ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2023 року
м. Київ
справа №820/7245/16
касаційне провадження № К/9901/39718/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2017 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об`єднання "Вертікаль" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання незаконними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об`єднання "Вертікаль" (далі - позивач, Товариство, платник) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, Управління, контролюючий орган), в якому просило визнати незаконними дії Управління щодо нарахування пені за порушення строків розрахунків за Контрактом від 25.12.2015 №1093ВК за період з 25.07.2016 по 24.08.2016 на суму 4174,24 грн та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.12.2016 №0002421404.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 01.03.2017 позов задовольнив частково, скасував податкове повідомлення-рішення Управління від 29.12.2016 №0002421404 в частині нарахування пені за порушення строків розрахунків за контрактом від 25.12.2015 №1093ВК за період з 25.07.2016 по 24.08.2016 на суму 4174,24 грн. В іншій частині позовних вимог відмовив.
Управління подало до Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017 залишено без руху з підстав несплати судового збору та надано строк для усунення недоліків десять днів з моменту отримання шляхом надання до суду документу про сплату судового збору.
Скаржник не сплатив судовий збір в установлений судом термін та 27.03.2017 подав до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору з підстав неможливості сплати судового збору у зв`язку з відсутністю коштів, призначених для цієї мети.
Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28.03.2017 відмовив скаржнику в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та повернув апеляційну скаргу відповідачу.
Управління вдруге подало до суду апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції разом з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження.
Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19.06.2017 визнав наведені у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстави неповажними та у відповідності до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України відмовив у відкритті апеляційного провадження, зазначаючи, що відповідач сплатив судовий збір у травні місяці 2017 року, проте скаргу подав лише у червні місяці 2017 року, через місяць після сплати судового збору.
Відмовляючи у відкритті апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судового рішення. Необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів для сплати судового збору також не є поважною причиною пропуску зазначеного строку, оскільки держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, нею встановлених.
Управління, не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції звернулось до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції від 19.06.2017 про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що тривалий характер бюджетного процесу, а саме: затвердження видатків Держбюджету, у тому числі для потреб судового оскарження, спричинило подання апеляційної скарги з порушенням строку апеляційного оскарження. Звертає увагу на те, що відповідач не втратив процесуального інтересу до розгляду справи, що підтверджується фактом сплати ним судового збору, незважаючи на недостатнє фінансування.
Вищий адміністративний суд ухвалою від 14.08.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Управління та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 15.05.2023 прийняв справу до провадження та призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 16.05.2023.
Верховний Суд, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, зважає на таке.
За змістом частини першої статті 300 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час постановлення судом оскаржуваної ухвали) позитивне вирішення питання про відкриття апеляційного провадження обумовлено відсутністю підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи відмови у відкритті апеляційного провадження, зокрема, поданням апеляційної скарги у строк, установлений частиною першою статті 295 зазначеного Кодексу.
У частині третій статті 298 цього Кодексу передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 цього Кодексу суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції діяв відповідно до зазначеної норми Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки обґрунтовано визнав визначені скаржником підстави для поновлення строку апеляційного оскарження неповажними.
Суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження, з огляду на те, що вказані відповідачем обставини не можна визнати поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Статтею 13 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення у відповідача права подати апеляційну скаргу) особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов`язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.
Частина перша статті 185 зазначеного Кодексу надавала сторонам та іншим, зазначеним у ній суб`єктам, право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково.