погоджується з обраним судом першої інстанції способом поділу шляхом визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за одним співвласником ОСОБА_1, а на житловий будинок (зі ступенем готовності 53 %) АДРЕСА_3 за іншим співвласником ОСОБА_2, зі сплатою йому грошової компенсації за перевищення частки з урахуванням вартості іншого спільного сумісного майна подружжя;
перехід права власності на об`єкт нерухомості має наслідком набуття права на земельну ділянку, що відповідає принципу "superficies solo cedit" (збудоване на землі слідує за нею), а тому оскільки на земельній ділянці, одержаної ОСОБА_2 у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, знаходиться будинок, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу майна подружжя та виділу цього будинку іншому співвласнику, ОСОБА_1, який не мав права власності на земельну ділянку, до останнього переходить це право відповідно до статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, тому право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку припиняється;
земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, є спільною сумісною власністю сторін. Оскільки на вказаній земельній ділянці розташований житловий будинок (зі ступенем готовності 53 %), що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу майна подружжя та виділу цього будинку в цілому одному із співвласників, а саме ОСОБА_2, до останньої переходить право власності на всю земельну ділянку, у зв`язку з чим припиняється право власності іншого співвласника ОСОБА_1 на земельну ділянку;
ураховуючи, що автомобіль Chevrolet Lacetti, реєстраційний номер НОМЕР_1, після припинення сторонами шлюбних відносин знаходиться у користуванні ОСОБА_2, що визнано сторонами під час розгляду справи, колегія суддів погодилася з висновком суду першої інстанції щодо залишення автомобіля у власності ОСОБА_2 з урахуванням його вартості при визначенні грошової компенсації за перевищення частки;
визнаючи за сторонами право власності на 1/2 частину будівельних матеріалів, витрачених на будівництво незавершеного будівництва господарчої будівлі-гаражу, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, суд першої інстанції жодним чином не мотивував вказаний висновок, та не врахував, що вказане будівництво здійснено на земельній ділянці, виділеній судом у власність одного зі співвласників. Зважаючи на те, що незавершена будівництвом господарча будівля-гараж зведена сторонами на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, право власності на яку в цілому перейшло до ОСОБА_1, колегія суддів вважала за доцільне визнати саме за останнім і право власності на будівельні матеріали, витрачені на його будівництво;
загальна вартість спільного сумісного майна подружжя, що підлягає поділу становить 2 117 921,00 грн. Отже, кожному зі співвласників має бути виділено майно на суму 1 058 960,50 грн, що становить 1/2 від загальної вартості спільного сумісного майна подружжя. ОСОБА_1 виділяється майно на загальну суму 1 346 546,00 грн, а ОСОБА_2 - майно на суму 771 375,00 грн. Отже, грошова компенсація за перевищення частки має становити 278 585,50 грн (1 058 960,50 - 771 375,00 = 278 585,50).
Аргументи учасників
У жовтні 2021 року до Верховного Суду від представника ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій він, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення і постанови судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення про задоволення його позову та відмову у задоволенні зустрічного позову, а також провести розгляд справи у суді касаційної інстанції за його участю.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
у постанові апеляційного суду від 09 вересня 2021 року зазначено, що повний її текст складено 20 вересня 2021 року. Однак один із суддів колегії апеляційного суду Семиженко Г. В. 20 вересня 2021 року перебував у відпустці, тобто в цей день не міг виконувати свої посадові обов`язки, що підтверджується довідкою начальника відділу організаційного забезпечення розгляду цивільних справ Херсонського апеляційного суду, що на думку позивача про те, що постанова апеляційного суду підписана не всіма суддями;
не зважаючи на неточності судової експертизи, апеляційний суд у порушення норм процесуального права не призначив додаткову чи повторну експертизу, тобто самоусунувся від обов`язку необхідності встановлення обставин у справі для правильного вирішення спору;
суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, визнав за ОСОБА_2 право власності на незавершений будівництвом житловий будинок готовністю 53 % на АДРЕСА_1, однак відповідно до усталеної практики Верховного Суду України суд може визнати право на будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку. Вважає, що згідно із висновками судових будівельно-технічних експертиз об`єкт незавершеного будівництва міг бути поділений між сторонами, проте суди цього не врахували і зробили помилковий висновок про неможливість такого поділу, який ґрунтується на припущеннях;
вартість майна, що підлягає поділу, потрібно визначати виходячи з його дійсної вартості на час розгляду справи. У справі наявні висновки судових експертиз за 2016-2017 роки, якими визначено ринкову вартість спільної сумісної власності. Під час судового розгляду справи він неодноразово наголошував на тому, що вартість житлового будинку на АДРЕСА_1 зменшилася і станом на 2021 рік є істотно нижчою, ніж станом на 2016 рік; стягнення з нього 287 585,50 грн на користь відповідачки призведе до надмірного збагачення останньої і відступу від рівності часток подружжя при поділі майна. Суди не встановили, чи спроможний він виплатити відповідачці компенсацію в рахунок визнання за ним права власності на частини майна подружжя та чи не становитиме це для нього надмірний тягар, і залишили поза увагою його посилання на те, що не має спроможності сплатити 287 585,50 грн, оскільки він перебуває у вкрай важкому матеріальному становищі. Учасники справи не вносили на депозитний рахунок суду грошові кошти за припинення часток у спільній сумісній власності подружжя, що свідчить про неправильне застосування статті 365 ЦК України.
Відповідачка рішення і постанову судів попередніх інстанцій у касаційному порядку не оскаржила.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції, зупинено виконання постанови Херсонського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року у частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 різниці вартості майна у розмірі 287 585,00 грн до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2023 року відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу ОСОБА_1, підписану представником Заверюхою К. О., на рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 13 листопада 2018 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 09 вересня 2021 року у справі № 648/3137/15-ц повернуто заявнику без розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2023 року справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження у складі колегії із п`яти суддів.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, що неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 07 квітня 2020 року у справі № 521/2993/13-ц, від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц, постанові Верховного Суду України від 07 вересня 2016 року у справі № 6-47цс16, від 03 квітня 2013 року у справі № 6-12цс13, від 13 січня 2016 року у справі № 6-2925цс15, що судове рішення ухвалено з порушенням пункту 3 частини першої статті 411 ЦПК України.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що з 21 березня 1997 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Дніпровського районного суду міста Херсона від 17 липня 2015 року.
За ОСОБА_2 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,0302 га з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6520387500:01:001:0249, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, житловий будинок за цією ж адресою та автомобіль "Chevrolet Lacetti" 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Апеляційний суд установив, що право власності на земельну ділянку набуто ОСОБА_2 у порядку приватизації 12 жовтня 2010 року.
За ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,0981 га з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6520387500:01:001:0263, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з висновком про забудову земельної ділянки від 29 березня 2014 року, виданим відділом містобудування та архітектури Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області, та будівельного паспорту від 08 квітня 2014 року ОСОБА_1 є забудовником житлового будинку на земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 . На момент розгляду справи судами готовність указаного об`єкта нерухомого майна становила 53 %.
Суд першої інстанції встановив, що все вказане вище майно набуте сторонами в шлюбі та є об`єктом спільної сумісної власності подружжя. Апеляційний суд установив, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, набута ОСОБА_2 в порядку приватизації та є її особистою власністю відповідно до чинних на момент набуття норм матеріального права.
За висновком судової додаткової судової будівельно-технічної, земельно-технічної та будівельно-оціночної експертизи від 07 листопада 2016 року № 48/2016 розроблено один варіант поділу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, за яким серед приміщень, що виділяються другому співвласнику, відсутні житлові кімнати, а серед приміщень, що виділяються першому співвласнику, відсутнє приміщення кухні та можливість доступу до приміщень другого (мансардного) поверху з вулиці. Вказані приміщення необхідно облаштувати при реалізації поділу за цим варіантом шляхом перепланування в межах виділених приміщень. Для організації двох окремих житлових квартир після прийняття рішення про поділ за цим варіантом необхідно розробити проєкт реконструкції будинку з одноквартирного в двоквартирний, яким слід передбачити організацію житлових приміщень на першому поверсі (для другого співвласника) та кухні й зовнішніх сходів на мансардний поверх (для першого співвласника). Експерт вказав, що інженерні мережі розташовані на першому поверсі в приміщеннях, які виділяються другому співвласнику. Сумарна компенсація першому співвласнику з боку другого співвласника за відхилення від часток та за інженерні мережі складає 121 613,00 грн.