Постанова
Іменем України
09 травня 2023 року
м. Київ
справа № 653/927/18
провадження № 61-5470св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Крата В. І.,
учасники справи:
позивачі: Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", ОСОБА_1,
відповідачі: Генічеська міська рада Херсонської області, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 20 липня 2018 року у складі судді Венглєвської Н. Б. та постанову Херсонського апеляційного суду від 27 січня 2021 року у складі колегії суддів: Вейтас І. В., Радченка С. В., Семиженка Г. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") та ОСОБА_1 звернулись до суду з позовом до Генічеської міської ради Херсонської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування рішення, державної реєстрації земельної ділянки та права власності на земельну ділянку.
Позовну заяву мотивовано тим, що рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 12 травня 2015 року у справі № 653/13/15-ц за ПАТ "Дельта Банк" визнано право власності на житловий будинок літ. "А", сіни літ. "а1", терасу літ. "а2", сіни літ. "а", сарай літ. "Б", споруди 1 та 2, загальною площею 100,2 кв. м, що розташовані на земельній ділянці 505 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав та прав власності на нерухоме майно від 13 грудня 2017 року.
02 жовтня 2015 року Національним банком України прийнято постанову № 664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" та прийнято рішення № 181 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Дельта Банк", яким делеговано повноваження ліквідатора банку Кадирову В. В., які продовжено до 04 жовтня 2019 року включно.
01 грудня 2017 року ліквідатором ПАТ "Дельта Банк" зазначений об`єкт нерухомості було виставлено на електронні торги у формі аукціону через систему "Прозоро", де було зазначено, що житловий будинок на АДРЕСА_1 розташований на земельній ділянці площею 505 кв. м, що підтверджується технічними паспортами на житловий будинок від 10 серпня 2005 року і від 28 березня 2008 року, планом земельної ділянки, який є їх складовою, зазначено її конфігурацію - Г-подібної форми (з поворотом вліво від входу на подвір`я з АДРЕСА_1 ), з зазначенням площі за документами - 505 кв. м та площі фактичного користування - 557 кв. м.
За результатами електронних торгів їх переможцем визнано ОСОБА_1 . За відсутності державної реєстрації земельної ділянки (кадастрового номера), на якій розташоване нерухоме майно, між ліквідатором ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 було укладено попередній договір купівлі-продажу житлового будинку з його складовими частинами. Згідно з пунктом 1.3 попереднього договору купівлі-продажу сторони домовилися, що обов`язковою умовою для укладення основного договору є: - замовлення та отримання продавцем у встановленому законодавством України порядку документації з землеустрою земельної ділянки, приблизною площею 505 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; - замовлення та отримання продавцем витягу з Державного земельного кадастру стосовно вказаної земельної ділянки. 12 грудня 2017 року ПАТ "Дельта Банк" видало на ім`я ОСОБА_1 довіреність на право представляти інтереси довірителя в Держгеокадастрі та його структурних підрозділах для замовлення документації із землеустрою щодо вказаної земельної ділянки.
ОСОБА_1 зазначив, що замовив виготовлення технічної документації із землеустрою у інженера-землевпорядника ОСОБА_3, яким 31 січня 2018 року при обмірах земельної ділянки було встановлено факт самовільного захоплення її частини суміжним користувачем ОСОБА_2 і виготовлено схему земельної ділянки на АДРЕСА_1 . Згідно з технічним паспортом на будинок і схемою розташування суміжних земельних ділянок вбачається накладення земельних ділянок одна на одну та безпідставне збільшення площі земельної ділянки ОСОБА_2 на АДРЕСА_2 на 132 кв. м за рахунок суміжної земельної ділянки на АДРЕСА_1, та відповідно зменшення площі земельної ділянки, розташованої на АДРЕСА_1 на 132 кв. м. ОСОБА_2 протиправно заволодів частиною земельної ділянки та демонтував існуючий паркан на АДРЕСА_1, огородив парканом земельну ділянку на АДРЕСА_2, самовільно збільшивши площу своєї земельної ділянки з 484 кв. м до 682 кв. м. У подальшому ОСОБА_2 виготовив технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), в якій без будь-яких правових підстав зазначено іншу конфігурацію земельної ділянки і її площу - 682 кв. м, ніж та, яка значиться документально за адресою: АДРЕСА_2 .
21 липня 2014 року ОСОБА_2 зареєстрував земельну ділянку з присвоєнням кадастрового номера і подав ці документи до Генічеської міської ради, яка, не будучи обізнаною про захоплення ним частини земельної ділянки, винесла оскаржуване рішення від 28 жовтня 2014 року № 1049 "Про передачу земельної ділянки ОСОБА_2 безоплатно у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд". 05 січня 2018 року ОСОБА_1 як представник ПАТ "Дельта Банк" звернувся до Генічеської міської ради Херсонської області з заявою про проведення перевірки зазначених обставин, за результатами якої комісією міської ради було підтверджено факт порушення закону та захоплення ОСОБА_2 частини суміжної земельної ділянки площею 132 кв. м., розташованої на АДРЕСА_1 .
Тому Генічеська міська рада Херсонської області протиправно передала частину земельної ділянки, яка відноситься до будинку на АДРЕСА_1, ОСОБА_2, чим порушено майнові права ПАТ "Дельта Банк" на володіння і користування земельною ділянкою.
ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 просили суд:
визнати недійсним та скасувати рішення Генічеської міської ради Херсонської області від 28 жовтня 2014 року № 1049 "Про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки безоплатно у власність площею 0,0682 га, кадастровий номер 6522110100:01:001:0647 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_2";
скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0682 га, кадастровий номер 6522110100:01:001:0647, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ;
скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0682 га, кадастровий номер 6522110100:01:001:0647, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, здійснену КП ХОР "Херсонське БТІ" з записом про право (у державному реєстрі прав) від 01 лютого 2018 року № 24670122;
вирішити питання про розподіл судових витрат.
Короткий зміст рішень судів
Справа переглядалася судами неодноразово.
Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 20 липня 2018 року у задоволенні позову ПАТ "Дельта банк", ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що земельна ділянка, яка підлягала приватизації ОСОБА_2, оформлена належним чином, суміжні землекористувачі погодили її межі, тому позовні вимоги про визнання недійсним та скасування рішення Генічеської міської ради Херсонської області від 28 жовтня 2014 року № 1049, державної реєстрації земельної ділянки та права власності на земельну ділянку є безпідставними.
З урахуванням того, що земельна ділянка була сформована 21 липня 2014 року, а рішення про її передачу ОСОБА_2 безоплатно у власність прийнято 28 жовтня 2014 року, суд вважав необхідним застосувати позовну давність стосовно вимог про визнання рішення Генічеської міської ради Херсонської області від 28 жовтня 2014 року № 1049 недійсним, на застосуванні якого наполягав відповідач ОСОБА_2 .
Постановою Херсонського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Генічеського районного суду Херсонської області скасовано, ухвалено у справі нове рішення. Позов ПАТ "Дельта банк", ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним та скасовано рішення Генічеської міської ради Херсонської області від 28 жовтня 2014 року №1049 "Про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки безоплатно у власність площею 0,0682 га, кадастровий номер 6522110100:01:001:0647 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_2". Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0682 га, кадастровий номер 6522110100:01:001:0647, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 . Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0682 га, кадастровий номер 6522110100:01:001:0647, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, здійснену КП ХОР "Херсонське БТІ" з записом про право (у державному реєстрі прав) від 01 лютого 2018 року № 24670122. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Верховного Суду від 02 грудня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Херсонського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова Верховного Суду мотивована тим, що з метою встановлення обставин того, чи було порушено право позивачів у цій справі, необхідно виходити з наявності та обсягу у них дійсних прав, які пов`язані з укладенням між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_4 договору іпотеки. Зі змісту рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 12 травня 2015 року у справі № 653/13/15-ц відомо, що предметом іпотеки АКІБ "УкрСибБанк" та ОСОБА_4 визначили лише житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Земельна ділянка, на якій знаходиться цей житловий будинок, не належала ОСОБА_4 на праві власності. За таких обставин правильне застосування до спірних правовідносин частини четвертої статті 6 Закону України "Про іпотеку", частини другої статті 120 ЗК України та частини першої статті 377 ЦК України передбачає попереднє з`ясування правомірності та підстав користування іпотекодавцем цією ділянкою. Встановлення зазначених обставин є необхідним також для вирішення питання про розмір та межі спірної земельної ділянки, а також про обсяг прав, наявних у ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 щодо цієї земельної ділянки на момент звернення до суду з позовом у цій справі.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 27 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 20 липня 2018 року скасовано, ухвалено нове судове рішення про відмову ПАТ "Дельта банк", ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що зі змісту Генічеського районного суду Херсонської області від 12 травня 2015 року у справі №653/13/15-ц відомо, що предметом іпотеки АКІБ "УкрСибБанк" та ОСОБА_4 визначили лише житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Земельна ділянка, на якій знаходиться цей житловий будинок, не належала ОСОБА_4 на праві власності.
Доказом підстави права користування ОСОБА_4 земельною ділянкою, площею 505 кв. м, на якій розташований предмет іпотеки, позивачі зазначали інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, відповідно до якої "земельна ділянка площею 505 кв. м зареєстрована згідно рішення Генічеської міської ради від 08 серпня 1967 року". В матеріалах справи наявне рішення Генічеської міської ради від 08 серпня 1967 року (а. с. 29), за змістом якого ОСОБА_5 дозволено будівництво нового житлового будинку замість житлової будівлі, що стала неприданою для використання по АДРЕСА_1 . Розмір вказаної земельної ділянки у вказаному рішенні не зазначено.
За відсутності права власності у іпотекодавця на земельну ділянку за умовами частини другої статті 120 ЗК України (у редакції, чинній на час укладення між АКІБ "УкрСибБанк" та ОСОБА_4 договору іпотеки від 02 квітня 2008 року) до набувача перейшло право користування тією частиною земельної ділянки, на якій розміщений предмет іпотеки, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Таким чином, на час ухвалення рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 12 травня 2015 року, яким було звернуто стягнення на предмет іпотеки, який належить ОСОБА_4 на праві приватної власності, та на час проведення електронних торгів 01 грудня 2017 року по реалізації ПАТ "Дельта Банк" житлового будинку, ОСОБА_4 у користуванні не мала земельну ділянку розміром 505 кв. м, як про це вказує позивач. Відповідно, набувач предмету іпотеки набув право користування земельної ділянки в межах які мав іпотекодавець і позивачем не доводилось, що вказана частина земельної ділянки, на якій розміщений предмет іпотеки, та частина ділянки, яка необхідна для його обслуговування є меншою, ніж це передбачено законодавством. Тому колегія суддів вважає, що права позивача оскарженими ним рішеннями не були порушені.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, одночасно дійшов висновку про законність оскаржуваного рішення міської ради та порушення позивачем строку позовної давності. Однак суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Оскільки право позивачів порушене не було, підстав для застосування позовної давності у суду першої інстанції не було. Тому колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову за необґрунтованістю.
Аргументи учасників справи
У квітні 2021 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати судові рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, вирішити питання про розподіл судових витрат.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що Генічеська міська рада не зверталася до суду з позовом про припинення користування частиною земельної ділянки по АДРЕСА_1, а тому оскаржуване рішення про передачу її частини суміжному землекористувачу ОСОБА_2 є незаконним та підлягає скасуванню. Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що відповідно до статті 377 ЦК і статті 120 ЗК в редакції Закону України від 05 листопада 2009 року №1702-VI з 01 січня 2010 року переходить право власності, право користування на земельну ділянку, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) саме до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду.
Суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові помилково і безпідставно (не посилаючись на норми закону) вказує про перехід права користування на земельну ділянку по АДРЕСА_1 від ОСОБА_4 до АКІБ "УкрСибБанк" та пізніше до ПАТ "Дельтабанк" лише тією частиною земельної білянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування посилаючись на договір іпотеки від 02 квітня 2008 року, оскільки згідно частини першої статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, і це не є відчуження і переходом права власності, бо у разі повернення боргу іпотекодавцю повертається його нерухомість. І лише рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 12 травня 2015 року у справі №653/13/15-ц визнано за ПАТ "Дельта Банк" право власності на нерухомість по АДРЕСА_1, яка належала саме ОСОБА_4, тобто на час дії статті 377 ЦК і статті 120 ЗК в редакції Закону України від 05 листопада 2009 року № 1702-VI. А тому, з переходом до ПАТ "Дельта Банк" права власності на житловий будинок до ПАТ "Дельта Банк" перейшло і право користування земельною ділянкою під ним, яка була у користуванні попереднього власника ОСОБА_4 - 505 кв. м. І у частині четвертій статті 6 Закону України "Про іпотеку" вказано на перехід права користування земельною ділянкою саме після звернення стягнення на будівлі та в обсязі, що мав саме іпотекодавець, тобто ОСОБА_4 .
Суди не взяли до уваги посилання на свідоцтво на право власності ОСОБА_2 на 3/5 частини домобудівлі по АДРЕСА_2 (а. с. 88, 89) від 12 червня 2003 року, в якому у 1 абзаці зазначено, що воно видане на підставі Акта про проведення прилюдних торгів від 10 червня 2003 року, затвердженого начальником відділу ДВС Генічеського районного управління юстиції. У 1 абзаці вказаного Акта державного виконавця зазначено: "Земельна ділянка загальною площею 454 кв. м". Тобто, на підставі статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України до ОСОБА_2 перейшло право користування земельною ділянкою у тих же обсягах, які були в користуванні попереднього власника нерухомості та землекористувача за рішенням суду ОСОБА_6, а саме: 464 кв. м особистого користування та 20 кв. м загального користування (тобто 484 кв. м в цілому). Будь-яких рішень щодо збільшення площі земельної ділянки ОСОБА_2 по АДРЕСА_2, Генічеська міська рада не приймала. Тому ОСОБА_2 безпідставно збільшив свою земельну ділянку з 454 кв. м до 682 кв. м, протиправно захопив 228 кв. м за рахунок землі суміжного землекористувача (позивача). При цьому, як суд першої, так і суд апеляційної інстанції не дослідили докази щодо правомірності набуття позивачем права на земельну ділянку площею 505 кв. м по АДРЕСА_1, які були надані позивачем та витребувані судом в Генічеському БТІ.
Судом першої інстанції перекручено показання усіх свідків та неправильно надано їм оцінку, для підтвердження чого необхідно прослухати аудіо фіксацію допиту свідків у судовому засіданні від 04 липня 2018 року, які підтвердили, що при технічній інвентаризації будинку працівниками БТІ та при підписанні "Акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання" від 07 травня 2014 року (а. с. 103), який знаходиться в Технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по АДРЕСА_2, не бачили власницю нерухомості ОСОБА_4 (яка проживала в іншому населеному пункті), а спілкувалися виключно з її чоловіком ОСОБА_7 без наявності довіреності. Крім цього, допитані у судовому засіданні свідки (працівники БТІ) ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтвердили, що при проведення ними інвентаризації - конфігурацію земельної ділянки по АДРЕСА_2 та її межу з суміжною земельною ділянкою по АДРЕСА_1 їм показав відповідач ОСОБА_2, при цьому будь-яких правовстановлюючих документів на землю не надав. Тобто, у 2014 році відповідач ОСОБА_2 замовив проведення нової технічної інвентаризації будинку по АДРЕСА_2, складено новий "Технічний паспорт" (а. с. 115) на житловий будинок по АДРЕСА_2, в якому без будь-яких правових підстав і протиправно зазначено іншу конфігурацію земельної ділянки та збільшено її площу до 682 кв. м.