Постанова
Іменем України
10 травня 2023 року
м. Київ
справа № 705/3034/22
провадження № 61-1645св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Приватне акціонерне товариство "Уманьгаз",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Уманьгаз" на постанову Черкаського апеляційного суду від 28 грудня 2022 року у складі колегії суддів:
Нерушак Л. В., Вініченка Б. Б., Новікова О. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Уманьгаз" (далі - ПрАТ "Уманьгаз") про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, скасування наказу про звільнення працівника, поновлення на роботі та стягнення середньої зарплати за час вимушеного прогулу.
Позовну заяву мотивував тим, що наказом голови правління ПрАТ "Уманьгаз" від 8 липня 2022 року № 351-к, копію якого він отримав 12 липня 2022 року разом з трудовою книжкою, його звільнено з роботи з посади водія автотранспортних засобів АТС Маньківського відділення ПрАТ "Уманьгаз" за пунктом 7 сттаті 40 КЗпП України за появу на роботі у нетверезому стані.
У зазначеному наказі підставою для звільнення зазначено матеріали службової перевірки, а саме: висновок службової перевірки від 01 липня
2022 року № 536, згода профспілкового комітету на звільнення позивача згідно з протоколом від 08 липня 2022 року № 11.
Проте копію протоколу засідання профспілкового комітету, на якому надано згоду на його звільнення, він не отримував, а лише 12 липня 2022 року йому було вручено копію висновку службової перевірки стосовно факту появи на роботі у нетверезому стані працівника Маньківського відділення
ПрАТ "Уманьгаз", який мав місце 22 червня 2022 року.
Згідно із цим висновком у ОСОБА_1 виявлено алкогольне сп`яніння
у розмірі 1,51 проміле.
Вказаний факт не відповідає дійсності, оскільки 22 червня 2022 року
він не перебував у стані алкогольного сп`яніння на робочому місці та цього дня вранці прибув до місця роботи і за внутрішнім трудовим розпорядком пройшов медичний огляд, за результатами якого огляду був допущений
до роботи.
До матеріалів перевірки не долучено об`єктивних даних з результатом проведеного дослідження, оскільки показник 1,51 має бути підтверджений відповідною квитанцією проходження тесту.
Крім того, з висновку службової перевірки від 01 липня 2022 року № 536
він довідався, що відповідач, визначаючи вид дисциплінарного стягнення, посилається на те, що ніби є систематичність порушення позивачем трудової дисципліни та посилається на те, що ОСОБА_1 згідно з наказом голови правління ПрАТ "Уманьгаз" за квітень 2021 року № 134 також притягувався
до дисциплінарної відповідальності за появу на роботі у 2021 році
в нетверезому стані. Проте таке не відповідає дійсності, оскільки він жодного порушення трудової дисципліни у 2021 році не допускав і такий наказ під підпис йому не оголошувався.
Позивач зазначав, що медична сестра Маньківського відділення
ПрАТ "Уманьгаз" ОСОБА_2, яка проводила його медичне освідування перед початком роботи та для доступу до роботи 22 червня 2022 року, підтвердила, що артеріальний тиск позивача - 100/70 мм. рт. ст., пульс - 65 ударів
за хвилину, температура тіла - 36,1 С, порушень координації рухів та різкого запаху алкоголю з роту від ОСОБА_1, як і скарг, не спостерігалось.
Старший інженер Маньківського відділення ПрАТ "Уманьгаз" ОСОБА_3 також підтвердив, що 22 червня 2022 року при видачі подорожнього листа запаху алкоголю від водія ОСОБА_1 не було.
За таких обставин результати вимірювання, що проведено пристроєм Алкофор 105, згідно з яким алкоголю в крові позивача - 1,51 проміле, є сумнівним, враховуючи відсутність проведених повірок даного пристрою, такі дані
є недопустимими доказами і не можуть бути використані як належний доказ.
Посилаючись на наведене, ОСОБА_1, вважаючи своє звільнення незаконним, просить суд: скасувати наказ ПрАТ "Уманьгаз" № 134 за 2021 рік про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, поновивши пропущений з поважних причин строк на подання такої позовної вимоги; скасувати наказ ПрАТ "Уманьгаз" від 08 липня 2022 року № 351-к про його звільнення, поновити його на роботі на посаді водія автотранспортних засобів АТС Маньківського відділення ПрАТ "Уманьгаз"; стягнути
з ПрАТ "Уманьгаз" на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08 липня 2022 року до 08 серпня 2022 року у розмірі
9 185,62 грн; стягнути з ПАТ "Уманьгаз" на його користь середній заробіток
за час вимушеного прогулу по день фактичного поновлення на роботі
із розрахунку середньоденної заробітної плати у розмірі 382,73 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду
РішеннямУманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 вересня 2022 року у складі судді Гудзенко В. Л. у задоволенні позовних вимог
ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не надав доказів, які б підтверджували неправомірне накладення на нього дисциплінарного стягнення та неправомірне його звільнення з роботи на підставі пункту 7 статті 40 КЗпП України, а усі його твердження спростовуються доказами, наданими відповідачем під час розгляду справи.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем дотримано вимоги трудового законодавства, а застосоване до позивача дисциплінарне стягнення та звільнення з роботи на підставі пункту 7 статті 40 КЗпП України
є обґрунтованим.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 28 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 вересня 2022 року скасовано, прийнято нову постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Скасовано наказ ПАТ "Уманьгаз" від 08 липня 2022 року № 351-к про звільнення ОСОБА_1 .
Поновлено ОСОБА_1 на посаді водія автотранспортних засобів АТС Маньківського відділення ПАТ "Уманьгаз".
Стягнуто з ПАТ "Уманьгаз" на користь ОСОБА_1 середній заробіток
за час вимушеного прогулу по день фактичного поновлення на роботі за період з 08 липня 2022 року до 28 грудня 2022 року у розмірі 64 598,37 грн, з відрахуванням із цієї суми при її виплаті належних до сплати податків
та обов`язкових платежів.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць допущено до негайного виконання.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що беручи до уваги вказані позивачем ОСОБА_1 обставини у позовній заяві, важливе значення для нього має рішення у цій справі, враховуючи, що звільнення на підставі пункту 7 статті 40 КЗпП України є одним з найсуворіших дисциплінарних стягнень, посилання останнього на покази свідків, а саме медичної сестри ОСОБА_2 та старшого інженера Манківського відділення ПрАТ "Уманьгаз"
ОСОБА_3, які викликають прямі протиріччя із встановленими відповідачем обставинами для звільнення і про які також вказано у висновку, суд першої інстанції не звернув належної уваги, помилково призначивши та розглянувши справу у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
Саме на роботодавця покладається обов`язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку.
При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна з важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Таким чином, оскільки позивач ОСОБА_1 стверджує, що 22 червня
2022 року він не перебував у стані алкогольного сп`яніння на робочому місці, цього дня вранці прибув до місця роботи та за внутрішнім розпорядком,
що діє на підприємстві, пройшов медичний огляд, за результатами якого буд допущений до роботи, то саме на відповідача ПрАТ "Уманьгаз" покладався обов`язок довести вчинення ОСОБА_1 відповідного дисциплінарного проступку.
Разом з тим подані відповідачем на підтвердження стану сп`яніння позивача докази не можуть бити визнані допустимими та достатніми і такими,
що беззаперечно свідчать про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння. Крім того, усі надані відповідачем докази на підтвердження вини позивача не засвідчені належним чином,
у встановленому законодавством порядку, а тому були критично оцінені апеляційним судом.
Також звільнення позивача з посади водія відбулось з порушенням вимог статті 43 КЗпП України.
Встановлені у справі обставини у своїй сукупності не дають правових підстав стверджувати, що ПрАТ "Уманьгаз" беззаперечно доведено факт перебування ОСОБА_1 на робочому місці у стані алкогольного сп`яніння,
а на припущеннях такі висновки ґрунтуватись не можуть.
Установивши, що факт знаходження позивача на робочому місці у стані алкогольного сп`яніння відповідачем не доведений належними і допустимими доказами, а обов`язок доведення такого факту лежить саме на ньому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення позивача за пунктом 7 статті 40 КЗпП України
Оскільки звільнення позивача ОСОБА_1 з посади водія відбулось
з порушенням вимог трудового законодавства та за відсутності належним чином підтверджених підстав, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про поновлення його на роботі як незаконно звільненого працівника з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2023 року ПАТ "Уманьгаз" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Черкаського апеляційного суду від 28 грудня 2022 року та залишити в силі рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 вересня 2022 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження, справу витребувано із суду першої інстанції.
27 лютого 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема на те,
що судами застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених
у постановах Верховного Суду від 29 березня 2018 року у справі № 174/358/16 (провадження № 61-13174св18), від 25 квітня 2018 року у справі
№ 161/5339/17 (провадження № 61-191св17), від 12 вересня 2018 року у справі №310/405/17 (провадження № 61-941св18), від 14 березня 2019 року у справі № 168/148/18 (провадження №61 - 44983св18).
В обґрунтування касаційної скарги зазначив, що апеляційний суд залишив поза увагою висновки щодо застосування пункту 7 статті 40 КЗпП України
за обставин непроходження працівником медичного огляду в самостійному порядку та неспростування ним встановленого факту перебування
на робочому місці в стані алгокольного сп`яніння належними і допустимими доказами, викладені у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року
у справі № 161/5339/17 (провадження № 61-191св17), від 14 березня 2019 року у справі № 168/148/18 (провадження № 61-44983св18), від 12 вересня
2018 року у справі № 310/405/17 (провадження № 61-941св18).
Таким чином, апеляційним судом неправильно застосовано пункт 7 статті 40 КЗпП України, оскільки не враховано, що позивач не проходив медичний огляд самостійно та не спростував встановленого факту перебування його на робочому місці в стані алгокольного сп`яніння, що підтверджувалось належними і допустимими доказами.
Суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки наявному в матеріалах справи рішенню профспілки про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 та помилково дійшов висновку щодо порушення відповідачем статті 43
КЗпП України
ПрАТ "Уманьгаз" було дотримано вимог закону щодо доказування,
але апеляційним судом усі докази були безпідставно відхилені з формальної підстави, зокрема з урахуванням пояснення позивача щодо конфліктів
з керівництвом.
Вказані мотиви суду не відповідають частині шостій статті 81 ЦПК України, відповідно до якої доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Крім того, пославшись на постанову Верховного Суду від 02 грудня 2020 року
у справі № 296/5094/17, судом апеляційної інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права при дослідженні доказів,
що призвело до ухвалення невмотивованого та незаконного рішення. При дослідженні доказів колегія апеляційного суду не послалася на жоден нормативний акт чи висновок Верховного Суду, діяла всупереч нормам чинного матеріального та процесуального права, не приймаючи подані відповідачем докази. Всі висновки суду апеляційної інстанції ґрунтуються на припущеннях.
Працівниками відповідача, для підтвердження факту перебування позивача
в стані алкогольного сп`яніння, було використано прилад Алкофор 105 (серійний номер В2011120736), який належним чином калібрований та працює в коректному режимі. Відповідач на законних підставах використовує зазначений прилад на підставі договору позички від 19 травня 2021 року. Вказаний прилад не видає квитанцій, а формує електронні дані,
що виводяться на екран приладу. Вказане підтверджується доданим до матеріалів справи відео.
Позивачем не було зазначено жодних доводів, які б спростували той факт,
що він перебував у стані алкогольного сп`яніння, натомість судом першої інстанції вказаний факт був досліджений та встановлений відповідно до чинного законодавства. Позивач вживав алкогольні напої 21 червня
2022 року, що ним не заперечується, а також підтверджується його письмовим поясненням та обґрунтуваннями у позові. Тобто вина позивача є доведеною та належним чином встановленою. Прийняття рішення відповідачем щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення є обґрунтованим та співмірним з тим порушенням трудової дисципліни, яке допустив позивач ОСОБА_1, і рішенням суду першої інстанції вказане підтверджується.
Відзив на касаційну скаргу позивач до Верховного Суду не подав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
04 січня 2022 року ОСОБА_1 переведено на постійне місце роботи водієм автотранспортних засобів автотранспортної служби по роботі з персоналом ПАТ "Уманьгаз" згідно з наказом від 04 січня 2022 року № 1к.
22 червня 2022 року працівниками служби безпеки та технічного захисту
ПАТ "Уманьгаз" складено акт про перебування ОСОБА_1 на робочому місці в нетверезому стані та вказано, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти тест на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера Алкофор 105, який показав результат 1,510 проміле алкоголю.
01 липня 2022 року начальником відділу безпеки та технічного захисту
ПАТ "Уманьгаз" Любич П. складено висновок службової перевірки за фактом появи на роботі у нетверезому стані працівника Маньківського відділення ПрАТ "Уманьгаз", який мав місце 22 червня 2022 року.
У висновку вказано, що фахівцями відділу безпеки та технічного захисту
ПАТ "Уманьгаз" отримано інформацію щодо знаходження на робочому місці працівників Маньківського відділення товариства з ознаками алкогольного сп`яніння. Для проведення перевірки працівниками відділу безпеки
та технічного захисту було здійснено виїзд до місця робіт з обслуговування
газорегуляторних пунктів (ГРП (ШРП)) в с. Харківка Маньківської територіальної громади та встановлено факт перебування на роботі
у нетверезому стані водія АСТ ОСОБА_1 - результат перевірки за допомогою приладу АлкоФор 105 показав значення 1,51 проміле алкоголю.
У висновку представники роботодавця послались на порушення трудової дисципліни, зокрема пунктів 2.3, 2.5 розділу 2, керуючись розділом 4 Робочої інструкції водія вантажного автомобіля автотранспортної служби, затвердженої наказом голови правління ПрАТ "Уманьгаз" від 23 червня
2021 року № 195, а саме: перебування на робочу місці у стані алкогольного сп`яніння 22 червня 2022 року, систематичність порушення вимог трудового законодавства, що призвело до накладання дисциплінарного стягнення
у 2021 році (наказ голови правління № 134), запропоновано до водія
ОСОБА_1 застосувати захід дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення за появу на роботі у нетверезому стані відповідно до пункту 7 статті 40 КЗпП України.